Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 20, 2017

Битва за мову. Солов’їну хочуть злизати «языком», але наразі її захисники ще тримають оборону

Автор:

|

Травень 31, 2012

|

Рубрика:

Битва  за мову. Солов’їну хочуть злизати «языком», але наразі її  захисники ще тримають оборону

Верховній Раді України 24 травня ц. р. не дали схвалити законопроект «Про основи державної мовної політики». Але його автори все ніяк не вгамуються…

Загроза цілісності

Спроба Вадима Колесниченка та Сергія Ківалова, депутатів провладної парламентської фракції Партії реґіонів (ПР), ще більше посунути своїм законопроектом «Про основи державної мовної політики» й без того скривджену російською державну українську мову наразі не вдалася. Обговорення цього скандального документа завершилося черговою бійкою між соратниками президента й опозицією.

А скандальний він, зокрема, тому, що профільний комітет відхилив його ще восени минулого року. «Цей новий законопроект — закамуфльований, він нібито трохи інший, у ньому нібито єдиною державною мовою є українська, але вноситься такий норматив, згідно з яким вводиться друга реґіональна мова, якщо в певному реґіоні проживає 10 % носіїв мови національної меншини», — пояснював тоді депутат Володимир Яворівський.

Але, як він цілком слушно зауважив, у жодному з реґіонів України немає іншої, крім росіян, національної меншини, чисельність якої перевищувала би 10 %. Тож під маскою турботи про всі національні меншини Колесниченко й Ківалов намагалися «протягти» в Україну державну мову Російської Федерації (РФ), щоб остаточно стерти відмінності між нею й тими реґіонами української держави, які вона, таким чином, проголосить «своїми».

«Це неґативно позначиться на суверенності та соборності України», — резюмував торік

п. Яво­рівський. Тієї ж думки дотримується доктор філологічних наук Лариса Масенко, яка застерігає: «Цей законопроект підриває державний статус української мови, мови, яка об’єднує й консолідує нашу країну. А також документ загрожує територіальній цілісності та державній безпеці України».

Мінус 13 реґіонів

Своєю чергою, депутат із парламентської фракції «Наша Україна» — «Народна самооборона» Олесь Доній стверджує: «Якщо цей законопроект буде ухвалено, то «про українську мову в містах можна буде забути. Оскільки під вивіскою гуманізму й демократії в ньому чітко утверджується ідея, що ні в університетах, ні на телебаченні або в рекламі в тих місцевостях, де хоч би 10 % людей, згідно з переписом, уважають рідною мовою російську, української як обов’язкової мови не буде взагалі».

А в пояснювальній записці до законопроекту наголошувалося, що «в разі його прийняття російська мова стане реґіональною в 13 адміністративно-територіальних одиницях України — там, де російська рідна для, як мінімум, 10 % населення: у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях, у Криму та в містах Києві й Севастополі». А ще про те, що «телерадіоорганізації України можуть на власний розсуд вести мовлення державною мовою, реґіональними мовами або мовами меншин, мовами міжнародного спілкування».

«Реґіонали» запевняли також, що їхній законопроект нібито ні в чому не суперечить вимогам Європейської хартії. Однак при цьому «забували» додати, що та хартія захищає вимираючі мови, а тому аж ніяк не може застосовуватися до російської.

Банальна провокація

Те, що законопроект «реґіоналів» був провокацією, визнав міністр економічного розвитку й торгівлі Петро Порошенко, заявивши: «Маємо справу, абсолютно чітко, із передвиборною махінацією, бо будь-які зміни щодо статусу державної мови можливі тільки як зміни до Конституції. На жаль, окремі наші діячі звикли порушувати закони».

Як безперечну провокацію розцінив законопроект ПР Мирослав Попович, директор Інституту філософії й доктор філософських наук: «Мовні питання дуже зручно використовувати як громовідвід. Це роблять перед виборами, щоби відволікти увагу електорату. Гадаєте, вони не знали, що буде бійка? Вони задля цієї бійки й робили цей законопроект».

Однак «реґіонали» провокували загал не лише підступним законопроектом. Зранку 24 травня вони заблокували парламентську трибуну — щоби це «стратеґічно важливе» місце не захопила опозиція. Але, мабуть, потомилися чи знудилися стовбичити біля тої трибуни. Бо несподівано для них самих вона раптом опинилася в оточенні депутатів-опозиціонерів. Причому нардеп Лілія Григорович тримала над головою ікону Божої Матері.

Але навіть це не зупинило «реґіоналів», які поклали край бурхливому обговоренню свого законопроекту спровокованою ними ж ґрандіозною бійкою, у якій дійшло до кровопролиття: у сутичці було розбито голову депутатові Миколі Петруку.

Голосів не набирали

А народний депутат від фракції «БЮТ-«Бать­ківщина» Олександр Гудима та його колеґа з НУНС Іван Стойко розірвали сорочку Колесниченка й лупцювати його доти, доки їх не розборонив голова «бютівської» фракції Андрій Коже­м’якін. Утім, після бійки докоряли не тільки її провокаторам, а й тим, хто захищав українську мову від нівелювання її державного статусу. Бо, за підрахунками принаймні частини експертів, законопроект не набирав потрібної кількості голосів. Адже голосувати за нього відмовилися навіть союзники «реґіоналів» по парламентській більшості.

Спершу депутат від фракції «Народної партії» Катерина Ващук повідомила: «На засіданні фракції було обговорено позицію щодо мовного питання й законопроектів на цю тему. Рішення наше — жорстке й одноголосне: не підтримувати цих законопроектів. Ми давно висловили цю позицію й не змінювали її. Ухвалено рішення не віддавати жодного голосу на підтримку цих документів».

Та й депутат із фракції «Реформи заради майбутнього» Володимир Каплієнко, виступаючи напередодні бійки в парламенті, запевнив, що вона не голосуватиме за провокацію Колесниченка та Ківалова. «Цей законопроект спрямований на створення проблем для української мови. А значить, для України. Слава Україні!» — заявив п. Каплієнко.

Наступного дня депутат від ПР Василь Кисельов визнав, що після всього цього голосів для ухвалення законопроекту про основи мовної політики вже не вистачало. А Юрій Мірошниченко, представник президента в парламенті, сказав, що не впевнений, чи в парламентської більшості є достатня кількість голосів для прийняття мовного закону.

«Розуміють, що програють»

Лідер опозиції Арсеній Яценюк цілком слушно звинуватив владу в намаганні підняти втрачений рейтинґ спробою нагадати російськомовним виборцям, що вона для них — нібито «своя». Дослівно ж політик заявив: «Вони розуміють, що програють вибори, і через це порушили питання, якому вже 20 років, — закон про мови. Це — завдання ПР, яке вона виконує для мобілізації свого виборця, але це може призвести до знищення України через неймовірні протиріччя в і так слабкій державі. Моя позиція — категорична та беззастережна: це спричинить розкол країни».

Однак оглядач Борис Рудь упевнений, що скандальним законопроектом влада все-таки домоглася свого прихованого наміру: спровокувавши бійку у ВРУ, вона зірвала розгляд украй критичної резолюції Європарламенту щодо України. Бо в ній ЄП закликає негайно звільнити політв’язнів, проводити вибори чесно та припинити катування й «інші форми жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження».

Резюме п. Рудя: «У ПР застосували заяложений, але, як доводить практика, надзвичайно ефективний прийом: відволікти увагу суспільства на болючі теми. Попри те, що «реґіоналів» ловили на цьому не раз, суспільство, як і раніше, «танцює під їхню дудку».

І влада навряд чи відмовиться хапатися за «соломинку», якою наївно вважає мовне питання. Це вже засвідчив 29 травня депутат від ПР Юрій Болдирев, запевнивши, що вона «наполягатиме на ухваленні законопроекту «Про мови» на наступному пленарному тижні».

«Західняки» не здадуть?

Однак українські медіа не впевнені, що навіть усі без винятку «реґіонали» голосуватимуть за провокацію своїх колеґ. За даними київського інтернет-видання «Главком», «нардепи від ПР, що представляють Західний реґіон України, можуть улаштувати демарш під час голосування за мовний законопроект Ківалова—Колесниченка». У незручному становищі опинилися, зокрема, львів’яни Петро Писарчук і Олександр Горошкевич, тернополянин Орест Муц, чернівчанин Микола Романюк, а також ті парламентарії, які розраховують виграти на виборах в окрузі в Центральній Україні.

І якщо п. Горошкевич каже, що в нього ще «є час подумати», то п. Писарчук уже відкрито заявив, що законопроекту не підтримає: «Я з великою повагою ставлюся до людей, які вважають своєю рідною мовою російську, і не можу кинути каменем у Колесниченка, який представляє виборців Севастополя, де, на жаль, українська мова не так поширена. Але я репрезентую інший реґіон і знаю, як трепетно галичани ставляться до української мови. Враховуючи таку ситуацію, я не зможу голосувати за цей закон».

А Орест Муц запевнив усіх у власній непохитності: «Ні, не буду голосувати. Бо, бачите, я представляю найбільш українізований реґіон, де люди на 98,5 % ідентифікували себе українцями, це — по-перше. Проголосувати за другу мову — це ніби зрадити батька й матір. Ви ж бачите, яка велика ціна такої зради. Хіба зрада батьків має ціну? Не має. Я свою позицію довів і до керівництва фракції, і до керівників, що голосуватиму проти».

Ба більше, п. Муц переконаний, що ніхто з його колеґ-«західняків» не замахнеться на українську мову. Його арґументи: «Є таке слово «хрунь», і ніхто не знає, звідки воно походить. А то був у польському сеймі селянин Микита Хрунь, який завжди зраджував інтереси своїх виборців-селян на користь поляків. Звідти й пішло «не будь хрунем». Але Тернопільщина не виховала й не виховає «хруня». Я можу сказати лише про депутатський корпус, який представляє Тернопільщину, і гадаю, що ніхто з місцевих не буде підтримувати цього закону. Незалежно від того, з якої він фракції».

Ігор Голод

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...