Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, May. 22, 2019

Врятувати лейтенанта Савченко!

Автор:

|

Липень 17, 2014

|

Рубрика:

Врятувати лейтенанта Савченко!

Надія Савченко

У Москві намагаються «виправдати» свою аґресію проти України наклепами, у які вірять хіба що зазомбовані кремлівською пропагандою люди.

«Біженка» в кайданках
Уперше про 33-річну героїчну льотчицю Надію Савченко широкий загал українців дізнався 20 червня ц. р. Того дня в Інтернеті з’явилося відео, на якому прикута наручниками до труби жінка у військовому однострої мужньо відмовилася надати бойовикам інформацію про розташування українських військовиків на Донбасі та заявила, що воює проти російських окупантів за територіальну цілісність України.
Та хоч Надія чітко пояснила на допиті те, чому потрапили в полон: «Я йшла по наших поранених. Біля селища Металіст було підбито два наших БТР, от і пішла по поранених» — московські засоби масової інформації (ЗМІ) оголосили її «снайпером, котрий застрелив російських журналістів». Утім, дізнавшись невдовзі, що насправді вона — штурман гелікоптера, путінські пропагандисти змушені були підкоригувати свій блеф: мовляв, навела вбивць на російських журналістів.
Українські тим часом ЗМІ з’ясували, що старший лейтенант Савченко народилася 11 травня 1981-го в Києві та ще з дитинства мріяла стати військовим льотчиком. Однак реалізувати цей намір їй дозволили не одразу. Щойно після того, як Надя здобула фах модельєра-дизайнера й рік провчилася на факультеті журналістики, її взяли за контрактом до лав Збройних сил України. Спершу вона служила радисткою, але згодом перевелася в аеромобільні війська, а в 2004-2005 рр. брала участь у складі українського миротворчого контингенту в місії в Іраку, де шість місяців прослужила стрільцем.
Однак після повернення в Україну Надія все-таки вступила до Харківського університету повітряних сил імені Івана Кожедуба й закінчила його льотчиком-штурманом. А після того, як Російська Федерація (РФ) розпочала війну на сході України, брала участь в Антитерористичній операції (АТО) як доброволець батальйону територіальної охорони «Айдар».
Попри те, що відео допиту Наді виклали в Інтернет терористи, 8 липня Слідчий комітет (СК) РФ, заявляючи, що полонянку вже утримують у слідчому ізоляторі російського міста Воронежа, «пояснив», що вона нібито «під виглядом біженки перетнула кордон Росії» й «при перевірці документів у одному з населених пунктів була затримана з метою встановлення особи», «після чого з’ясувалося, що Савченко проходить як підозрювана в карній справі про вбивство російських журналістів».
Звісно, усі, хто бачив Надю на відео в якомусь спортзалі, хіба що в стані гіпнозу здатні будуть повірити в те, що після цього вона подалася біженкою до тієї держави, проти якої воювала й диверсантам котрої відмовилася розповісти про розташування українських військових підрозділів.

По-суті, викрадення
Але оскільки під гіпнозом пропаганди перебуває переважна більшість громадян сусідньої з Україною держави, то, швидше за все, саме їм і був адресований блеф СК РФ. Слідчий комітет Росії блефує також у тому, що «потім саме за цими координатами був проведений мінометний обстріл, унаслідок якого загинули» російські журналісти Ігор Корнелюк і Антон Волошин». Однак при цьому СК забуває додати, що, по-перше, оскільки обидва працівники ЗМІ не повідомили українській владі про своє прибуття на Донбас як журналістів, то про їхню присутність там Надія Савченко просто не могла знати, а по-друге — «полювання» українських гелікоптерів на російських журналісти є надто дорогим «задоволенням», оскільки бойовики вже неодноразово збивали гвинтокрили переносними зенітно-ракетними комплексами.
Тож Валерій Борщов, російський правозахисник і член Московської Гельсінської групи, прокоментував заяви СК РФ так: «Щодо Савченко — це вже не пропаганда, це вже реальність, і реальність загрозлива. Звісно ж, жодних підстав захоплювати і перевозити її до іншої держави немає. Це — викрадення людини». Він також вважає, що влада РФ має намір використати Надію Савченко як козир у якійсь своїй грі, можливо, для обміну.
Натомість, Валерія Лутковська, уповноважена Верховної Ради України з прав людини, заявила у своєму зверненні до Путіна: «Звинувачення СК РФ на адресу Надії Савченко в її причетності до вбивства журналістів під Луганськом — абсурдні, як і твердження про незаконний в’їзд на територію Росії без документів під виглядом біженки».

Спланована спецоперація…
Але навіть після цього звернення СК продовжує блефувати, стверджуючи, що Україна «не вимагає звільнення» льотчиці. Російські слідчі вдають також, що не чули й не бачили неодноразових вимог щодо її звільнення, які містяться в нотах Міністерства закордонних справ (МЗС) України.
Речник цього відомства Євген Перебийніс констатував, що переміщення п. Савченко на територію РФ — це «спланована спецоперація терористів разом із спецслужбами РФ, які… викрали громадянку України», що «є ще одним підтвердженням того, що терористи планують і реалізовують свої злочини на території України в тісній зв’язці зі спецслужбами РФ».
Однак та обставина, що російське МЗС не відповідає на ноти протесту українського зовнішньополітичного відомства з приводу викрадення Надії Савченко й навіть не впускає до неї українського дипломата та її сестру (щоби полонянка не розповіла їм подробиць про своє переміщення на терени РФ), свідчить про те, що Путінові необхідно влаштувати лицемірну розправу над українкою зі сфабрикуванням звинувачень на її адресу, аби «виправдатися» якщо не перед усім світом, то хоча би перед власними громадянами. Мовляв, їхні диверсанти воюють із «благородно метою» — проти «вбивць журналістів».
Утім, Віталій Пирович, політичний оглядач телеканалу Espreso.tv, бачить «справу Савченко» так: «Тепер стає зрозумілим, навіщо терористи беруть полонених із-поміж українських активістів і військових. Усім їм приготовано роль підсудних, і «справа Савченко» має перерости в масштабний процес над цілою Україною. По суті, це спроба зробити один із наймасштабніших пропагандистських трюків за часів Путіна. Цільовою аудиторією трюкачів будуть як росіяни, так і весь Захід. Почнуть із доведення «причетності» Савченко до вбивства російських журналістів, а закінчать обвинуваченнями в масових убивствах «мирних мешканців Донбасу» й «торгівлею органами».

…розрахована на широкий загал
Оглядач зауважує також: «Вражає брехливістю уже сама початкова «легенда», яку придумали російські пропагандисти для Надії Савченко: виявляється, вона спочатку займалася «етнічними чистками» на Донбасі, потім перевдягнулася за біженку та проникла на територію Росії. Безперечно, щоби чинити диверсії. Ця легенда мусить приховати нестиковку — між полоном Савченко в терористів в Україні та її появою в Росії».
Зокрема, п. Пирович припускає: «Сумнівно, що в усю цю брехню повірить офіційний Захід, який підтримуватиме намагання МЗС України визволити п. Савченко, але не заради нього влаштовується ця вистава. Вона розрахована на широкий західний загал».
«Ця справа буде лакмусовим папірцем того, як західні демократії насправді ставляться до порушень прав людини. Якщо вони проковтнуть таку витівку Москви, то наступним у російському полоні може стати хтось із європейців — представник голови європейської дипломатії Кетрін Ештон, Майя Косьянчич», — застеріг, своєю чергою, Євген Захаров, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини.
Чиновники ж ЄС обмежилася доволі м’якою заявою: «Ми стурбовані ув’язненням українського військового пілота Надії Савченко, що відбулося після її викрадення бойовиками в східній Україні. Сподіваємося, що розслідування звинувачень, висунутих Савченко, буде проведене згідно з нормами міжнародного права та в повній співпраці між урядами України і РФ, і ми сподіваємося, що рішення буде знайдене швидко». Проте 10 липня ц. р. російська Феміда чітко продемонструвала Європі недолугість її «стурбованості» та «сподівань», заарештувавши п. Савченко до 9 вересня.
Тим часом, Вікторія Нуланд, помічниця Держсекретаря США, заявила, що поява захопленої терористами Надії Савченко в слідчому ізоляторі міста Воронежа свідчить про сталий зв’язок між РФ і озброєними бойовиками, котрі орудують на сході України. «Ця справа — очевидне порушення міжнародного права та прав людини», — наголосила чиновниця.

Ігор Голод

До слова
Із полону донецьких терористів звільнили греко-католицького священика отця Тихона (Сергія Кульбаку), що зник 3 липня ц. р. у Донецьку. Сергій Косяк, священик Церкви «Асамблея Божа», розповів, що о. Тихон зараз перебуває в безпечному місці. «Його емоційний стан — дуже пригнічений, фізично він також виснажений. Коли я спілкувався з ним, він плакав ридма, як дитина. Чоловік кілька разів зазирнув смерті у вічі й, можливо, уже з нею погодився. Слава Богу, о. Тихон – живий і на волі», — сказав о. Косяк. Подробиць щодо звільнення та перебування в полоні отця Тихона не розголошують. Він є не тільки греко-католицьким священиком, а й громадським діячем, одним із організаторів молитовного марафону за єдину Україну в Донецьку. Він пропав після того, як уранці виїхав на своєму автомобілі в невідомому напрямку. Раніше на адресу священика неодноразово надходили погрози, зокрема, його автомобіль розписали образливими словами.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...