Новини для українців всього свту

Friday, Jan. 22, 2021

Під знаком Ленінопаду

Автор:

|

Січень 16, 2014

|

Рубрика:

Під знаком Ленінопаду

В Україні масово падають Леніни: лише за дев’ять днів 2014 року в різних куточках країни вже постраждало, щонайменше, чотири монументи комуністичному вождю. У Всеукраїнському об’єднанні (ВО) «Свобода», представники якої не раз були причетними до руйнування пам’ятників вождю пролетарської революції, таке пожвавлення навколо Іллічів пов’язують із революційними настроями українців, котрим набридло жити з радянським минулим. Тим часом у Комуністичній партії України (КПУ) наголошують, що самою боротьбою з пам’ятниками комуністичної ідеї не зламаєш.

Станом на середину 2013-го, в Україні залишалося майже 1 350 пам’ятників Леніну. та як мінімум півтора останніх року виявилися для них справжнім випробуванням: то фарбою їх обіллють, то маску одягнуть, то вимастять фекаліями, то підірвуть чи розстріляють, ще й обпишуть як не матами, то свастикою. І якщо від такої «любові» увічнені в камені та бронзі Володимири Ульянови не падають, то свої носи, руки чи голови точно втрачають.
Між тим, визначити точну кількість пошкоджених чи взагалі знесених Іллічів, а також зробити певні узагальнення щодо осіб їхніх кривдників – наразі складно. Про це розповіли в прес-службі Міністерства внутрішніх справ (МВС) і пояснили, що зазвичай ці випадки потрапляють до загальної статистики пошкоджень пам’ятників і кваліфікуються залежно від тяжкості вчинених дій, нерідко як хуліганство.
А от комуністи й без статистики знають, що пошкоджені Леніни — наслідок діяльності націоналістів. Зокрема, на цьому наголосив Олександр Присяжнюк, народний депутат від КПУ. «Однозначно в дев’ятьох із десяти випадків це – справа їхніх рук, і вони відкрито беруть на себе відповідальність. А десятий випадок — також їхній, просто їм не завжди вистачає сміливості», — каже комуніст.
«Свободівець» Ігор Мірошниченко, який у лютому 2013 року особисто зносив пам’ятник Леніну в Охтирці, що на Сумщині, не заперечує цих закидів. «Безперечно, знесення пам’ятників Леніну безпосередньо пов’язані з націоналістами. Націоналістом є кожен українець, котрий любить свою націю, пам’ятає та шанує свою історію, предків, любить і бореться за свою державу, свободу, незалежність», — переконаний депутат.
Загалом же, активізацію нищення монументів Іллічу в різних куточках України п. Мірошниченко пов’язує зі зростанням почуття національної гідності в громадян, які, попри нав’язування радянських цінностей і міфів, дізнаються правду про історію. Окрім того «свободівець» вважає, що на українців впливає й Єврореволюція, котра змушує їх рішучіше відстоювати свої права та гідність.
Тим часом, комуністи скаржаться, що пильнувати всіх Ленінів – непросто: біля кожного пам’ятника партійних активістів не поставиш. Утім, якщо вони якогось Ілліча й не догледять, то особливо не засмучуються, адже люди, котрі розуміють «значення цих великих постатей в історії країни», завжди активно долучаються до збору коштів на відновлення пошкоджених монументів. Причому сума пожертв, за словами п. Присяжнюка, може сягати навіть кількох тисяч гривень.
«Люди вважають, що пам’ятники Леніну мають бути, як і певна історична справедливість. І у будь-якому разі, вирішувати право на існування того чи іншого пам’ятника має саме місцева громада, а не купка заїжджих вандалів, котрі вважають, що їм усе дозволено», — стверджує комуніст. Головне, наголошує Олександр Присяжнюк, що ліву ідею неможливо перемогти самим лише поваленням пам’ятників Леніну.
Натомість, український філософ Мирослав Попович констатує: комунізм в Україні й так уже ледь животіє, а відтак, і пам’ятники Леніну зараз не мають жодного значення. Що ж до естетичного підґрунтя цих монументів, то його ніколи й не було, через що деякі з них виглядали комічними вже з перших хвилин свого існування.
«Є багато анекдотичних пам’ятників Леніну. Наприклад, коли він (Ленін — Ред.) тримає кепку в руці, а на голові в нього — теж кепка. Встановлення цих пам’ятників — то був колись ритуал, який не мав за собою ніяких серйозних національних почуттів, і треба його усунути, тільки безболісно», — підсумовує він. Як приклад успішної боротьби з ідеологічними пам’ятниками п. Попович наводить досвід Литви, де їх розмістили в одному місці й люди можуть приходити й оглядати їх.
Між тим, боротьба з Іллічем триває. 9 січня ц. р. у Вінницькій області невідомі особи відрізали голову пам’ятнику Володимирові Леніну. Про це поінформувала Віта Волошина, секретар Побережнянської сільської ради. Монумент стояв біля сільради в селі Побережному. «Про те, що пам’ятник позбавили голови, ми відразу повідомили правоохоронцям», — зазначила п. Волошина.
А вночі на 10 грудня хтось обезголовив пам’ятник Леніну в райцентрі Машівці Полтавської області. Як розповів Юрій Сулаєв, начальник відділу зв’язків із громадськістю обласного управління міліції, до відділку «зателефонував голова Машівської районної державної адміністрації й розказав, що в пам’ятника Леніну, який стоїть у центрі, відбито голову». На місце події виїхала слідча група. За цим фактом відкрито карне провадження за статтею «Хуліганство».
У Кривому Розі ж у ніч на 12 січня було знищене погруддя Леніна. Пошкодили монумент, розташований неподалік залізничної станції «Кривий Ріг-Західний». Постамент залишився неушкодженим, однак у чавунного погруддя відбили голову.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply