Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 4, 2020

Чи зможе Україна захиститися від Росії, ставши членом РБ ООН?

Автор:

|

Жовтень 22, 2015

|

Рубрика:

Чи зможе Україна захиститися від Росії, ставши членом РБ ООН?
Схема розташування в РБ ООН

Схема розташування в РБ ООН

Україна використовуватиме своє членство у Раді Безпеки (РБ) ООН для стабілізації ситуації на сході країни. Про це заявив Президент України. «Якщо пункти Мінських угод не будуть імплементовані відповідно до погодженого графіка, ми можемо повернутися до пропозиції щодо введення в Україну миротворчих підрозділів ООН. Арґументовано відстоювати свою позицію ефективно можна, будучи членом РБ ООН», — наголосив Петро Порошенко.

Безальтернативний кандидат
15 жовтня ц. р. Могенс Люккетофт, головуючий на 70-й сесії Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН), оголосив із її трибуни, що Україну разом із Єгиптом, Сенеґалом, Уруґваєм та Японією обрали на 2016-2017 рр. непостійними членами РБ ООН замість Йорданії, Ніґерії, Литви, Чаду та Чилі. Геннадій Гатилов, заступник міністра закордонних справ Російської Федерації (РФ), зауважив, що Україна була затверджена як «безальтернативний кандидат» від однієї із п’яти реґіональних груп в ООН (східноєвропейської) ще до проведення виборів.
До складу цього постійного органу ООН, на який, відповідно до статті 24 Статуту ООН, покладено відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки, входять 15 держав. Але якщо десять непостійних місць у РБ ООН щороку оновлюють наполовину, то п’ять постійних належать у ній тим державам, які відіграли ключову роль у створенні ООН: Велика Британія, США, Франція, Китай і РФ як правонаступниця СРСР.
І хоч тільки РБ, на відміну від інших органів ООН, має право приймати рішення, обов’язкові для виконання всіма членами ООН, її постійні члени наділені правом вето під час голосування. Натомість непостійний член РБ ООН може скликати засідання та пропонувати питання порядку денного.

«Мало хто розуміє…»
Попри такі обмежені можливості, Президент України заявив, що «мало хто розуміє, наскільки важливою для нас була ця дипломатична перемога». «Про що вона свідчить? Це підтверджує ґлобальну світову ізоляцію РФ. Росія намагалася сформувати кількість країн, які б не голосували за нас. Але вперше за всю історію ООН у РБ сидітимуть аґресор — РФ і об’єкт її аґресії. Ще в березні минулого року анексію Криму Росією засудили лише 100 країн-членів ООН, а нині, незважаючи на активну роботу представників РФ, Україна отримала вже 177 голосів», — сказав п. Порошенко.
Він також наголосив, що «важливо не просто бути або стати членом РБ, а стати саме зараз, коли проти України триває аґресія». «Бо можливості України тепер — достатньо широкі. Яка б акція не відбулася проти України, ми маємо можливість хоч уночі скликати засідання РБ ООН. Раніше для цього потрібно було звертатися до країн-партнерів. І для стабілізації ситуації я не виключаю, що ми можемо повернутися до пропозиції щодо введення в Україну миротворчих підрозділів ООН», — зауважив Президент.
Своєю чергою, Дмитро Кулеба, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, заявив у ефірі «Радіо Крим. Реалії»: «Навіть непостійне членство в РБ ООН є можливістю ініціювати порушення тих чи інших питань на порядок денний, і, таким чином, не дозволяти питанням Криму й аґресії РФ на сході України відійти в тінь під тиском інших питань міжнародної безпеки».

«Раніше дивідендів не принесло»
Утім, політолог Олексій Якубін зазначив у ефірі київської радіостанції «Голос столиці»: «Раніше Україні це дивідендів не принесло. Це — четвертий випадок, коли Україна стає непостійним членом РБ ООН (1948-1949, 1984-1985 і 2000-2001 рр. — Ред.). Новий статус не означає, що Україна зможе впливати на порядок денний. Ключові питання все одно вирішують основні члени РБ, а їх — п’ятеро. Для України статус в ООН — символічний, оскільки все одно всі ініціативи «будуть розбиватися об скелю РФ та її право вето».
А от Павло Рудяков, директор інформаційно-аналітичного центру «Перспектива», відповів в ефірі радіостанції «Голос столиці» на запитання: «Що Україні дасть членство в РБ ООН?» — так: «Як будь-який костюм, саме по собі це нічого не дає. У цьому немає особливого сенсу — стати членом РБ заради того, щоб стати. Ми там були на початку 2000-х, але нічим особливо себе не проявили, не просунули якихось своїх інтересів. Це має сенс, якщо сформувати якусь програму дій, сформулювати інтереси, які можуть бути реалізовані за допомогою інструменту членства в РБ. Ми — країна середня, не Америка, і самі по собі навряд чи можемо просувати інтереси. Тому необхідний певний пул країн-членів ООН, який буде наповнювати світовий порядок денний питаннями, які нас цікавлять, приймати рішення в наших інтересах. Тут важливий не статус, а робота в цьому статусі».
Коли ж у п. Рудякова поцікавилися: «Які питання в першу чергу Україна буде виносити на порядок денний у РБ — питання миротворців чи створення трибуналу по Boeing?» — він відповів: «Саме в такій послідовності, починаючи з миротворчого континґенту. Але поставити до порядку денного — це одне, а забезпечити потрібне голосування — інше. Самі ми цього не можемо, нам потрібні партнери, які будуть збирати голоси та забезпечувати нам підтримку… Сподіваюся, що наші дипломати виберуть основ не, за яким можна буде працювати під гаслом «крапля камінь точить».

«Перетворилася на бутафорію»
Володимир Огризко, колишній міністр закордонних справ України, вважає, що «зусиллями РФ Радбез ООН перетворилася на бутафорію». «РБ — той орган, який має за своїми повноваженнями впливати на ґлобальну безпеку та мир, а насправді перетворився на бездіяльний орган через статутні обмеження. Можна сподіватися лише на дискусії й актуалізацію тих чи інших питань, бо ухвалення рішень, у яких зацікавлена Україна, Росія, швидше за все, не дозволить», — сказав він.
Такої ж думки дотримується Ричард Ґован із Європейської ради зі зовнішніх відносин, котрий пояснив у ефірі Бі-бі-сі: «Радикально змінити динаміку в РБ Україні не вдасться. Скажімо, останні два роки східноєвропейську групу в ООН представляла Литва, яка гостро критикує на міжнародній арені РФ за аґресію проти України. Незважаючи на різку критику з боку членів РБ через український конфлікт, Росія переважно іґнорувала цю критику, і присутність України в РБ ООН цього не змінить. Передбачаю деякі формальні дипломатичні феєрверки з боку українців, але не реальну зміну того, як функціонує РБ».
«Україну, найімовірніше, буде вирізняти обережне поводження в РБ ООН. Якщо українці будуть надто активно поводитися в Нью-Йорку, Росія може зробити їм боляче там, де це буде для них найгірше, а саме — у самій Україні», — вважає п. Гован.

«Візьметься за притягнення»
Щоправда, Павло Клімкін, міністр закордонних справ, навпаки, наголосив, що «Україна в РБ ООН візьметься за притягнення до відповідальності винних у катастрофі малайзійського Boeing на Донбасі».
Утім, в оприлюдненому 13 жовтня звіті нідерландського розслідування про технічні причини цієї катастрофи її винуватці прямо не названі. Хоч у ньому й заявлено, що «причиною загибелі 298 пасажирів і членів екіпажу пасажирського лайнера рейсу MH17 стала випущена
ракета класу «земля-повітря» російського виробництва», однак хто її випустив, у звіті боягузливо замовчують.
Про це натомість заявив Т’їббе Яустра, голова Нідерландської ради з безпеки. За його словами, ракета була випущена з підконтрольної сепаратистам території. А в доповіді міжнародної дослідницької групи Bellingcat уточнили: «Рейс MH17 «Малайзійських авіаліній» був знищений установкою «Бук» із російської 53-ї зенітно-ракетної бриґади, що базується під Курськом. У момент залпу «Бук» розташовувався південніше міста Сніжного, яке перебувало під контролем проросійських сепаратистів».
Однак конфліктолог-міжнародник Григорій Перепилиця на запитання: «Ця доповідь допоможе обійти російське вето в ООН зі створення міжнародного трибуналу?» — відповів: «Не думаю, що він буде. Росія наклала вето на рішення про створення трибуналу і змінити його ніхто не може. Хіба якщо Москву позбавлять такого права. Але постійні члени РБ ООН не підуть на це. Бо тоді позбудуться монополії на прийняття рішень».

Трибуналу не буде?
Руслан Бортник, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики, прогнозував у ефірі радіостанції «Голос столиці»: «Гадаю, що міждержавного трибуналу не буде. Сторони вже відмовилися від цієї ініціативи, тому що рішення, яке було б прийняте цим міждержавним трибуналом, не мало б леґітимної сили для його виконання. Необхідне рішення, яке буде прийнято і виконано в усьому світі, тому гадаю, що далі буде така
процедура. Справа розглядатиметься в країнах, причетних до цієї події, і національних судах країн, які є стороною конфлікту або потерпілою стороною в цій ситуації. Швидше за все, у Нідерландах, можливо, у Малайзії чи Австралії. Потім, за фактом розгляду цієї справи в національному суді, можлива його передача вже з певними висновками на розгляд Міжнародного суду ООН, наприклад, як факту злочину проти людяності. У кожному разі це буде дуже тривала процедура, яка, на мою думку, може розтягнутися на десятки років. Упевнений, що в найближчі 30-50 років ми не дізнаємося правди про цю трагедію».

Ігор Голод

До слова
Після звіту РБ Нідерландів щодо катастрофи Boeing 777 над Донбасом росіяни вирішили виправити у Вікіпедії інформацію про 9М38 — ракету зенітного ракетного комплексу 9К37 «Бук». Як наголошується в останній правці цієї статті про «Бук», цей тип зенітно-ракетного комплексу нібито був знятий з озброєння Військово-космічних сил РФ ще 2011 року. При цьому у Вікіпедії зазначається, що «поточна версія цієї сторінки поки що не перевірялася досвідченими учасниками і може значно відрізнятися від версії, перевіреної 13 жовтня
2015 року».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply