Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Nov. 22, 2017

Чому керівництво України боїться Римського статуту?

Автор:

|

Січень 28, 2016

|

Рубрика:

Чому керівництво України боїться Римського статуту?

Верховна Рада України

Неурядова організація правозахисників Amnesty International 25 січня ц. р. закликала Петра Порошенка «проявити політичну волю й ужити всіх необхідних заходів для якнайшвидшої ратифікації Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду» (МКС).

«Не відповідає Конституції»
Правозахисники попередили офіційний Київ: «Якщо Україна не встигне стати учасником МКС до 1 січня 2017 року, то вона не зможе взяти участі в голосуванні за поширення компетенції цього суду на злочини аґресії. Відтермінування ратифікації Статуту означає, що Україна як мінімум, по-перше, не виконує взятих на себе міжнародних зобов’язань, а по-друге, фактично позбавляє себе тих прав, які отримують країни-члени МКС».
Римський статут був прийнятий конференцією дипломатів у Римі 1998-го. А Україна підписалася під ним 2000 року. Однак цей документ не ратифікований нею і дотепер. Бо 11 липня 2001-го Конституційний Суд України констатував, що Римський статут начебто не відповідає Основному Закону держави «в частині, що стосується положень абзацу десятого преамбули та статті 1 Статуту, за якими «Міжнародний кримінальний суд… доповнює національні органи кримінальної юстиції».
І цей вердикт усе ще чинний навіть після визнання прем’єр-міністром Яценюком 21 березня 2014 року, що, підписавши політичну частину Угоди про асоціацію з Європейський Союзом (ЄС), Україна взяла на себе зобов’язання ратифікувати Римський статут, а також звернень уряду, про які повідомив 14 квітня 2014-го міністр юстиції Павло Петренко, — до арламенту, щоб терміново ратифікував Римський статут, і Конституційного Суду — аби першочергово надав новий висновок щодо цієї ратифікації.
Міністр наголосив при цьому, що «Україна розраховує за допомоініціювати в Міжнародному кримінальному суді низку карних проваджень щодо злочинів проти людяності», уже тоді скоєних Російською Федерацією (РФ) у Криму. А 23 травня 2014 року він запевнив: «Ратифікація Римського статуту не потребує внесення змін до Конституції. Жодної супе речності між цими двома документами немає».
Але у Верховній Раді щойно 16 січня 2015-го зареєстрували проект закону «Про внесення змін до статті 124 Конституції України (щодо визнання положень Римського статуту)», в ньому запропонували доповнити статтю 124 Конституції частиною шостою з такою нормою: «Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах Римського статуту МКС».

«На цьому етапі — ризиковано»
22 січня 2015 року ратифікувати Римський статут вимагали громадські активісти, котрі прийшли на жалобний мітинґ пам’яті полеглих на Майдані Сергія Нігояна та Михайла Жизневського. Однак уже 28 січня в київському інтернет-виданні «Українська правда» повідомили з посиланням на неназвані джерела у Раді національної безпеки й оборони (РНБО), що у ній не рекомендували депутатам голосувати за ратифікацію Римського статуту, «бо росіяни збирають докази «злочинів київської хунти».
Президент доручив Службі безпеки України збирати факти». «Може так статися, що якщо ми ратифікуємо Статут, а у нас не буде достатньо доказів, повторимо помилки Грузії та Хорватії, де в підсумку вони ж і виявилися винуватими. Тому поки Україна використовує право одноразового звернення до МКС. Тобто на цьому етапі приєднання до Статуту ризиковане», — пояснило джерело.
Відтак 28 січня 2015 року Рада міністрів закордонних справ ЄС закликала Україну «оперативно прийняти необхідні правові заходи, що дозволять Міжнародному кримінальному суду розглянути можливі злочини проти людяності, скоєні на території України у 2014-2015 рр.».
Але при цьому наголосила: «Рада знову заявляє про важливість просування ратифікації Римського статуту Україною, про що йшлося в Угоді про асоціацію».
Однак 2 лютого 2015-го Юрій Луценко, голова пропрезидентської парламентської фракції «Блоку Петра Порошенка», заявив: «Наша фракція не підтримає підписання Римського статуту, який може бути використаний проти нас же в цій воєнній ситуації, відволікати військових державних службовців, узагалі всю державу на абсолютно прогнозовані російські звернення щодо нас у цьому суді в той момент, коли РФ туди не має наміру вступати. Ми вважаємо це неправильним і несиметричним».
Того ж дня в РНБО опублікували заяву Володимира Польового, заступника керівника її Інформаційно-аналітичного центру, що ратифікація Римського статуту «створює небезпеку масових позовів до України з боку громадян РФ і противників української влади», позаяк «юрисдикція МКС поширюється лише на територію держав, що ратифікували Римський статут», а «переслідування російської влади, солдатів і керівництва Міжнародним кримінальним судом неможливе, оскільки РФ не є країною-учасником Римського статуту». «В умовах анексії Криму й аґресії РФ на Донбасі ратифікація Римського статуту доцільна лише в умовах синхронного прийняття такого рішення», — резюмував п. Польовий.

«Немає 300 голосів»
І в РНБО не зреклися цього висновку навіть після того, як 24 липня 2015-го Олександр Бастрикін, глава Слідчого комітету РФ, погрожуючи «міжнародним трибуналом по Україні, який дасть правову оцінку діям посадових осіб і військовослужбовців України на південному сході цієї країни», додав: «Римський статут Міжнародного кримінального суду дозволяє поширити юрисдикцію цього суду в т. ч. на злочини, вчинені на території держав, які не є учасниками Статуту».
А 20 лютого 2015 року з п. Польовим не погодилися активісти Майдану, котрі закликали все-таки ратифікувати Римський статут, аби провести неупереджене розслідування злочинів режиму Януковича та нарешті притягнути справжніх винуватців масових розстрілів до відповідальності.
Однак 15 грудня 2015-го Оксана Сироїд, заступник голови Верховної Ради, повідомила, що у ній немає 300 голосів для ухвалення змін до Конституції щодо ратифікації Римського статуту вже найближчим часом. Віце-спікер також зазначила, що в змінах до Конституції в частині судової реформи передбачено вступ у дію норми про ратифікацію Римського статуту через три роки. «Ті, хто виступає за відтермінування ратифікації Римського статуту, кажуть про те, що, перебуваючи у стані війни, мало які держави зважуються на його ратифікацію», — пояснила вона.
24 грудня 2015 року ще й Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, повідомила, що Україна зможе ратифікувати Римський статут тільки через три роки після ухвалення змін до Конституції в частині правосуддя. Вона також нагадала, що попри те, що ратифікація Римського статуту — це міжнародно-правове зобов’язання України відповідно до її Угоди про асоціацію з ЄС, обидва законопроекти щодо неї навіть не були внесені до порядку денного.
«У проекті змін до Конституції в частині правосуддя, які були внесені Президентом України в статтю 124, додається техніко-юридичне речення, що усуває всі правовперешкоди на шляху ратифікації Римського статуту. У законопроекті передбачено, що Україна може визнати юрисдикцію МКС на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду.
Проте в перехідних положеннях зазначено, що саме ця зміна набуває чинності тільки через три роки після ухвалення Конституції та набрання нею чинності», — розповіла експерт.
Тому, за словами п. Матвійчук, ратифікація Римського статуту може затягнутися. Вона також дала цьому таку оцінку: «Нераціональне та жодним чином не обґрунтоване відкладення вступу цієї норми та можливості України стати повноправним членом Міжнародного кримінального суду ще на три роки викликало у нас подив».
Але 12 січня ц. р. Олексій Філатов, заступник глави Адміністрації Президента та секретар Конституційної комісії, заявив, що Україна не може наразі визнати юрисдикцію МКС через війну на Донбасі. «Визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду буде нести як певні потенційно позитивні наслідки, так і певні ризики для України, зокрема, з точки зору українських військових, котрі вимушені брати участь у воєнному конфлікті. І з цих міркувань, сподіваючись на те, що найближчого року чи може трохи пізніше цей конфлікт буде остаточно вреґульований, суб’єкт конституційної ініціативи запропонував перехідний період для того, щоб відповідним чином підготувати це рішення з точки зору практичного впровадження», — пояснив він.
Однак 19 січня Микола Гнатовський, голова Європейського комітету проти тортур, кваліфікував як марну пересторогу відкладення Україною ратифікації Римського статуту. «Це, мабуть, викликано почуттям дуже великої відповідальності також за українських військових і за тих, хто захищав і захищає Україну в цьому конфлікті. Але жодного практичного сенсу таке відкладання з точки зору захисту захисників України від можливого переслідування чи небезпеки не має», — вважає він.

Ігор Голод

Довідка
У 1991-1995 рр. тривала війна за незалежність і цілісність хорватської держави проти аґресії Сербії. Війна, в якій загинуло понад 21 тис. людей, завершилася здобуттям державної незалежності Хорватії. У травні 1999-го Гаазький трибунал для колишньої Югославії висунув звинувачення проти колишнього президента Югославії Милошевича в скоєні військових злочинів. 11 березня 2006 року Слободана Милошевича знайшли мертвим у своїй камері у в’язниці Гаазького трибуналу. Він помер від серцевого нападу.
У серпні 2008 року почався збройний конфлікт між Грузією та РФ. Після окупації частини Грузії російськими військами й етнічних чисток грузинських сіл навколо Південної Осетії за участі міжнародних посередників було досягнуто припинення вогню. 12 серпня Грузія звернулася до Міжнародного суду, звинувативши РФ у порушеннях міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 1965 року. 15 жовтня 2008-го Міжнародний суд ООН в Гаазі закликав Росію і Грузію утриматися від усіх форм етнічної дискримінації. Ухваливши таким чином чисто політичне рішення, яке було вигідне РФ.

Коментар експерта
Володимир Польовий, заступник секретаря РНБО України:
— Юрисдикція МКС поширюється тільки на територію держав, які ратифікували Римський статут. Росія не ратифікувала цей статут, а Грузія — ратифікувала. У серпні 2008 року російська армія вторглася на територію Грузії буцімто «для захисту російських громадян». Натомість МКС розглядає більше 3 тис. звернень саме від росіян, котрі отримали російське громадянство в Південній Осетії і начебто зазнали шкоди від дій грузинської влади. Тобто саме росіяни (а не навпаки) виступають на боці обвинувачення, а дії грузинської сторони досліджує суд. Переслідування російської влади, солдатів і керівництва МКС неможливе, позаяк РФ не є країною-учасницею Римського статуту. Звісно, Росія свідомо дестабілізує ситуацію в країнах, які «входять у сферу її національних інтересів», тому й не збирається ратифікувати цей документ. РФ уже створила «Білу книгу пам’яті» про події на Донбасі та готує позови до українських військових.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...