Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 12, 2017

Бліцкриг Порошенка

Автор:

|

Вересень 25, 2014

|

Рубрика:

Бліцкриг Порошенка

Петро Порошенко у Конґресі

17 та 18 вересня ц. р. глава української держави скористався з відносного «перемир’я» на Донбасі, аби здійснити одразу два заокеанських візити.

З Оттави — не з порожніми руками
На зустрічі зі Стівеном Гарпером, канадським прем’єр-міністром, 17 вересня Президент України заявив, що Канада «є найбільш українською країною за межами України». Згодом, у виступі перед повним складом сенату та палати громад парламенту Канади, який зустрів його стоячи й оплесками, Петро Порошенко визнав: «Я тут почуваюся, як удома».
А в розмові з Девідом Джонстоном, генерал-губернатором Канади, український Президент відзначив її «особливу історичну роль у становленні України як незалежної демократичної держави, а також традиційно дружні міждержавні відносини, які мають справжній характер особливого партнерства». Очільник України також подякував за «політичну підтримку й економічну допомогу, яка впродовж багатьох років надається канадською стороною», й особливо — за надання військової нелетальної допомоги для підрозділів, котрі протистоять російським аґресорам на Донбасі.
Під час візиту Петра Порошенка до Канади було завершено процедуру укладення угоди про надання її урядом Україні кредитних гарантій. Цим документом передбачено, що 2014 року українцям буде надано позику на суму до 200 млн CAD на термін до п’яти років під ставку до 3 % річних. Причому разова комісія становитиме 0,3 % від основної суми позики, або 0,6 млн. CAD, відсотковий дохід виплачуватиметься раз на півроку.
На думку учасників ринку, така неринкова ставка означає, що мова йде про надання або міждержавного кредиту, або гарантій висококласного кредитора, найімовірніше, канадського уряду, якщо позику виділено у валюті цієї країни.
Окрім того, як заявив Едвард Фаст, міністр закордонних справ і міжнародної торгівлі Канади, сторони домовилися відновити перемовини про запровадження зони вільної торгівлі між двома країнами, тим більше що вони «сформували значну частину майбутньої угоди про зону вільної торгівлі. Натомість, п. Джонстон запевнив, що його країна готова долучитися до післявоєнної відбудови Донецької та Луганської областей, а також запропонував розвивати двосторонню співпрацю в галузі високих технологій, енергетики та науки.

Великі сподівання
А наступного дня Президента України зустрічали оваціями та запевненнями в підтримці вже в Конґресі США. Зокрема, аплодисментами привітали його пропозицію створити спеціальний фонд допомоги українській державі, щоби посприяти їй у реформуванні економіки та системи юстиції, і заклик надати Україні «особливий статус із безпеки, що відображав би найвищий рівень взаємодії з країною, яке не є членом НАТО» та підтримати українську армію, у тому числі зброєю.
У Вашинґтоні глава української держави зустрівся також із президентом США Бараком Обамою, Держсекретарем Джоном Керрі й іншими найвищими посадовими особами. Але, на жаль, у підсумку ані очікуваної зброї, ані статусу особливого партнера США поза НАТО Україна так і не отримала.
Видання The Wall Street Journal у своєму редакційному коментарі з гіркотою зауважило, що від зустрічі з Президентом Обамою Президент Порошенко навряд чи отримав щось більше, ніж спільне фото. А також констатувало, що американський президент і європейці побоюються, що постачання Україні справжньої зброї «спровокує Путіна», водночас зауваживши: «Начебто йому потрібна підстава для вторгнення».
«Але допомогти Україні може Конґрес, зокрема законопроектом демократа-сенатора Роберта Менендеса та республіканця-сенатора Боба Коркера», — не виключає видання.
Газета The Washington Post із цього приводу теж повідомила з посиланням на «представників Адміністрації Обами», що Президент США «відмовляється дати Україні зброю через своє переконання у тому, що цей конфлікт із Росією «не має військового рішення», і тому, що він хоче уникнути ескалації конфлікту».
Однак політолог Волтер Рассел Мід, професор коледжу Барда й постійний автор The American Interest, попередив у блозі на сайті часопису: «Відмова Адміністрації Обами надати Україні військову допомогу обернеться для неї серйозними внутрішньополітичними наслідками. Конґрес може самостійно надати Україні (а також Грузії та Молдові) статус основного союзника США поза НАТО та зобов’язати президента виділити їй військову допомогу. Сенатський законопроект голосуватимуть у листопаді ц. р.
Адміністрація Барака Обами, схоже, досі не розуміє способу мислення та поведінки Путіна. Президент Росії весь час відкрито випробовує зобов’язання США перед іншими країнами — перед Грузією, тепер перед Україною, а потім, мабуть, перед балтійськими країнами.
Скидається на те, що слабка й апологетична реакція західних урядів на неодноразові російські провокації переконала Путіна в тому, що Заходу бракує волі на все, що виходить за межі економічних санкцій, які, він упевнений, Росія зможе витримати. Якими би не були наміри п. Обами, він дуже добре переконує Путіна в тому, що всі його погрози є беззмістовні й що він лише робитиме заяви, порожні жести, але головною його метою є будь-якою ціною уникнути конфронтації з Росією».

Ложка позитиву в діжці дьогтю
Утім, політолог Володимир Фесенко оцінює цю поїздку позитивно. «Були підтверджені партнерські відносини між Україною та США. Це також дуже важливо, — наголосив експерт у коментарі «Голосу Америки». — Потрібно розуміти: те, чого хоче Україна, — це питання часу й обставин. Сенат США визначив виділення Києву 350 млн USD. І йдеться фактично про пряму допомогу: не лише фінансову, а й військово-технічну».
Багато оглядачів вважає, що Сполучені Штати неофіційно надаватимуть Україні й військову допомогу. А на офіційному рівні – не порушують цього питання, щоби зайвий раз не дратувати Росію, позиціонуючи себе учасником військової коаліції.
Що ж до статусу особливого союзника поза НАТО, то його надання Україні має бути закріплене відповідним законодавчим актом. І проект такого акту комітет закордонних справ сенату вже затвердив, причому його одностайно підтримали й республіканці, і демократи.
«Проект був поданий спільно демократом і республіканцем, і це – добрий знак, — написав у Facebook філософ і політолог Володимир Єрмоленко. — У сенаті зараз демократи мають більшість, але, швидше за все, втратять її після виборів 4 листопада. І тоді в обох палатах Конґресу більшість матимуть республіканці, котрі активно критикують президента Обаму за безхребетність щодо України. А це істотно підвищує вірогідність ухвалення закону».
Як зазначають політологи, можливо, певною помилкою Петра Порошенка було те, що прохання про надання цього статусу він озвучив публічно з трибуни Конґресу, знаючи, що Україна однаково не отримає його отак одразу. Але експерти запевняють, що «загалом, нічого страшного, як це подають деякі українські медіа, не сталося, оскільки Україна має підтримку з боку обох провідних політичних сил Сполучених Штатів».
А про успішність цього візиту українського Президента, на думку Ірини Бекешкіної, директора фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, може свідчити бодай реакція глави Росії Путіна, який після повернення Петра Порошенка з Вашинґтона особисто заговорив про новий етап мирних перемовин щодо ситуації в Україні. Валерій Чалий, заступник голови Адміністрації Президента України, також стверджував у ефірі «Першого національного телеканалу», що результат поїздки п. Порошенка до США та Канади перевершив сподівання.
«Візити Президента до Канади та США продемонстрували, що сьогодні світ солідарний з Україною… В усіх країнах Заходу є розуміння того, що українці захищають свободу, незалежність, суверенітет. За концепцією візиту в Канаду та в США ми досягли того результату, на який очікували, а в багатьох питаннях – навіть більшого. Не тільки танки чи артилерійські установки потрібні Україні. Щоби захистити наших воїнів, нам необхідно дуже багато речей, котрі охоплюються терміном «військово-технічна співпраця». Ми отримали додаткові можливості, які виходять за будь-які статуси, для того щоби ніхто після цього не міг погрожувати українській державі. Уже наступного тижня Україну відвідає спеціальна група з питань енергетики, а також міністр торгівлі США. Довіри з боку західних партнерів такого рівня Україна не мала за всі часи своєї незалежності», — підсумував він.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...