Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Feb. 23, 2018

Чи нарешті помирить Харків Київ і Варшаву?

Автор:

|

Грудень 14, 2017

|

Рубрика:

Чи нарешті помирить Харків Київ і Варшаву?

Петро Порошенко й Анджей Дуда

Петро Порошенко й Анджей Дуда 13 грудня особисто зустрілися в Харкові. Хоча ще напередодні поїздка польського лідера могла бути й скасована. Причиною стала чергова провокація, спрямована на погіршення стосунків двох країн.

Ґранатометом — по автобусу
9 грудня біля Львова на стоянці одного з готельних комплексів спробували підірвати туристичний автобус із польськими номерами. «Вночі невідомий чоловік, вийшовши з позашляховика марки Toyota, здійснив постріл у багажний відсік автобуса з ручного протитанкового гранатомета РПГ-26. Після чого повернувся в автомобіль і зник із місця пригоди в невідомому напрямку», — розповіли в Національній поліції.
Оскільки все це відбувалося глупої ночі, коли туристи спокійно спали, а автобус був порожній, минулося без потерпілих. І все ж на ранок польські туристи (якась чиновницька делеґація) швиденько рвонули додому, поширюючи в соціальних мережах панічні пости про «бандерівський замах». З огляду на те, що поверталися вони тим самим автобусом, можна зробити висновок, що пошкодження транспортний засіб дістав незначні.
Та Павло Клімкін, міністр закордонних справ України, був однозначним: «Хтось настирливо намагається розсварити нас із Польщею і зірвати візит президента Дуди. Зробимо все, щоб розслідувати цей інцидент. А провокаторам скажу — не вийде!»
І справді не вийшло. Президент Республіки Польща (РП) таки прибув до Харкова, де провів перемовини з українським колеґою, спостерігачами Організації з безпеки та співпраці у Європі та представниками Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй.
Крім цього, Анджей Дуда вшанував пам’ять розстріляних НКВС 1940 року польських солдатів, похованих на Кладовищі жертв тоталітаризму в Харкові, скориставшись цією нагодою, щоб обговорити з Петром Порошенком суперечливі моменти спільної історії.

Риторика залишається антиукраїнською
При цьому безпосередньо напередодні президентського візиту з офіційної Варшави продовжували лунати ворожі щодо України заяви. Зокрема, Ян Парис, начальник політичного кабінету Міністерства закордонних справ РП, категорично заявив, що «Україна потребує Польщі, а от Польща без України здатна собі зарадити». Слова чиновника прозвучали в ефірі RMF24: «Мені хотілося б чітко сказати, що сильна і незалежна Україна важлива для Польщі, натомість неправда, що існування України є необхідною умовою існування вільної Польщі. Після виходу Великої Британії з Європейського Союзу (ЄС) РП стане п’ятою державою в ЄС, Польща входить в НАТО, є головною державою східного флангу і буде існувати незалежно від того, що діється в Україні, чи там ситуація краща, чи гірша». Дипломат також зовсім недипломатично вчергове закинув українцям фальшування історії та переслідування польської меншини.
Як бачимо, риторика урядовців у Варшаві й надалі залишається антиукраїнською. Експерти кажуть, що не допоможе навіть зміна прем’єр-міністра країни. Нагадаємо, що новим керівником польського уряду замість Беати Шидло став віце-прем’єр-міністр Матеуш Моравецький. Хоча, слід зазначити, що вони просто помінялися місцями.
Відтак Матеуш Моравецький озвучив плани повернутися до стратегічного партнерства з Україною, Литвою та Грузією. Про це він заявив під час виступу в Сеймі 12 грудня з програмою дій нового уряду: «Ми плануємо поглибити стратеґічне партнерство на Сході та надати йому нової якості». За словами прем’єра, РП продовжить виступати «об’єднуючою силою» для країн реґіону в рамках Вишеградської групи й «Ініціативи трьох морів» (Адріатика, Балтика, Чорне море). До слова, першого ж дня затвердження на новій посаді п. Моравецький заявляв, що стосунки з Україною необхідно будувати на історичній правді, а такі події, як «ґеноцид на Волині», забувати не можна. Крім цього, за його словами, Польща, «приймаючи українських біженців, допомагає розвантажити напругу на східному фланзі Європейського Союзу».
Заява про біженців із України — це щось нове у риториці очільників РП, хоча про трудову міґрацію знають усі впродовж останніх принаймні десяти років. Слова п. Моравецького є відображенням бажань правлячої партії «Право і справедливість» (ПіС), але навряд чи політика постійних звинувачень, типова для РП останнім часом, зможе привабити когось до співпраці. Хоча така співпраця для Польщі необхідна, оскільки стосунки зі західними партнерами по ЄС суттєво погіршилися.
Проте ПіС насамперед переймається популістськими міркуваннями. Один із наслідків — стрімке зміцнення радикально налаштованих сил. 10 грудня в Перемишлі месою в місцевій кафедральній базиліці поминали 99-ту річницю «битви перемиських орлят» під Нижанковичами. Це був один із епізодів польсько-української війни між польськими військами та загонами Української Галицької армії. Після Служби Божої пройшов так званий Марш Oрлят. За словами українців, котрі мешкають у Перемишлі та спостерігали за цим маршем, він мав виразний антиукраїнський характер і був улаштований наче на замовлення Москви. З такою думкою не погоджуються його організатори. Вони вважають, що поляки у власній вітчизні мають право увічнювати своїх героїв і нагадувати, що українці в минулому були аґресорами на польських землях.
Це нове бачення історії, напевне, зацікавить фахівців. «Рішення Ярослава Качинського, де-факто правителя РП, лідера партії «Право і справедливість», призначити п. Моравецького, котрий доти опікувався економічно-фінансовим блоком, на чоло польського уряду, має насамперед напустити туману в очі. Адже корекції дотеперішнього курсу у внутрішній і зовнішній політиці не передбачається», — упевнений Бартош Дудек, керівник польської редакції Deutsche Welle.
Та й сам Анджей Дуда не приховує, що на заваді нормальним двостороннім відносинам стоять історичні проблеми. Упродовж останнього часу він неодноразово і досить відверто заявляв, що історія й історична пам’ять впливають на фундамент відносин між країнами. На початку листопада ц. р. в інтерв’ю польським засобам масової інформації президент РП сказав, що «потрібно говорити про історію, особливо її трагічні моменти, слід визнати провину і дозволити вшанувати жертв».
«Важко не погодитися з його словами. Правда про трагічну історію дійсно важлива і потрібна. Для всіх. Шкода лишень, що польська сторона помічає проблеми з українського боку і намагається уникати дискусій щодо Польщі. Дуже чутливі історичні проблеми треба вирішувати не «кавалерійським наскоком» і «чорно-білою» подачею історії, де чорний колір припадає саме українцям», — прокоментувала заяви польського лідера аґенція Укрінформ.

Песимістичний прогноз
Адам Бальцер, політолог і викладач Студій Східної Європи у Варшавському університеті, налаштований песимістично. «Боюся, що складні взаємини вплинуть на ставлення до українців, котрі працюють у РП, і можуть призвести до фізичних нападів. Тут також існує певний парадокс, який полякам важко збагнути: до нас приїжджає молодь переважно зі Західної та Центральної України, де Бандера та УПА користуються популярністю і до яких є позитивне ставлення. І водночас саме ці реґіони України є найбільш пропольськими. Якщо б не історичний конфлікт, наші відносини, звісно, були б набагато кращими. Проте історія також настільки важлива, бо в РП історична політика має зараз велике значення. На жаль, сьогодні в Польщі й Україні існують два паралельні світи та два монологи. Якщо обидві сторони назавжди укріпляться на таких позиціях, то дискусія не матиме сенсу», — висловив свою думку політолог на інтернет-порталі interia.pl.
Побоювання щодо ймовірності фізичних нападів (а вони, наголосимо, уже й так трапляються достатньо реґулярно) тим більше актуальні, оскільки в РП працює щонайменше мільйон українців. Про це в ефірі телеканалу «112 Україна» говорив Павло Клімкін.

Москва сподівається на «відкат»
Із того всього найбільше тішаться в Кремлі. На думку Сергія Ознобищева, директора російського Інституту стратегічних оцінок, процеси, які спостерігаються останнім часом у РП і низці інших східноєвропейських країн, дають надію на покращення їхніх відносин із Російською Федерацією (РФ) на тлі розчарування в «суто західному» шляху.
«У демократичних ідеалах єдиної Європи в РП якщо не розчарувалися повністю, то поставили їх під сумнів. Буде певний відкат, і можна сподіватися, що РФ скористається цим, аби налагодити відносини з Варшавою — щось подібне вже відбувалося з Угорщиною та Чехією, мабуть, тепер на черзі Польща», — констатував експерт.
Мрії Москви, на жаль, не такі вже й нереальні. Наприкінці листопада ц. р. Кшиштоф Щерський, глава канцелярії президента РП, в інтерв’ю журналу Sieci заявив, що якщо деякі країни Європи схиляться на користь Москви, у цій ситуації Польща може не підтримати Київ, як раніше. «Боюся, що якщо дійде до ситуації, в якій Європа буде змушена вибирати між Україною та Росією, інші столиці, на які розраховує зараз Київ, оберуть Москву», — сказав він. За такого розвитку подій, за словами п. Щерського, українська влада звернеться до країн Східної Європи по допомогу, як це було під час першого та другого Майданів, але «Польща вже може не підтримати Україну так, як робила це раніше» (Див. тижневик «Міст» від 30.11.2017).

Великий польський мур
Слідом за резонансними заявами РП дійшла до того, щоб відгородитися від України справжнім муром. Уряд у Варшаві затвердив проект закону, що передбачає будівництво стіни на східному кордоні Польщі з Білоруссю й Україною нібито в рамках боротьби з африканською чумою свиней. Мовляв, хворі українські та білоруські дикі кабани перетинають кордон та інфікують польських диків.
Як повідомив Рафал Романовський, заступник міністра сільського господарства РП, стіна буде виглядати так, як огороджені більшість автобанів у ЄС — глуха загорожа заввишки до 4-5 м. Довжина стіни становитиме 1 тис. км і обійдеться державному бюджету в 37 млн USD, ще 54 млн USD на рік Польщі буде обходитися її утримання. Початок проекту планують на 2018 рік, а завершать до 2021-го. Зважаючи на стан відносин між нашими державами, великий польський мур викликає зовсім не зоологічні асоціації.

Надія є
Президенти України і РП все ж домовилися скоротити з двох сторін списки нев’їзних осіб. Про це Петро Порошенко заявив на прес-брифінґу 13 грудня після зустрічі з Анджеєм Дудою. Український лідер наголосив, що в Польщі й України є загальне розуміння: від історичних конфліктів виграє тільки Росія. «Тому маємо знайти абсолютно чіткий шлях виходу з цієї ситуації», — резюмував п. Порошенко.
Також Україна та РП планують увести спільний митний контроль на спільній ділянці кордону. «На міжурядовому рівні ми домовилися, що вводимо спільний митний контроль як ефективний засіб боротьби з корупцією та контрабандою», — повідомив український лідер.
Подібні заяви ми часто чуємо впродовж останніх років. Чи будуть вони мати вплив на стосунки країн цього разу?

Ігор Берчак

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...