Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Dec. 13, 2018

Уперше в історії України запровадили воєнний стан

Автор:

|

Листопад 28, 2018

|

Рубрика:

Уперше в історії України запровадили воєнний стан

Захоплений український катер «Нікополь» в порту м. Керч (26 листопада 2018 р.)

25 листопада, через майже п’ять років від початку гібридної війни проти України, офіційні військові підрозділи Російської Федерації (РФ), не прикриваючись міфічними «зеленими чоловічками» (як це було під час анексії Криму), чи «ополченцями» (під час аґресії РФ на Донбасі), відкрито атакували Збройні сили України (ЗСУ). Кораблі прикордонної служби Федеральної служби безпеки (ФСБ) РФ і Чорноморського флоту (ЧФ) РФ обстріляли з гармат та захопили три кораблі Військово-морських сил України (ВМСУ). Проігнорувати таку ситуацію Україна як держава не мала права. Тим більше, що напад відбувся у нейтральних водах Чорного моря після того, як українські кораблі спробували пройти Керченську протоку, що з’єднує Чорне й Азовське моря, й яку Україна та весь цивілізований світ вважає українською.

Хроніка аґресії
Близько 6:00 ранку 25 листопада кораблі ВМСУ в складі двох малих панцерних артилерійських катерів «Бердянськ» і «Нікополь» і рейдового буксира «Яни Капу», які здійснювали плановий перехід із порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря, підійшли до Керченської протоки. Через півгодини чотири судна прикордонної служби ФСБ РФ і бойовий корабель ЧФ стали здійснювати небезпечні маневри «для протидії українським кораблям».
У командуванні ВМСУ зазначили, що про намір здійснити перехід заздалегідь були проінформовані відповідні служби РФ. Москва ж заявила, що українські кораблі «неправомірно зайшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ». Реакція виявилася неадекватною: прикордонний корабель РФ «Дон» протаранив український рейдовий буксир, у результаті чого пошкодив головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження.
Відео тарану російським судном меншого в рази українського буксира оприлюднили телеканал «Звезда» Міністерство оборони РФ та Russia Today. Але на ньому все виглядало ввічливо та делікатно: нібито російські кораблі просто переслідують українське судно. Пізніше в Інтернеті з’явилася повна версія цього відео, знятого з капітанського мостику «Дону». На ньому видно і чутно, що судно йде на таран зумисне.
О 13:40 українські моряки отримали повідомлення, що при проходженні арки Керченського мосту нібито сів на мілину якийсь танкер, що повністю перекрив фарватер. Такі маневри зі затопленням кораблів ЧФ РФ застосовував 2014-го в кримській Донузлаві, коли блокував українські військові кораблі.
Далі почалася відверта провокація. Український караван розвернувся, але це не зупинило аґресора. Приблизно о 19:00 кораблі РФ в ультимативній формі вимагали від екіпажів українських суден, які в цей момент перебували в акваторії Чорного моря за приблизно 23 км від узбережжя Криму (тобто, в нейтральних водах), негайно застопорити хід, погрожуючи застосувати зброю. О 20:55 кораблі ФСБ РФ відкрили вогонь із наявних на облавку 30-мм автоматичних гармат. До 22:20 «Бердянськ» та «Яни Капу» захопили спецпризначенцями ФСБ РФ, а «Нікополь» був заблокований ворожими судами і був змушений йти в їхньому супроводі. Українські кораблі й їхні екіпажі (загалом — 24 особи) відконвоювали до порту Керчі в анексованому Криму. Принаймні шестеро українських моряків отримали поранення.

Десять областей і вибори
Петро Порошенко негайно скликав засідання Ради національної безпеки та оборони (РНБО), на якому прийняли рішення запровадити в Україні воєнний стан на 60 діб. А 26 листопада не менше запеклі (але цього разу політичні) баталії спалахнули в стінах Верховної Ради України (ВРУ).
Хоча Комітет ВРУ з питань нацбезпеки й оборони одноголосно підтримав проект закону, який затверджує указ Президента про запровадження воєнного стану, нардепи не втрималися, щоб не влаштувати в сесійній залі чергове політичне шоу. Главі держави, котрий прибув на засідання, довелося мало не годину нудьгувати в кабінеті спікера, оскільки депутати заблокували президію та вимагали «перерви для консультацій».
Перерва розтягнулася на кілька годин, у результаті чого Петро Олексійович змінив текст свого указу. «РНБО рекомендувала мені запровадити воєнний стан на 60 днів. Моє рішення — буду пропонувати парламенту запровадити воєнний стан на 30 днів, щоб воєнний стан жодним днем не накладався на початок виборчої кампанії. Як Верховний головнокомандувач докладу всіх зусиль для того, аби вкластися в цей стислий термін і за місяць витиснути максимум можливостей для підвищення нашої готовності відбити можливий повномасштабний наступ росіян. На початку грудня внесу проект рішення про дату президентських виборів, які мають відбутися відповідно до Конституції 31 березня 2019 року», — заявив Президент.
Таким чином було спростовано всі закиди щодо ймовірних намірів п. Порошенка зірвати вибори глави держави, заплановані на весну 2019 року. Олександр Турчинов, секретар РНБО, також назвав «політичною спекуляцією» розмови про введення воєнного стану задля відтермінування президентських виборів.
Варто також згадати, що напередодні голосування у ВРУ колишні президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко оприлюднили спільне звернення, в якому висловили сумніви щодо оголошення воєнного стану. В документі зазначалося, що «оскільки воєнний стан обмежує права і свободи громадян і є ризик щодо створення хаосу в державі, існує сумнів щодо доцільності таких дій». «Чи допоможе реальному протистоянню аґресору? За п’ять років були ситуації, коли введення воєнного стану було доцільним і можливим — захоплення Криму, Дебальцівський та Іловайський котел, де були тисячі загиблих», — зачитав звернення Леонід Макарович. Він додав, що наразі велика частина суспільства вважає, що введення воєнного стану є загрозою демократії, чим може скористатися ворог.


Урешті-решт ВРУ за підтримки 276 народних депутатів проголосувала за президентський законопроект про запровадження воєнного стану від 14:00 26 листопада на 30 діб, до 26 грудня 2018 року в десятьох областях України, що межують із РФ, Придністров’ям та мають вихід до Азовського моря. Воєнний стан вводиться у Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях і внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії.
Президент України заявив, що реально воєнний стан в цих областях буде введено «тільки у разі наземної операції регулярних військ РФ за межами операції Об’єднаних сил і незаконно анексованого Криму». За словами глави держави, якщо спільними зусиллями вдасться уникнути наземної російської воєнної аґресії, то не буде запровадження обмеження прав і свобод. «А в указі я попросив дати право Президенту — як тільки російський солдат перетне кордон, я не буду втрачати жодної секунди для того, щоб забезпечити захист української землі», — додав глава держави.

Міжнародна реакція
Наступного після акту збройної аґресії дня Рада Безпеки (РБ) Організації Об’єднаних Націй (ООН) зібралася на екстренне засідання. Причому першою заявку на його скликання подала… РФ. Мотивація: «порушення міжнародного права та державного кордону РФ». Однак РБ відмовилася затвердити пропонований РФ порядок денний. Засідання в результаті пройшло відповідно до українського порядку денного. На знак протесту представник РФ відмовився брати в ньому участь.
Володимир Єльченко, постійний представник України в ООН, заявив на засіданні: «Згідно з розвідданими, подальша ескалація ситуації РФ не може бути виключена. За наявними оперативними даними, є явна загроза вторгнення та захоплення Маріуполя і Бердянська, подальших аґресивних дій і провокацій з боку РФ». Зазначимо, що з огляду на бурхливе та довготривале обговорення у ВРУ п. Єльченко так і не оголосив в ООН про запровадження Україною воєнного стану у відповідь на аґресивні дії РФ.
Тим не менш заяв на підтримку України не бракувало. «Захоплення українських кораблів російськими військовими є обурливим порушенням територіального суверенітету України і зухвалим вчинком, який міжнародне співтовариство має засудити», — заявила Ніккі Гейлі, постійний представник США при ООН. «Я розмовляла з президентом Трампом і держсекретарем Помпео, і мої заяви відображають стурбованість на найвищому рівні американського керівництва, — заявила вона. — Законослухняні і цивілізовані нації не поводяться таким чином. Закликаємо РФ виконувати свої міжнародні зобов’язання і не перешкоджати проходженню українських кораблів через Керченську протоку, а також вжити заходів для деескалації створеної нею напруженості. Як багато разів говорив президент Трамп, США були б раді нормальним відносинам з РФ, однак подібні незаконні дії як і раніше роблять це неможливим. США залишать в силі санкції щодо РФ, введені у зв’язку з Кримом. Подальша ескалація з боку РФ лише погіршить ситуацію та ще більше похитне її становище в світі.
Дії Кремля засудили й інші американські офіційні особи. «РФ таранить українське судно, яке спокійно прямувало в український порт. РФ захоплює кораблі з їхніми екіпажами і після цього звинувачує Україну в провокації?» — так відреагував на події Курт Волкер, спецпосланець Дерджепу США по Україні. А Роберт Менендес, екс-голова Комітету Сенату США з міжнародних відносин, закликав дати відсіч РФ у Керченській протоці. Він заявив, що «політика Кремля спрямована на послаблення безпеки України і руху країни на шляху до демократії», наголосивши, що адміністрація Трампа має негайно збільшити військову підтримку Україні, в т. ч. постачання летального озброєння морського базування. «Кремль показав, що він поважає лише сильного противника, який здатен протистояти кривднику. Пане Президент, це ваш шанс продемонструвати американське лідерство в питанні про захист наших принципів і наших близьких союзників у Європі», — підкреслив п. Менендес.
Негайно повернути українські кораблі та звільнити їхні екіпажі закликав РФ Єнс Столтенберґ, генеральний секретар НАТО. Дональд Туск, глава Європейської ради, також засудив застосування сили з боку РФ і заявив про необхідність звільнення українських моряків і суден. Він попросив Москву утриматися від подальших провокацій. І Канада вимагає негайного звільнення українських суден, затриманих РФ у Керченській протоці, написала Христя Фріланд, міністр закордонних справ Канади у Twitter.
Своєю чергою, Міжнародний валютний фонд (МВФ) офіційно підтвердив відсутність юридичних обмежень щодо продовження співпраці з Україною після ведення воєнного стану, заявив Йоста Люнгман, постійний представники МВФ в Україні.
Абсолютним дисонансом на цьому тлі прозвучала заява офіційного Будапешту. Коментар Петера Сіярто, міністра закордонних справ цієї країни не містить жодної згадки про РФ, ні засудження аґресора, передає «Європейська правда». Натомість угорський міністр акцентує увагу на імовірному впливі цих подій на угорську меншину українського Закарпаття: «На Закарпатті є угорська громада, яка складає 150 тис. людей, їхня безпека важлива для нас». Також п. Сіярто наголосив, що доки ситуація буде «нестабільною», він залишатиметься на постійному зв’язку з лідером Партії угорців в Україні. При цьому — жодного слова про міністра закордонних справ України!

Дивні збіги в часі
Наразі складно пояснити, чому так сталося, що одразу кілька важливих подій збіглися в часі. Минулого тижня з’явилися повідомлення, що з «гордістю Путіна» — Керченським мостом, що сполучає анексований Крим із Таманським півостровом (Краснодарський край РФ) почалися серйозні проблеми. Міністерство з тимчасово окупованих територій України повідомило у Facebook, що космічна зйомка показала, що деякі ділянки місту поступово зміщуються. «Там немає серйозної ґрунтової основи. До материкових ґрунтів дійти при бурінні не вдалося, тому що вони залягають на великих глибинах, тож не було можливості зробити мостову конструкцію та її опори міцними і постійними. І той факт, що менше ніж за рік почали руйнуватися частини моста, є свідченням того, що там не працює найголовніше — в об’єкта відсутня нормальна основа», — пояснив газеті «Факти» Георгій Духовичний, відомий український архітектор.
22 листопада ВРУ в першому читанні затвердила президентський законопроект про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу країни на повноправне членство в Європейському Союзі (ЄС) та НАТО. За це рішення проголосували 311 народних депутатів. Петро Порошенко заявив, що сподівається, що депутати остаточно підтримають зміни до Конституції вже на початку 2019 року. Для Путіна з його ідеєю «русского міра» це, безперечно, стало дошкульним ударом.
Ще один кілок у «русскій мір» — 27 листопада у Фанарі (Туреччина) розпочалося засідання Священного синоду Вселенського патріархату, на якому очікується визначення дати проведення об’єднавчого собору Української православної церкви й обговорення тексту томосу про надання автокефалії.
Й, нарешті, останній збіг. 30 листопада в Арґентині розпочнеться саміт G20, на полях якого запланована зустріч Путіна і Трампа. В Кремлі заявили, що головною темою перемовин стане «стратегічна стабільність», а саме перспективи збереження договорів СНО-III, який у США відомий під назвою New START, і Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД) — один з ключових договорів холодної війни, підписаним Михайлом Горбачовим і Рональдом Рейґаном 8 грудня 1987 року.
20 жовтня Дональд Трамп публічно заявив про намір вийти з ДРСМД. За його словами, РФ не дотримується своєї частини угоди і розробляє ракети, заборонені цим договором. Спершу Путін робив вигляд, що його це мало хвилює, мовляв, у РФ вже є «суперзброя», яка дасть можливість Кремлю не втягуватися в нову гонитву озброєнь. Малися на увазі «фантастичні» взірці ракет, продемонстровані президентом РФ у вигляді комп’ютерної анімації, що більше нагадувала дитячі мультфільми, навесні ц. р. під час звернення до Федеральних зборів РФ.
Аж тепер, напередодні саміту G20 в Арґентині, риторика Кремля раптом змінилася. Так виглядає, що розрекламовані Путіним нові міжконтинентальні балістичні ракети «Сармат», які в мультфільмі елегантно обходять американські комплекси протиракетної оборони (ПРО), пролітають над Південним і Північним полюсами й, зрештою їхні траєкторії сходяться десь у Західній півкулі приблизно над США, мало чого варті. Ймовірність того, що президент США таки вийде з договорів СНО-III та ДРСМД, судячи з усього, вкрай стурбувала Кремль.

Тривожні перспективи
Якими б не були мотиви Путіна, але ситуація може загостритися до краю. «Не можна виключити, що найближчим часом може початися зимова кампанія щодо остаточного витіснення України з Азовського моря. Мета операції може бути обмежена узбережжям до Бердянську, або до Мелітополя, Генічеська та Чонгару, якщо сухопутний «коридор до Криму» і справді потрібен. У будь-якому випадку, якщо, звісно, не приведи Господи, приймуть таке рішення, регулярні російські сили доведеться вводити в бій масовано, особливо в тому випадку, якщо, як у 2014-2015 роках, стануть зображати, що це, мовляв, донецькі ополченці самі наступають, і тому активної авіапідтримки не буде», — написав у російській «Новой газеті» військовий оглядач Павло Фельгенгауер.
«РФ зосереджує техніку і живу силу поблизу кордонів України, перекидаючи їх із інших місць дислокації. За даними розвідки, підрозділи першого та другого армійського корпусів РФ переведені в підвищений ступінь бойової готовності. Створюються додаткові резерви озброєння та техніки поблизу кордону України. Під прикриттям маневрів «Восток-2018» було здійснено передислокацію 250 танків зі східних районів РФ у Ростовську область, що значно підвищує потенціал ударних угруповань російських військ», — заявив на брифінгу Вадим Скібіцький, представник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України. Крім того, він розповів, що, починаючи з 2013 року, РФ відновила і модернізувала аеродромну мережу вздовж кордону з Україною, де зосереджено близько 500 бойових літаків і до 340 гелікоптерів.

Ігор Берчак

P. S. 27 листопада Київський райсуд окупованого Сімферополя прийняв рішення про арешт 15 захоплених ФСБ українських військових моряків. Усім висунуто обвинувачення в «незаконному перетині кордону РФ групою осіб за попередньою змовою». Максимальне покарання за статтею — шість років позбавлення волі. 28 листопада суд у столиці анексованого півострова мав розглядати справи решти дев’яти українців. Хоча на момент підготовки цього матеріалу до друку судовий розгляд ще тривав, але можна припустити, що рішення навряд чи відрізнятиметься від попереднього.

Довідка
Згідно зі законом України «Про правовий режим воєнного стану», в регіонах створюються адміністрації, до складу яких входять військові, які наділяються повноваженнями цивільної влади — військовослужбовці отримують такі ж повноваження, як, приміром, поліція. Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, котрого призначає на посаду та звільняє з посади Президент за пропозицією Генерального штабу ЗСУ або відповідної обласної держадміністрації. Військові забезпечують правопорядок самостійно або зі залученням органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування. Під час дії воєнного стану на громадян можуть поширюватися певні обмеження їхніх традиційних (конституційних) прав і свобод.
Трудова повинність. У разі потреби громадян можуть залучити до робіт для забезпечення або укріплення обороноздатності. Такими роботами можуть бути, наприклад, участь в організації захисних споруд. Багато українців вже знайомі з таким досвідом — у серпні 2014-го після вторгнення на Донбас регулярних російських військ тисячі людей у багатьох містах України копали шанці, брали участь у виготовленні маскувальних сіток тощо.
Відчуження майна або його використання. У тимчасове використання можуть взяти автівку або підселити у помешкання когось із військових.
Запровадження комендантської години. У населених пунктах можуть запровадити обмеження на право перебувати на вулиці або в публічних місцях. Досвід прифронтових міст на Донбасі свідчить, що такий варіант можливий у разі активних бойових дій. У населених пунктах можуть встановити особливий режим в’їзду та виїзду, обмежити свободу пересування громадян, іноземців і осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів. Може бути запроваджена перевірка документів та огляд речей.
Мирні збори, мітинги, демонстрації та інші масові заходи на період дії воєнного стану забороняються. Також забороняється діяльність політичних партій і громадських організацій, діяльність яких спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету та територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення.

До теми
Будівництво проекту «Стіна» зі спорудження фортифікаційних споруд і охоронних систем на російсько-українському кордоні подовжили до 2021 року, повідомила прес-служба Міністерства внутрішніх справ (МВС) України. У відомстві пояснили, що проект продовжено через нестачу фінансування в 2015-2017 рр. У бюджеті на 2019 рік на нього закладено 400 млн грн. За даними Арсена Авакова, глави МВС, вже завершено близько 47 % робіт, уздовж кордону з РФ, довжина якого становить 2,3 тис. км, побудовано 40 опорних пунктів.
Орієнтовна загальна вартість облаштування 1 км кордону становить близько 2,5 млн грн за км. Додатково на окремих напрямках окремі об’єкти і фортифікаційне обладнання — комплекси відеоспостереження та сигналізації — близько 10 млн грн; обладнання пересувних бойових модулів — близько 15 млн грн; опорний пункт на 60 і 120 осіб — орієнтовно від 11 до 12 млн грн.
Нагадаємо, що проект «Стіна» (який потім був перейменований в «Європейський вал») був ініційований у вересні 2014 року тодішнім прем’єром Арсенієм Яценюком. Згідно з планом, держкордон із РФ мав бути обладнаний протитанковими ровами, наглядовими вежами, засобами сигналізації, а також опорними пунктами для прикордонників. До 2018-го на це передбачалося витратити 4 млрд грн.

About Author

Meest-Online

Loading...