Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 24, 2017

Арешт Олександра Єфремова, головного луганського сепаратиста

Автор:

|

Серпень 04, 2016

|

Рубрика:

Арешт Олександра Єфремова, головного луганського сепаратиста
Олександр Єфремов

Олександр Єфремов

У київському аеропорту «Бориспіль» 30 липня ц. р. правоохоронці затримали з квитком до Відня (Австрія) Олександра Єфремова, колишнього керівник парламентської фракції Партії реґіонів (ПР) і близького соратників президента-втікача.

Сам зізнався
Юрій Луценко, генеральний прокурор України, пояснив 30 липня, що екс-«реґіонала» схопили за підозрою в посяганні на територіальну цілісність і недоторканість України й після отримання інформації про його можливу втечу. «Тиждень тому ми отримали прямі свідчення в причетності п. Єфремова до створення терористичної організації «Луганська народна республіка» (ЛНР), — уточнив він. «Громадянин Єфремов підозрюється в заволодінні майном «Луганськвугілля», скоєнні навмисних дій із метою зміни кордонів України, порушення Конституції, що призвело до загибелі людей, і терористичній діяльності», — конкретизував посадовець.
Але чому ж те, про що дізналися тиждень тому, спонукало до арешту Олександра Сергійовича щойно через тиждень? Не виключено, що в генпрокурора не залишалося іншого виходу після того, як за день до арешту впливового політика в YouTube був викладений відеозапис його інтерв’ю «журналістам» каналу ДТРК із ЛНР, в якому він заявив: «Я — спонсор сепаратистів».
Та й торік у лютому п. Єфремова вже затримували тому, що проти нього відкрили тоді карні справи щодо заволодіння державними коштами та фальсифікації голосування 16 січня 2014 року в парламенті за «диктаторські закони», але спершу звільнили з-під арешту під заставу, а в березні Генеральна прокуратура України (ГПУ) карну справу щодо нього за фактом розпалювання ворожнечі закрила. Відтак у травні політику повернули закордонний паспорт і зняли з нього електронний браслет стеження.
Щоправда, 10 серпня районний суд Києва мав продовжити розгляд карної справи проти нього, а також іншого екс-«реґіонала» Олександра Стояна та Сергія Гордієнка, колишнього депутата від Комуністичної партії, щодо «диктаторських законів». Однак 30 липня генпрокурор заявив на прес-конференції інше: «Якщо п. Єфремов дасть свідчення про, гадаю, відомі йому плани керівництва Російської Федерації (РФ) на самому початку розв’язання аґресії проти України, про те, хто перший завозив російських бойовиків на територію Луганська для захоплення будівлі Служби безпеки України (СБУ), а потім — обласної державної адміністрації (ОДА) тощо, хто фінансував це переміщення, хто фінансував доморощених сепаратистів, то, думаю, що слідство врахує його свідчення. З моєї точки зору п. Єфремов є дуже цінним свідком, котрий може дати покази про те, як розвивалися події на початковому етапі неоголошеної війни РФ проти України. Якщо він турбується про своє майбутнє і, врешті-решт, майбутнє країни, в якій він виріс, гадаю, що він мав би піти на таку угоду».
А Зорян Шкіряк, радник міністра внутрішніх справ, запевнив: «Посягання на територіальну цілісність — не остання стаття, яку інкримінують п. Єфремову. Там з’явиться й стаття про фінансування тероризму та створення терористичних і сепаратистських організацій».

Звозив найманців
Отже, 2 серпня районний суд Києва наразі задовольнив клопотання ГПУ обрати Олександру Єфремову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою упродовж двох місяців. Утім, прокурор Павло Кожухівський запевнив на судовому засіданні, що після затримання політика слідчі вже допитали п’ятьох свідків щодо його справи. «З’явилося багато заяв від осіб, готових свідчити, але вони бояться за своє життя. Поки що є протоколи допиту п’ятьох свідків, один із яких — засекречений», — уточнив він.
Зокрема свідчив Микола Цукур, один із бійців добровольчого батальйону «Торнадо», котрий утік із ЛНР. Про готовність свідчити проти свого колишнього соратника по парламентській фракції «Партії реґіонів» заявив і Володимир Ландик, ще один колишній соратник Януковича. В ефірі телеканалу «112 Україна» він стверджував, що п. Єфремов звозив до Луганська російських найманців і саме за його командою відбувалося в цьому місті захоплення ОДА й управління СБУ. «Єфремов не випадково взяв квитки до Відня саме зараз. Він розумів, що рано чи пізно його затримають. Хотів показати всій державі, що законослухняний, ходить на судові засідання у справі 16 січня, а сам тихо планував зникнути», — переконаний п. Ландик.
Тарас Чорновіл, ще один член парламентської фракції ПР, коментував справу свого «колеги» так: «Єфремов причетний до розпалювання сепаратистських настроїв. Його найближчі соратники, заступники та помічники безпосередньо брали участь у захопленні влади терористами, підготовці для введення російських військ на Луганщину. Але довести в суді пряму причетність до цього п. Єфремова буде складно. Найімовірніше він сяде за розкрадання в особливо великих розмірах і втручання у діяльність органів влади з метою завдання шкоди інтересам держави й особистого збагачення. Йдеться про виплати гірникам, закупівлю обладнання. Хоча для цієї справи бракує матеріалів, бо всі свідки — на окупованій території».
Своєю чергою, Руслан Бортник, директор Інституту аналізу та менеджменту політики, вважає: «Гадаю, під заставу його не випустять, але й не засудять. Років через два, коли про справу майже забудуть, Олександр Єфремов вийде на волю. Адже за 2014-2015 рр. більшість доказів загубили або знищили. На п. Єфремова вішають те, що й торік. Але тоді звинувачення про сепаратизм були додатковими. Зараз вони — основні, бо такі підозри голосно звучать. Але довести їх важко».

«Докази можна знайти»
Натомість адвокат Наталія Целовальніченко переконує: «Олександр Єфремов досі має певний вплив на Луганщину і докази його причетності до сепаратизму можна знайти. Все буде залежати від того, наскільки професійно та ґрунтовно поставляться до цієї справи прокурори. Вважаю, що перспектива у судового процесу є, проте, на жаль, суспільство не має можливості ознайомитись із матеріалами справи, щоб робити кваліфіковані висновки».
Своєю чергою, політолог Сергій Таран вважає: «Очевидно, що за час від арешту п. Єфремова 2015 року прокуратура знайшла нові докази та свідків. Бо в таких справах доказова база, яка вважається зазіханням на територіальну цілісність, — дуже складна. Треба, щоб були люди, котрі фізично свідчитимуть, що він персонально давав гроші на ту чи іншу сепаратистську діяльність, чи що він безпосередньо організовував заходи, які сприяли сепаратизму та російському тероризму. Можна передбачити, що далі буде заарештоване оточення п. Єфремова. Але в будь-якому разі дуже важливо, щоб на цей час знайшли конкретних людей, котрі б надали докази».
А от політолог Олександр Палій зауважив: «Єфремову вдалося уникнути покарання раніше, оскільки ГПУ тоді була не дуже рішуче налаштована. Зараз ситуація змінилася, прокурор серйозно ставиться до справи. Це — початок реальної боротьби з корупцією та державною зрадою. Ми бачимо зараз антикорупційно налаштованого Президента, прем’єр-міністра, спікера Верховної Ради, генерального прокурора та керівників нових організацій, створених для боротьби з корупцією. Такої ситуації у нас не було дуже давно».
Ігор Лапін, депутат українського парламенту, вважає: «Головна причина, чому рік тому не посадили п. Єфремова — це гроші. Корумпована система прокуратури — це була закрита консервна банка, яка не впускала в себе нічого і нікого нового. А Юрій Луценко — це політик. Він збирається «грати в довгу» і буде робити популярні кроки, які вимагає суспільство, інакше стане політичним трупом».
Водоночас політолог Віктор Небоженко дійшов такого висновку: «Єфремов принесений в жертву в результаті домовленостей між теперішньої владою та справжніми лідерами колишньої ПР. Тож доля Єфремова навряд чи може спіткати інших лідерів «реґіоналів», а судовий розгляд його справи може знову завершитися нічим. Найзацікавленішим у арешті Єфремова може бути теперішній генпрокурор, котрому важливо продемонструвати свою відповідність цій посаді. Юрія Віталієвичу, котрий не має за плечима прокурорської кар’єри, необхідно довести, що він не просто політик чи чийсь кум, а ще й очільник прокуратури в країні, яка зараз воює з найстрашнішим ворогом у світі».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...