Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Apr. 22, 2018

Росія погрожує перекрити Керченську протоку для українських кораблів

Автор:

|

Квітень 12, 2018

|

Рубрика:

Росія погрожує перекрити Керченську протоку для українських кораблів

10 тонн зіпсованої риби на борту заарештованого «Норда» можуть обернутися для України мільярдними збитками

У ніч на Обливаний понеділок, 9 квітня, на пункті пропуску «Чонгар» на адміністративному кордоні з анексованою Автономною Республікою Крим (АРК) вчинився рейвах. Співробітники Державної прикордонної служби України (ДПСУ) не пропустили на півострів дев’ятьох людей. Це були члени екіпажу риболовецького корабля «Норд» із Керчі. Цей дрібний сейнер став причиною чергового загострення стосунків України та Російської Федерації (РФ).

Ловися рибко, велика й маленька
Усе почалося 25 березня ц. р., коли в акваторії Азовського моря корабель морської охорони ДПСУ затримав риболовецьке судно «Норд» під прапором РФ. Причиною зупинки стало те, що сейнер здійснював вилов риби у винятковій економічній зоні України. Після перевірки документів з’ясувалося, що «Норд» зареєстрований в порту м. Керч (АРК). Судно-порушник конвоювали до українського Бердянська.
Прокуратура АРК в м. Київ порушила карне провадження за фактом виходу корабля зі закритого Києвом порту анексованої Керчі. Нагадаємо, що з липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого півострова, з того часу вони закриті для судноплавства.
6 квітня Херсонський міський суд обрав Володимиру Горбенку, капітану «Норду», запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 35 тис. 240 грн. Йому висунули обвинувачення за статтею «порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї», покарання за якою передбачає до п’ятьох років позбавлення волі. Сам Горбенко на суді заявив, що таких грошей у нього немає, оскільки місячна зарплатня становить лише близько 27 тис. грн, а в нього на утриманні троє дітей і безробітна дружина. Однак уже наступного дня заставу внесли, і 10 квітня капітана «Норда» звільнили з-під варти. Щоправда, це ще не означає, що його діти вже незабаром побачать тата. Принаймні, решта дев’ятеро членів екіпажу, котрі відбулися штрафами, досі не змогли покинути територію України.

«Аусвайси» не пройшли
У ніч на Великдень на кордоні з РФ на автомобільному пункті пропуску «Гоптівка» у Харківській області на виїзд із території України прибули два автомобілі з дипломатичними номерами РФ. «Під час прикордонного контролю особи, котрі їхали як пасажири, замість паспортів пред’явили посвідки на повернення до РФ. Під час перевірки було встановлено, що власниками документів є члени команди судна «Норд», затриманого в Азовському морі, котрі є громадянами України. Тобто на паспортний контроль вони пред’явили документи, які не дають права для перетину кордону», — заявили в ДПСУ. Незважаючи на протести російських дипломатів, «нордівців» через кордон не пропустили.
Далі була ще одна невдала спроба на «Чонгарі», про яку вже згадувалося. «Команда судна «Норд», яка порушила Закон України та запливла в Азовське море з російським прапором, намагалася повернутись у тимчасово окуповану АРК, але українські прикордонники не пропустили їх за «аусвайсами», — заявив Борис Бабін, представник Президента України в АРК.
За його словами, тепер «окупаційна влада через адвокатів і дипломатів пробує терміново передати для членів екіпажу легальні документи (паспорти громадян України). Бо вдома у них вони, звісно, є, тож за ними їх пропустять в АРК без проблем». Таку ж позицію підтвердив й Олег Слободян, речник ДПСУ України. «У цьому випадку ми говоримо про громадян України, котрі проживають на тимчасово окупованій частині півострова. Якщо у них виникне бажання поїхати додому, ми можемо їм це дозволити, якщо на адмінкордоні вони покажуть паспорти громадян України», — пояснив він.

«Просто, як сомалійські пірати»
Реакція Москви виявилася прогнозовано істеричною. «Стосовно екіпажу судна українські прикордонники діяли просто, як сомалійські пірати. Екіпаж мав усі необхідні документи для здійснення рибного промислу в акваторії Азовського моря та працював у суворій відповідності з діючими правилами рибальства», — заявила Марія Захарова, представник Міністерства закордонних справ РФ.
«В полоні перебувають кримці. Люди, котрі на референдумі проголосували за російський статус Криму. Люди, в кишенях котрих є паспорти РФ. І від них вимагають відмовитися від цих паспортів», — наголосив Григорій Іоффе, керівник громадської палати анексованого Криму. А Наталія Поклонська, депутат нелегітимної Державної думи РФ, заявила, що дії української влади кваліфікуються «виключно як злочин терористичної спрямованості».

Режим посиленого огляду
Але це все лірика. Справжні ж плани Кремля мимохідь озвучив Михайло Нєнашев, голова Загальноросійського руху підтримки флоту, за словами котрого, РФ може посилити технічний огляд кораблів під прапором України в Керченській протоці й обмежити їхній прохід в акваторії Азовського та Чорного морів.
Офіційна підстава — зношеність багатьох українських суден, які «можуть становити загрозу для опор Керченського мосту». «Й якщо не спрацюють запобіжні заходи щодо посилення огляду українських суден, які йдуть через Керченську протоку, гадаю, будуть застосовані заходи військового характеру», — пригрозив капітан першого рангу. Фактично, йдеться про повну блокаду Керченської протоки, обидва узбережжя якої зараз контролює РФ. Таким чином Азовське море може перетворитися на винятково внутрішню акваторію, а українські порти Маріуполя та Бердянська просто зупиняться, адже після оголошення РФ режиму «посиленого огляду» кораблі під іноземними прапорами навряд чи захочуть шукати на свої щогли зайвих пригод.

Заблоковані Маріуполь і Бердянськ
Уже зараз через будівництво арок Кримського моста висотою 33 м кількість суден, які можуть заходити в Маріупольський і Бердянський порти, значно скоротилося. Так, за словами Олександра Олійника, директора Маріупольського порту, великотоннажні судна, які возили український чавун до США, а також металопродукцію до Китаю, В’єтнаму та Південної Кореї, вже переорієнтувалися на Одесу. Коли влітку 2017 року РФ у зв’язку зі спорудженням мосту лише на 23 дні перекрило рух Керченською протокою, Україна оцінила збитки за простій портів Маріуполя і Бердянська в 20 млн USD.
Хоча вантажообіг азовських портів за останні роки і скоротився майже вдвічі (з 12 млн т 2014-го до 7 млн т 2017-го), тим не менш, вони ще дуже важливі для української металургії та сільського господарства, а переорієнтація вантажопотоків на чорноморські порти потребує мільярдних інвестицій в інфраструктуру, що підійме ціну на український метал і, природно, істотно знизить обсяги експорту та валютних надходжень. Крім цього, однією з переваг роботи в азовських портах порівняно з чорноморськими завжди була саме відсутність великого вантажопотоку і, як наслідок, скупчення та простою транспорту на під’їзних шляхах. Отже, переорієнтація на чорноморські порти не лише підвищить вартість експортних товарів, а й істотно сповільнить вантажообіг.
Зараз 62,6 % вантажообігу Маріупольського порту — експорт продукції металургійних підприємств, 24,8 % — руда та концентрат, 5,7 % — зернові, 3,7 % — вугілля і кокс, 1,7 % — наливна олія. З 2016-го прибутки від функціонування Маріупольського порту склали понад 1 млрд грн. Специфіка Бердянського порту аналогічна — через нього Україна також переважно експортує метал і зерно. Щоправда, прибутки скромніші — близько 614 млн грн.
Також блокування Керченської протоки зворохобить й без того складну соціально-економічну ситуацію в прифронтовому Маріуполі, адже без роботи залишаться тисячі людей. «Керченський міст буде використовуватися як політичний інструмент тиску на Україну. Ми втрачаємо великі гроші через обмеження параметрів суден, які тепер не можуть проходити під арками мосту. Наразі це скромні оцінки — десятки мільйонів гривень, але, гадаю, що це набагато більше, бо ми втрачаємо робочі місця. Росія цим зумисне підігріває непросту соціальну ситуацію в Бердянську та Маріуполі», — заявив у інтерв’ю «Радіо Свобода» Володимир Омелян, міністр інфраструктури України.
Чи піде РФ на настільки радикальний крок, сказати складно. Однак сподіватися на Конвенцію Організації Об’єднаних Націй із морського права в цій ситуації марно. Путін давно довів, що плював на будь-які міжнародні закони.

Ігор Берчак

До теми
Вищий господарський суд РФ підтвердив рішення Арбітражного суду Москви, який відмовив товариству «Сіменс технології газових турбін» у позові до двох структур «Ростеху» в справі про «кримські турбіни». Нагадаємо, що 2015 року російська компанія «Технопромекспорт» — дочірня структура державної корпорації «Ростех», провела конкурс на закупівлю чотирьох паротурбінних установок для теплоелекстростанцій у місті Тамань (Краснодарський край РФ). Переможцем конкурсу стала фірма «Силові машини», однак фактично агрегати були випущені на заводі «Сіменс технології газових турбін» у Санкт-Петербурзі (спільне підприємство Siemens і «Силових машин»). Улітку 2017 року Siemens був змушений офіційно визнати, що, принаймні, дві з чотирьох турбін, «були переміщені в АРК проти волі компанії», хоча Siemens офіційно заборонив використовувати свої турбіни для виробництва електроенергії в АРК, оскільки Європейський Союз не визнає статус анексованого півострову. У Siemens вимагали повернути турбіни та визнати угоди з продажу техніки недійсними. У компанії заявляли, що після монтажу обладнання втратить свою вартість (близько 150 млн EUR) і просили про забезпечувальні заходи за позовами, але російський суд у цих заходах відмовив.

About Author

Meest-Online

Loading...