Новини для українців всього свту

Monday, Jul. 13, 2020

Україна, хоч і повільно, та декарантизується

Автор:

|

Травень 29, 2020

|

Рубрика:

Україна, хоч і повільно, та декарантизується
Гімнастика можлива вже й на свіжому повітрі

Уряд дозволив перейти до другого етапу зняття введених через пандемію Covid-19 обмежень.

Чотири етапи
Максим Степанов, міністр охорони здоров’я України, заявив, що з 22 травня Кабінет Міністрів України (КМУ) розпочали за умови дотримання протиепідемічних правил — маскового режиму, соціальної дистанції, дезінфекції антисептиками для рук тощо — другий етап послаблення запровадженого через коронавірус карантину. «Нами вже розроблений поетапний вихід із карантину. Він дуже чіткий і може бути прийнятий на найближчому засіданні уряду. Мова йде про чотири етапи виходу з карантину. Всі вони відповідають певним критеріям і під кожен із цих етапів є певні пом’якшення. Перший етап був 11 травня, другий — 22 травня», — запевнив він.
Тож на засіданні КМУ вирішили, що з 22 травня до 22 червня буде адаптивний (локальний) карантин — у кожній області окремо вирішуватимуть, чи послаблювати карантин, зважаючи на епідеміологічну ситуацію. Якщо ж вона дозволить пом’якшення, то, зокрема, уряд санкціонував із 22 травня роботу міського, приміського та внутрішньо обласного транспорту, готелів (без ресторанів), спортивні змагання за участі до 50 людей (понад 50 — за погодженням із Міністерством охорони здоров’я) без глядачів, церковні служби (не більше однієї людини на 10 кв. м). А з 25 травня, за позитивних показників епідемічної ситуації, роботу метрополітену та дитячих садочків.
Денис Шмигаль, прем’єр України, пояснив: «Вводимо певні ознаки епідемічної ситуації в реґіонах — інцидентність (середня кількість випадків Covid-19 на 100 тис. населення за останні сім днів має складати менше 12 людей на 100 тис. населення, завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для ушпиталення пацієнтів із підтвердженим випадком Covid-19, має становити менше 50 %, кількість тестування повинна складати більше 12 на 100 тис. населення впродовж останніх семи днів».
«Послаблення протиепідемічних заходів застосовується й припиняється на території реґіону на підставі рішення реґіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. У нас вводять п’ять етапів. Зараз ми перебуваємо на першому, з 22 травня пропонуємо запровадити другий етап, кожен етап — десять днів», — наголосив він.
І додав: «Водночас ми подовжуємо карантин до 22 червня та переходимо до адаптивної моделі. Це дасть змогу реґіональним комісіям техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій посилювати протиепідемічні обмеження на місцях у разі виявлення спалахів захворювання. Або послаблювати їх, якщо це не суперечить встановленим обмеженням на загальнонаціональному рівні, а епідемічна ситуація відповідає визначеним критеріям».

Кепська ситуація
Але Сергій Комісаренко, директор Київського інституту біохімії, зауважив: «У нас дуже погана ситуація з тестуванням на вірус за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Насправді кількості інфіковані людей ми не знаємо». Відтак дійшов такого висновку: «Пом’якшення обмежень в Україні зараз продиктовані швидше політико-економічними та соціальними складовими».
25 травня Віктор Ляшко, головний санітарний лікар України, визнав: «КМУ вирішив піти на послаблення карантину через динаміку захворюваності та соціально-економічну ситуацію. Україна перебуває на плато захворюваності 26-й день, і вже необхідно було оцінювати соціально-економічний вплив епідемії».
Тож політолог Олексій Гарань констатував: «Вочевидь, зіткнувшись зі загрозою соціального невдоволення та падіння рейтинґів, влада була змушена йти на пом’якшення карантину, наскільки це дозволяє епідемічна ситуація. Ми не можемо однозначно сказати, що це безпосередньо пов’язано з рейтинґами. Але це, мабуть, пов’язано з економічними труднощами».
Своєю чергою, Михайло Радуцький, голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, пояснив: «У нас немає такого запасу міцності, як, до прикладу, в економічної системи США. Мусимо відновлювати економічну активність, запускати підприємства, дотримуючись санітарно-гігієнічних і карантинних норм».
Про цей вплив розповіли результати дослідження Київської школи економіки, оприлюднені 21 травня її президентом Тимофієм Миловановим. Зокрема, він повідомив: «Зняття карантину в «чорному» сценарії (за якого передбачається максимальна смертність від коронавірусу. — Авт.) коштувало б Україні 54 млрд USD або третину нашого валового внутрішнього продукту. З іншого боку, можемо полічити, скільки грошей втрачає економіка через те, що карантин триває: транспорт не працює, економічна криза продовжується, люди втрачають роботу. Ці втрати складають приблизно 53,5 млрд USD». «Україна зберегла за допомогою карантину те, приблизно дорівнює тому, що Україна втратила через карантин (з економічної точки зору), водночас, з етичної точки зору, важливіше зберегти людські життя», — запевнив він.
А Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України запевнило того ж дня, що пом’якшення карантину дозволило відновити роботу 3 852 об’єктам торгівлі продовольчими товарами (крамниць і супермаркетів), 1 486 об’єктів торгівлі непродовольчими товарами, 309 закладів громадського харчування (кафе та ресторани), 573 перукарень і салонів краси й 1 419 інших об’єктів (аптек, об’єктів водопостачання та водовідведення, транспорту тощо). Крім цього, запрацювали 748 продовольчих ринків — майже 90 % від загальної кількості.
А от у Європейській бізнес-асоціації розповіли 22 травня, що відновити свою роботу були готові з цього дня лише 35 % опитаних компаній. Натомість 34 % — аж у червні. 42 % опитаних компаній повідомили, що планують запровадити гнучкий графік роботи для своїх співробітників, а 13 % рекомендуватимуть працівникам працювати з дому. 20 % підприємців повідомили, що для відновлення діяльності до докарантинного рівня їм знадобиться шість місяців, 39 % — близько року, 17 % — два роки, а 7 % — більше двох років.

Не скрізь
Та другий етап послаблення карантину розпочався 22 травня в Україні не скрізь. Напередодні на нараді під головуванням Володимира Зеленського, на якій були присутніми представники КМУ та Міністерства охорони здоров’я (МОЗ), дійшли згоди, що шість областей України — Буковина, Волинь Закарпаття, Київщина, Львівщина та Рівненщина — не готові до пом’якшення заходів безпеки. Бо не відповідають критеріям щодо показників захворюваності, заповненості ліжок у лікарнях і кількості тестувань. Зокрема, на Львівщині вирішили не послаблювати карантин до 29 травня, бо 21-го там підтвердили 65 нових випадків коронавірусу. А 53-х ушпиталили.
Тож другий етап послаблення карантину 22 травня розпочався лише в тих областях, де за останній тиждень на 100 тис. населення припадало в середньому менше 12 нових випадків захворювання на Covid-19. Зокрема, там запрацював громадський транспорт (у Києві й Дніпрі — в т. ч. метро), крім міжобласного.
Натомість ще не зняли заборонену самовільно залишати місце самоізоляції або обсервації, проведення масових заходів з понад десятьма учасниками, роботу торгово-розважальних центрів (крім розміщених у них крамниць), установ, які надають паліативну допомогу, соціальної допомоги, пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, театрів, кінотеатрів та інших культурних закладів (крім музеїв просто неба й історико-культурних заповідників), перебування за столом літніх майданчиків кафе і ресторанів більше чотирьох людей (без урахування дітей до 14 років), пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, перебування без засобів індивідуального захисту в громадських будівлях і громадському транспорті. А 23 травня міністр охорони здоров’я уточнив, що масові заходи дозволять лише тоді, коли його відомство впевниться, що для життя та здоров’я громадян загрози немає.
Відповідаючи на запитання, чи буде він рекомендувати впровадження карантину, забороняти користуватися транспортом та відвідувати навчальні заклади у випадку повторення ситуації з коронавірусом восени, п. Степанов запевнив: «МОЗ зробило всі висновки з епідемії, яка в нас зараз відбувається, і можу сказати, що ми відразу готуємося до можливих викликів, які можуть статися в майбутньому, в т. ч. організаційно».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply