Новини для українців всього свту

Thursday, Dec. 3, 2020

Українська влада намагається знеславити своїх опонентів

Автор:

|

Лютий 13, 2014

|

Рубрика:

Українська влада намагається знеславити своїх опонентів

Упродовж минулого тижня між режимом Януковича та мітинґарями панувало перемир’я – на барикадах, але не в спробах дискредитації революціонерів.

«Презенти», які вибухають
Після невдалих потуг розігнати протестувальників — через явний брак сил для цього — влада заходилася формувати для самозахисту парамілітарні загони найманців. Та оскільки коштів для оплати їхніх послуг у дірявому державному бюджеті – катма, Янукович укотре подався по них до свого кредитора — російського президента Путіна, котрий запросив свого українського колегу на відкриття Олімпіади в Сочі.
Тим часом в Україні тривало перемир’я між режимом і протестувальниками. Зокрема, 6 лютого, як згодом розповів Роман Дзівінський зі Львова, 20-річний волонтер медичної служби Майдану, невідомий провокатор, побачивши на одязі цього юнака біля будівлі Київської міської державної адміністрації (КМДА), де отаборилися протестувальники, бейдж найрадикальнішого серед них «Правого сектору», передав йому «презент» — пакунок із написом «Ліки». Роман не тільки відніс цей «дарунок данайців» до медпункту в КМДА, а й розпакував його, оскільки до його обов’язків належало й сортування медикаментів. Побачивши в пакунку предмет, схожий на футляр від кубинської сигари, волонтер почав його розгортати, і той вибухнув, відірвавши хлопцю кисть руки та завдавши безліч інших травм. Ще один львів’янин, 16-річний Назарій Держило, котрий перебував тоді поруч із Романом, отримав унаслідок вибуху опіки очей.
Обох постраждалих відправили на лікування до Львова, а Назарія невдовзі — до Польщі. Слідчих до постраждалих активісти Майдану не пропустили: остерігались, що прокурори звинуватять цих юних львів’ян у виготовленні вибухівки.
Тим часом, за готелем «Дніпро», неподалік київського Майдану, у покинутому будинку «Самооборона» виявила серверне приміщення, де зберігалося безліч відеозйомок активістів Майдану. Про це поінформував Володимир Ар’єв, депутат від «Батьківщини». Відео зберігалося на жорстких дисках, які «Самооборона» вилучила для дослідження. Крім того, активісти знайшли сліди виготовлення вибухівки.
«Самооборонці кажуть, що, за всіма ознаками, там готували вибухівку, підкинуту кілька днів тому в Будинок профспілок», — повідомив депутат, додавши також, що «ця порожня будівля належить фірмі «Грааль», до якої має стосунок сім’я Дмитра Табачника, виконувача обов’язків міністра освіти України. Цікаво, що кілька днів тому там була пожежа, через яку вигоріли комунікаційні дроти, але зв’язок у «серверній» кімнаті працював добре». Отож депутат припустив, що кімната була інформаційним центром так званих ескадронів смерті.

«Сліпі» залпи пропаганди
Однак відсутність протоколів допитів Романа й Назарія не завадила правоохоронцям, яких широкий загал українців перейменував на «владоохоронців», запевняти, що вибух у будівлі КМДА нібито «засвідчує» намір протестувальників боротися проти режиму Януковича за допомогою зброї. Однак своєю заявою із цього приводу Віталій Захарченко, виконувач обов’язків міністра внутрішніх справ і близький друг сина Януковича Олександра, досяг зовсім протилежного результату.
Бо стверджував, що в Київській міській державній адміністрації нібито «вибухнули матеріали, які «Правий сектор» планував застосувати для здійснення терористичного акту. Але той займає приміщення на п’ятому поверсі будівлі КМДА, а «презент» вибухнув у медпункті на третьому.
Опозиція, звісно ж, звернула увагу на те, що п. Захарченко «переніс» інцидент двома поверхами вище, а журналісти поширили цю інформацію. Відтак, не лише в Україні тепер знають, що влада веде проти своїх опонентів не тільки бойові дії, а й недорікувату інформаційну війну. Хоча репресії проти протестувальників вона повсякчас намагається завуалювати. Зокрема, того ж 6 лютого в Генеральній прокуратурі України (ГПУ) заявили, що активістку Майдану журналістку Тетяну Чорновіл побили не з політичних мотивів, а з хуліганських: за те, що «підрізала» на дорозі автомобіль, який «випадково» там тоді з’явився.
Мовляв, у цьому «зізнався» один із тих, хто бив Тетяну. Причому в ГПУ проігнорували запис відеореєстратора її автівки, на якому чітко видно, що нападники стежили за журналісткою задовго до того, і це вони «підрізали» автомобіль Чорновіл на шляху, а виштовхавши його на узбіччя — витягли п. Чорновіл із салону. А на запитання представників ЗМІ про те, чому ж нібито розгнівані на Тетяну «хулігани» не пошкодили її машини, представник Генпрокуратури відповів, що й сам цього не розуміє.

Зроблять те, що з Булатовим?
Водночас, співачка Руслана Лижичко подала в суд на спецпідрозділ МВС «Беркут» із вимогою його розформувати, повідомив її юрист Станіслав Батрин. «Ми подали від імені Руслани Степанівни позов до Окружного адміністративного суду міста Києва з вимогою визнати протиправним і недійсним наказ МВС України від 18.05.2004 р. № 529 «Про затвердження Положення про підрозділ міліції особливого призначення «Беркут». А також визнати протиправним і недійсним наказ МВС України» від 24.10.2013 р. № 1011 «Про затвердження Положення про спеціальний підрозділ міліції громадської безпеки «Беркут». Разом із тим, визнати відсутність компетенції в підрозділу міліції «Беркут», — сказав п. Батрин. Раніше п. Лижичко заявляла, що в січні ц. р. постраждала внаслідок розпилення сльозогінного газу під час сутички з «Беркутом» біля Святошинського відділу міліції в Києві.
Також співачка заявила, що їй погрожують фізичною розправою. «Тітушки» мене фактично вигнали з мого будинку — вони постійно чергують біля нього, і мої сусіди про це інформують. За моєю машиною стежать. На телефон надходять погрози. Мені важко пристосуватися до того, що мені телефонують і погрожують, що зроблять зі мною те саме, що зробили з Дмитром Булатовим. Хочу спитати: що такого протизаконного я роблю, щоби діяти проти мене такими методами?» — запитала Руслана зі сцени Майдану.
«Я не те, що нікуди не піду й не збираюся, я хочу все життя присвятити тому, щоби цей режим і ця система пішли назавжди», — зазначила співачка. За її словами, погрози почалися після того, як у Європі вона закликала до санкцій для влади України.
«Фото тижня в Європі — я на обкладинках у багатьох виданнях, де тримаю знімки й інформацію про статки та маєтки Януковича, Клюєва, Захарченка. Вони не розуміють, що це — не проти них особисто. Мені соромно, шановні, за те, що ви зробили з країною, — додала вона. – Я була в Мюнхені, Брюсселі, Варшаві й усюди говорила лише про одне — про санкції».
«Нехай Янукович подумає, у якому становищі опинився. Прапором у Сочі махати добре. Але він перший назвав людей із національним прапором екстремістами, — нагадала Руслана. – Мовою страху з нами розмовляти не потрібно, нікому не дозволимо. Стою й стоятиму на Майдані».
Сам же Вадим Тітушко вирішив нарубати дров для мітинґувальників, котрі зараз перебувають у Києві. Адже все, пов’язане з терміном «тітушки», на Євромайдані вважають ворожим, але їхній прообраз розповів про бажання підтримати європейські прагнення рідного народу. Вадим постановив символічно продемонструвати підтримку людей, котрі мерзнуть на двох «майданах»: спортсмен перед камерою нарубав для них дров.

«Міністерство вигаданих справ»
А в Міністерстві внутрішніх справ (МВС), обов’язки глави якого виконує Віталій Захарченко, про репресії проти протестувальників далі розповідають казочки. Київський журнал «Український тиждень» відреагував на заяви цього урядовця такою оцінкою: «За час Майдану відомство Віталія Захарченка через дії його працівників фактично втратило статус правоохоронного органу та перетворилося в очах більшості українців на «міністерство вигаданих справ і пропаганди».
Зокрема, видання розкритикувало заяви МВС про те, що його співробітники затримують озброєних чоловіків, котрі «зізнаються», що саморобні вогнепальні пристрої та пістолети їм видають керівники протестувальників на Майдані.
Між тим, закиди МВС у бік опонентів Януковича — настільки незграбні, що принаймні частину з них «владоохоронці» самі ж змушені спростовувати. Приміром, про те, що протестувальники нібито зґвалтували на Майдані жінку. Бо гінеколог Київської міської клінічної лікарні № 9 не виявив у неї «жодних слідів тілесних ушкоджень чи статевого акту».
«Український тиждень» обурюється й із приводу поширення МВС версії про те, що повстанця Михайла Жиздневського вбили на барикадах на вулиці Грушевського не снайпери спеціального підрозділу міліції «Беркут», а якась жінка. Однак столичний журнал звертає увагу на ту обставину, що ця «мильна» версія спершу з’явилася на сторінках київської газети «Вести», журналісти якої нібито взяли інтерв’ю в друзів Жиздневського. Але «Український тиждень» пояснив, що серед інвесторів газети «Вести» фігурує Віктор Медведчук, а також російська державна корпорація «Газпром».
Недолугі спроби «вибілити» бійців «Беркуту» влада повсякчас супроводжує таким же недолугим «очорненням» протестувальників. До прикладу, 10 лютого ц. р. МВС заявило, що напередодні викрадення досі невідомими бандитами активіст Автомайдану Дмитро Булатов розрахувався за дорогий ноутбук «кредитною карткою, на яку надходили пожертви на підтримку автомайданівців». Однак у коментарі інтернет-виданню «Українська правда» п. Булатов пояснив: «На карту «Приват» надходили не тільки пожертви. У мене – чимало своїх надходжень. І до й під час революції. Я — комерсант. На карту надходили, в основному, МОЇ кошти».

Теракт, якого не було
7 лютого ц. р. виконувач обов’язків голови МВС заявив, що «українські екстремісти готують теракт у Сочі, щоби зіпсувати відкриття Олімпіади й довести до точки кипіння ситуацію в Україні». У таких злих намірах він звинуватив «Правий сектор» — коаліцію радикальних організацій, які беруть участь в українських протестах.
І «теракт» не забарився. Увечері того ж дня в літаку, який летів із Харкова до Стамбула, громадянин України, що назвався Артемом Козловим, вимагав від екіпажу авіалайнера турецької авіакомпанії летіти до Сочі, а інакше він погрожував підірвати це повітряне судно. Ситуацію врятували турецькі F-16, оточивши пасажирський літак і провівши його аж до приземлення в Стамбулі, де з’ясувалося, що «терорист» був абсолютно п’яний і в нього не виявили ані зброї, ані вибухівки.
Польський політик і журналіст Мирослав Чех відгукнувся на цей інцидент у варшавській «Газетій Виборчій» таким припущенням: «Усе це могло би здатися навіть смішним, коли б не усвідомлення того, що, за словами Захарченка може ховатися пошук приводу до застосування сили щодо Євромайдану. Включно з використанням бойових набоїв. Агонізуючий режим знаходить тисячу способів, аби довести, що є сильним, як ніколи. А до того ж, винахідливішим, розумнішим і хитрішим за всіх. По суті, за цим криється звичайний ідіотизм, хоча й дуже небезпечний, бо має у своєму розпорядженні тисячі солдатів і вогнепальну зброю. Завданням громадськості є не дати себе надурити таким, прости Господи, поводирям».
А Леонід Чумак, журналіст київського телеканалу Espreso.tv, витлумачив інцидент над Чорним морем так: «Останні «залпи» очільника МВС Віталія Захарченка в інформаційній війні з Майданом наполегливо наштовхують на думку, що тексти для головного міліціянта України пишуть піарники з Москви. Однак більш ніж шизофренічним видається те, що на Майдані раптом відчули болісні ревнощі до ощасливлених Олімпіадою й увагою всього світу росіян і хутенько почали майструвати бомби та фугаси, щоби підняти в повітря чи-то стадіон в Сочі, чи Мавзолей у Москві».
У ніч з 9 на 10 лютого на контрольному пункті на Житомирській трасі за 15 км від Києва працівники Державної автомобільної інспекції (ДАІ) затримали мікроавтобус із ліками від активіста львівського Автомайдану. «До нашого штабу надійшла інформація, що представники ДАІ намагаються провести обшук автомобіля, і є підозра, що планують підкинути в автомобіль наркотичні засоби», — зазначив Ярослав Гончар, учасник київського Автомайдану. На місце затримання прибув Ігор Сабій, народний депутат від Всеукраїнського об’єднання «Свобода», де вже перебувала оперативно розшукова група та начальник слідчого підрозділу Святошинського райвідділу міліції. Після того, як туди почали з’їжджатися інші активісти Майдану, було знайдено компроміс: даішники віддають автомайданівцю права, міліція відпускає мікроавтобус, а вилучені ліки передаються до найближчої київської лікарні. Даївець, котрий зупинив мікроавтобус із львівськими номерами, згодом просто зник із місця події.

До слова
У Києві створено жіночу сотню самооборони Майдану. До загону вже записалося кілька десятків жінок. За словами Ніни Потарської, координатора цієї спільноти, попри те, що поняття «сотня» асоціюється з військовими утвореннями, її учасниці планують займатися лише мирним спротивом і зосередяться на освітніх заходах з оборони. За кілька днів до них долучилися десятки жінок, постійно прибувають нові бажаючі, зазначає активістка. «Були дівчата-спортсменки, є юристки, є правозахисниці, є просто жінки, котрі приходили на Майдан і не знайшли собі взагалі ніякого місця, тому що альтернатива: або кухня, або вдягнути шолом і піти на барикади», — розповідає п. Потарська.
Андрій Парубій, комендант Майдану, каже, що наразі не спілкувався з новоствореною сотнею, а її діяльність – схвалює. Каже: жінки можуть і мають брати участь у захисті Майдану. «Вони виконують свої функції: надають медичну допомогу, допомагають, чим можуть, добровольцям «Самооборони», але насправді й у «Самообороні» є дівчата. Ці підрозділи ми ніколи не пошлемо на першу лінію фронту, на сутички, але вони знаходять інші способи допомагати «Самообороні» в захисті Майдану», — зауважує він.
Зараз громадська активістка Олена Шевченко у фойє Українського дому проводить для майстер-класи із самозахисту для жінок. За її словами, головна ідея проекту — дати нарешті жінкам можливість бути побаченими та почутими в контексті Майдану. «І не лише як кухарка чи обслуговуючий персонал. Таке становище – принизливе та дискримінаційне. Тому ми вирішили проводити різні заходи в межах «Жіночої сотні», щоби говорити про дискримінацію, показувати різних жінок у різних активностях, на барикадах, у судах, на телебаченні тощо», — розповіла вона.
На думку активістки, головний меседж — це рівність вкладу жінок і чоловіків у протест і революцію. «Самооборона для жінок — це один зі заходів, який дасть їм змогу зрозуміти, що вони здатні захистити себе не гірше за чоловіків. Адже й жінки, і чоловіки бувають різними, й очікувати від будь-якого чоловіка підготовки в стилі Брюса Лі не варто. Будь-яка жінка може захиститися, маючи необхідні навички, яких, на жаль, традиційно не розвивають у них із дитинства, бо стереотипно навчають «бути слабкими». Це — неправильно», — розмірковує вона.

Ігор Голо

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply