Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 28, 2020

Чи розвалиться політичний проєкт «Слуга народу»?

Автор:

|

Жовтень 07, 2020

|

Рубрика:

Чи розвалиться політичний проєкт «Слуга народу»?
Дмитро Разумков, голова партії ВРУ і депутат «Слуги народу»

Осінь прийшла до партії «Слуга народу» (СН) доволі неочікувано. Депутат Гео Лерос виступив із трибуни з контроверсійними заявами, у яких звинуватив Володимира Зеленського в порушенні обіцянок, а керівника Офісу президента (ОПУ) — у зловживанні владою та роботі на спецслужби Російської Федерації (РФ). Реакція глави держави не змусила себе довго чекати — наступного ж дня Лероса вигнали з фракції СН у Верховній Раді України (ВРУ). Суспільство розділилося на два табори: одні вважають, що це «одноразова акція» і СН нічого не загрожує, а інші стверджують, що це вже не перший «дзвіночок», який сповіщає про розвалювання партії та «монобільшості». Чи можна вважати, що президент втратив контроль над своєю партією, наскільки правильним було рішення вигнати Лероса із фракції та чи розвалиться СН, розповідали політтехнолог Денис Богуш, політолог Андрій Золотарьов і політичний експерт Петро Олещук.
— Чи можна стверджувати, що «вівці» вийшли з-під контролю «пастуха»?
Денис Богуш: — Гадаю, що у цій ситуації взагалі не було ні «овець», ні «пастуха». Це швидше був драйв і «хайп», як вони це самі називали, і на цій хвилі випливло дуже багато різних людей. Серед них було багато випадкових осіб і багато «нормальних». Але всі вони не мали досвіду в політиці, роботі в партії та в державному управлінні. Зараз економічна ситуація та корупція в країні стали просто катастрофічними. Тому центральна влада й розвалюється. Гео Лерос завжди був незручною особою для команди президента. Саме він оприлюднив «плівки Єрмака», давав докази корупції у владі, розповідав, що найвищі посади в державі продають тощо. Тобто, він викривав усі гріхи своєї фракції. У цій політичній силі твориться таке, що деякі люди просто не витримують брехні, яка ллється на нас.
Андрій Золотарьов: — В принципі, це може стати тенденцією, така можливість, звісно, є. До речі, було вже багато чуток про смерть «монобільшості». Щоправда, ми бачимо, що ці чутки були перебільшенням, бо коли потрібно, необхідна кількість голосів серед «слуг» знаходиться. Гадаю, що це просто початок доволі потужної інформаційної кампанії, яка має на меті знизити рейтинґ Зеленського, на якому все тримається. Думаю, його рейтинґ планують обвалити до типових для президента будь-якої держави 15-25 %. А коли президент починає втрачати електорат, завжди з’являються «пацюки», котрі втікають із «корабля».
Петро Олещук: — Треба сказати, що це була вже далеко не перша заява цього депутата. Він почав їх робити доволі давно і вони збігаються з тим, як ОПУ покинув її колишній керівник Андрій Богдан. У політичних колах поширюють чутки, що саме він привів Гео Лероса у список СН і, як на мене, тут мова радше йде про те, як Богдан завдає удару у відповідь. У нього є всі підстави не любити нове оточення Зеленського і він це робить через тих, кого особисто завів у список партії. Більше питання тут полягає у тому, що настільки рішуче у цю боротьбу втрутився лише Лерос, хоча ми добре знаємо, що не лише він із СН пов’язаний із Богданом, тому інші, мабуть, просто вичікують. Але я б це розглядав не у контексті загальнонаціональних процесів, а в рамках внутрішньої боротьби серед оточення президента.
— Це може бути пов’язано з падінням рейтинґу Володимира Зеленського?
Д. Б.: — Гео Лерос оприлюднював «плівки Єрмака» ще тоді, коли цей рейтинґ був доволі високим. Зараз, ясна річ, багато людей піде від Зеленського з різних причин. Вони зрозуміють, що не матимуть жодної великої фракції, яка буде навколо них щось об’єднувати. На півдні та сході України їхній електорат починає забирати «Опозиційна платформа — За життя», захід також за них не проголосує, а в центрі у них ще залишиться якийсь рейтинґ. Тобто, динаміка по Україні для СН не дуже хороша, у т. ч. за рахунок дій Лероса і йому подібних. Вони викривають все, що відбувається у партії.
А. З.: — Падіння рейтинґу Зеленського — одна з причин, але не вона є основною. Головне — це те, що зараз іде потужна кампанія проти Зеленського з різних груп впливу. Ми ж розуміємо, звідки в партії взявся Лерос: він не мав би шансів потрапити до ВРУ, якби не Андрій Богдан. Саме він дав «добро» на його включення у список. Помста — річ, яку дурні подають відразу, а розумні «холодною». Богдан — не дурень і не страхопуд, тому він, мабуть, просто дочекався слушного моменту. Під час виборчої кампанії такі кампанії набувають належного резонансу.
П. О.: — Знову ж таки, я б не став тут проводити подібні аналогії, оскільки так або інакше депутати СН прийшли до влади саме завдяки цьому бренду. Без Зеленського у них таких шансів не було й якщо він провалиться, то більшість із них так і завершить свою політичну кар’єру. Тому гадаю, що більша частина депутатів СН буде триматися за цей бренд до останнього. Тим більше, що, незважаючи на падіння рейтинґу президента, Зеленський залишається найпопулярнішим політиком сучасної України.
— Виключення Гео Лероса з фракції було правильним рішенням?
Д. Б.: — З точки зору фракції, гадаю, що так. З точки зору здорового глузду, мала бути дискусія в партії. Якщо її немає, а помилки не виправляють, то це зле. Президент повинен прислухатися до своїх однопартійців. Якщо у тебе є той же Єрмак, котрий осоромився з корупцією, зроби якесь розслідування, а не просто звільняй людей, котрі виступають «проти». Треба зробити дослідження, з якого Єрмак мав би вийти переможцем і довести, що він не причетний до корупції. Якщо це довести неможливо, тоді його треба звільнити, саме так було б правильно. Якщо ця корупція існує, то її треба розслідувати.
А. З.: — Гадаю, що на цей прецедент Зеленському не варто було звертати уваги. Його варто було виключити з партії, коли з’явилися перші прикмети того, що відбуваються внутрішньопартійні конфронтації. Тоді це було б логічним і доцільним. Такі дії не відбувалися б під знаком виборів і думаю, що резонанс був би набагато меншим. Була б якась інформаційна бульбашка, але в Україні все забувається через два тижні потому. В такому випадку запитань до Лероса було б набагато менше. А те, що відбувається зараз, — це помилка команди президента. Тепер Гео Лерос — елемент політичної технології.
П. О.: — Я думаю, що це рішення було дещо поспішним, бо самій фракції воно нічого не дало. По суті, вони розв’язали Леросу руки, бо якби він сам вийшов із фракції, це була б підстава позбавити його мандату. А так він залишається позафракційним і вільним. Його ніхто із ВРУ не вижене, Лерос буде використовувати трибуну задля нападів на владу, яка, вочевидь, буде все жорсткішою. Я взагалі не бачу сенсу цього рішення, бо воно не матиме неґативних наслідків для Гео Лероса і нічого не дасть партії.
— Це початок тенденції, що призведе до розпаду партії, чи «одноразова акція»?
Д. Б.: — Зараз це не стане тенденцією. Гадаю, що ця партія не розпадеться, хоча хтось, безумовно, відколеться. Мені здається, що до кінця поточної каденції СН на 80% залишиться такою, як вона є зараз. Справа у тому, що дуже багато людей у ній просто «сидять». Вони нічого не пропонують, жодних ініціатив на себе не беруть, а просто «числяться». Навіщо їм іти в іншу фракцію, якщо вони не мають власної позиції?
А. З.: — Вся ця ситуація, безумовно, сприяє тому, що у «монобільшості» можуть розпочатися відцентрові процеси. Гадаю, ця єдність зазнає дуже потужного удару. А далі все залежатиме від результатів виборів. Якщо вони будуть дуже погані, можна буде очікувати таких речей. Якщо ж результати виборів будуть більш-менш задовільні, то єдність, «монобільшість» і партія протримаються.
П. О.: — Я вважаю, що поки Зеленський залишається найбільш затребуваним політиком України, глобальних загроз не буде. Будуть точкові протести, буде внутрішня конфронтація, але партія буде триматися разом, бо Зеленський для них — це остання політична надія.

Роман Гурський, «Вголос»

Довідка
Із партії СН самостійно вийшли народні депутати України Антон Поляков, Ганна Скороход, Микола Галушко, Олександр Юрченко та Роман Іванісов. Гео Лероса примусово вигнали з фракції, але він залишився членом партії СН.
Антон Поляков подав 6 тис. правок до другого читання законопроєкту про банки та банківську діяльність, який ВРУ розглядала на вимогу Міжнародного фонду, щоб запобігти можливому поверненню «ПриватБанку» Ігорю Коломойському, фактично заблокувавши його розгляд.
Ганна Скороход блокувала у ВРУ підписання закону про зниження «зеленого» тарифу. Її чоловік Олексій Алякін — громадянин Російської Федерації. 2018 року провів три місяці під вартою в очікуванні екстрадиції до Росії, але арешт скасували 3 січня 2019-го через отримання паспорту України. Державна міґраційна служба двічі скасовувала надання Алякіну українського громадянства через надання ним фальшивих документів і неправдивої інформації. Тепер Ганна Скороход балотується в депутати від партії «За майбутнє», створеної Ігорем Коломойським на противагу СН.
Микола Галушко на президентських виборах 2019 року був довіреною особою Володимира Зеленського. На місцевих виборах 2020-го його обійшли з місце у списку, тож він заявив, що всі місця в списках СН продані.
Олександра Юрченка 21 вересня ц. р. взяли під арешт із правом застави розміром 3,1 млн грн, яку внесли 25 вересня. Депутата звинувачують у вимаганні хабара та спонукання до корупційних дій інших.
Романа Іванісова 1996 року засудили до трьох років і шести місяців позбавлення волі за ст. 117 ч. 3 (замах на зґвалтування, вчинене групою осіб) і ст. 118 ч. 2 (задоволення статевої пристрасті неприродним способом зі застосуванням фізичного насильства, вчинене групою осіб) Кримінального кодексу 1960 року.
Гео Лерос працював позаштатним радником президента Зеленського. Став головною дієвою особою першої бійки у ВРУ 9-го скликання між депутатами фракції СН.

About Author

Meest-Online