Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 1, 2020

Повінь загрожує Україні, хоч влада та синоптики лиха не ждуть

Автор:

|

Червень 13, 2013

|

Рубрика:

Повінь загрожує Україні, хоч влада та синоптики лиха не ждуть

Українці, яких керівництво держави привчило очікувати від нього винятково негараздів, спостерігають за діями стихії в сусідніх країнах із неабияким острахом.

Європа вже виборсується
Сюжети телевізійних випусків новин про повені в Центральній і Східній Європі, від якої в Німеччині, Чехії й Угорщині загинули 23 людини, не могли, звісно, не наполохати в Україні навіть зазвичай індиферентних глядачів. Ще б пак! Одна з доріг у передмісті столиці сусідньої з Україною Польщі пішла під воду разом з автомобілями, із яких ледве встигли вискочити водії, змушені випливати самотужки. Затопило й варшавське метро.
А в Німеччині, навіть попри те, що виходу води з річок там зазвичай протистоять організовано, дисципліновано й стійко, стихія таки завдала вже збитків на 12 млрд EUR. І хоч німці будують дуже надійні дамби, одну з них — на ріці Ельбі в містечку Фішбеку — усе ж прорвала вода, яка піднялася через зливи на рекордні 8,2 м і мчить зі швидкістю 1 млн л за секунду. Та якщо в Німеччині, Чехії й Угорщині влада таки зуміла евакуювати з-під носа стихії десятки тисяч людей, то в Україні таких подвигів від свого керівництва сподіваються далеко не всі громадяни. Тим більше, що державна скарбниця — порожня. Відтак, їм тільки те й залишається, як заздрити не те що німцям, а навіть угорцям, у яких вистачило грошей, аби відгородитися від води з Дунаю трьома з половиною мільйонами мішків із піском.

Дунай атакує!
Тим часом, ця ріка несе свої розбурхані води до розташованих у її дельті міст Одеської області України — Рені, Ізмаїла, Кілії та Вилкового. Щоправда, Микола Кульбіда, директор Українського гідрометеорологічного центру, заспокоює співгромадян тим, що там «максимальне зростання рівня води, порівняно з нинішніми позначками, сягне лише 1,7-1,9 м у районі Рені й менше – в інших містах».
А віце-прем’єр Олександр Вілкул, який водночас очолює Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, запевняє, що Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС) уже скерувала туди 1,2 тис. рятувальників і 400 одиниць спеціальної техніки. Зокрема, 123 плавзасоби, 200 одиниць потужного насосного устаткування й «аж» три гвинтрокрили.
Цей же урядовець переповів з уст експертів, що «ситуація на Дунаї – контрольована: зафіксовано незначне підвищення рівня води до 10 см на добу, що не становить жодної загрози». На українській ділянці Дунаю ДСНС очікує підйому рівня води до небезпечних позначок щойно в середині третьої декади червня й тільки в деяких місцях.
Причому пік негоди прогнозується на період із 20 по 25 червня. Зокрема, ДСНС подає такі очікувані максимальні значення рівня води: біля Рені — до 480-520 см, біля Ізмаїла — 320-360 см, біля Вилкового — 145-155 см. Але якщо ситуація таки стане загрозливою, ДСНС нібито готова евакуювати 10 тис. тих людей, котрі мешкають у зонах імовірного підтоплення.

«Найвищий ступінь готовності»
Та все ж віце-прем’єр запевнив, що «евакуація є вкрай малоймовірна». Та водночас запевнив: «Але ми готові до будь-якого розвитку ситуації. Під керівництвом міжвідомчого штабу всі аварійно-оперативні служби приведено до найвищого ступеня готовності для оперативного реагування на можливі небезпечні ситуації й недопущення підтоплень населених пунктів. Із метою попередження надзвичайних ситуацій під час пропуску повені на річці Дунай у Одеській області міжвідомчій штаб здійснює цілодобовий моніторинг ситуації в реґіоні. Ситуація – детально проаналізована. Складено план дій. Спрогнозовано приток води, об’єм і час її прибуття. Розгорнуто три тимчасових надзвичайних штаби для евакуації людей». А ще — стільки ж пунктів тимчасового збору населення на 500 осіб кожен, де за потреби надаватимуть медичну допомогу й харчування.
Щоправда, Олександр Вілкул повідомив також, що будівництва дамби на ділянці Прорва-Пам’ятник у Ренійському району має завершитися тільки впродовж двох найближчих місяців, а на ділянці дельти Дунаю протяжністю 54-55 км, яка потребує оновлення, укріплено лише 1,8 км греблі.
Натомість, за словами віце-прем’єра, «уже відновлено шість шлюзів-регуляторів, 23 км захисних протипаводкових дамб, а також інших захисних інженерно-технічних споруд». Крім того Олександр Вілкул стверджує, що всі вже зведені гідротехнічні споруди української ділянки Дунаю — 225 км захисних дамб та 13 шлюзів-регуляторів — перебувають у готовності для прийому великої кількості води.

Не задовольняє норм?
Тим часом, київський юридичний журнал «Конфлікти і закони» інформує, що «система протипаводкового захисту цих районів Одеської області не задовольняє сучасних норм експлуатації гідротехнічних водогосподарських споруд». Бо, за даними цього видання, «більша частина захисних дамб (загальною протяжністю 225 км) і шлюзів-регуляторів (22 одиниці) була побудована в 1960-х рр. і їхній технічний стан потребує реконструкції або перенесення».
«На окремих ділянках (спільною протяжністю 31 км) унаслідок руслових змін і розмиву гребель дамби перебувають у аварійному стані, — попереджають «Конфлікти і закони». — На інших ділянках (протяжністю 115 км) необхідна термінова реконструкція дамб: зміцнення та нарощування до проектних позначок».
«Таким чином, незадовільний стан гідротехнічних водогосподарських споруд у разі катастрофічної повені не зможе гарантувати захист від затоплення 46 населених пунктів, 160 тис. га сільгоспугідь і 120 народногосподарських об’єктів, — констатує журнал. Причому, за даними цього видання,«найбільший ризик затоплення існує для мешканців Ренійського району, так як ця територія розміщена на Придунайській низині, яка характеризується значною кількістю підпірних споруд, у котрих не дотримано параметрів будівельних норм, а також значним замуленням русла й незадовільним станом очисних споруд, побудованих 1958 року для потреб лише залізничного вузла та в подальшому пристосованих для прийому стоків усього міста».

Торік не впоралися
Адже, приміром, у травні минулого року значний паводок, утворений зливовими опадами, порушив нормальні умови життєдіяльності понад 16 тис. мешканців міста Рені й Ренійського району, припинив подачу питної води понад 12,6 тис. її тамтешніх споживачів. А також завдав матеріальних збитків 28 адміністративним і житловим приміщенням та зруйнував берег Дунаю, краєм якого проходить міжнародна залізнична колія (20 км) сполученням Рені — Галац (Румунія).
За даними «Конфліктів і законів», «унаслідок проведеного аудиту ефективності використання коштів, виділених на протипаводкові заходи у басейні Дунаю, було з’ясовано, що через недофінансування відновлювальні роботи провели лише на шести із 16 запланованих об’єктів, не було завершено заходів, передбачених комплексною програмою захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод 2012 року».
«Окрім того, — переповідає це ж видання, — не виконано розпорядження Кабінету Міністрів України щодо виділення 19,3 млн грн для проведення 2012 року Держводагенцією України невідкладних протипаводкових заходів у басейні р. Дунай (Міністерством фінансів України на кінець 2012 року не внесено Міністерству екології та природних ресурсів України змін до річного розпису держбюджету)».
Отож київський журнал резюмує: «Результати аудиту засвідчили, що Плану першочергових заходів зі запобігання виникнення аварії на гідротехнічних спорудах і водних об’єктах, проведення першочергових робіт із ліквідації наслідків шкідливої дії вод, що гарантуватиме загалом екологічну безпеку життєдіяльності населення південної частини Одеської області, через значне недофінансування програмних водогосподарських заходів не виконано».

Ризики зростають…
Остаточний висновок «Конфліктів і законів» – такий: «Існуючий фонд захисних споруд на українській ділянці р. Дунай на значній довжині є незадовільний та не забезпечує гарантованого захисту території від підтоплення. Ризики виникнення аварії на гідротехнічних спорудах і водних об’єктах щороку зростають».
А тим часом, п. Кульбіда попередив, що сильні дощі пройдуть у Карпатському реґіоні й «це може призвести до невисоких паводків на місцевих річках без загрози для життєдіяльності населення». Однак рівень води в тамтешніх водоймах уже піднявся на 60 см, підтопивши 150 господарств на Тячівщині. Що ж, те, як упорається українська влада з негодою, побачимо вже незабаром.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply