Новини для українців всього свту

Sunday, Aug. 18, 2019

Бої за децентралізацію

Автор:

|

Вересень 03, 2015

|

Рубрика:

Бої за децентралізацію

Протистояння біля ВРУ

Останній день літа минав у столиці України дуже гаряче…

До 300 бракує 35
У понеділок Верховна Рада України (ВРУ) ухвалила в першому читанні проект змін до Основного Закону щодо децентралізації влади тільки 265 голосами депутатів, а до необхідних для ухвалення в другому читанні 300 голосів бракує аж 35. Але «гаряче» було не лише в сесійній залі. 31 серпня ц. р. увійде до історії України як день, коли в ході масових заворушень під стінами її парламенту отримали смертельні поранення троє національних гвардійців.
Цим заворушенням не зумів зарадити насамперед Президент Порошенко, котрий 28 серпня досить непереконливо запевняв, що проект змін до Конституції не передбачає жодного особливого статусу для Донбасу: «Залишився лише один арґумент (опонентів конституційної реформи в частині децентралізації.
Ред.). Це — стаття 18 перехідних положень, де йдеться про особливий режим місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, які зараз окуповані, де зараз немає української влади».
Та хоч глава держави стверджував цього дня, що Україна не відмовиться від окупованих територій Донбасу, його політичні опоненти в парламенті вхопилися за той його «особливий режим», щодо якого політолог Віктор Уколов зауважив 31 серпня у київському інтернет-виданні «Українська правда»: «Закон про особливий режим самоврядування можна змінити змінами до закону. Такою є нормальна парламентська процедура, що потребує не 300, а тільки 226 голосів».

Навіщо істерити…
«Навіщо істерики щодо пунктів закону, який так легко змінити? — наголосив політог. — Драстичний пункт 18 перехідних положень посилається на тимчасовий закон, термін дії якого — три роки і який можна змінити голосуванням 226 депутатів у будь-який момент. Наприклад, на короткий текст: «Особливість здійснення самоврядування в деяких районах Донецької та Луганської областей полягає в тому, що режим самоврядування не відрізняється від решти районів області».
Однак прийняття пункту 18 потрібне для збереження економічних санкцій Європейського Союзу (ЄС) проти Російської Федерації (РФ). Санкцій, що завдали важкого удару по економіці наших ворогів», — пояснив п. Уколов.
Своєю чергою, Віктор Шишкін, екс-суддя Конституційного Суду України, зауважив: «Сьогоднішнє голосування в державі нічим не загрожує, адже це — не остаточне голосування. Проблеми почнуться, якщо цей документ приймуть остаточно, тобто 300-ма голосами. Тоді такі зміни стануть тілом Конституції».

«Меркель дала нам зрозуміти»
Натомість в Адміністрації Президента України (АПУ) стверджують, що голосування за зміни до Конституції, у т. ч. закріплення в перехідних положеннях Основного Закону пункту про особливості здійснення самоврядування в окремих районах Донбасу, вимагають від п. Порошенка канцлер Німеччини та президент Франції. Як розповів інформаційній аґенції РБК-Україна високопосадовець із АПУ, 24 серпня в Берліні Анґела Меркель із Франсуа Олландом знову нагадали Петрові Порошенку — якщо Україна не змінить Конституції, це буде нести загрозу «антипутінській коаліції» в ЄС: «Нам чітко дали зрозуміти, що Україна має виконати всі зобов’язання, зафіксовані у других мінських домовленостях. Тільки в цьому разі наші європейські союзники зможуть продавити рішення про продовження санкцій щодо РФ і можливе їхнє розширення».
За його словами, зараз у ЄС є п’ять країн, які умовно можна назвати «слабкими місцями» в питанні продовження санкцій щодо РФ, — Бельгія, Греція, Кіпр, Італія та Люксембурґ. Як відомо, чинні індивідуальні санкції ЄС стосовно окремих російських чиновників і бізнесменів діють до 15 вересня ц. р., натомість економічні санкції щодо РФ діють до 31 січня 2016-го.
В АПУ переконані, що у вересні Рада ЄС продовжить дію індивідуальних санкцій. Натомість доля економічних санкцій щодо РФ буде вирішуватися на засіданні Ради ЄС у грудні ц. р. «У ЄС уже є підготовлений новий пакет як секторальних, так і персональних санкцій щодо РФ. Однак у грудні буде вирішено, чи продовжувати дію санкцій, чи скасовувати їх або ж навпаки — розширювати. Анґела Меркель дала нам зрозуміти, що доля санкцій зараз значною мірою залежить від того, чи виконає Україна взяті на себе зобов’язання. Адже тоді в російських лобістів у ЄС не буде приводу звинуватити нас у тому, що ми нічого не робимо, у той час коли вони вимушені зазнавати економічних збитків», — розповів інформатор.
У той же час, щоби продемонструвати європейцям, що Україна також зазнає економічних збитків, Рада національної безпеки й оборони має ухвалити пакет економічних санкцій проти РФ.

Нагода для ультрапатріотизму
Однак запевнення Президента й експертів категорично не сприйняли політики, котрі вирішили скористатися нагодою продемонструвати свій ультрапатріотизм, аби підняти власний електоральний рейтинг напередодні виборів до місцевих рад. Зокрема народні депутати від Радикальної партії України, котрі перед голосуванням 31 серпня та в його процесі блокували трибуну, стукали порожніми пластиковими пляшками, кричали «Ганьба!» і вмикали сирену.
У своїх виступах вони наполягали, що зміни до Конституції нададуть надто широкі права окупованим районам Донбасу. Радикалів та їхніх однодумців щодо «драстичного питання» з парламентської фракції «Самопомочі» підтримала й Юлія Тимошенко, котра заявила, що її фракція також виступає проти цього закону, оскільки це — не дорога до миру і робиться все в інтересах Росії.
Натомість проголосували за проект змін до Конституції 115 депутатів «Блоку Петра Порошенка», 69 — «Народного фронту», 38 — «Опозиційного блоку», 14 — групи «Воля народу», 13 позафракційних, 11 — із групи «Відродження» й п’ятеро — від «Самопомочі», й їх негайно ж за це виключили з фракції.
Утім, Остап Семерак, депутат від «Народного фронту», запевнив, що голоси «за», віддані 31 серпня, ще не означають, що ця фракція підтримає зміни до Основного Закону в другому читанні. «Фронтовики» наполягають, аби до другого читання і в частині мінських домовленостей, і в частині децентралізації були виконані певні умови.
Зокрема, депутати мають напрацювати законопроекти про префектів і місцеве самоврядування. «Щодо умов, які потрібні для отримання 300 голосів, що стосується мінської частини, — це зупинення війни й обстрілів, виведення російської армії з території України і третє, найважливіше, це відновлення контролю України над всією лінією свого державного кордону. Якщо ці умови виконанні не будуть, то в цілому за зміни в Конституцію проголосує лише частина депутатів «Народного фронту», — заявив він.

Загралися в радикалізм
Однак найбурхливіше відреаґували на ці результати члени Всеукраїнського об’єднання (ВО) «Свобода», представників якого не обрали до парламенту торік, тож ці політики намагаються реваншувати. Коли про результати голосування дізналися на площі під стінами парламенту мітинґувальники, що стояли під прапорами ВО «Свобода», із натовпу полетіли в бік ВРУ та національних гвардійців димові шашки, петарди та каміння. А Ігор Гуменюк, боєць добровольчого батальйону «Січ», котрий не дочекався розгляду власної заяви про звільнення зі свого підрозділу, кинув у групу силовиків бойову ґранату!
Загалом у результаті сутичок під ВРУ постраждала 131 особа. А поранення, отримані під час цих заворушень трьома національними гвардійцями, стали для них смертельними.
Журналісти продемонстрували відео, на якому видно, як Олег Тягнибок, лідер ВО «Свобода», кидався під час зіткнень під ВРУ на національних гвардійців, а його соратниця Ірина Фаріон била їх вудкою по шоломах. Однак після того, як до жінки підійшов оператор із камерою, вона передала свою «зброю» іншій жінці та загубилася в натовпі.
Політичний експерт Володимир Застава прокоментував події 31 серпня так: «Що стосується політичної відповідальності, то цілком очевидно, що ці дії не підуть на користь «Свободі». Тепер багато хто відвернеться від цієї політсили, і її політичне майбутнє — досить туманне. Сьогодні Україна й без того втомилася від воєнного протистояння, і той факт, що в мирному Києві застосовують бойову зброю в рамках мирної демонстрації, уже навіть жодним політичним аспектом не можна виправдати. Що стосується п. Тягнибока, то «свободівці» загралися в радикалізм, вони не зрозуміли, що влада помінялася, а для них проблема в тому, що вони — не при владі, але намагаються своєю політичною гостротою себе знову вивести на арену. Нічого іншого «Свобода» зробити не може, бо це — радикальна політична сила, у них немає жодного уявлення про майбутнє, крім як мордобою або використання радикальних засобів».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...