Новини для українців всього свту

Saturday, Jun. 6, 2020

«Аграрна революція» буксує у Верховній Раді

Автор:

|

Лютий 13, 2020

|

Рубрика:

«Аграрна революція» буксує у Верховній Раді

В українському парламенті призупинили 7 лютого ц. р. розгляд законопроєкту про відкриття ринку землі в другому читанні.

Тільки після референдуму
Депутати Верховної Ради України (ВРУ) встигли розглянути 216 із 4 018 правок до законопроєкту про ринок землі, які надійшли під час підготовки цього документа до другого читання. Але підтримали лише одну. Решту сподіваються врахувати чи відхилити 18-21 лютого.
Процес їхнього розгляду пробуксовує завдяки передусім депутатам фракцій «Опозиційна платформа — За життя» (ОПЗЖ) і «Батьківщина», котрі блокували президію та трибуну парламенту, щоб завадити розгляду цього законопроєкту. І внесли до нього понад 4 тис. правок для затягування його розгляду.
Наразі більшість народних депутатів погодилася з правками, згідно з якими іноземці зможуть купувати землю в Україні тільки після проведення референдуму щодо цього питання, а «в одних руках» можуть бути сконцентровані не більше 10 тис. га (у попередній версії законопроєкту пропонували 200 тис. га). Банки зможуть володіти землею, але тільки тією, яку фермери внесли як заставу за кредит.
Купувати землю можна буде лише безготівково. А покупцю доведеться мати документи, які підтверджують походження грошей. Вартість землі до 2030 року має бути не нижчою за її нормативно-грошову оцінку.
Купувати землю зможуть держава, територіальні громади, громадяни України, юридичні особи, засновниками яких є тільки українці, натомість іноземці — після ухвалення відповідного рішення на всеукраїнському референдумі. Не зможуть купувати землю юридичні особи, акціонерами чи кінцевими бенефіціарами яких є громадяни країни-аґресора чи окупанта, ті, хто належать чи належали до терористичних організацій, юридичні особи, акціонером чи кінцевим бенефіціаром яких є іноземна держава, юридичні особи, в яких неможливо встановити кінцевого набувача вигоди, юридичні особи, бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, фізичні й юридичні особи, щодо яких застосовані санкції, а також особи, пов’язані з ними, юридичні особи, які належать юридичним і фізичним особам, зареєстрованим у державах, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.
У першій версії законопроєкту передбачили заборону купівлі земель компаніями, кінцеві бенефіціари яких — іноземці. Але не постійну, а тимчасову — до 1 січня 2024 року. Тобто землю таки можна буде продавати іноземцям — за чотири роки. Однак, наразі невідомо, чи цю правку прибрали з нової версії законопроєкту про відкриття ринку землі.

Жодного запобіжника
В’ячеслав Ільченко, експерт незалежного неурядового Growford Institute, зауважив, що в законопроєкті про відкриття ринку землі «так і не запровадили жодного запобіжника від масового скуповування землі. Крім цього, попри те, що ліміт сукупного землеволодіння знизили, він навіть полегшує масове скуповування земель як іноземними юридичними особами, так і вітчизняними вертикально орієнтованими агрохолдингами». Відтак аналітик дійшов такого висновку: «Мета цього законопроєкту — «прецедент першого продажу», який уможливить набуття земельних ділянок за цивільними угодами купівлі-продажу. Однак самого процесу набуття, а також регулювання правових взаємин, що пов’язані з комерційним обігом земельних ділянок, він не регламентує, й їх винесли в додаткові закони, які становлять «земельний пакет».
Зокрема, законопроєкт № 2194 фактично скасовує контроль землекористування, № 2195 дозволяє продавати земельні ділянки лише на електронних аукціонах, № 2548 санкціонує вільне використання будь-яких пестицидів, у т. ч. не дозволених європейським законодавством. «Своїх бенефіціарів відкрили лише 20 % зареєстрованих юридичних осіб. Це означає, що земельні ділянки зможуть і будуть купувати юридичні особи, яких повністю контролює іноземний капітал, і це не можна буде якось відстежити, — зауважив експерт. — Обмеження щодо сукупного володіння земельними ділянками не поширюються на банки, які можуть набувати їх у рамках застави за кредитами. Таким чином, аграрні холдинги, які мають у своїй структурі банки, отримують можливість швидкого викупу не лише своїх земель, а й додаткових нелімітованих обсягів через схему заставного кредитування».
«Точно таку саму можливість отримують і банки з іноземним капіталом, які мають представництво в Україні, позаяк завдяки зазначеному вище винятку на них не поширюються обмеження, запроваджені статтею 130 стосовно юридичних осіб. Отже, одразу після ухвалення законопроєкту №2178-10 може розпочатися масовий викуп земель іноземцями (land grabbing) на абсолютно законних підставах», — наголосив фахівець.
Його висновок такий: «З огляду на зазначені ризики можна зробити висновок, що законопроєкт № 2178-10, запропонований до другого читання, не є кращим за попередню редакцію, а в ключових питаннях — навіть гірший, адже сприяє масовому скуповуванню земель іноземними структурами».

Гра на публіку
То опоненти законопроєкту про відкриття ринку землі протистояли йому не тому, що нібито прагнули покращити його, а лише для того, щоб нагадати своїм виборцям, що начебто захищають їхні інтереси. Винятково з цією метою блокували трибуну та штовхалися біля неї з депутатами пропрезидентської фракції «Слуга народу».
Юлія Тимошенко, лідерка Всеукраїнського об’єднання (ВО) «Батьківщина», навіть зайняла крісло спікера Дмитра Разумкова й не давала йому вести засідання. Ще й порізала палець, смикаючи мікрофон. Та й біля ВРУ протестували кілька тисяч людей із символікою «Батьківщини», «Національного корпусу» та ВО «Свобода» — стояли з плакатами «Продаж землі — це геноцид народу». А кількасот представників Всеукраїнської аграрної ради вимагали біля Офісу президента не допустити ухвалення законопроєкту про ринок землі.
Ірина Паламар, голова Асоціації тваринників України, пояснила: «Вимоги та побоювання аграріїв цілком слушні. Вони розуміють, що за теперішніх умов можуть позбутися своєї землі в одну мить і, не маючи юридичного захисту та підтримки правоохоронних органів (адже всім відомо, що, на жаль, у нас «правда» на боці того, у кого гроші), залишаться безпорадними. З іншого боку, особи з соціально неблагонадійних верств продадуть свої паї за копійки олігархам, і, як наслідок, земля опиниться в руках кількох великих магнатів, а дрібний і середній сільськогосподарський бізнес буде знищений назавжди».
Свою чергою, політичний експерт Олег Петровець назвав три причини блокування та відтягування депутатами прийняття законопроєкту про ринок землі: «По-перше, блокують документ через рейтинґи, які для них зараз важливі, щоб відкусити шматок електорату. У такий спосіб розуміють, що багато людей зараз у країні не розуміються на питаннях землі, бояться відкриття землі, а якщо бояться, то є опозиційні сили, які це підтримують».
«По-друге, вони розуміють, що ефекту від реформи одразу не буде наступного року і не буде навіть через рік. Люди не відчують серйозного економічного приросту, що в них у кишенях зашелестить тощо. Вони розуміють, що цим кейсом вони можуть до наступних виборів мокати чинну владу в багно», — вважає експерт.
«По-третє, в людей, які живуть на територіях, де обробляють землі, почнеться переділ тих земель. Почнеться багато балачок. Неґатив до цієї влади дуже серйозний, на перші роки — гарантований. Тому ця тема дуже вигідна опозиції, щоб її постійно підіймати та дискутувати», — підсумував п. Петровець.
А Ганна Калюжна, оглядачка «Телеканалу новин «24», повідомила: «У «Слузі народу» переконують, що в обмін на розблокування питання, «Батьківщина» й ОПЗЖ вимагали посад у владі. Яких саме — не називали. Однозначною причиною того трешу, який влаштували дві фракції, є бажання отримати політичні дивіденди. Ось такі борці за святе».
«Є і менш романтична причина. Їхні політичні партнери орендують, або скупили на тіньовому ринку за копійки десятки тисяч гектарів землі. Навіщо платити дорожче? А ціни на ринку вже почали повзти вгору. А якщо доведеться конкурувати з провідними міжнародними компаніями? — зазначила п. Калюжна. — На непублічних перемовинах депутати з «групи Коломойського» всередині фракції «Слуга народу» намагалися сторгувати свою лояльність «слугам» у питанні землі в обмін на відкликання законопроєкту про неможливість повернення «ПриватБанку». Зрештою, зараз у «Слузі народу» запевняють, що голоси для ухвалення закону вже мають».
На запитання Української служби Бі-Бі-Сі про те, коли ухвалять закон про відкриття ринку землі, ніхто з депутатів відповісти не зумів. Натомість не виключають, що розгляд законопроєкту розтягнеться на тижні або й місяці. Тим часом у ньому задекларовано, що ринок землі має запрацювати з 1 жовтня ц. р.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply