Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 17, 2019

Адвокат із Європи

Автор:

|

Вересень 05, 2013

|

Рубрика:

Адвокат із Європи

Європейський Союз (ЄС) відреагував на спроби Росії примусити Україну інтегруватися в неї, а не в ЄС.

Свідчення звичайної помсти
Хоч Росія обрала зручний для себе час для блокування українських товарів на своїх митницях, оскільки керівництво Європейського Союзу зараз неабияк заклопотане власними економічними проблемами, а також громадянською війною в Сирії, та й сезон відпусток усе ще триває, у Брюсселі таки змушені були визнати очевидний факт: протидіючи підписанню Києвом Угоди про асоціацію з ЄС, Кремль воює, у тому числі, і з ним. Тож принаймні морально підтримала Україну в її «торговельній війні» проти Росії, подарувавши їй, таким чином, надію, що в разі припинення Москвою поставок газу в держави — члени ЄС там уже не вважатимуть винною в цьому Україну.
Отож 16 серпня Джон Кленсі, представник Єврокомісії (ЄК) із питань торгівлі, від імені цієї інституції закликав обидві сторони «швидко знайти рішення виниклої проблеми». А також наголосив на «необхідності для сторін працювати разом і розв’язати це торговельне питання із цілковитою повагою до правил і зобов’язань, узятих у межах Світової організації торгівлі» (СОТ).
А 19 серпня ще й Елмар Брок, голова комітету Європарламенту з питань закордонних справ, ініціював проведення 28 серпня екстреного засідання у зв’язку з «українсько-російськими подіями». Бо, як пояснив він у спільній із Яцеком Саріушем-Вольським, євродепутатом від Польщі, заяві, «дії Росії ворожі не тільки щодо України, а й щодо Євросоюзу, який готував із Києвом важливу угоду кілька років», тому «ЄС має вжити відповідних політичних і дипломатичних заходів, захищаючи Україну та її право вибору». Автори заяви наголосили також, що «пасивність Єврокомісії та Європейської служби зовнішньої діяльності тільки заохочуватиме Росію до продовження політики тиску й шантажу».
20 серпня ЄС адресувало Російській Федерації доволі різке попередження стосовно «однобічних і дискримінаційних торговельних обмежень, запроваджених щодо України за її прагнення налагодити тісніші економічні зв’язки з ЄС». Зокрема, Брюссель констатував, що, «із точки зору ЄС, будь-яка економічна загроза з Росії, спрямована проти України й пов’язана з можливим підписанням цією країною Угоди про асоціацію з ЄС, є неприйнятна».
21 серпня уже й уряд Німеччини закликав Росію поважати право України на тісні відносини з ЄС. Услід за ним Лінас Лінкявичус, міністр закордонних справ Литви, яка тепер головує в ЄС, теж нагадав про «право кожної країни на вибір власного шляху» й, назвавши дії Росії «свідченням звичайної помсти або контрзаходами, реакцією на можливе підписання Угоди про асоціацію», оцінив «подібну поведінку» як неприйнятну. Урядовець, зокрема, кваліфікував її як «своєрідну політичну стратегію Росії». А відтак, резюмував: «У таких випадках ЄС має захищати Україну».

Побачили механізм
28 серпня на позачерговому засіданні комітету зі закордонних справ Європарламенту з приводу «торговельної війни» між Україною та Росією фактично всі його члени також узяли бік Києва, засудивши тиск на нього з боку Москви. Зокрема, п. Саріуш-Вольський звинуватив Росію в тому, що та «заважає учасникам Східного партнерства, це – її геополітична стратегія».
А його колега Марек Сівец ствердив: «Ми побачили механізм, як Кремль працює й прагне контролювати Україну. Ця країна фінансує інформаційну кампанію проти ЄС в Україні».
Павел Коваль, ще один євродепутат від Польщі, узагалі закликав євроспільноту відреагувати на, як він наголосив, «шалений тиск Москви», підписанням Угоди про асоціацію України з ЄС «уже завтра чи післязавтра». А п. Брок констатував, що «Росія посилює тиск, щоб утримати Україну від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом», котрий «як зацікавлена сторона має діяти та захистити Україну», бо дії Росії – неприйнятні», оскільки «використання цін на газ тощо, щоб Україна не підписала договору, суперечить будь-яким міжнародним правилам».
Тому євродепутат звернувся до ЄС із проханням «утрутитися та зробити швидкі дипломатичні й політичні кроки, захищаючи Україну та її право вільного зовнішньополітичного вибору», бо «подальша бездіяльність ЄС призведе тільки до того, що Росія продовжить тиск і шантаж, які, можливо, посиляться в міру наближення саміту Євросоюзу у Вільнюсі. У тому числі, він запропонував Єврокомісії та державам — членам ЄС «чітко заявити про це Росії й обговорити на засіданні Великої двадцятки».
Штефан Фюле, єврокомісар із розширення та європейської політики сусідства, теж заявив, що «будь-який зовнішній тиск на Україну, пов’язаний із її прагненням підписати Угоду про асоціацію з ЄС, є неприпустимим». А загальні настрої в Євросоюзі сформулювала Кетрін Ештон, верховний представник ЄС зі закордонних справ і політики безпеки, заявивши: «Ми не можемо втратити Україну».

Було би недалекоглядно…
Однак 30 серпня неназване київською газетою «Комерсант-Україна» джерело в Єврокомісії неабияк спантеличило всіх інформацією, що «ЄС не буде вносити до порядку денного саміту G20 питання проблематики торговельних відносин Києва та Москви». Бо, як пояснив інформатор, «проблеми в торговельних відносинах Києва та Москви є двостороннім питанням, до того ж Україна — не член G20».
Натомість, Гуннар Віганд, представник Європейської служби зовнішніх дій, запевнив «Комерсант-Україна», що «торговельна війна» між Україною та Росією таки «стане об’єктом обговорення на двосторонніх зустрічах у рамках саміту G20 у Санкт-Петербурзі 5-6 вересня», але «ЄС наразі застосовуватиме дипломатичні важелі», оскільки «з боку Брюсселя було би недалекоглядно ставати третім учасником конфлікту».
Тим більше що, пояснює п. Віганд, «прихильники безумовного підписання Угоди про асоціацію залишаються в меншості», тоді як «більшість європарламентаріїв запевняє, що Брюссель не має наміру скорочувати перелік вимог до Києва».
Євродепутат Павел Коваль тлумачить це так: «Якщо взяти до уваги той факт, що Росія є ключовим партнером ЄС, то його спроби сховати голову в пісок у відповідь на відкритий шантаж торговельною війною є позицією інфантильною».
По суті, із ним погодився й Олег Устинко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера: «Останній конфлікт продемонстрував, що Україна опинилася взагалі на самоті в торговельному протистоянні з Росією. Ті заяви, які робив ЄС, були надто м’які, слабкі та дуже нерішучі. Україні довелося вирішувати питання про експорт своїх товарів самотужки. Зокрема, прохати про допомогу передусім Женеву, оскільки й Україна, і Росія є членами СОТ.

Просто буде ігнорувати
А політтехнолог Тарас Березовець, директор компанії персонального й стратегічного консалтингу Berta Communications , пояснює новини із Брюсселя так: «Європарламент — це структура, яка має свій голос. Однак його погано чують у самому Брюсселі, бо Європарламент розташований за сотні кілометрів – у Страсбурзі. Це — дорадчий орган. Він часто засуджував авторитарні режими, робив застереження на адресу української влади, коли президентом іще був Кучма, але Європейська комісія не завжди брала їх до уваги. Європарламент віддзеркалює думку не еліти, а громадян. Нинішні заяви засвідчли, що громадська думка в цій торговельній війні – на боці України. Росія не має змоги впливати на рішення Європарламенту, хоч у неї є там симпатики на кшталт депутата від Латвії Мирського. Росія просто ігноруватиме будь-які застереження з боку Європарламенту. У неї – своя логіка імперії. Вона має намір ламати Україну «через коліно». Тому демонстративно не звертатиме уваги на сигнали, які надходять від ЄС».
Тож політтехнолог порадив офіційному Києву: «Україна, як і Росія, є членом Світової організації торгівлі. Потрібно подавати до Арбітражного суду та вимагати відшкодування збитків. Це – однозначно виграшна справа».
Солідарний із п. Березовцем і Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту євроатлантичної співпраці: «Позиція представників ЄС суттєво змінилася після усвідомлення ЄС причин тиску Росії на Україну. Тобто, вони краще розуміють специфіку українсько-російських відносин, але ті, хто вважає, що ЄС так сильно притиснутий до стіни цією торговою війною Росії щодо Угоди про асоціацію України з ЄС, переоцінюють страхи Євросоюзу. Насправді торгова війна та позиція Росії щодо перспективи угоди України більше стосуються українського керівництва та його позиції».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...