Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Feb. 18, 2018

2012-го Україна не буде «хатою скраю»

Автор:

|

Січень 19, 2012

|

Рубрика:

2012-го Україна  не буде «хатою скраю»

Непідписання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом (ЄС) може мати фатальні наслідки.

Грошей не дадуть?

У своєму актуальному аналітичному звіті міжнародна рейтинґова аґенція Moody’s напророкувала, що «у фінансовому плані» 2012-й обіцяє стати для України вкрай важким. Адже Київ потребуватиме цього року рекордних 17 млрд USD кредитів — для збалансування державної скарбниці.

7,3 млрд USD потрібні тільки на покриття дефіциту бюджету та дефіциту державної Національної акціонерної компанії (НАК) «Нафтогаз». На погашення й обслуговування державного та ґарантованого державою зовнішнього боргу бракує

6,6 млрд USD, внутрішніх запозичень — іще трьох. Тим часом, констатують експерти Moody’s, «зовнішні ринки запозичень в умовах боргової кризи для України закриті». А позаяк кредитний рейтинґ української держави — на низькому рівні B2, аналітики аґенції ставлять невтішний діагноз: «Прогноз кредитного рейтинґу — неґативний».

«За кордоном приватні інвестори зараз не дадуть на прийнятних умовах грошей, — передбачає в коментарі німецькій радіостанції Deutsche Welle Олександр Жолудь, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень. — Залишаються лише Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку або Міжнародний валютний фонд (МВФ). Але ці інститути в обмін на кредити вимагають продовження реформ і підвищення цін на газ для населення, аби зменшити дефіцит НАК». Але, нагадує аналітик, «уряд не хоче на це йти». Відтак пояснює: «Не за горами — парламентські вибори й Віктор Янукович не готовий на подальші непопулярні кроки. Ще б пак, адже й без них, як засвідчило опитування Центру Разумкова, уже зараз дії президента Януковича не підтримують дві третини українців».

А після них… «Аби уникнути панічних настроїв у суспільстві, Національний банк кинув усі ресурси на втримання курсу гривні, — визнає, щоправда, пан Жолудь. — Це робиться за рахунок створення дефіциту гривні на міжбанківському ринку».

Однак експерт звертає увагу на, за його словами, «інший бік медалі»: «У банків немає ресурсів, аби купувати державні обліґації. Отже, і внутрішні позики виглядають проблематично. А дефіцит платіжного балансу України, пов’язаний зі значним переважанням імпорту над експортом, надалі зростає». Аналітики Moody’s очікують, що торговельний «мінус» цього року сягне майже 8 млрд USD. Як зауважують фахівці, цей дефіцит створює потужний тиск на курс гривні.

«Без кредиту МВФ єдина надія уряду нині — здешевлення російського газу й, можливо, навіть кредитні гроші з Москви, — зауважив у інтерв’ю Deutsche Welle Володимир Дубровський, експерт центру CASE-Україна. — Однак перемовні позиції України зараз дуже слабкі. Москва буде тиснути до останнього, аби домогтися максимальних політичних і економічних поступок».

Європейці — розчаровані

«Фінансову скруту України ускладнюють проблеми з інвестиціями, — пояснює пан Дубровський. — Зазвичай дефіцит платіжного балансу покривався прямими іноземними інвестиціями. Однак тепер надходження іноземного капіталу різко скоротилося, спостерігається навіть відтік грошей з України». Чимало інвесторів сподівалося на підписання Угоди про асоціацію з ЄС, що відкривало би перспективу пришвидшення важливих інституційних реформ. Великі надії покладалося на зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, що дало би змогу без проблем експортувати вироблену в Україні продукцію. Але ці сподівання виявилися марними.

Про неґативний сиґнал для інвесторів, яким стало «замороження» європейської інтеґрації України, іде мова й у звіті Moody’s. Це, зазначається в документі, знижує імовірність проведення важливих реформ. Аналітики аґенції наголошують: «Тісні зв’язки між можновладцями та бізнес-елітою блокують структурні реформи й ускладнюють створення конкурентного середовища у багатьох секторах економіки».

«Європейські партнери очікували, що зможуть працювати в Україні за європейськими правилами, із європейськими підходами, — нагадує Володимир Дубровський. — Але підходи цієї влади — не європейські, у цієї влади — кланові підходи. Як результат — рейтинґ інвестиційної привабливості України, який упорядковує Європейська бізнес-асоціація, упав «до історичного мінімуму». І є гіршим, ніж у розпал фінансової кризи 2008 року».

Тому пан Дубровський уважає невдоволення Брюсселя ув’язненням лідера опозиційної партії «Батьківщина» й колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко лише верхівкою айсберга: «Якби в Україні не нищилася політична й економічна конкуренція, якби давали розвиватися не залежному від влади бізнесу, можливо, у західних партнерів знайшлися би гроші на кредит Україні або політична воля для реструктуризації боргів, — припускає експерт і порівнює нинішню ситуацію в країні з кризовим 1999 роком, коли їй загрожував дефолт і через поганий урожай назрівала продовольча криза. — Ситуація була навіть гіршою, ніж зараз. Що зробив президент Кучма? Він призначив прем’єром Віктора Ющенка, який, маючи славу реформатора, відновив довіру західних партнерів. А що робить президент Янукович? Він же навіть Юлії Тимошенко не хоче звільнити — не бажає визнавати своєї грубої помилки».

Новий початок або хаос

Отож прогноз Володимира Дубровського: рік парламентських виборів буде для України «критичним». Тобто може обернутися або «новим початком», або «хаосом». Усе залежить від того, чи допустить українська влада до парламентських перегонів Юлію Тимошенко, бо інакше ЄС остаточно розчарується в Києві, а також від того, наскільки нахабно будуть фальсифікувати результати народного волевиявлення. Адже й у цьому випадку Захід змушений буде дистанціюватися від Віктора Януковича так само, як зробив це щодо його білоруського колеґи Олександра Лукашенка.

Цього не виключає й прогноз експертів американського аналітичного видання «Стратфор» на 2012-рік. Бо, зокрема, вони припускають такий розвиток подій: «На тлі падіння шансів України зблизитися з ЄС Київ зрозуміє, що Москва — це єдина зовнішня сила, до якої він зможе звернутися. Російська Федерація (РФ) може скористатися з відсутності в України простору для маневру й отримати доступ до українських стратеґічних активів. Можливо, Москві вдасться отримати частину акцій українських транзитних газогонів. Однак Україна буде чинити опір спробам зміцнити російський вплив за допомогою Єдиного економічного простору й продовжить до певної межі підтримувати співпрацю зі Заходом».

Щоправда, прогноз американських аналітиків, вочевидь, не враховує останніх заяв прем’єр-міністра України Миколи Азарова. Бо той, уважаючи, що «ситуація в країнах ЄС є серйозним фактором ризику для нашої економіки», щораз більше жахається її. На запитання: «Чи вплине криза в Європі на вітчизняну економіку?» — голова українського уряду відповів: «Безумовно, для нас це — величезний фактор ризику». Однак додав: «Проте наша країна починає новий рік у значно кращих умовах, ніж ті, які в нас були два роки тому». Та цілком можливо, що пов’язує він ці «кращі умови» з обіцяними Україні Росією дивідендами від вступу в її інтеґраційні проекти, розцінені більшістю експертів як блеф Кремля.

Утім, аналітики, чиї прогнози узагальнив київський журнал «Український тиждень», зауважують, що, «прагнучи зберегти керованість країни, збільшити соціальні виплати (офіційний підкуп електорату) напередодні виборів і запобігти масовим протестам на соціальному ґрунті, українська влада й далі шукатиме способів вирішити свої фінансові проблеми за рахунок співпраці» якщо не з ЄС, то з РФ.

Однак, нагадують експерти, «небажання виправити ситуацію в судово-правовій сфері й відмовитися від політичних репресій фактично перекреслює перспективу на асоціацію з ЄС до зміни влади в Україні». І звертають увагу на втрати України: «Могли би розвиватися більш прагматичні проекти на європейському напрямку, насамперед енерґетичні. Зокрема, у разі прозорої зміни структури НАК (без передачі будь-кому кон­тролю над ГТС чи іншими активами) Україна може залучити 3—5 млрд EUR на модернізацію труби й інші інфраструктурні проекти. Це також сприяло би конструктивнішій співпраці з МВФ».

Головна загроза

Але після відмови звільнити Юлію Тимошенко, як констатують експерти, «зберігається ризик того, що реструктуризація НАК відбудеться по-іншому: у кулуарних перемовинах із російською стороною». Й уточнюють: «Понад те, вступ РФ до Світової організації торгівлі може бути використаний для більш активного залучення України до євразійського Митного союзу (МС), мовляв, формальні обмеження знято».

Київський журнал «Український тиждень» узагальнив прогнози експертів: «Якщо поведінка вітчизняної влади кардинально не зміниться, вона й надалі намагатиметься уникати незворотних кроків щодо інтеґрації Києва в структури на чолі з РФ (це економічно невигідно для більшості українських олігархів, як, зрештою, і політично — ще один центр впливу їм ні до чого) і шукатиме можливості отримати фінансові ресурси на Заході, незграбно бавлячись при цьому в демократію».

Думку про те, що «2012 рік буде надзвичайно складним для ведення міжнародної діяльності», висловив і Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва. Бо, констатує він, «Україна 2011 року значно послабила свої позиції в усіх перемовних процесах — як із РФ, так і з Європою».

«Той факт, що цьогоріч діалог із Росією не покращився, — наголошує пан Сушко, — призвів до того, що в російської сторони склалися надзвичайно комфортні умови для досягнення своєї мети».

«Для РФ з’явилися всі шанси, щоб залучити Україну до МС», — конкретизував експерт голов­ну зовнішньополітичну загрозу для країни цього року. Адже після вступу до МС РФ, Білорусі й Казахстану українцям можна буде забути про зону вільної торгівлі з ЄС. Натомість, не думку політолога Вадима Карасьова, «якщо ми проводимо чесні, вільні вибори до парламенту, якщо ми повертаємося на європейський вектор, то ми відійдемо й від революції, і від реакції, а тоді вирішимо й бюджетні проблеми, і проблеми з демократією, і з новим суспільством, і з новими політиками».

 Ігор Голод

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...