Новини для українців всього свту

Wednesday, Dec. 2, 2020

Чому результати місцевих виборів здивують електрорат

Автор:

|

Серпень 06, 2015

|

Рубрика:

Чому результати місцевих виборів здивують електрорат

Вибори в процесі

Відкриті списки, можливість відкликання депутатів, голосування за мерів у два тури. Саме ці норми найчастіше згадують, коли потрібно підкреслити прогресивність нового закону про місцеві вибори. Розпитавши експертів про те, як цей закон працюватиме під час виборів 25 жовтня ц. р., вдалося з’ясувати, чому результати голосування можуть багатьом не сподобатися.

Обережно, закріплено!
У законі описані дві виборчі системи: одна застосовуватиметься під час виборів депутатів сільських, селищних і міських рад із населенням до 90 тис. осіб (тут буде мажоритарка, самовисуванці та кандидати від партій), інша — для виборів депутатів обласних, районних і міських рад у містах із населенням більше 90 тис. осіб (пропорційна система з так званими відкритими списками без самовисуванців). Найбільше запитань виникає саме до другої системи, оскільки вона передбачає, що кандидати не балотуватимуться на окремих округах, а будуть на них «закріплені».
«Суб’єктами виборів є лише партії, які в межах району, області, району міста висувають єдиний список кандидатів. Усі кандидати такого списку розподіляються між територіальними округами. Виборець отримує бюлетень, в якому голосує за місцеву організацію політичної партії, що висунула до цього органу місцевого самоврядування список кандидатів. Також у бюлетені зазначається один кандидат, закріплений за певним територіальним округом. До розподілу мандатів долучаються ті політичні партії, які подолали виборчий бар’єр у 5 %», — розповідає Олександр Клюжев, аналітик громадянської мережі ОПОРА.
Відтак голосування відбуватиметься не за окремих осіб, а за партії. Проходить партія — проходять «закріплені» кандидати. І чим вищий відсоток має кандидат із-поміж своїх однопартійців, тим більше у нього шансів потрапити до ради. «Вираховується кількість мандатів, які прохідна партія отримала на цих виборах у межах цілої області чи в межах цілого міста або району. І вже потім порівнюється відсоток голосів, які отримала партія в різних територіальних округах, — пояснює п. Клюжев. — Тобто результат однієї партії порівнюється в абсолютно різних територіальних округах у відсотковому значенні. Й якщо закріплений в певному окрузі кандидат у відсотковому значенні отримав більшу кількість голосів, ніж кандидат від цієї ж партії, котрий був закріплений в іншому окрузі, то саме він має пріоритетне право на отримання мандату».
Утім, можливий варіант, коли переможець на одному з округів не потрапить до ради — якщо партія, яка його висувала, не подолає бар’єр у 5 %. «Ця система виглядає досить дивно й я не зустрічав її аналогів. У день виборів вона може показати себе так, що деякі округи залишаться взагалі без кандидатів — якщо партія, яка їх висувала, не пройде. А з деяких округів навпаки — може бути два-три депутати. Це така гібридна система, що може й не забезпечити нормального відображення волевиявлення виборців у місцевих радах», — пояснює Олександр Черненко, колишній голова Комітету виборців України, а зараз — депутат із фракції «Блоку Петра Порошенка». Він переконаний, що після 25 жовтня буде чимало округів, які не отримають своїх представників у місцевих радах.
Подібна система якийсь час регламентувала вибори у російському Санкт-Петербурзі і там виникали подібні проблеми. «Перепредставництво територіальних округів чи недопредставництво є достатньо серйозними проблемами і вони з’являтимуться у значній кількості випадків. А це може спричинити недовіру виборців до результатів. Вони не розумітимуть, як так вийшло, адже масово голосували за одного кандидата в територіальному окрузі, а виявилося, що проходить той, хто отримав в цьому окрузі менше відсотків. Бо так склалося співвідношення відсотків по територіальних округах у тієї чи іншої партії. Ця система має потенціал підриву довіри до результатів виборів. Люди побачать, що вони ніяк не впливають на конкретних висуванців партії», — підсумовує Олександр Клюжев.

Відкрий мене повністю
«Відкриті списки — дуже широке поняття. Те, що є в цьому законі, хіба з великою натяжкою можна назвати відкритими списками», — впевнений п. Черненко. Сам він був автором іншого проекту і до останніх хвилин вагався, чи голосувати за цей закон. «Я допускав, що підтримаю прийнятий за основу законопроект, вважаючи його «меншим злом», порівняно з діючим законом Януковича-Лукаш. Але в ході підготовки до другого читання у ньому з’явилася норма про імперативний мандат і можливості відкликання депутатів місцевих рад. І ключова роль у цьому відкликанні належить не виборцям, а саме партії», — розповів він.
Норма про відкликання депутата спершу не була прописана у тексті законопроекту — її дописали згодом із подачі Ради коаліції. Вона передбачає, що за рішенням вищого керівного органу якоїсь партії можна відкликати окремого депутата. Формально для цього потрібно буде зібрати певну кількість підписів виборців.
Ще один нюанс — у списку кожної партії буде зафіксований лідер, котрий гарантовано потраплятиме до ради, якщо його партія подолає бар’єр у 5 %. На позицію лідера голосування за окремих представників партії ніяк не впливає. «Цей закон іде назустріч великим політичним партіям, що присутні в парламенті та зберігають преференції. Він консервує існуючу конструкцію партійних вертикалей. Позиція лідера не стає предметом оцінки виборців і в цьому випадку це не є добре з точки зору партійної демократії, — переконаний політолог Анатолій Романюк. — Формально, центральне керівництво залишається ключовим гравцем, а демократизація, яка б дозволила ставати лідерами партійних організацій людям, котрі є авторитетними серед виборців, досі залишається на порядку денному».
Для самих виборців результати голосування можуть виявитися непрогнозованими, а от для лідерів партій така система навпаки — дозволяє прораховувати шанси на перемогу. «З точки зору лідерів партій сама система — дуже прогнозована. Тому вона й застосовувалася у Росії. Ти орієнтуєшся на свій загальний рейтинґ у місті, закріплюєш по одному кандидату в кожному територіальному окрузі, щоб не виникало внутрішньопартійної конкуренції, і формуєш перелік прогнозованих кандидатів по всіх територіальних округах. І сюрпризів не буде», — описує процедуру п. Клюжев.

Розділи на два
Дві системи голосування передбачені й для виборів голів сіл, селищ і міст. Вибори сільських, селищних і міських голів проводитимуться за мажоритарною системою відносної більшості, тобто для перемоги необхідно буде набрати більше, ніж інші конкуренти. А вибори голів міст із населенням більше 90 тис. осіб відбуватимуться за мажоритарною системою абсолютної більшості, в якій для перемоги потрібно набрати більше 50 % голосів. Якщо ніхто з кандидатів стільки не набирає, проводиться другий тур.
Анатолій Романюк переконаний, що через нові норми у багатьох містах можлива зміна влади. «Буде серйозніше змагання. Раніше людина, котра перемагала на виборах, насправді не завжди мала підтримку більшості мешканців. Тепер отримуємо ситуацію, коли людина, котра набирає відносну більшість, не завжди буде перемагати у другому турі. У багатьох містах України це призведе до зміни ситуації, зміни діючих мерів, коли консолідовані опозиційні сили можуть перемогти в другому турі», — впевнений політолог.
Тож головне питання, наприклад, у Львові полягатиме в тому, чи вдасться Андрію Садовому перемогти в першому турі, чи відбуватиметься ще й другий. «У нього — дуже потужний рейтинґ. І насправді проблема в тому, чи вдасться йому набрати 51 %. Якби не було норми, що передбачає проведення другого туру, то з упевненістю на 100 % можна було б говорити про перемогу п. Садового, — запевняє Олексій Антипович, директор соціологічної групи «Рейтинґ». — У другому турі за нього проголосують і ті, хто не підтримував у першому, але буде також мобілізація противників Андрія Івановича, котрі прийдуть на дільниці та проголосують за опонента, висловлюючи таким чином незгоду з політикою чинного мера».
Якщо на виборах міського голови все ж буде два тури, то незалежно від того, якими будуть їхні результати, у місті з’явиться ще один серйозний політичний лідер. «У Львові можлива поява нового лідера, котрий може консолідувати опозиційні щодо діючого мера голоси. Той, хто пройде до другого туру, матиме потенціал до політичного майбутнього у місті. Він зможе вплинути на наступні вибори у Львові. Якщо ж п. Садовий піде у Президенти України (а така можливість залишається), то, той, хто вийде зараз до другого туру, може стати мером міста наступного разу», — резюмує п. Романюк.

Назарій Тузяк, Zaxid.net

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply