Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, May. 23, 2018

Успіх чи провал?

Автор:

|

Липень 09, 2015

|

Рубрика:

Успіх чи провал?
Мартін Сайдік

Мартін Сайдік

У столиці Білорусі відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи з урегулювання кризи на Донбасі.

Залишилися технічні деталі?
7 липня ц. р. міністерство закордонних справ Білорусі заявило: «У Мінську в закритому для преси режимі зустрічаються робочі групи з політичних, гуманітарних, економічних питань, безпеки на сході України». Цьому черговому раунду перемовин у білоруській столиці передували цікаві події. Ще 29 червня Дарка Оліфер, прес-секретар Леоніда Кучми, представника України в Тристоронній контактній групі, анонсувала: «Планується до підписання документ про взаємне відведення з лінії зіткнення важких видів озброєнь калібром до 100 мм — танків і мінометів».
Того ж дня російська інформагенція «Интерфакс» повідомила з посиланням на власне джерело: «Офіційний Київ і представники бойовиків досягли домовленості про відведення озброєння калібром менш ніж 100 мм від лінії розмежування. Загалом, рішення узгоджене між обома сторонами». А от Дмитро Пєсков, прес-секретар президента Російської Федерації (РФ), у день засідання Групи заявив, що «абсолютне пробуксування» у реалізації мінських домовленостей щодо врегулювання ситуації на Донбасі становить небезпеку. Він також зазначив, що для того, аби говорити про стабілізацію ситуації на Донбасі, «необхідно абстрагуватися від щоденних повідомлень про обстріл населених пунктів» (!).

Брехня — один із їхніх головних методів
Того ж 29 червня Андрій Лисенко, речник Адміністрації Президента України з питань Антитерористичної операції (АТО), заявив щодо нових домовленостей із бойовиками: «Мені не відомо з приводу цих домовленостей. І гадаю, що перед цим стороні бойовиків треба було б виконати домовленості щодо відведення спочатку важких озброєнь, які мають калібр понад 100 мм».
Українська сторона, стверджував п. Лисенко, ці домовленості виконує, а проросійські бойовики їх не дотримуються й активно використовують заборонене озброєння. «Казати про якісь домовленості про невеличкі калібри, відведення їх — просто безглуздо, оскільки на передовій працює велика важка артилерія бойовиків. Тому нехай спочатку велику відведуть», — зазначив він.
Аби імітувати виконання мінських угод, Денис Пушилін, представник колаборантів РФ на сході України, заявив, що з метою стабілізації обстановки в Широкиному (село під Маріуполем на Донеччині. — Ред.) пропонується створити демілітаризовану зону в районі цього населеного пункту. «Контроль за обстановкою має бути переданий спостережній місії Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ), яка й буде гарантом миру та спокою», — сказав він, запевнивши, що російсько-терористичні війська вже навіть припинили вогонь по Широкиному.
Однак 1 липня Андрій Миронович, прес-секретар штабу АТО, поінформував, що терористи не тільки не припинили вогню в Широкиному, а й наростили його інтенсивність. «Брехня — один із їхніх головних методів ведення дискусій. Коли бойовики застосовують озброєння, зокрема важке, коли вони обстрілюють Маріуполь із «Градів», виникають сумніви, що вони самі відведуть важку артилерію. Демілітаризована зона означає, що там не повинно бути жодної людини зі зброєю, а наразі частина Широкиного заповнена бойовиками, — констатував він. — Щойно ми звільнимо Широкине, а наші військові відійдуть, то вони (російсько-терористичні війська на сході України. — Ред.) одразу будуть під Маріуполем».

Маневри під Широкиним
1 липня Євген Марчук, колишній прем’єр і міністр оборони України, а нині — представник у робочій підгрупі з питань безпеки Тристоронньої контактної групи, заявив, що ще 21 червня росіянам передали пропозиції щодо створення зони безпеки в районі Широкиного. «Україна й РФ погоджують відведення важких озброєнь калібром понад 100 мм для артилерії, 85 мм для мінометів і танків по всій лінії протистояння на сході України на максимальну дистанцію ефективності відповідного озброєння. Тут є деякі «плюси», але до остаточного узгодження ще потрібно багато попрацювати», — констатував він.
А 2 липня Андрій Таран, очільник української сторони у Спільному центрі контролю та координації припинення вогню (СЦКК), повідомив: «Цинізм ситуації полягає у тому, що напередодні чергових перемовин у Мінську бойовики демонстративно вирішили повернути українцям знищене й уже безлюдне Широкине, позиціонуючи це рішення як дотримання мінських угод».
Уже 6 липня п. Пушилін хоч і стверджував далі, що «компроміс щодо виведення техніки калібром до 100 знайдено», однак навіщось додав: «Можливо, підписання документа не буде, але крапку можна буде поставити».

Росія змінила засоби
Своєю чергою, Валентин Федичев, директор департаменту соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України, заявив: «Військові з настороженістю ставляться до перемовин, вони чекають на конкретні результати, у першу чергу, в контролі за дотриманням мінських домовленостей. Наразі Росія змінила засоби, якими намагається досягти керованості Україною. Зокрема, РФ взяла собі за мету, аби врегулювання конфлікту відбулося на умовах терористів й Україна прийняла до свого складу так звані народні республіки. Тому їхнім керованим із Москви ватажкам Плотницькому та Захарченку дали завдання показати світу реальні кроки до припинення вогню. З цією ж метою Захарченко видав наказ, який 6 липня був розповсюджений у Інтернеті, щодо розформування восьми батальйонів. Вони демонструють, що саме підконтрольні Москві формування взяли у свої руки ініціативу у встановленні миру».

Результати будуть за два тижні?
Мартін Сайдік, спеціальний представник ОБСЄ, котрий замінив у цій місії Хейді Тельявіні, по закінченні перемовин у Мінську повідомив, що конкретні рішення щодо перемовин Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі можуть бути за два тижні. «У нас сьогодні була дуже конструктивна обстановка: не тільки на пленарному засіданні, а й у робочих групах можна було бачити, що справа просувається», — сказав він журналістам.
Представник ОБСЄ назвав також теми, що обговорювалися на закритому засіданні. «В економічній групі мова йшла про водопостачання та мобільний банкінг у виплатах пенсій. У групі безпеки розглядали питання, які вам відомі, — Широкине та відведення важкого озброєння калібром від 100 мм. У гуманітарній підгрупі з’ясовували питання доступу до полонених». За словами п. Сайдіка, контактна група заторкнула навіть економічне врегулювання ситуації на Донбасі.
В ОБСЄ сподіваються, що на майбутній зустрічі в Мінську, яка відбудеться через два тижні, підгрупа з безпеки ухвалить конкретні рішення, зокрема щодо відведення на Донбасі зброї калібром менш ніж 100 мм.

Ігор Голод

Коментар експерта
Віктор Небоженко, директор соціологічної служби «Український барометр»:
— Будь-які перемовини — це краще, ніж перестрілки. Однак є факт, що мінські угоди неможливо виконати пакетом, в який включено і закриття російсько-українського кордону, і проведення місцевих виборів. Тому основний камінь спотикання у перемовинах збережеться. Важливо, що обидві сторони пішли на відведення важкого озброєння, і зараз стоїть питання про регуляцію використання вже малокаліберної зброї. Вийшовши із Широкиного, вони можуть зайти в будь-який інший населений пункт, адже межа кордону бойових дій постійно пульсує.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...