Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, May. 22, 2019

«Жодної копійки — ворогу!»: кому вигідна блокада Донбасу

Автор:

|

Березень 02, 2017

|

Рубрика:

«Жодної копійки — ворогу!»: кому вигідна блокада Донбасу

Штаб блокади окупованих «Окремих територій Донецької і Луганської областей» (ОРДЛО) категорично відмовився вести перемовини з Володимиром Гройсманом, прем’єр-міністром України, і планує розширити географію блокади. На своїй сторінці у Facebook, штаб наголосив, що «оскільки і сепаратисти, і Росія, і вище керівництво України виступають за припинення транспортної блокади, це є свідченням не тільки торгівельних зв’язків між ними під час війни, але й прямої зради інтересів України».
Слова у хлопців не розходяться з ділом, з’явився черговий редут (так вони називають свої блок-пости) під назвою «Соловейко», цього разу — на Маріупольському напрямку. «Гарнізон редуту — ветерани батальйонів «Донбас», «Айдар», добровольчого руху ОУН, УНСО і громадські активісти. Завдання гарнізону — перекрити торгівлю та потоки контрабанди за напрямком Донецьк-Маріуполь», — наголошується в повідомленні штабу блокади.

80 млн грн щодня
Хоча й головна увага журналістів прикута до блокування потягів із антрацитом із окупованих територій, через що 15 лютого Кабінет Міністрів України фактично запровадив у енергетичній системі режим надзвичайної ситуації, насправді через лінію розмежування щодня везуть десятки тонн зовсім не стратегічної продукції: продукти, ліки, одяг, побутову хімію, алкоголь і тютюн. Точні об’єми товарообігу не знає ніхто. Свого часу Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, заявляв, що щодня лінію розмежування перетинають автівки з товарами на суму 70-80 млн грн. Але чиновник сам зізнався, що на його думку, насправді числа набагато більші.
Однак, тут постає питання: а чи можна це вважати контрабандою в юридичному сенсі? Товари возять із української території на українську територію, возять громадяни України. Питається: навіщо давати останнім, котрі й так зазомбовані російської пропагандою, черговий привід ненавидіти Україну? Без поставок із підконтрольної Києву території товарів першої необхідності повсякденне життя в Донецьку чи Луганську стало ще складнішим.
До того ж не варто забувати, що через лінію розмежування везуть товари, куплені в Україні за українські гривні, тобто, учасники блокади свідомо позбавляють вітчизняних товаровиробників прибутку. Певна річ, що їхню нішу на ринку ОРДЛО миттєво займуть російські продукти, нехай вони й дорожчі, оскільки в цьому випадку мова справді йде про перетин міждержавного кордону.
Також зовсім незрозуміло, чому вугілля з непідконтрольної території обзивають контрабандою. Найбільші видобувні підприємства на окупованих територіях завбачливо перереєструвалися в Києві або підконтрольних Україні містах. Тобто, Київ купує вугілля в де-юре українських компаній, чиї потужності де-факто перебувають на непідконтрольній території.
З одного боку, гроші нібито йдуть сепаратистам, з іншого — надворі зима, а без антрациту вітчизняні теплоелектростанції просто зупиняться. Не варто забувати і про ще один важливий нюанс: вуглевидобувні підприємства на сепаратистських територіях платять податки в український бюджет, оскільки зареєстровані як українські. Більше того, з гірників у самопроголошених республіках щомісяця стягується військовий збір, який іде на фінансування антитерористичної операції (АТО).
Як бачимо, питання вкрай заплутане та суперечливе. І найцікавіше, що якихось конкретних юридичних коментарів досі не прозвучало ні від кого з політиків чи урядовців. Популістських гасел не бракує: задавимо економічною блокадою, жодної гривні — окупантам тощо.

Хто «вирішуватиме питання»?
Можливо, саме у гривнях і ховається розгадка. Вочевидь, розгалужена система перевезення товарів в обидва боки мусить кимось контролюватися. З того боку фронту всі вузлики зав’язані на найвище керівництво самопроголошених республік. В Україні цим займаються практично всі силові підрозділи, що мають бодай якийсь стосунок до лінії розмежування.
«Без сприяння співробітників контрольних служб і військових перетнути лінію розмежування автомобільним транспортом, як через дорожній коридор, так і в об’їзд, неможливо», — розповідала у червні 2016-го в інтерв’ю «Українській правді» Наталія Мещерякова, волонтер і боєць спецпідрозділу податкової міліції для роботи в зоні проведення АТО. «Якщо є велика компанія, яка хоче системно поставляти «контрабас» на окуповані території, то є сенс розмовляти не з людиною на блок-посту, а «вирішити питання» цілеспрямовано з тим, хто приймає рішення по всіх блок-постам на маршруті», — поділився волонтер Родіон Шовкошитний. Він 11 місяців працював у складі мобільної групи, яка в зоні АТО виявляла нелегальних гендлярів, котрі перевозили товар через лінію розмежування. «Зиск від «контрабасу» мають усі, хто намагається з цього мати зиск. Десь міліція, десь СБУ, це можуть бути інші люди. Дуже цікаво спостерігати, хто приїжджає забирати людей, котрих затримали з «контрабасом». Були з ГУР, були і з СБУ», — продовжує п. Шовкошитний.
Треба думати, що відтепер «вирішувати питання» доведеться зі штабом блокади. Погоджуюся, висновок доволі скандальний, але цілком логічний.

Бідний Рінат
І ще одне не надто приємне для ініціаторів блокади зауваження: їхні дії підозріло спрямовані проти однієї особи — Ріната Ахметова, в котрого на окупованих територіях залишилося безліч підприємств. Цього тижня ватажки терористистів в ОРДЛО синхронно заявили про введення тимчасової адміністрації підприємств, чиї юридичні адреси — в Києві. «Ми будемо перебудовувати всі виробничі процеси і орієнтувати їх на ринок Росії й інших країн. Саме це і було однією з наших перших програмних обіцянок у момент проголошення наших «республік». У чорному списку ЛНР лише є три підприємства: «Краснодонвугілля», «ДТЕКРовенькіантрацит» і «ДТЕКСвердловантрацит». Усі вони належать п. Ахметову. ДНР свого списку ще не оприлюднила, але він мало відрізнятиметься за правом власності від луганського.
Тож питання, кому вигідна торгова блокада Донбасу, залишається відкритим. Зате добре зрозуміло, кому ця блокада точно невигідна.

Ігор Берчак

До слова
Національна гвардія України заявила про готовність силою розігнати протестувальників. А Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ України, попросив надати йому для цього спеціальні повноваження. Водночас на учасників блокади в Кривому Торці на Донеччині напали «тітушки». Два десятки хуліганів у масках підбігали до учасників блокади з палицями і закидали їх камінням. У відповідь учасники блокади зробили кілька пострілів із рушниці в повітря і нападники втекли.
Блокада неабияк налякала ватажків терористичних організацій «Донецька народна республіка» (ДНР) і «Луганська народна республіка» (ЛНР). Вони істерично виставили українські владі ультиматум. А 1 березня вирішили «націоналізувати» підприємства української юрисдикції, які перебувають на окупованих територіях. «На підприємствах з українською юрисдикцією в ДНР вводиться зовнішнє державне управління», — повідомило джерело в «раді міністрів» ДНР. Про таке ж рішення заявили і в ЛНР, де також планують ввести зовнішнього адміністратора. «Податки надходитимуть до бюджету республіки», — заявив один представник терористів.
А Служба безпеки України (СБУ) оприлюднила аудіозапис перемовин Олександра Захарченка, ватажка ДНР, з так званим начальником управління внутрішньої та зовнішньої політики його адміністрації, в яких головний донецький терорист заявив, що тепер ДНР оголошує блокаду Україні та припиняє поставки вугілля на її територію навіть якщо українські добровольці, котрі блокують торгівлю з окупованими районами Донбасу, виконають їхній «ультиматум».
На переконання Арсена Авакова, для вирішення цього конфлікту Кабінет Міністрів України повинен ухвалити постанову, яка регулює порядок товарообміну з окупованими територіями, а Антитерористичний центр при СБУ — розробити порядок контролю над товаропотоком. Міністр також додав, що «уряд має доручити Мінпаливенерго в короткий термін представити програму диверсифікації паливної компоненти в рамках енергобалансу країни, що знижує до мінімуму залежність від антрацитового вугілля, що поставляється з окупованої території та РФ».

До теми
26 лютого Державний департамент США вчергове закликав Росію і «ополченців» дотримуватися режиму припинення вогню на Донбасі. Перш за все, Вашинґтон закликав ДНР припинити атаки на об’єкти цивільної інфраструктури, в т. ч. на Донецьку фільтрувальну станцію (ДФС), яка забезпечує водою населені пункти Донецької агломерації по обидва боки лінії розмежування. Увага саме до цього об’єкту, що розташований на нейтральній території між позиціями української армії та сепаратистів, невипадкова. Останніми днями ДФС опинилася в центрі активних бойових дій, зазнала кількох артилерійських обстрілів, персонал звідтіля евакуювали. Водночас будь-якої миті тут може виникнути такий собі «Чорнобиль» реґіонального масштабу. Справа в тому, що на ДФС міститься 9 т рідкого хлору. У разі влучання снаряду в резервуар отруйних газ миттєво розповзеться околицями. Відстань від ДФС до Донецька — 12 км, але найбільше небезпека загрожує 30-тисячній Авдіївці, яку контролює українське військо. Донедавна хлор на ДФС завозився через лінію фронту за спеціальним дозволом Служби безпеки України під гарантії міжнародних посередників і місії Організації з безпеки та співпраці в Європі. Закупівлею реагенту і його доставкою при співпраці з українським урядом і терористами займалася абсолютно нейтральна Швейцарська конфедерація. На час проходження цистерн із хлором обидві сторони негласно оголошували «вікно» перемир’я, яке не наважувався порушити ніхто. Усі командири середньої та молодшої ланки по обидві лінії фронту чудово розуміють, що жовто-зелений отруйний газ, який у 2,5 рази важчий за повітря, в першу чергу заповнить усі природні та неприродні низини й ями. Із чим пов’язане теперішнє загострення ситуації навколо ДФС, незрозуміло.
Українська сторона в усьому звинувачує бойовиків, ті розказують, що станцію захопили якісь незрозумілі «українські радикали», котрі нібито збираються звідтіля обстрілювати Ясинувату. Водночас офіцери на місцях стверджують, що жодної стратегічної цінності ДФС не становить. Серйозність ситуації підтверджує й те, що заклик створити крихітну демілітаризовану зону (діаметром лише 1,5 км) практично одночасно озвучили і Павло Жебрівський, голова Донецької військо-цивільної адміністрації, і керівництво терористичної ДНР. На момент підготовки цього матеріалу до друку навколо ДФС продовжували точитися бойові дії, тож небезпека витоку хлору залишається цілком реальною.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...