Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 29, 2020

Родичі загиблих у Чугуївській траґедії отримають по 1,5 млн грн

Автор:

|

Жовтень 07, 2020

|

Рубрика:

Родичі загиблих у Чугуївській траґедії отримають по 1,5 млн грн
Військовий літак Ан-26

Тіла загиблих в авіатрощі біля Чугуєва цього тижня почали передавати рідним для поховання. Про це повідомили у Державному бюро розслідувань (ДБР) України, але подробиць там наразі не розголошують.

Вижив лише один
Як писав «Міст», 25 вересня у Харківській області зазнав аварії військовий літак Ан-26, на облавку якого перебували 27 осіб. Перед падінням пілот повідомив про відмову лівого двигуна. 25 людей загинули. Пасажири на ходу вистрибували на землю. Завдяки цьому врятувалися двоє. Їх відправили до 4-ї лікарні Харкова, де один із курсантів помер.
В’ячеслав Золочівський, котрий вцілів у катастрофі літака Ан-26, розповів, що паніки на облавку не було до останнього моменту. На запитання слідчих про те, коли він збагнув, що виникла якась проблема, він відповів: «Не можу такого згадати. Був звичайний політ». Курсант також зазначив, що про падіння тиску за вимірювачем крутного моменту (ВКМ) лівого двигуна о 20:38 він узагалі не знав. За його словами, після кожного приземлення та перед кожним злетом літак оглядали. «Коли ми опинилися на облавку, літак був повністю справний», — запевнив той, хто вижив.
А Валентин Рейзер, курсант Повітряної академії з Вінниці, котрий не потрапив на смертельний рейс Ан-24, розповів, що не полетів тому, що напередодні перевівся на іншу спеціальність. «Я дуже добре знав багатьох із курсантів, котрі полетіли на тому літаку і, на жаль, не повернулися. Дмитро Андрущенко, Олександр Бойко… знав усю 133-ю групу. Ростислав Булій, Олександр Клевець, Микола Никитченко, Богдан Матвійчук, Костянтин Зиб’юк, Руслан Шеремет… Усі вони перейшли на третій курс. Я був їхнім одногрупником, але кілька днів тому перевівся на інженерний факультет, на спеціальність «авіаційне озброєння», — повідомив він.
Курсант додав, що група була дружною, але найбільше він приятелював із Віталієм Вільховим, котрий також загинув під час польоту. «Ходили разом у звільнення. Він ні в чому нікому не відмовляв. Відгукувався на будь-яке прохання про допомогу. Умів підтримати товариша в складну хвилину. Під час навчання у Львові Віталик запрошував мене в гості до себе додому, але побувати там я не встиг», — згадує хлопець. Він зазначив, що спільні фото з однокурсниками були тільки на телефоні В’ячеслава Золочівського, проте техніку знищив вогонь.

Пріоритет — синові командувача?
Несподівану заяву зробив Олексій Кучер, голова Харківської обласної державної адміністрації. Він вважає, що пріоритет посадки під Чугуєвом отримав літак, на облавку якого перебував син Сергія Дроздова, командувача Військово-повітряних сил України (ВПС). Тому фатальний Ан-26 і почав заходити на посадку пізніше. За його словами, борт із сином командувача ВПС летів услід за транспортником Ан-26, на облавку якого були курсанти льотного училища, але на посадку пішов раніше.
Відомо, що син генерала Дроздова також є курсантом Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба (ХНУПС). За словами п. Кучера, в день катастрофи той брав участь у навчальних польотах в іншому літаку. «Не буду казати, що посадили, бо там був син командувача, просто констатую факт, що на другому борту був син генерала Дроздова», — зазначив чиновник.
У відповідь Сергій Дроздов звинуватив Олексія Кучера в некомпетентності, що «не розбирається в порядку виконання польотів», тому не може робити висновки. За словами командувача, Ан-26 перебував за 4 км від злітно-посадкової смуги, а другий борт був на траверзі (напрямок, перпендикулярний до курсу корабля чи літака. — Ред.), і йому довелося б розвертатися і летіти ще 6 км. «Ніякої вказівки керівнику польотів про пріоритет посадки я не робив», — запевнив генерал і додав, що Ан-26 не просив екстреної посадки, тому його й не пропустили вперед.
Свою чергою, у Міністерстві оборони України (МОУ) зазначили, що перебіг розслідування наразі засекретили, щоб «не було упереджених дій і наклепів». Експерти успішно завершили розшифрування «чорних скриньок» літака Ан-26, який розбився 25 вересня на Харківщині. Наразі триває процес моделювання польоту.

Хроніка подій
Між доповіддю пілота про готовність до посадки та падінням Ан-26 минуло близько хвилини. Про це свідчать дані розшифрованих перемовин між командиром екіпажу Богданом Кишенею та керівником польотів Олександром Жуком. На підставі цих даних засоби масової інформації оприлюднили хронологію аварії:
20.35 — борт здійснив зліт і став на заданий курс відповідно до карти польотів.
20.38 — під час виконання польоту екіпаж помітив падіння тиску по ВКМ лівого двигуна. Командир екіпажу Богдан Кишеня доповів про це керівнику польотів Олександру Жуку. За його командою екіпаж припинив виконання польотного завдання та продовжив політ по колу для виконання екстреної посадки.
20:41 — екіпаж попросив посадку.
20:44 — пілот доповів про прохід дальнього приводу та готовність до посадки, отримавши дозвіл керівника польотів, продовжив зниження по глісаді (траєкторія польоту літального апарата, по якій він знижується безпосередньо перед посадкою. — Ред.).
20.45 — при заході на посадку, літак втратив висоту і зіткнувся з землею на відстані близько 1,5 тис. м від злітної смуги летовища військової частини. В результаті падіння літака Ан-26Ш сталося загоряння основної частини фюзеляжу.
У цей момент у повітрі були інший Ан-26 і ще два гвинтокрили — Мі-2 та Мі-8. Першим на посадку зайшов інший Ан-26Ш, на якому проходили підготовку курсанти транспортної авіації. Він сів о 20:40, а другий Ан, який згодом розбився, у той час навіть не пройшов дальній привід і не доповів про готовність до посадки. Про це розповів Олександр Туринський, ректор ХНУПС.

Відшкодування збитків
Володимир Зеленський провів селекторну нараду за участі представників Кабінету Міністрів України та правоохоронних органів, на якій порушив питання виплат родинам загиблих унаслідок катастрофи літака Ан-26 під Чугуєвом. «Потрібно зробити все необхідне, щоб спростити бюрократичні процедури. Ці виплати мають бути терміновими. Є закон про соціальний і правовий захист військових і членів їхніх сімей, яким передбачено порядок таких виплат», — заявив він.
Денис Шмигаль, прем’єр України, під час цієї наради повідомив, що у МОУ є достатньо коштів для здійснення цих виплат. Він зазначив, що кожна родина загиблих отримає приблизно 1,5 млн грн. Виплати мають провести впродовж наступних трьох тижнів, коли проводитимуть ДНК-експертизу тіл загиблих.
А Андрій Таран, міністр оборони України, проінформував президента, що за його наказом заборонене використання літаків Ан-26 до завершення розслідування авіакатрощі. Також він зазначив, що до Державного бюро розслідувань (ДБР) надіслали плівки зі записами голосів екіпажу. Крім цього, родичам загиблих надають психологічну допомогу.
Відтак президент Зеленський вирішив приїхати до Харкова на церемонію прощання зі загиблими курсантами та членами екіпажу Ан-26 6 жовтня.

Результати розслідування
Тим часом триває досудове розслідування в карному провадженні за ст. 416 (порушення правил польотів і підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки) Кримінального кодексу України. У ДБР повідомили, що допитали вже понад 60 свідків і десятьох родичів загиблих, провели десятки судово-медичних і додаткових експертиз. Слідчі ініціювали перевірку всіх літаків виробництва державного підприємства «Антонов», які перебувають на озброєнні Збройних сил України, починаючи з 1991 року. Слідство розглядає відразу кілька різних версій авіакатастрофи — як технічні несправності, так і людський фактор.
Деякі подробиці розслідування повідомив Ігор Копитін, голова підкомітету з питань оборонної промисловості та технічної модернізації Комітету Верховної Ради питань національної безпеки, оборони й розвідки. Виявилося, що польоти у ХНУПС були організовані з порушеннями. Кількість курсантів, котрі перебували на облавку Ан-26Ш, перевищувала кількість обладнаних на літаку робочих місць для навчання. Курсанти-штурмани виконували вправи у темний час доби, а мали право виконувати лише вдень. Командир екіпажу не мав поруч штатного помічника.
Курсанти-пілоти виконували одні завдання, а курсанти-штурмани — інше. Курсанти мали бути з парашутами, але цього не дотрималися. Й якщо за обставин катастрофи парашути все одно не допомогли б, то якби на облавку літака перебувала передбачена кількість курсантів, жертв могло бути менше.

Євген Клен

About Author

Meest-Online