Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Feb. 20, 2018

Маніпулювання мовами триватиме. Бо його потребуватимуть і на президентських виборах в Україні

Автор:

|

Вересень 06, 2012

|

Рубрика:

Маніпулювання мовами триватиме. Бо його потребуватимуть  і на президентських виборах в Україні

Влада, як циган — торбою, крутить тим, що вважає за свій головний козир.

Прийняли, щоби переробляти?..

Незважаючи на те, що в Конституції України державною записана лише мова титульної нації, Закон «Про засади державної мовної політики» дозволяє іґнорувати це положення в тих реґіонах, де 10 % населення становлять росіяни. Політики продовжують маніпулювати мовою й після того, як 3 червня за його прийняття злочинно проголосували навіть відсутні в сесійній залі парламенту нардепи, а 8 серпня Віктор Янукович остаточно затвердив цей документ, поставивши під ним свій підпис. А все — тому, що завдяки йому влада мріє повернути собі прихильність розчарованих виборців не лише на парламентських, а й на президентських виборах.

Відтак того ж 8 серпня президент доручив уряду створити «робочу групу для розробки та внесення системних пропозицій щодо вдосконалення законодавства стосовно використання мов». Увійшли до неї 42 науковці, громадські діячі та політики, поділені на дві підгрупи — під керівництвом, відповідно, екс-президента Леоніда Кравчука та Леоніда Губерського, ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А очолила групу Раїса Богатирьова — віце-прем’єр, міністр… охорони здоров’я.

Уже 30 серпня один із членів робочої групи — Павло Гриценко, директор Інституту української мови Національної Академії наук України — повідомив, що 27 вересня у Верховній Раді (ВРУ) буде проголосована нова редакція мовного закону. І пояснив: «Так було публічно сказано Віктором Януковичем».

Але щонайменше двозначність тієї заяви засвідчив факт, що соратники президента по Партії реґіонів (ПР) у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Одеській, Харківській і Херсонській облрадах і низці міських рад устигли проголосити Закон «Про засади державної мовної політики» чинним на підпорядкованих їм теренах. Щодо цього Леонід Кравчук цілком слушно зауважив: «В унітарній державі обласна рада не може голосувати за введення якогось мовного закону».

«Ударив по Януковичу»

Що ж, своєю поспішністю з уведенням Закону «Про засади державної мовної політики» президент і його соратники лише засвідчили власну недалекоглядність. Так, політолог Віктор Небоженко, директор соціологічної служби «Український барометр», констатує: «Соціологічні опитування демонструють: ухвалення мовного закону не позначилося на рейтинґу ПР — у неї немає росту. Закон сильно вдарив по Януковичу як по загальнонаціональному лідеру та зруйнував мовний баланс, що існував раніше в Україні: українська — державна, а російська — міжнаціонального спілкування».

За даними п. Небоженка, населення неод­нозначно ставиться до переходу на реґіональну мову. Політолог ще й переповів претензії людей, опитаних його співробітниками: «Що, наприклад, робити з дітьми, які вже кілька років відучилися в українських школах, — переводити в російську? А де ґарантія, запитують батьки, що завтра все не відіграють назад?» А Ганна Деркач, начальник управління освіти Миколаївської міської ради, повідомила журналістам таке: «Заявки від батьків на переведення дітей на російськомовне навчання не надходили».

Закон дає задній хід

Отож п. Небоженко уважає, що дорученням унести зміни в мовний закон «президент, вочевидь, дає задній хід, що ще більше знизить його й без того низький рейтинґ — 13 проти 43 %, що були на початку його президентської кар’єри». Утім, політолог не відкидає також того, що, хоч «голосів «реґіоналам» не додасться, вони можуть використати ситуацію для фальсифікації підсумків — будуть говорити, що вдячні виборці проголосували за них».

Та чи вдасться їм це після того, як газета «Московский комсомолец» у публікації «В Україні знову спалахнула війна мов» забила на сполох підзаголовком «У російської мови знову хочуть відібрати статус»? А московська «Независимая газета» відреагувала статтею «Російській в Україні вказали на її місце».

Стривожила ж їх інформація, яку київська газета «Комерсант-Україна» 30 серпня переповіла з уст не названого нею одного з членів урядової групи, очолюваної п. Богатирьовою. За його словами, «вирішили змінити навіть назву документа й назвали його «Про порядок застосування мов в Україні». «Мета перейменування, — зазначив «богатирьовець», — знизити статус документа».

«Не буде реґіональних»?

За твердженням того ж джерела, новий законопроект «зберігає за українською мовою статус державної й містить заходи щодо її захисту»: «Зокрема, використання державної мови є обов’язковим у судочинстві та діловодстві, у діяльності органів державної влади, Збройних сил, у сфері науки й освіти, у рекламі. У галузі інформації та засобів масової інформації (ЗМІ) документ установлює 75-відсоткову квоту мовлення українською мовою від загального добового ефіру. Трансляція програм і фільмів іншими мовами має супроводжуватися обов’язковим українським дублюванням або субтитруванням».

Тож, на думку київського видання, «положення документа не передбачають для мов нацменшин статусу реґіональних, а лише припускають заходи щодо їх захисту в разі, якщо на певній території проживає не менше за 30% носіїв такої мови».

«Радіо «Свобода» відреаґувало на це публікацією «В Україні не буде реґіональних мов», у якій дещо, мабуть, поспішило з констатацією: «Не встигли деякі міські й обласні ради оголосити про запровадження реґіональних мов, як робоча група, створена з ініціативи президента, підготувала зміни до мовного закону. Вони передбачають зміцнення прав українського мови, скасування поняття «реґіональна мова».

А Вадим Колесниченко (на фото), один зі співавторів Закону «Про засади державної мовної політики» й депутат ВРУ від ПР, відгукнувся на напрацювання урядової «мовної» групи висновком: «Здійснюється цинічна спроба позбавити громадян України вже наданого їм законом права на використання рідної мови в галузі освіти, ЗМІ, державного керівництва, судочинства, правоохоронної діяльності».

Однак 31 серпня сама Раїса Богатирьова, по суті, спростувала в інтерв’ю аґенції «Інтерфакс-Україна» інформацію, надану її колегою по урядовій «мовній» групі виданню «Комерсант-Україна», заявивши: «Група напружено працює, однак остаточних версій документів поки немає. Після їх опрацювання та юридичної експертизи ми звернемося до Національної академії наук України (НАНУ) із проханням надати свій експертний висновок щодо обох проектів. І тільки після остаточного затвердження матеріалів їхніми членами робочої групи передамо президентові та Кабінетові Міністрів. Саме тоді ці проекти будуть обговорені детальніше».

«Фільчина грамота»

Та й один із членів урядової групи Микола Жулинський, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАНУ, на запитання: «Це — остаточний варіант законопроекту чи ще будуть вноситися якісь зміни?» — відповів: «Ні, не остаточний. Його зараз передано на експертизу до НАНУ. Потім іще десь 8—10 вересня буде засідання, де розглядатиметься це питання, оскільки там є певні моменти, які треба доопрацювати».

Натомість Володимир Яворівський, голова комітету ВРУ з питань культури й духовності та депутат парламентської фракції Блок Юлії Тимошенко–«Батьківщина», упевнений: «Мовна робоча група під керівництвом Раїси Богатирьової — абсолютний декор і «фільчина грамота». Президент міг би не підписувати цього закону, а повернути назад до парламенту. Сказати: «Допрацюйте, бо він є антиконституційний, а я — сторож Конституції, через це я не можу його підписати». Якби він це зробив, я би зібрав Комітет із питань культури й духовності, ми би розглянули ці поправки та внесли їх на повторне друге читання. А зараз я не розумію, що може зробити п. Богатирьова та її комісія, як це буде робитися. Усім зрозуміло, що сесії (ВРУ) фактично не буде».

Поправок не буде!

Вадим Колесниченко також запевняє, що анонсованого Віктором Януковичем голосування у ВРУ поправок до згаданого закону не буде: «Те, що президент анонсував розгляд у парламенті 27 вересня — це маячня сивої кобили, цього дня навіть немає засідання».

На думку нардепа, голосування у ВРУ поправок до мовного закону — це «поки що тільки бажання Леоніда Кравчука та його сподвижників по знищенню України». Він ще й прогнозує: «Доля цього папера наразі нікому не відома. Не знаю, хто буде вносити на голосування в парламенті цю маячню, не думаю, що президент це зробить».

Колега п. Колесниченка по фракції у ПР Володимир Рибак теж переконаний, що мовний закон суттєво не зміниться. А Олександр Єфремов, голова цієї фракції, дав зрозуміти, що вона не зачіпатиме мовної теми до виборів. Навіть уточнив: «Як на мене, у період передвиборчої риторики ми від цієї теми повинні відійти. Якщо хочемо ухвалити нормальні закони щодо мови в нашій державі, то маємо приймати їх після виборів, коли політична ситуація вгамується, коли люди почнуть діяти не лише емоційно, але й думаючи над тим, що вони приймають».

«Далі буде…»

Солідаризувався з «реґіоналами» і їхній союзник по парламентській більшості, депутат ВРУ від Компартії Євген Царков, пояснивши: «Мусування основних положень Закону України «Про засади державної мовної політики», внесення до нього змін і уточнень є нічим іншим, як «суто передвиборною грою політтехнологів. Наразі в країні склалася ситуація, за якої окремо взяті політики щосили намагаються завоювати голоси потенційних виборців, а отже, вони йдуть на відкрите загравання з представниками національних меншин. Можна сміливо припустити, що своєрідна спекуляція на мовній темі триватиме до майбутніх президентських виборів».

А ось Дмитро Вовнянко, оглядач київського журналу «Український тиждень», прогнозує, що «ситуація може розвиватися за двома варіантами»: «Перший: жодних змін у «Закон КК» (тобто Ківалова/Колесниченка) ніхто не вноситиме, а діяльність робочої групи Раїси Богатирьової та заяви Вадима Колесниченка — типовий передвиборчий піар. Після того, як мовний закон не викликав бурхливої радості навіть у російськомовних реґіонах, правляча партія вирішила зіграти «від зворотного» й тепер проводить спец­операцію «Закон КК у небезпеці». Проте, можливо, на Банковій замислили й іншу комбінацію. Робоча група таки внесе свої поправки в парламент, й оновлений склад ВРУ за них проголосує. Однак у такому разі ролі розподіляться так само, як і в першій версії, але «реґіонали» отримують PR-фетиш — реґіональні мови, грати на яких вони зможуть аж до наступних виборів».

Ігор Голод

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...