Новини для українців всього свту

Tuesday, Sep. 29, 2020

Чи буде для України користь від суперечностей між США та Росією?

Автор:

|

Червень 27, 2013

|

Рубрика:

Чи буде для України користь від суперечностей між США та Росією?

Наприкінці травня ц. р. Російська Федерація (РФ) здійснила екстрадицію зі своєї території Раяна Фоґла, працівника посольства Сполучених Штатів Америки в Москві, якого російська влада звинуватила в причетності до роботи на Центральне розвідувальне управління. 

Раян Фоґл офіційно обіймав посаду третього секретаря політичного відділу посольства США в Москві. Затримання американського дипломата відбулося під час нібито вербування ним працівника Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії. Цей випадок підтвердив існування політичної напруги між Москвою та Вашинґтоном, а також породив багато запитань, зокрема чому саме зараз і в такий спосіб американці пішли на вербування російського агента.
Екстрадиція американського дипломата з території Росії вказує на те, що відносини між РФ і США погіршуються. Такий висновок ґрунтується на характері затримання російськими правоохоронними органами американського дипломата: це відбувалося в дуже відкритий спосіб (відео спецоперації є у вільному доступі в мережі Інтернет). При уважній оцінці відеоматеріалів виникає враження, що російська сторона мала цілком конкретну мету — надати максимальної публічності самому факту затримання американського дипломата.
Аналітики стверджують, що у світовій практиці спосіб затримання іноземного дипломата є дуже важливим і навіть показовим, це чітко та доволі точно характеризує стан відносин між двома країнами.
Випадки, коли в тій чи іншій країні затримують дипломатів, чия діяльність суперечить їхньому дипломатичному статусу — простіше кажучи, якщо працівник дипломатичної установи займається роботою, не сумісною з його функціональними обов’язками, — трапляються часто. Однак нечасто, а якщо бути точними — дуже рідко, про такі випадки дізнаються засоби масової інформації (ЗМІ). Які ж реальні причини стоять за рішенням уряду окремої держави надати розголосу або ж, навпаки, приховати факт висилки іноземного дипломата зі своєї території?
Звинувачення дипломата іноземної держави в причетності до розвідки — річ дуже серйозна. Кожне таке рішення уважно розглядається на рівні найвищого керівництва держави (президенту про це обов’язково доповідають), яка має намір здійснити екстрадицію дипломата іншої країни зі своєї території. У таких випадках держава сама ухвалює рішення про спосіб і форму екстрадиції іноземного дипломата, обираючи з-поміж наявних інструментів і процедур.
Загалом існує дві форми екстрадиції дипломатів — «тиха непублічна» та «резонансна публічна». У разі, якщо відносини між двома державами є дружніми й стабільними, екстрадиція дипломата відбувається в таємний, непублічний спосіб (йому дають кілька днів на збори та призначають чітку дату, коли він має покинути територію держави, у якій працював). Про таке рішення фактично ніколи не дізнаються представники ЗМІ, а також жодна третя сторона.
Зовсім іншою є природа екстрадиції в разі, якщо відносини між двома країнами – напружені або ж, узагалі, ворожі. Саме на наявність політичного напруження у відносинах між РФ та США вказує характер затримання в Москві американського дипломата. Цю думку підтверджує той факт, що затримка Раяна Фоґла відбулася через кілька днів після того, як Москву відвідав Джон Керрі, державний секретар США.
До речі, президент Росії демонстративно запізнився на зустріч із чиновником США майже на годину, що викликало в п. Керрі неприховане роздратування. Отже, цікавим є характер висвітлення російськими ЗМІ цього конфліктного випадку. Зокрема, дії американського дипломата було показано як геть некомпетентні, навіть смішні. У коментарях російських ЗМІ акцентувалося на тому, що п. Фоґл, вирушаючи на вербування працівника російського ФСБ, мав при собі компас і мапу Москви, кілька пар сонцезахисних окулярів, перуку, мобільний телефон застарілої моделі, а також близько 100 тис. EUR готівкою. І це – при тому, що все технічне устаткування, яке, за твердженням російської сторони, мав при собі Раян Фоґл, можна було замінити звичайним смартфоном.
Отже, багато нюансів у цій шпигунській історії не клеїться докупи. Вочевидь, росіяни щось приховують, наприклад те, що дії працівників ФСБ були непрофесійними, оскільки вони зреагували на дії американців, не розпізнавши в них провокативного характеру. У зв’язку із цим також не зрозумілим є питання, чому американці свідомо пішли на загострення ситуації, наказавши п. Фоґлу підставитись, унаслідок чого зникли передумови для проведення нормального політичного діалогу між двома країнами.
Аналітики схиляються до висновку про те, що в російсько-американських відносинах виникло якесь різке внутрішнє політичне напруження. Очевидно, мова може йти про діаметральну протилежність у поглядах Москви й Вашинґтона на конфлікт у Сирії (події «Арабської весни» та заворушення в цій країні призводять до повного виштовхування Росії з важливого з геополітичної точки зору реґіону Близького Сходу та Північної Африки), підтримку США опозиційних рухів у РФ (російська опозиція не полишає спроб розхитати політичний режим Володимира Путіна).
Також не відкидається те, що Росію роздратувала готовність Вашинґтона підтримати процес поширення економічного та політичного впливу Європейського Союзу (ЄС) на пострадянський простір, насамперед на Україну та Молдову.
Можна припустити, що під час травневого візиту до США Леоніда Кожари, міністра закордонних справ України, українській стороні міг бути поданий сигнал про готовність Сполучених Штатів переконати своїх партнерів із ЄС підписати в листопаді 2013-го Угоду про асоціацію з Україною. Умова, яку могла висунути американська сторона до України, – проста: забезпечити для колишнього прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко можливість лікування в Німеччині. Про цей сигнал дізналися росіяни, і в них спрацював захисний рефлекс (вони вважають, що пострадянська територія — сфера суто російських інтересів).
За інформацією партнерів групи Geostrategy, Вашинґтон уже розпочав підготовку акції у відповідь. Зокрема, Федеральне бюро розслідувань та Державний департамент вибирають російського дипломата, якого вишлють за межі США вже до кінця 2013 року. Ймовірно, мова йде про співробітника Посольства Росії у Вашинґтоні або ж про співробітника Місії Росії при ООН у Нью-Йорку.
Група глобальної розвідки Geostrategy
http://geostrategy.ua/node/503

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply