Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 23, 2017

Жодного кіловата ворогу

Автор:

|

Серпень 03, 2017

|

Рубрика:

Жодного кіловата ворогу

Компанія «Укренерго» повністю припинила перетікання електроенергії на тимчасово неконтрольовані території Донецької області. «Територія Окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) більше не споживає електроенергію, вироблену електростанціями на контрольованій частині України», — написав у Facebook Всеволод Ковальчук, голова «Укренерго». «Потреби окупованих територій в енергії покриваються за рахунок Старобешівської та Зуївської теплоелектростанцій, іншими виробниками на окупованій території, а також поставками з Російської Федерації (РФ), що відбуваються лініями, які не входять до переліку міждержавних, перетоки по них не ведуться в загальному сальдо «Україна-Росія-Білорусь», — пояснив він.

Система ліній електропередач розрізана «по-живому»
Зрештою, до цього йшло вже давно. Ще в червні ц. р. Павло Жебрівський, голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, заявляв, що заборгованість окупованих територій Донецької області за електроенергію становить 3,9 млрд грн. Тоді ж Юрій Саква, віце-президент «Всеукраїнської енергетичної асамблеї», наголосив, що борги терористів за поставлену з контрольованої Україною території електроенергію «мають всі ознаки безнадійності».
Нагадаємо, що 25 квітня ц. р. Україна повністю припинила енергопостачання окупованої частини Луганської області, чиї споживачі заборгували українським енергетикам майже 5 млрд грн. Водночас Донецьк ще донедавна споживав електрику з не окупованої української території, водночас забезпечуючи світлом підконтрольні Україні Маріуполь та Авдіївку.
Так вийшло, що в Донецькій області генеруючі потужності виявилися відносно рівномірно розміщені по обидва боки лінії розмежування. Водночас лінія фронту «по-живому» розрізала систему ліній електропередач, адже енергомережі колись створювалися як єдине ціле, ніхто ніколи навіть уявити не міг, що тут розпочнеться справжня війна. Тож склалася парадоксальна ситуація — в разі перекриття сепаратистами поставок електрики в Маріуполь та Авдіївку без світла залишиться більша частина самого Донецька.

За все заплатять російські споживачі
У Кремлі після припинення поставок електроенергії терористичній організації «Донецька народна республіка» (ДНР) передбачувано зчинили галас на тему того, як Київ продовжує робити чергові кроки в бік «відторгнення території Донбасу». При цьому в РФ не забули наголосити, що «своїх не кидають», тож перекриють брак електрики власними силами.
Інше питання: в яку копієчку це влетить? За дуже приблизними підрахунками, електрифікація окупованої частини Луганської області коштує російському бюджету приблизно 40 млн USD на місяць. Ніби й небагато. Але при цьому не варто забувати, що, по-перше, за рік набігає майже півмільярда, а по-друге, рішення про «електричну гуманітарку» було прийняте на тлі мітинґів у РФ проти підвищення житлово-комунальних тарифів, у т. ч. на електропостачання.
Тепер до дармоїдів додалися ще й донецькі бандити. Швидше за все, поставки електроенергії з РФ терористам будуть списуватися на технологічні втрати Федеральної мережевої компанії РФ, якій належать лінії електропередач. Через збільшення цих втрат підвищать тарифи для російських промислових виробників. Ті, своєю чергою, закладуть підвищення тарифу у вартість своєї продукції. Тож платити за луганське та донецьке світло так чи інакше доведеться пересічним росіянам.

Метан і «брудна» вода
Водночас брак електрики загострює іншу проблему, про яку тижневик «Міст» уже писав — ймовірність виникнення на Донбасі серйозної техногенної катастрофи. «На окупованих Росією територіях Донбасу з кожним днем неоголошеної гібридної війни наростають явища екологічної катастрофи. Донбас, який колись був індустріальним серцем СРСР, завжди вважався екологічно проблемним. Роками вибудовувалася складна промислово-екологічна інфраструктура, в якій кожний елемент виконував природозахисні функції. Окупаційна влада в гонитві за грішми, в умовах зменшення фінансування з РФ безжально порізала на метал обладнання водовідведення місцевих шахт», — повідомляє «Радіо Свобода».
«Через заміновані території рятувальники не можуть впоратися з екологічно небезпечним об’єктами на сході України. Внаслідок затоплення шахт на поверхню піднімається газ метан, який потрапляє в підвали житлових і виробничих будівель, що може призвести до вибухів та отруєння людей», — пише у Facebook штаб проведення антитерористичної операції.
Хоча більшість копалень на окупованих територіях зупинили видобуток вугілля, але згідно з технологічними вимогами навіть у закинутих підземних горизонтах потрібна цілодобова робота помп. За її відсутності копальні швидко заповнять підземні води. Водночас помпи живляться від електромереж. В умовах браку кіловатів сепаратисти їх просто зупиняють.
Уже зараз «брудна» шахтна вода із великою кількістю солей робить непридатними для пиття багато джерел питної води на окупованих територіях. Ще гірше те, що багато відпрацьованих шахтних полів Донбасу пов’язані між собою, а сам Донецьк, фактично, стоїть, як кажуть, на чесному слові — під центром мільйонного міста існують щонайменше три величезні пустоти, що утворилися в результаті видобутку вугілля в радянські часи. Якщо вода піде під Донецьк, місто може в буквальному сенсі провалитися під землю.
Не варто забувати, що на копальнях стоїть не лише Донецьк, але й увесь Донбас. Із середини XIX ст. тут були розроблені приблизно 600 копалень, перед початком збройного конфлікту діяли майже 250, зараз практично всі вони (принаймні, ті, що розташовані на непідконтрольній Україні території) зупинені. Водночас без ефективного водовідливу відпрацьовані шахтні пласти затоплюються, втрачають міцність і з часом осідають, виштовхуючи «жорстку» воду нагору з величезною силою.

Ртуть і радіація
Але крім просідання ґрунту та руйнування інфраструктури підйом шахтної води несе із собою й іншу небезпеку. Донбас, де були зосереджені приблизно 4 тис. шкідливих технологічних виробництв, продукував до 80 % токсичних відходів України. Тут розташовані 1350 териконів, із яких 350 зараз горять.
Є й виняткові джерела небезпеки. Наприклад, у Горлівці розташований закинутий Микитівський ртутний комбінат. Закрита копальня комбінату, за певною інформацією, вже підтоплюється. У тій же Горлівці, крім промислового майданчика хімічного концерну «Стирол», є ще й закритий казенний завод, який виробляв вибухівку. На його території залишилися напівпідземні сховища хімічних відходів.
Ще більша небезпека чигає в Єнакієвому на шахті «Юнком», де 1979-го був здійснений атомно-вибуховий експеримент «Кліваж». На глибині 903 м було підірвано ядерний заряд потужністю 0,2-0,3 кілотонни тротилового еквіваленту. Мета вибуху — зниження напруги в гірничому масиві, що мало підвищити безпеку відпрацювання вугільних пластів. З того часу в глибинах «Юнкому» лежить капсула діаметром 30 м, заповнена водою з радіоактивними цезієм і стронцієм. Якщо сепаратисти зупинили водовідведення копальні, то шахтні води можуть розмити радіоактивну капсулу, й тоді наслідки будуть непередбачувані.

Ігор Берчак

До теми
А тим часом РФ традиційно займається пошуком ворогів, замість того, щоб вирішувати реальні проблеми нею ж створені. Північно-Кавказький окружний військовий суд РФ засудив до 12 років колонії суворого режиму громадянина України Олексія Сизоновича, обвинуваченого російською прокуратурою в підготовці терористичних актів на території Ростовської області. Як виявилося, «терористу» 61 рік, він пенсіонер і має проблеми зі здоров’ям.
Історія, якщо вірити російським слідчим, просто неймовірна. До того, як почати готувати теракти у Ростовській області, п. Сизонович нібито підривав потяги на території Луганської області, контрольованій бойовиками ОРДЛО, був схоплений там місцевим «міністерством державної безпеки», потім його чомусь відпустили, а вже за місяць пенсіонера-«партизана» при спробі нелегально перейти кордон затримали російські прикордонники.
Російські слідчі стверджують, що п. Олексій зі спільником 2014-го в Києві створили організовану групу, метою якої було здійснення терористичних актів у РФ та Україні. Сизонович нібито збирав інформацію про об’єкти транспортної інфраструктури і, володіючи спеціальними знаннями в галузі вибухотехніки, виготовляв різні вибухові пристрої. Раніше він упродовж 11 років працював на одній із українських шахт підривником, де й отримав відповідні навички.
Також слідство заявляє, що 2016 року Сизонович отримав вказівку (від кого — незрозуміло) поїхати в місто Каменськ-Шахтинський Ростовської області, щоб оглянути та сфотографувати місцевий вокзал, а також визначити місце для закладки вибухових пристроїв. Російська сторона стверджує, що українця затримали російські силовики у вересні 2016-го під час нібито незаконного перетину кордону, і з того часу він перебуває під вартою.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...