Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Oct. 21, 2018

«Блакитні шоломи» з Білорусі: миротворці чи союзники Кремля?

Автор:

|

Березень 01, 2018

|

Рубрика:

«Блакитні шоломи» з Білорусі: миротворці чи союзники Кремля?

Білоруська армія фактично є сателітом ЗС РФ

Перспектива появи на Донбасі міжнародних миротворців під егідою Організації Об’єднаних Націй (ООН) стає дедалі реальнішою. Пропозиції щодо схеми їхнього розміщення викладені в так званій доповіді Расмуссена — документі, який підготував Ричард Ґовен, колишній співробітник політичного департаменту ООН на замовлення Rasmussen Global Foundation, яку очолює Андерс Фоґ Расмуссен, колишній генеральний секретар НАТО, а тепер — позаштатний радник Президента України.

«Мандат на обмежене застосування сили»
Пропонується, щоб контингент «блакитних касок» на Донбасі налічував до 24 тис. осіб, зокрема 5 тис. миротворців мають перебувати на україно-російському кордоні. Також йдеться про спрямування на Донбас ще від 2-4 тис. поліціянтів. У доповіді йдеться також про те, що миротворчі сили повинні мати мандат на обмежене застосування сили для захисту цивільних осіб і мирного процесу та стримування тих, хто буде йому заважати. У доповіді зазначається, що надійні миротворчі сили могли б забезпечити механізм дотримання мінських угод і вивести ситуацію на Донбасі з глухого кута. Введення миротворців мало б дозволити провести місцеві вибори на окупованих територіях.
Леонід Бершидський, політичний аналітик агенції Bloomberg називає план Ґовена майже ідеальним. «Вашинґтонський аналітичний центр під назвою Інститут Гадсона підготував план із врегулювання конфлікту на сході України, в якому немає звичних вад і пасток. У разі прийняття цього плану він може дати найреалістичнішу надію на успіх. Його автор колись працював у департаменті ООН з політичних питань, і він цілком правильно виходить із того, що ООН — це єдиний орган, прийнятний у ролі посередника і для Російської Федерації (РФ), і для України. План Ґовена полягає в тому, щоб створити міжнародний військовий контингент середнього розміру чисельністю приблизно 24 тис. військовослужбовців (це половина того, що НАТО спочатку спрямувало в Косово). Ці війська будуть розміщені на всій території самопроголошених республік, у т. ч. на кордоні з РФ. Вони також ізолюють війська проросійських повстанців та їхню зброю на безпечних базах, і це стане першим кроком до демобілізації людей. Контингент протидіятиме нападам будь-яких непідконтрольних сил як з одного, так і з іншого боку», — вважає він.
«Якщо вдасться достатньо швидко розгорнути присутність на місцях, можна було б перейти до місцевих виборів за 12 місяців, а потім залишити миротворців на період охолодження, наприклад, на два роки загалом», — зазначив Ричард Ґовен. За його словами, «для операції необхідно залучити низку європейських країн, таких як Швеція, які мають досвід миротворчих операцій, таких як Бразилія, та країн, яким довіряє РФ, таких як Білорусь».

КДБ виконує накази ФСБ
Власне найбільше дискусій викликає ймовірне залучення до миротворчого контингенту білорусів. Зазначимо, що Мінськ ще 2015 року заявляв про готовність відправити своїх солдатів під егідою ООН на Донбас. Інтерес Олександра Лукашенка очевидний, адже це стало б для нього чудовою нагодою нарешті позбутися ореолу «одного з останніх диктаторів» та на рівних розмовляти з іншими світовими лідерами.
Але чи потрібні Україні миротворці з Білорусі? Не варто забувати, що Мінськ разом із Москвою входить до Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), членами якої також є Вірменія, Киргизстан, Таджикистан та Казахстан. Останній, до речі, також фігурує в переліку ймовірних миротворців. Влада РФ намагається подати ОДКБ як реальну альтернативу НАТО й усіма силами домагається збільшення ваги ОДКБ у системі міжнародних відносин.
Тож надання мандата ООН підрозділам із Білорусі можна буде вважати очевидною дипломатичною перемогою Москви. Ще один важливий нюанс — Білорусь і РФ удвох входять ще й до «Союзної держави», дивного політичного утворення, що декларує нібито спільний економічний та юридичний простір. Саме на підставі укладених в рамках «Союзної держави» угод про співпрацю спецслужб, Комітет державної безпеки (КДБ) Білорусі, фактично, за наказом Федеральної служби безпеки (ФСБ) РФ заарештував власного кореспондента «Українського радіо» в Мінську Павла Шаройка, директора Заводу обважнювачів із Костянтинівки Донецької області Олександра Скибу, котрий приїхав у відрядження на Мінський тракторний завод, та 19-річного Павла Гриба, сина колишнього українського прикордонника. Останній після приїзду до білоруського Гомеля зник і знайшовся аж у буцегарні російського Краснодару.

Проблеми гарантовані
Якщо Білорусь долучиться до миротворчої місії на Донбасі, то, на думку експертів, це гарантує Україні чимало проблем. Адже, по-перше, статус білоруських збройних сил (ЗС) — це статус союзної до РФ армії, а це означає, що вона є союзником держави-аґресора, відтак зацікавленою стороною конфлікту. По-друге, білоруська армія фактично є сателітом ЗС РФ: має ідентичну організаційно-штатну структуру, систему планування, забезпечення, підготовки кадрів і бойової підготовки.
Додамо до цього безумовне погодження всіх оперативних і кадрових рішень між міністерствами оборони двох держав. Саме тому щодо можливості білоруського підрозділу дотримуватися міжнародних принципів проведення миротворчої операції виникають більш ніж серйозні сумніви. Не кажучи вже про те, що проконтролювати появу в контингенті російських військовослужбовців під виглядом білоруських практично неможливо.
Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, стверджує, що долучення до миротворчої місії країни, яка є членом ОДКБ, нерозумно та небезпечно: «Існує потенційна ймовірність того, що Білорусь буде використовувати присутність своїх миротворців, а власне, військові підрозділи на території України у просуванні не лише власних, а й сусідських інтересів. Тобто, під маркою білоруських «блакитних касок» можливе «вливання» і представників російських спецслужб».
Микола Бєлєсков, заступник директора Інституту світової політики, згадуючи про торішні спільні російсько-білоруські масштабні військові навчання «Захід-2017», також наголошує на ризиках долучення Білорусі до миротворчої місії на Донбасі: «Рівень інтеграції між ЗС РФ і Білорусі дуже високий. Особливо це показали навчання «Захід-2017». Мабуть, нам доведеться кожного солдата та офіцера перевіряти на причетність до зв’язків із російськими спецслужбами, щоб серед цього контингенту не опинилися люди, котрі займатимуться на Донбасі розвідкою на користь Москви».
Зрештою не виключені й відверті провокації. Білоруські «блакитні шоломи» під тиском Москви цілком можуть звинуватити українські підрозділи в нібито порушенні режиму перемир’я чи обстрілах цивільного населення. Також під великим питанням залишається перспектива надійного перекриття неконтрольованої ділянки україно-російського кордону. Хтозна, чи білоруси банально не заплющуватимуть очі на «гуманітарні конвої» з РФ, які доставлятимуть боєприпаси та нових бойовиків.

До миру ще далеко
Поза тим дивною виглядає офіційна позиція Києва. Про те, що Петро Порошенко категорично не підтримує ідею про білоруських миротворців на Донбасі, журналісти чомусь довідалися не від Петра Олексійовича, а від Станіслава Шушкевича, екс-голови Верховної Ради Білорусі. «Тут категорично: Порошенко сказав, що не може бути миротворців із країни, яка є союзником аґресора. Білорусь через ОДКБ і через угоду по так званій Союзній державі фактично має єдине військове формування з РФ, тому миротворців із Білорусі бути не може. Країна-аґресор не може посилати в Україну миротворців», — заявив він.
Зрештою, актуалізація теми введення «блакитних шоломів» жодним чином не полегшує проблеми деокупації та реінтеграції Донбасу. Більше того, РФ цілком здатна обернути ситуацію на свою користь. «Логіка Росії в питанні миротворчої місії полягає в тому, щоб дати старт місії, а потім вичавлювати з нас політичні кроки, які призведуть до дестабілізації», — заявив у ефірі телеканалу ICTV Павло Клімкін, міністр закордонних справ України. Водночас, він висловив упевненість, що позбутися окупаційної адміністрації в Донбасі без введення миротворців не вдасться: «Росія має вийти, а миротворці — зайти. Всі інші опції — це заморожування. Якщо не ввести миротворчий компонент у Донбас, то вибити окупаційну адміністрацію буде неможливо».

Ігор Берчак

До теми
Ігор Плотницький, колишнього ватажка терористичної організації «Луганська народна республіка» (ЛНР) заарештували й утримують в одному зі слідчих ізоляторів (СІЗО) у Санкт-Петербурзі. Про це повідомив Владлен Заруба, один із соратників покійного Валерія Болотова, першого «президента» ЛНР. За словами Заруби, Плотницький дає «дуже ґрунтовні свідчення», зокрема, проти Олега Мкртчана, нещодавно заарештованого генерального директора «Індустріального союзу Донбасу». За деякими даними, саме останній контролював грошові потоки, які РФ виділяла на фінансування сепаратистів. «Там розкрадання на понад 1 млрд USD, наданих РФ», — заявив Владлен Заруба. Нагадаємо, що в листопаді 2017 року в ЛНР відбувся заколот, у результаті якого Плотницький подав у відставку «за станом здоров’я», а новим «президентом» ЛНР став Леонід Пасечник, колишній підполковник СБУ. Одразу після перетину кордону з РФ Плотницький, керівник його «адміністрації» Ірина Тейцман, глава «Державної телевізійної компанії ЛНР» Анастасія Шуркаєва та начальник особистої охорони Євген Сильверстов були арештовані співробітниками ФСБ. Судячи з усього, зізнання з них вибивали жорстко, оскільки через якийсь час з’явилася інформація, що Сильверстов, відомий серед бойовиків під псевдо «Сільвер», помер у СІЗО.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...