Новини для українців всього свту

Saturday, Aug. 8, 2020

25 жовтня вибори не відбудуться лише на окупованих теренах України

Автор:

|

Липень 24, 2020

|

Рубрика:

25 жовтня вибори не відбудуться лише на окупованих теренах України

Верховна Рада України (ВРУ) призначила місцеві вибори на 25 жовтня.

Не скрізь
326 народних депутатів України проголосували за постанову про проведення 25 жовтня (якщо не завадить епідемія коронавірусу) місцевих виборів не на всій території країни, крім окупованих Росією Криму й частини Донецької та Луганської областей. Як пояснили в постанові, «у зв’язку з неможливістю забезпечення представництва спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ і міст Донецької та Луганської областей вибори депутатів Донецької та Луганської обласних рад не призначають і не проводять».
У постанові пообіцяли, що скрізь місцеві вибори «призначать окремим законом у разі припинення тимчасової окупації та збройної аґресії Російської Федерації (РФ) проти України». І конкретизували, що припинення аґресії — це «виведення з України всіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих РФ, російських окупаційних військ і їхньої техніки; відновлення цілковитого контролю України над державним кордоном; роззброєння всіх незаконних збройних формувань і найманців на тимчасово окупованих територіях; відновлення конституційного ладу і правопорядку на окупованих територіях; гарантування безпеки громадян України, які живуть на окупованих територіях».
Олексій Резніков, віцепрем’єр і міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, нагадав: «Якщо уважно прочитати текст Комплексу заходів із виконання мінських угод, там сказано, що задля політичного врегулювання вибори відбудуться в окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), й їх буде регулювати окремо прийнятий закон. Проведення місцевих виборів в ОРДЛО не залежить від проведення виборів до місцевих органів самоврядування, запланованих на осінь 2020 року, а відштовхується від вирішення питань безпеки. Йдеться про повну деокупацію Донбасу — виведення російських військ, роззброєння незаконних збройних формувань, повернення українсько-російського кордону під контроль України».

Що далі?
Зокрема, 25 жовтня обиратимуть депутатів місцевих рад і сільських, селищних і міських голів. Віталій Безгін, член парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, реґіонального розвитку та містобудування, уточнив: «Якщо не буде затверджено нове районування, то відбудуться чергові вибори до районів. Якщо новий розподіл на райони відбудеться, тоді там відбудуться перші вибори».
Розподіл планували провести 15 липня. Але ВРУ зняла того дня з порядку денного проєкт постанови «Про утворення та ліквідацію районів». «Питання відтермінували через резонанс, що його спричинила ця ініціатива», — пояснив депутат Безгін. Він виник тому, що не всі в приречених на зникнення районах погодилися входити до складу інших. А кількість районів в Україні мають скоротити втричі — з 490 до 129.
Сергій Соболєв, депутат парламентської фракції «Батьківщина», наголосив: «До районів прив’язана вся інфраструктура. Це соцзабези, суди (причому суди прив’язані так, що нам, щоб відв’язати, потрібно змінювати Конституцію). Це вся інфраструктура, яка забезпечує життєдіяльність району. Укрупнення районів означає, що ми, по суті, починаємо ліквідувати доступ громадян до соціального захисту, медицини, освіти тощо. В окремих випадках немає навіть збігів медичних округів із об’єднаними районами. І такі речі на місцях призводять до того, що люди починають задаватися питаннями — а що далі з нами буде?».

Змова з елітами
Інна Ведернікова, редакторка відділу політики київського часопису «Дзеркало тижня» зауважила: «За невщухаючими акціями протестів громадян у незгодних із перспективними планами громадах пішов демарш мерів обласних центрів. Протестуючи проти закладеної в реформу зрівнялівки та зниження свого статусу до звичайної громади, мери буквально відбивають уже отримані в результаті реформи гроші та повноваження, а також блокують укрупнення районів, намагаючись максимально пом’якшити в майбутньому контроль із боку держави».
У парламенті п. Ведерніковій пояснили: «Залишаючи субреґіональний рівень і, відповідно, районні ради, влада страхується від провалу на виборах на рівні громад. Радше, вони просто ведуть лінію, якої боялися мери — залишать райради і потім, програвши вибори в громадах, заберуть у них частину повноважень, грошей і віддадуть районам. Можливо, це взаємовигідна змова влади з елітами районного рівня. Ми залишаємо вам повноваження і гроші — по суті зберігаємо вас і годівницю, а ви йдете під нас».
Відтак Сергій Рахманін, голова парламентської фракції «Голос», констатував: «Районні ради ніхто не скасував, районні державні адміністрації залишились, префекти не запроваджені. Таке враження, що цікавила в цьому районуванні одна історія — нарізати округи так, щоби певним кандидатам там було зручно обиратися». А Віталій Безгін попередив: «Якщо укрупнення районів не відбудеться, то у нас на одному рівні буде два виборні органи — рада громади і районна рада. Що просто перетворить ситуацію на хаос і простійний політичний конфлікт».

ЦВК застерегла
Тим часом Центральна виборча комісія (ЦВК) застерегла: «В разі неприйняття рішення про утворення нових районів украй необхідно буде вносити корективи, зокрема, до виборчого законодавства, оскільки за рішенням уряду окремі новоутворені громади належать за діючим адміністративно-територіальним устроєм до різних районів, що спричинить значні проблеми стосовно проведення виборів у районні ради, оскільки організаційно неможливо буде віднести територію таких громад до конкретного району. Це зумовить невизначеність щодо утворення округів, організації голосування, транспортування виборчої документації, встановлення підсумків та результатів голосування в таких громадах і районах».
Тож ЦВК закликала парламент «якнайшвидше врегулювати проблемні питання та створити якісну законодавчу основу для організації підготовки та проведення в Україні місцевих виборів 25 жовтня 2020 року». Тим паче, що, як наголосили в комісії, «підготовка до місцевих виборів відбувається в унікально складних умовах із елементом правової й організаційної невизначеності».
«Це зумовлено прийняттям нового виборчого кодексу України, яким передбачено, зокрема, проведення місцевих виборів на основі нових виборчих систем, в умовах карантинних обмежень і з непрогнозованістю епідеміологічної ситуації восени, проблемами фінансування, незавершеністю реформи адміністративно-територіального устрою та внесенням змін до Виборчого кодексу України», — пояснили у ЦВК.

Масштабні зміни
Адже 15 липня парламент схвалив масштабні зміни до нього. Зокрема, вибори місцевої влади, принаймні частково, пройдуть на пропорційній основі з відкритими списками. Тобто українці зможуть підтримати не лише котрусь із партій, а й підвищити своїми голосами у списку партії кандидата, якому вони симпатизують найбільше. Але кандидат, аби обігнати претендента номером вище, має набрати 25 % виборчої квоти.
Тому Роман Лозинський, депутат парламентської фракції «Голос» , вважає: «Вирішуватимуть менше люди і виборці, а більше партійні керівники. Хто буде першим, десятим у списку, визначатимуть партійні боси». А от Олексій Кошель, голова Комітету виборців України, дійшов такого висновку: «Іншими словами, переможцями виявляться куми, свати та партійні спонсори».
Але вибори за партійними списками відбудуться лише в 30 громадах (із кількістю виборців від 10 тис. людей і більше) із 1,5 тис. Натомість у решті громад — на мажоритарній основі. Зміни до Виборчого кодексу також заборонили «проведення передвиборної агітації або надання виборцям, закладам, установам, організаціям грошей, подарункових сертифікатів, продуктів харчування і спиртних напоїв, товарів», «надання пільг, переваг, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних і нематеріальних активів, у т. ч. від імені благодійних організацій, засновниками або членами яких є кандидат (кандидати), партія (місцева організація партії)».
Утім, змін до Виборчого кодексу більше, ніж місця на газетній шпальті. Редакторка відділу політики часопису «Дзеркало тижня» вважає: «Взятий «слугами народу» в заручники Виборчий кодекс із чотирма тисячами технічних і політичних правок — це свідомий розклад на свою користь. Однак, це може обернуться проти пропрезидентської партії».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online