Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Aug. 19, 2018

Чи відбудеться в Україні повне очищення влади?

Автор:

|

Жовтень 16, 2014

|

Рубрика:

Чи відбудеться в Україні повне очищення влади?
Колишніх соратників Януковича народ люструє по-своєму

Колишніх соратників Януковича народ люструє по-своєму

Верховна Рада України (ВРУ) прийняла закон, у якого одразу знайшлася безліч ворогів, що намагатимуться його зупинити.

Упродовж десяти днів…
13 жовтня ц. р. Петро Порошенко повідомив про те, що спрямував нарешті на опублікування в парламентській газеті «Голос України» ухвалений 16 вересня ВРУ закон про очищення влади (у засобах масової інформації його ще називають «законом про люстрацію»). Та оскільки зробив він це пізно ввечері в понеділок, наступного дня згаданий документ так і не побачив світу.
Так чи інакше, закон набуде чинності щойно після опублікування, а тоді, як повідомляв 10 жовтня у Facebook його ініціатор і кандидат у народні депутати від виборчого блоку «Самопоміч» Єгор Соболєв, упродовж десяти днів українська влада повинна звільнити «люстрованих» чиновників. Він також конкретизував: «Згідно зі законом, усі керівники зобов’язані звільнити всіх підлеглих, котрі автоматично потрапляють під люстрацію. Це – начальники часів Януковича від рівня голови райдержадміністрації, вихідці з КДБ СРСР і керівництва комсомолу та Компартії».
Того-таки 10 жовтня й прем’єр-міністр України запевнив, що вже доручив створити у кожному міністерстві комісії з люстрації, але водночас додав, що закон про очищення влади передбачає формування Громадської ради з питань люстрації при міністерстві юстиції.
«Під люстрацію підпаде близько мільйона осіб — перш за все, «високі» чиновники, котрі працювали в уряді Януковича понад рік. Вони не матимуть права обіймати керівні посади понад десять років», — уточнив Арсеній Яценюк.
Керівник уряду також підтвердив, що верхівку влади повинні «очистити» за десять днів. «Люструватимуть прокурорів, суддів, слідчих, працівників Служби безпеки України (СБУ), тих, хто фальшував справи проти майданівців. Також люстрація стосуватиметься людей з активним комуністичним та комсомольським» минулим та чиновників-сепаратистів, — додав він. — Усіх людей, які претендуватимуть на державну службу, відтепер ретельно перевірятимуть. Ще один із пунктів закону — майнова люстрація. Фіскальна служба перевірятиме всіх чиновників і претендентів на держслужбу щодо того, чи відповідають їхні декларації про доходи наявному у них майну».

Упродовж двох-трьох років…
За словами прем’єр-міністра, люстрацію контролюватиме Міністерство юстиції, де буде створена громадська рада, яка складатиметься з активістів і журналістів. Він також пообіцяв, що очищення влади проводитимуть протягом двох-трьох років у три етапи: спершу перевірятимуть чиновників високого рівня, далі — обласного, і нарешті районного рівня. «В Україні – досить розумна молодь, тому наша країна не залишиться без керівництва», — заспокоїв при цьому Арсеній Яценюк. Очільник уряду також запропонував державній службі оголосити конкурс на заміщення вакантних посад.
Натомість, міністр юстиції Павло Петренко пояснив, що «безумовній люстрації підлягають чиновники, котрі своїми діями або рішеннями підтримували сепаратистів і терористів, й особи, які обіймали керівні посади в Комуністичній партії та в комсомольській організації. Цих посадовців буде звільнено впродовж десяти днів від моменту набуття чинності та публікації закону».
Урядовець також запевнив, що під люстрацію й звільнення з держапарату передусім потраплять найвищі керівні чиновники часів режиму Януковича. «Це — люди, котрі обіймали посади міністрів, перших заступників міністрів, керівників силових структур, СБУ, Генеральної прокуратури, губернатори, і якщо вони перебували на цих посадах понад рік сукупно в період із 2010-2014 рр. Тому Льовочкін, Клюєв, Бойко, Вілкул та інші високопосадовці, а також інші колишні високопосадовці, як ті, що потрапили під ознаки закону, не матимуть права обіймати державні посади протягом десяти наступних років», — розповів він.
Такі особи підлягають так званій трудовій люстрації, і вони повинні бути звільнені з держапарату впродовж десяти днів від моменту публікації й набуття чинності законом, наголосив міністр, зауваживши, що цей закон стосуватиметься й тих, хто віддавав злочинні накази під час Революції гідності. «Під люстрацію підпадають всі судді, прокурори, слідчі, котрі під час Революції гідності приймали рішення, фальшували карні справи, притягували до відповідальності наших громадян. Під безумовну люстрацію потрапляють чиновники, котрі своїми діями або рішеннями підтримували сепаратистів і терористів», — зазначив п. Петренко.
Голова Мін’юсту пояснив, що «без проходження процедури люстрації ми не змінимо цієї країни». «Такий шлях пройшли наші сусіди із Східної Європи. Люстрація — це не якесь страшне слово, не якась там «страшилка» для українців», — сказав він.
Водночас, Павло Петренко стверджував, що «люстрація не торкнеться пересічних українців і, умовно кажучи, керівників найнижчої ланки органів освіти, медицини, як намагаються зараз усе перекрутити деякі представники засобів масової інформації». Посадовцям районного рівня, начальникам органів освіти, культури точно не слід боятись люстрації, упевнений міністр.

Законодавчо ще не прописано
Між тим, Олена Ремовська, політичний оглядач «Радіо Свобода», повідомляючи, що процес люстрації контролюватиме Національна агенція з питань держслужби, а точніше – спеціально сформовані комісії, зауважує, що «формування таких комісій законодавчо ще не прописано».
«Спочатку мають бути ухвалені підзаконні акти, які визначають, як формуються ці комісії, бо в законі навіть не вказано кількості членів цих комісій. Далі має бути сам процес налагодження роботи цих комісій», — розповіла, своєю чергою, Ярина Журба, експерт Центру політико-правових реформ. – Ми ще не маємо повної правової рамки для проведення люстрації, необхідні подальші кроки».
А Ігор Попов, керівник аналітичного центру «Політика», узагалі назвав ухвалений закон профанацією. За словами експерта, щоб у державних органах працювали професіонали з бездоганною репутацією, потрібно не люструвати, а проводити грамотну кадрову політику. «Слід просто реально дивитися на резюме, а не призначати за політичними квотами, телефонними дзвінками чи продавати посади. Треба призначати тих людей, котрим довіряє суспільство», — вважає фахівець.
«Прем’єр-міністр  порахував, що під дію закону про очищення влади потрапить близько мільйона осіб. А того, хто замінить цих людей у разі, якщо їх таки звільнять, голова уряду не уточнив. Це запитання стосується, зокрема, й правоохоронців, адже вони — серед тих, на кого поширюється дія закону. Раніше, обговорюючи, наприклад, тему оновлення правоохоронних органів на звільненій від бойовиків території Донбасу, і правозахисники й урядовці визнавали, що такої кількості нових кадрів держава наразі не має», — зауважила й п. Ремовська.

Можуть звести нанівець?
Олесь Олексієнко, політичний оглядач київського журналу «Український тиждень», застерігає, що «масштабному очищенню може завадити слабкість адміністративних механізмів, нестача якісних кадрів для виконання перевірок, корупційний інтерес, банальне залякування перевірників і, зрештою, брак додаткового фінансування відповідної праці, адекватного до обсягів понадпланової роботи з люстрації кандидатів на ті чи ті посади». «Ці чинники не лише можуть звести нанівець позитивний потенціал масового очищення органів влади, закладений у законі, а й загрожують зворотним ефектом», — попереджає він.
«Сама перевірка, згідно зі законом, має тривати не більш ніж 30 робочих днів від дати надання згоди на неї тими, кого перевірятимуть, а для претендентів на виборну посаду термін зменшено вдвічі. Тож, якщо за це братимуться завантажені іншими обов’язками чиновники як за «громадське доручення», їхній підхід виявиться формальним і поверховим: аби лиш закрити питання. У законі, щоправда, зазначено, що в разі необхідності орган перевірки може створити спеціальний структурний підрозділ для її організації та проведення. Але про джерела його фінансування не йдеться», – конкретизував журналіст.
Своєю чергою, підприємець Карл Волох, один з ініціаторів законопроекту, поділився своєю інформацією. «У Кабміні заяви на звільнення пишуть пачками. Хоч масових чисток не буде. В основному, чиновники проходитимуть майнову перевірку. Це може бути до мільйона людей. Тому процедура затягнеться на півтора року. Матимемо несподіванки. У закону — велика кількість ворогів, котрі намагатимуться його зупинити. Одна команда вже закинула документ до Конституційного суду. Так звані любі друзі підготували його розгляд у Венеціанській комісії. Корупція — це не суто українська проблема, вона діє і в Європі. Тому зацікавлені люди лобіюватимуть там скасування закону», — вважає бізнесмен.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...