Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 9, 2019

Перше рішення Гааги — на користь України

Автор:

|

Листопад 28, 2019

|

Рубрика:

Перше рішення Гааги — на користь України
Олена Зеркаль у Гаазі

У Гаазі (Нідерланди) 21 листопада розпочалися перші слухання Арбітражного трибуналу, сформованого відповідно до додатку Конвенції Організації Об’єднаних Націй (ООН) із морського права щодо захоплення трьох українських військово-морських кораблів і 24 членів їхніх екіпажів. Україна сподівається на оперативний розгляд справи по суті.
У Міністерстві закордонних справ (МЗС) України вважають, що Російська Федерація (РФ) досі не виконала рішення Міжнародного трибуналу щодо повернення захоплених кораблів і звільнення їхніх екіпажів, хоча повернуті кораблі вже прибули до Очакова Миколаївської області. Володимир Зеленський заявив, що на відновлення кораблів піде близько трьох місяців.
А Олена Зеркаль, заступниця міністра закордонних справ та аґент України, 22 листопада повідомила, що Арбітражний суд у Гаазі затвердив графік розгляду справи України проти РФ щодо захоплених українських військових кораблів. «Для нас було дуже важливо зафіксувати в назві не тільки порушення Росією норм міжнародного права, а й відобразити, що цей спір стосується наших моряків, котрі провели дев’ять місяців у в’язниці. Й Арбітраж нас почув. Позитивним можна вважати і те, що РФ не вдалося затягнути нас і арбітраж в тривалий і багатоступінчастий процес», — написала вона у Facebook.
Згідно з розкладом, Україна має подати свій меморандум упродовж шести місяців, але може зробити це і раніше. З моменту подання у росіян буде три місяці для того, щоб скористатися своїм правом і висловити заперечення щодо юрисдикції.
При цьому Україна має право прокоментувати заперечення росіян і звернутися до Арбітражу з проханням їх відхилити. «Наша позиція полягає в тому, що вирішити питання юрисдикції у цій справі окремо від розгляду фактів неможливо», — зазначила п. Зеркаль.
Відповідно, Арбітраж повинен визначити, чи справді є підстави для поділу процесу на дві стадії (юрисдикційну і по суті) і прийме рішення про подальші стадії розгляду справи. У разі прийняття рішення про поділ процесу на дві стадії Україна отримає три місяці на підготовку відповіді на російські заперечення. Якщо поділу не відбудеться, то росіяни будуть змушені подати свій контр-меморандум упродовж шести місяців з дати винесення Арбітражем рішення про відхилення розгляду попередніх заперечень РФ на юрисдикційній стадії.
Арбітраж також визначив, що письмові позиції сторін будуть оприлюднені в момент початку усних слухань. Крім цього, промови аґентів будуть відкритими, а щодо доступу громадськості до решти слухань рішення Арбітраж прийме додатково напередодні слухань.
Водночас Україна виступає за ширше представництво східноєвропейських держав у Раді Безпеки (РБ) ООН та поступову відмову від використання права вето. Про це 25 листопада заявив Володимир Єльченко, постійний представник України при ООН під час засідання Генеральної Асамблеї (ГА) ООН, присвяченій реформуванню РБ. «Ми категорично наполягаємо на тому, щоб принаймні одне додаткове місце надали Східноєвропейській групі в категорії обраних членів, — сказав він. — Адже наша група є однією з найменш представлених серед непостійних членів РБ — лише одне місце для 22 країн-членів ООН».
Дипломат також висловив переконання в тому, що «жодна реформа не буде завершена без серйозного перегляду ролі вето в роботі РБ». «Ми виступаємо за припинення права вето й рішуче підтримуємо всі ініціативи, спрямовані на обмеження його використання», — заявив він.
Постпред нагадав про спільний лист України та Грузії від 23 травня ц. р., адресований співголовам міжурядових перемовин щодо реформи РБ і поширений як офіційний документ ГА ООН. У листі, зокрема, йдеться, що право вето має бути обмежене, коли постійний член бере участь у конфлікті чи ситуації, що розглядається, отже, не може використовувати своє права голосу неупереджено через конфлікт інтересів.
Володимир Єльченко також висловив жаль із приводу того, що досі не повідомлено про те, коли відновлять міжурядові перемовини щодо реформи РБ, хоча у своєму рішенні від 25 червня ц. р. ГА «чітко заявила, що процес необхідно продовжувати негайно». Також досі не відомо, хто головуватиме на міжурядових перемовинах і як організують сам процес.
Як відомо, до складу РБ ООН входять 15 країн-членів — п’ятеро постійних і десятеро непостійних, які ГА обирає на два роки (по п’ять щороку). Країни Східної Європи в РБ представляє лише один непостійний член. РФ є постійним членом. Велика Британія, Китай, РФ, США і Франція мають право вето, тобто можуть заблокувати будь-яке рішення РБ, чим постійно зловживає РФ при розгляді питань, пов’язаних із її аґресією проти України. Україна не раз виступала з пропозицією обмежити право вето в РБ.

About Author

Meest-Online