Новини для українців всього свту

Saturday, Oct. 24, 2020

Влада прикидається готовою до компромісів, а опозиція готується до жорсткого протистояння

Автор:

|

Грудень 19, 2013

|

Рубрика:

Влада прикидається готовою до компромісів, а опозиція готується до жорсткого протистояння

У ніч на 11 грудня ц. р. в Києві відбулася вже третя спроба силового розгону Євромайдану. Щоправда, на відміну від подій 30 листопада та 1 грудня, бійці загонів спеціального призначення міліції «Беркут» не настільки жорстоко били учасників мирної акції протесту, як тоді, а спробували відтіснити їх своєю стіною з кількох тисяч металевих щитів.

Штурм на очах у високих гостей
Однак цього разу беркутів ці зухвало штурмували Євромайдан просто на очах у Кетрін Ештон, голови дипломатії Європейського Союзу (ЄС), і Вікторії Нуланд, заступника держсекретаря США, котрі провели з президентом Януковичем багатогодинні розмови про необхідність пошуку компромісу та мирного вирішення кризової ситуації.
Тож навіть російська газета «Московский комсомолец» зауважила, що вдень та ввечері «високопоставлені чиновники з м’якою посмішкою нахвалюють протестувальників за їхню громадянську позицію, обіцяючи за жодних обставин не вдаватися до силового варіанту», однак «із настанням темряви неусмішливі люди у формі отримують уже інше завдання та починають повільно, але впевнено виштовхувати мітинґувальників із вулиць і площ».
І хоч тепер спецпризначенці більш-менш дотримувалися положень внутрішньовідомчої інструкції щодо «лагідного» розгону демонстрантів, без крові все ж не обійшлося. Хтось із «беркутівців» зламав носа навіть Руслану Кошулинському, заступникові спікера Верховної Ради й одному з лідерів опозиційної партії «Свобода», а його однопартійцю та депутату Андрієві Іллєнку кийком розбили голову. Та набагато жорстокіше «беркутівці» розправлялися з тими оборонцями Майдану, котрі не мали депутатських посвідчень, як, наприклад, із ветеранами війни в Афганістані, котрі стали перед штурмовиками живою стіною.
Перед бульдозерами, що націлилися своїми ковшами на барикади Євромайдану, поставали й священики — як православні, так і греко-католики. І мабуть, завдяки їхнім молитвам тієї ночі мітинґувальникам посприяла негода. Бо свідки тієї «зачистки» Майдану стверджують: якби не було тоді десятиградусного морозу, то міліціонерам і працівникам комунальних служб таки вдалось би розібрати й вивезти фрагменти барикад. Однак ухил вулиці Інститутської в Києві, викладеної бруківкою, нагадував суцільну «ковзанку», тому «чистильники» спускалися до майдану Незалежності з максимальною обережністю, аби не затоптати колег, що послизнулись на рівному місці. «Такої кількості «Беркута» я в житті ще не бачив, — написав у Twitter Віталій Кличко. — І це продемонструвало те, як влада нас боїться. Вона зібрала весь «Беркут».

Народ знову вистояв!
Тим часом, підмогу оборонцям Євромайдану, поспішала з довколишніх районів Києва, затримувало блокування міліцією станції метро. Але тут на поміч мітинґувальникам несподівано прийшли київські приватні таксисти, котрі після третьої години ночі поширили сенсаційну пропозицію: мовляв, усіх, хто прямує на майдан Незалежності, доставимо в центр міста абсолютно безкоштовно! Отож оборонців Майдану поступово все більшало — як киян, так і добровольців зі західної України. Десятки тисяч їх прибували доти, доки міліцейські генерали не втямили: тих, кого вони сподівалися розігнати, — уже забагато для цього.
Тож близько шостої години ранку спецпризначенцям дали сигнал до відступу. За даними прес-служби партії «Батьківщина», кількість міліціонерів, котрі штурмували тієї ночі учасників протестних акцій, була максимально можливою. «Це була головна операція зі зачистки Майдану, — твердив генерал-лейтенант міліції у відставці Віталій Ярема. — Більше сил у чинної влади немає».
А вранці мітинґувальники відбили атаку «беркутівців» ще й зайнятої протестувальниками будівлі міської державної адміністрації, де тепер розташований штаб протестного руху. Утім, не виключено, що уникненню «кривавої бійні» посприяли й високопоставлені зарубіжні гості п. Нуланд і п. Ештон.
На новини з Києва негайно відреагував Джон Керрі, держсекретар СЩА, назвавши огидним рішення української влади застосувати силу замість проявити повагу до демократичних прав і людської гідності. Міністр закордонних справ головуючої в ЄС Литви Лінас Лінкявічус теж виступив зі заявою, у якій попередив, що офіційний Київ втрачає довіру Заходу, і закликав українську владу негайно зупинити силовий сценарій.

«Прив’язують до Москви»
Спроби розігнати Євромайдан Володимир Фесенко, керівник центру прикладних політичних досліджень «Пента», пояснив так: «Нічна атака почалася фактично на очах у Ештон і Нуланд. І це дає змогу припустити, що в оточенні Януковича є люди, котрі прив’язують його до Москви, прив’язують, що називається, кров’ю. Йому обрубують усі шляхи назад. Янукович, можливо, сам до кінця не розуміє, що, підштовхуючи до таких дій, його перетворюють на другого Лукашенка, як він і раніше не розумів, що не можна за тиждень до саміту у Вільнюсі зривати підписання угоди з ЄС».
Відтак, експерт припустив, що президент України отримує неповну інформацію, а тому неправильно оцінює ситуацію: «Порушено баланс сил. Допускаю, що Янукович став політичним і інформаційним заручником. Йому кажуть, що нескладно, проявивши твердість, повернути собі контроль над ситуацією. І він не враховує того, що силовий сценарій запустить ланцюгову реакцію, яка остаточно делігітимізіє українську владу й створить загрозу розколу країни».
Такої ж думки дотримується й Костянтин Матвієнко, керівник консалтингової агенції «Гардарика»: «Росія зараз справді веде проти України закулісну війну, використовуючи як інструмент деяких представників української влади». Він відзначив розкол у команді президента: «Молоді розуміють, що врятувати Януковича може тільки євроінтеграція. На цьому боці й багато олігархів, у яких міцні бізнес-зв’язки зі Заходом. Старше покоління намагається захистити традиційні для себе джерела доходів — систему корупції та розвалене виробництво, чия продукція може цікавити тільки Росію. Обидва табори підтримують Януковича — іншого кандидата в них немає. Але питання полягає в тому, у якому статусі президент вийде з кризи: буде він лідером, котрий зможе виїжджати до ЄС, вести самостійну політику, чи перетвориться на другого Лукашенка, а тому почне заважати олігархам».

Недопримирення
Щойно після невдалого штурму Євромайдану Віктор Янукович закликав лідерів опозиції зібратися на «загальнонаціональний круглий стіл» із приводу політичної кризи в країні. Однак на його засіданні висловив обурення «радикальними діями» не лише «беркутівців», а й «провокаторів», хоч на відеозаписах штурму будівлі Адміністрації президента чітко видно, що вони ховалися за спинами міліціонерів, котрі їх не затримували, а навпаки — затуляли.
Та все ж п. Янукович пообіцяв частково відпустити з-під арешту тих, кого міліціонери схопили як «учасників штурму, хоч усі вони були лише його очевидцями. Окрім того він анонсував звільнення з посад і покарання трьох, за його словами, ініціаторів жорстокого розгону Євромайдану 30 листопада.
Уже наступного дня генеральний прокурор Віктор Пшонка конкретизував, що буде покарано заступника секретаря Ради національної безпеки й оборони Володимира Сівковича, начальника київської міліції Валерія Коряка та голову Київської міської державної адміністрації Олександра Попова. Однак останній із них заявив на допиті, що виконував розпорядження Андрія Клюєва, секретаря Ради з національної безпеки й оборони, котрий є одним із найбільш наближених до президента. Однак після того, як йому аплодували на своїй нараді члени парламентської фракції Партії реґіонів, ніхто й не сумнівається у тому, що його Віктор Янукович, звісно, не каратиме.
Отже, примирення між протестувальниками та владою наразі застопорилося, і багато хто в Україні вважає, що президент намагається якомога більше затягнути його, вочевидь, сподіваючись, що мітинґувальники врешті-решт замерзнуть і втомляться, а тому роз’їдуться по домівках. Але оскільки ті продовжують героїчно утримувати свій плацдарм у центрі столиці, то «перетягування канату» між ними й владою триває.

Ігор Голод

До слова
Печерський районний суд 9 грудня ц. р. ухвалив постанову, що обмежує п. Кличка у вільному пересуванні Києвом. «Суд оприлюднив рішення, що Віталію Кличку заборонено «створювати перешкоди у вільному пересуванні громадянам, будь-яким іншим фізичним та юридичним особам будь-яким способом, зокрема проїзду автотранспорту вулицями Круглоуніверситетською, Шовковичною, Пилипа Орлика, Інститутською, Грушевського, Банковою, Хрещатиком, Лютеранською, Заньковецькою, Гусовського, Різницькою, Богомольця, Командарма Каменєва, Липською, а також на Майдані Незалежності, Кловському узвозі, провулках Кріпосному та Лепського», — ідеться в заяві партії УДАР. Крім того, забороняється вчиняти дії з блокування будь-яким способом тротуарів, пішохідних переходів, автомобільних доріг, у тому числі шляхом розміщення на проїжджій частині різних предметів, що перешкоджають руху транспортних засобів у місті Києві та вільному пересуванню пішоходів тротуарами й пішохідними переходами на центральних вулицях.
А представники студентства передали владі зі сцени Євромайдану величезне саморобне вухо. Такий «перформанс» юнаки та дівчата влаштували для того, аби влада змогла краще почути їхні вимоги. Представниця студентства прокричала в гучномовець, спрямовуючи його на «вухо», що студенти вимагають відставки діючої влади та звільнення політв’язнів. «А якщо влада почує, але не зрозуміє, то наступного разу ми передамо їй мізки!» — додала дівчина.

Спортсмени відмовилися зчиняти бійки
Звезені на «антимайдан» у Київ спортсмени масово відмовилися чинити криваві провокації на Євромайдані та власним коштом роз’їхалися по домівках. Про це розповів хлопець на ім’я Руслан, котрий попросив не називати його прізвища. Він сказав, що організатори поїздки обіцяли по 1 тис. грн кожному, хто спровокує бійку на майдані Незалежності. Утім, хлопці відмовились від цього плану, коли на власні очі побачили Євромайдан. Руслан працює бухгалтером на заводі та тренує дітей заняттями з боксу.
— У нас, на Черкащині, зараз інформація № 1 – те, що на мітинґах у Києві можна легко заробити гроші. До такої міри вантажать автобуси, що немає куди сісти. Охочих до цього – більше, ніж місць. Платять так: хто стоїть зранку й до третьої дня (це, в основному, – пенсіонери) — 100 грн. А молодим людям платять до 300 грн, і стояти треба з восьмої ранку до восьмої вечора. Дуже багато їде алкашів, бомжів і безробітних. Чимало є малолітніх студентів. Їх автобусами прямо з-під училищ забирають.
— А ви з якою метою їхали?
— Я не вперше їду, щоби заробити. Стояв у Маріїнському парку. Цього разу нас завантажили цілий автобус — 30 людей, усі – чоловіки здорові, 11 із них —спортсмени. Організовує нас місцевий Звенигородський депутат від Партії реґіонів (ПР).
— Чи ви відразу знали, що вас везуть зчиняти бійки на Євромайдані?
— Ні, ми думали, що просто будемо стояти. Уже на під’їзді до Києва, на Одеській площі, зайшов «старший» в автобус і сказав: «Хто сьогодні буде робити «кіпіш» на Майдані, тим буде тисяча, і ще ми додамо, якщо все вдасться». Потім нам занесли в автобус ящик горілки, бутерброди та побажали «щасливого дня».
— Що саме треба було робити?
— Ми мали прийти з прапорами ПР і спровокувати Євромайдан на бійку, а тоді за нас би заступився «Беркут». Нібито ми прийшли по-людськи, а вони з нами – отак. Нам казали: «Беркут» утрутиться, вас там геть не буде видно, вас одразу заберуть». Ми підійшли до Євромайдану, подивилися, скільки людей там стоїть, і дуже багато з нас відмовилося це робити.
— Що саме вас зупинило?
— Одних зупинило те, що мало грошей дають. Інших — що на Майдані теж достатньо здорових хлопців. Нас зі всіх областей саме із цією метою привезли, десь 1,5 тис. чоловік. Це вдалося б: якби ми всі разом пішли, то ми годину десь протрималися б. Ми вивчили всі шляхи для відходу та вже знали, як відступити.
— Про своє рішення комусь довели до відома?
— Так, старшому. Сказали: «До побачення». І щоб більше нас не турбували. Постояти, заробити гроші — це одне, а здійснити провокацію — то не наше.
— Як ставитеся до таких вимог Євромайдану, як відставка уряду та президента?
— Підтримую їх. Особливо те, що президент має піти у відставку. Нам подобається Євромайдан, але ми — неорганізовані. Ми можемо працювати на цей майдан, хочемо допомогти. Навіть грошей не треба. Організуйте нас. Я можу однієї миті привезти зо 250 людей. І дуже багато хто піде. Усі люди, із якими я їду, душею тут, на Майдані, а тілом – там, за гроші. Якби те саме давав Євромайдан, уже би Яника не було. Він уже би знявся. Сам. Тому якщо нам нададуть хоча би якусь допомогу та згрупують, дадуть автобуси — дуже багато людей поїде.
— Але тільки за гроші?..
— Ні. Багато хто пішов би за ідею.
— Чи важко стояти на Європейській площі, слухати промови політиків, яких не підтримуєте?
— Так. Стоїмо через те, що є змога заробити. А взагалі, вони нас не мають за людей. Дрібниця, але я можу вам дати скуштувати чай, який там дають, — я в термос набрав. А випив на Майдані чай — запашний і гарний. На Європейській — пійло, а не чай. Прілий, заварка якась списана, стара.
— Що будете робити далі?
— Хочу познайомитись із кимось, порозмовляти, як можна організувати людей, аби сюди приїхати. Якщо нам дадуть автобуси, приїдемо підтримати Євромайдан.
«Радіо Свобода»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply