Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Feb. 20, 2018

У Києві відкрили виставку, присвячену провідникам ОУН і УПА

Автор:

|

Жовтень 25, 2012

|

Рубрика:

У Києві відкрили виставку, присвячену провідникам ОУН і УПА

У Національному музеї Тараса Шевченка в Києві 16 жовтня відкрилася виставка «Сила волі. Провідники визвольного руху». Експозиція складається з 12 плакатів, на яких містяться світлини та викладено маловідомі біографічні факти із життя чотирьох провідних діячів національно-визвольного руху 20-50-х рр. ХХ ст. — Євгена Коновальця, Степана Бандери, Романа Шухевича та Василя Кука.

На відкритті виставки з ознайомчою лекцією виступив Володимир В’ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху (ЦДВР), адже експозиція побачила світ саме завдяки ЦДВР. Він розповів про життєвий шлях провідників українського визвольного руху, зупинився на малознаних фактах їхньої діяльності, а також на долі їхніх родичів.
Говорячи про новизну й унікальність виставки, Іван Патриляк, історик, викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зазначив: «Для широких кіл громадськості є мало відомими такі речі, як карна справа на Кука чи останнє сховище Романа Шухевича. Є, наприклад, фото, де Шухевич на конспіративній квартирі з Олексою Гасиним чистить картоплю. Тобто, цікавими мають бути в першу чергу побутові речі, які ілюструють цих постатей як звичайних живих людей, а не бронзових пам’ятників. Унікальність цих особистостей – у тому, що вони перебороли свою немічність завдяки вірі в певні ідеали та змогли піднестися над собою».
У своєму вітальному слові історик Ярослав Файзулін, представник Світового ювілейного комітету, сказав: «На жаль, після 20 років незалежності України імена провідників українського визвольного руху викликають палкі дискусії, суперечки та протистояння. У суспільній свідомості українського народу переважає два основних стереотипи. Перший – сформований радянською пропагандою, згідно з яким провідники/учасники визвольного руху є «бандитами», «ворогами», «убивцями», «фашистами». І другий — усі вони є героями, що боролися за незалежність України та її соборність. На цьому обізнаність більшості українців з історією визвольного руху завершується. Найпоказовішим у цьому плані є приклад Степана Бандери, який для однієї частини українців є «бандитом, що зі зброєю в руках убивав мирне населення», а для іншої – «героєм, що зі зброєю боровся за волю України». Насправді ж це була людина, котра очолювала політичну організацію ОУН(б) і яка більшу частину Другої світової війни провела в нацистському концтаборі.
Виставка «Сила волі. Провідники українського визвольного руху» на основі оригінальних архівних документів і фотокарток руйнує усталені стереотипи. У ній ідеться про родини, дитинство та юність, становлення ідейних поглядів і державницький чин Є. Коновальця, С. Бандери, Р. Шухевича й В. Кука, а також про політичні репресії радянських каральних органів проти них самих і їхніх родин.
На наше глибоке переконання, історія українського визвольного руху може об’єднувати українське суспільство, але для цього воно повинне мати хоча би загальні знання. І в цьому полягає основне завдання нашої експозиції — донести історичну правду до людей.
Ми дякуємо кожному з вас за те, що знайшли можливість прийти на відкриття виставки «Сила волі. Провідники визвольного руху». Дякуємо дирекції та працівникам Національного музею Тараса Шевченка за сприяння й надання приміщення для її проведення, а також ЦДВР, що підготував виставку. Окремо, хочемо висловити вдячність родині учасника УПА, сподвижника та мецената Юрія Борця за те, що підтримала проведення заходів із відзначення 70-річчя УПА в Києві. Виставка книжок Юрія Борця разом із виставкою «Сила волі. Провідники українського визвольного руху» буде експонуватися в Національному музеї Тараса Шевченка до 4 листопада 2012 року».
На виставці було присутньо чимало поважних гостей, серед яких – ветерани УПА Орест Васкул і Степан Семенюк, донька президента УГВР Кирила Осьмака Наталя, син останнього командира Української повстанської армії Василя Кука Юрій.
Відповідаючи на запитання журналістів про діяльність батька, п. Юрій зазначив, що Василь Кук багато працював, писав, не хотів, щоби син займався політикою, а також мало що розповідав про свою участь у визвольних змаганнях, адже боявся, що це зашкодить синовій кар’єрі. На запитання, чи справді Василь Кук міг погодитися на співпрацю з органами держбезпеки СРСР, п. В’ятрович відповів, що документи свідчать про пртилежне: «Я написав нарис «Останній бій останнього командира», він побудований на документах, зокрема на доповіді керівника КДБ України, у якій ідеться про те, що всі спроби схилити Кука до співпраці ні до чого не призвели. Ба більше, у 1960-1970 рр. Кук контактує, за даними КДБ, з «антисовєцькими» елементами, зокрема, з Оксаною Мешко. Це доводить, що він боровся з органами безпеки до 91 року, хоч його могли в будь-який момент заарештувати. Головним методом боротьби з останнім командиром УПА була його дискредитація. Власне, для цього й поширювалися чутки, що він співпрацював з органами держбезпеки, що він — зрадник».
Українська інформаційна служба

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...