Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Jan. 18, 2018

В Україні знову перемогли нацистів

Автор:

|

Травень 12, 2016

|

Рубрика:

В Україні знову перемогли нацистів

Батьківщина-мати

Андрій Парубій, голова Верховної Ради України (ВРУ), констатував 10 травня: «У російських аґресорів не було жодних шансів вчинити провокації в наших містах».

«Були застереження»
Спікер українського парламенту заявив увечері понеділка: «Були великі застереження з приводу того, що традиційно ці дні російський аґресор використає для того, щоб максимально дестабілізувати ситуацію в нашій країні. І в мене була інформація спеціальних джерел, що були вкладені величезні кошти в те, щоб на травневі свята організувати дестабілізацію в низці реґіонів України».
Відтак п. Парубій подякував від імені парламенту правоохоронним органам за те, що, за його словами, «ситуацію було взято під контроль і не було жодних шансів у російських аґресорів вчинити провокації в наших містах». «І будь-які спроби дестабілізувати ситуацію були дуже швидко і чітко локалізовані нашими правоохоронними органами, що показує, що Українська держава перебуває вже в зовсім іншому стані, ніж це було два роки тому». — запевнив голова ВРУ.
Хатія Деканоїдзе, керівник Національної поліції, інформувала: «Загалом масові заходи, яких у державі відбулося майже 2,5 тис., завершилися без грубих порушень порядку. В урочистостях узяв участь майже мільйон громадян. Правопорядок забезпечували 17 тис. поліціянтів і майже 2 тис. бійців Національної гвардії. Хочу подякувати всім правоохоронцям. Вони спрацювали дуже добре».
І хоч п. Деканоїдзе визнала, що, за її словами, «не обійшлося без дрібних сутичок між демонстрантами та провокацій у таких великих містах, як Київ, Львів, Харків і Дніпропетровськ», водночас очільник поліції наголосила: «Всі провокації, які починалися між демонстрантами, поліція припиняла дуже швидко. У результаті наші співробітники доставили до відділків по всій країні приблизно 100 громадян. При цьому під час виконання службових обов’язків постраждало семеро поліціянтів».
Своєю, чергою, Олена Гітлянська, речник Служби безпеки України (СБУ), повідомила, що зокрема спецслужба ліквідувала терористичну групу, що намагалася дестабілізувати ситуацію під час відзначення Дня Перемоги в Генічеську, що на Херсонщині. Під час обшуку у автомобілі терористів співробітники СБУ спільно з поліцією вилучили вибухівку — пластид у тротиловому еквіваленті майже 40 кг.
Водночас у центрі Одеси бійці поліційного спецпідрозділу «Шторм» виявили під час патрулювання міста сім пляшок із вибухонебезпечною речовиною. За попередніми даними — з «коктейлем Молотова». У Дніпропетровську ж затримали сімох провокаторів, у котрих виявили електрошокер, газовий пістолет, перероблений на травматичний, два ножі та газовий балончик. Крім цього, на місці, де проходили масові заходи, знайшли гранату РГД-5 у пакеті.

Не без сутичок
Але найзапекліші сутички були зафіксовані на Меморіалі слави у Харкові, де замість примирення в День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні пересварилися та побилися шанувальники «георгіївських стрічок» із патріотичними українськими активістами, котрі вважають цю символіку злочинною. Адже зокрема її носять російські окупанти частини Луганської та Донецької областей й їхні місцеві колаборанти.
Підполковнику поліції, коли він намагався розборонити сторони конфлікту, розбили носа древком прапора, а міського депутата Андрія Лесика, котрий підтримує очолювану Віктором Медвечуком, кумом Путіна, організацію «Український вибір», добряче потовкли за «георгіївську» символіку на одязі та проросійські гасла.
Сутички сталися й у парку Вічної слави у Києві — спершу між учасниками акції з червоними прапорами та «георгіївськими стрічками» з одного боку і невідомими з червоно-чорними прапорами з іншого. А пізніше — між активістами та поліцією.
А от у місті Мелітополь на Запоріжжі сутичку спровокував священик Української православної церкви Московського патріархату, котрий прийшов на мітинґ із «георгіївською стрічкою» на сутані й навідріз відмовився її знімати. Відтак активісти силою зірвати «колорадську ганчірку» разом зі шматком сутани.
Своєю чергою, у звільненому торік від російських окупантів Слов’янську на Донеччині активісти товариства «Слов’янська січ» облили зеленкою та закидали яйцями та борошном Наталію Королевську, депутата від «Опозиційного блоку» та колишнього міністра часів Януковича. Через це між її охоронцями й активістами сталася бійка. А після того, як поліціянти затримали активіста, котрий облив зеленкою п. Королевську, його соратники бурхливо вимагали його звільнення.
У Миколаєві спершу поліцейські переконали провокаторів зняти «георгіївські стрічки», а згодом громадські активісти потовкли їх за червоні прапори. Відтак одного з них навіть довелося шпиталізувати. Натомість у Черкасах поліція не лише не перешкоджала використанню забороненої символіки, а й розбила ніс противникові комунізму. Перед цим українські патріоти наполегливо спонукали провокаторів прибрати прапор, а потім спробували зробити це самі. Відтак, у конфлікт втрутилася поліція, а також молодики, котрі, за твердженням активістів, були «правоохоронцями» в цивільному.

Поліція нагадала про кийки
У Львові приблизно 40 молодих людей у балаклавах спробували знести пам’ятник письменнику та політику Степану Тудору — у рамках дії закону про декомунізацію, як вони самі заявили. Між ними і поліціянтами виник конфлікт, у результаті якого були постраждалі з обох сторін — двоє правоохоронців і кілька активістів. Представник громадської організації «Сокіл» заявили, що їх жорстоко побили кийками. А двох із них — затримали.
Натомість на Марсовому полі і Пагорбі слави у Львові, де в попередні роки відбувалися сутички, цього разу їх вдалося уникнути. Зокрема, при вході до меморіалу правоохоронці перевіряли особисті речі на наявність небезпечних предметів і проросійської символіки.
Відтак «георгіївську стрічку» пронесли лише на Пагорб слави, де чоловік років 50-ти намагався зробити селфі на тлі меморіалу. Але до нього одразу ж підійшли поліціянти та попросили зняти стрічку. Той, трохи побідкавшись, прикрив її курткою.
В Одесі 9 травня також минуло під посиленою охороною правоохоронців, котрих у місті було цього дня більше 2 тис., зупиняли людей із «георгіївськими стрічками» і просили їх зняти — щоб не провокувати конфлікт, а особливо буйних — доставляли в поліцію для з’ясування особи. Зокрема до місцевих відділків доставили 14 осіб, котрі порушували громадський лад. З ними провели профілактичну бесіду.
Крім цього, поліції й національним гвардійцям вдалося запобігти в Одесі бійці біля Вічного вогню між учасниками двох акцій — Безсмертного полку та Вишиванкового маршу. Останніх правоохоронці огородили подвійним кордоном, щоб вони змогли покласти квіти та заспівати гімн України.

«Нас тестують»
То ж у київському часописі «День» констатували: «Святкування 9 травня тепер є лише приводом намацати схильність українського суспільства до провокацій. Нас тестують, чи готові правоохоронці, чи податливі на кидання каменів і пляшок націоналісти і врешті-решт чи знайдеться в натовпі баба з «георгіївською стрічкою», котру можна буде піднести як «жертву бандерівців». І варто сказати, що наразі ці тести українське суспільство проходить не на «відмінно», проте на «добре».
Натомість військовий репортер Андрій Цаплієнко резюмував: «Культ «Великої Перемоги СРСР» — єдина релігія, що об’єднує народи Росії в форматі імперії. Якщо прибрати цей культ, то між країнами колишнього СРСР залишиться не так уже й багато спільного».
Натомість Ярослав Грицак, професор історії Українського католицького університету, переконаний: «Якщо зробити 9 травня робочим днем, це не допоможе уникнути провокацій. Вони з’являються не тому, що цей день — робочий чи вихідний. Дата має значення, 9 травня — це символ, який тяжіє над дуже великою територією, в т. ч. й Україною. Історична пам’ять поділена, частина населення вважає святом День пам’яті та примирення 8 травня, частина — День перемоги 9 травня. Ця дата завжди буде для частини населення святою, і завжди знайдуться ті, хто буде цьому опиратися».
«Держава не повинна віддавати перевагу тій чи іншій даті, не має ставати на чийсь бік. За допомогою правоохоронців вона повинна робити все можливе, щоб конфлікт не переріс у насильство, щоб не було бійок і жертв. Подивіться приклади успішних країн — вони не починали з реформ історичної пам’яті. Цієї сфери торкалися після того, як економіка ставала стабільною, і тоді, коли вже не було в живих тих, для кого була важлива та чи інша історична тема. Я впевнений, в Україні через одне-два покоління символ 9 травня зникне», — вважає історик.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...