Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Sep. 23, 2017

Новий «хитрий план» Путіна: миротворці ООН на Донбасі

Автор:

|

Вересень 14, 2017

|

Рубрика:

Новий «хитрий план» Путіна: миротворці ООН на Донбасі

12 вересня відкрилася чергова сесія Генеральної Асамблеї (ГА) Організації Об’єднаних Націй (ООН). Для України цей захід вкрай важливий, адже на ньому буде розглядатися питання введення на Донбас миротворчої місії під егідою ООН.

Розворот на 180 градусів
Про необхідність такого кроку Президент України казав ще з березня 2015 року. Цю ідею тоді Петро Порошенко обговорював з генеральним секретарем ООН, а потім її озвучували під час кількох засідань «Нормандської четвірки». Напередодні Дня незалежності 24 серпня ц. р. Петро Олексійович учергове заявив, що на найближчій сесії ГА ООН презентує ініціативу із введення миротворців ООН на окуповані території Донбасу. Позиція Російської Федерації (РФ), як завжди, була категоричною: жодних «блакитних шоломів». Принаймні так заявила Марія Захарова, офіційний представник Міністерства закордонних справ (МЗС) РФ.
Аж раптом 5 вересня Путін здивував усіх, давши доручення МЗС РФ внести на розгляд Ради Безпеки (РБ) ООН проект резолюції, яка передбачала б розгортання миротворчої місії ООН на Сході України. «Наявність миротворців, навіть можна сказати не миротворців, а тих людей, котрі організують безпеку місії Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), вважаю цілком доречною і не бачу тут нічого поганого», — заявив володар Кремля.
Насправді поганого було багато. Принаймні для України. По-перше, за словами Путіна, «ці сили мають перебувати винятково на лінії розмежування і ні на жодних інших територіях». Крім цього, на його думку, вирішення цього питання має відбутися не інакше, як після розведення сторін і відведення важкої техніки, і це не може бути вирішено без прямого контакту з представниками самопроголошених «республік».
Водночас Україна завжди наполягала на тому, що одним із найважливіших завдань міжнародного контингенту мало б стати патрулювання неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону. І ще один важливий момент — «прямий контакт» із керівництвом сепаратистів означає їхнє часткове визнання. Важливо звернути увагу й на те, що зазвичай «блакитні шоломи» скеровують у зони громадянських війн, що тривають між різними етнічними групами всередині країни. А саме на визнанні конфлікту на Донбасі як громадянської війни, і наполягає Кремль.

«Підводні камені»
Євген Марчук, один із головних перемовників у Мінську від України, звернув увагу на «підводні камені». За його словами, якщо Україна не спроможеться прописати в мандаті ООН статус РФ як сторони конфлікту, що малоймовірно, то фактично визнає конфлікт на Донбасі громадянською війною. До того ж Москва матиме право на участь у такій миротворчій місії.
Схожу думку висловила й Ольга Айвазовська, учасниця політичної мінської підгрупи. «Із часом, звісно, виявиться, що і миротворцями мають бути в переважній більшості росіяни, що, на думку РФ, буде цілком логічним кроком. У Молдові росіян не можуть позбутися навіть після рішення Конституційного суду цієї країни про невідповідність Основному закону присутності «миротворців». 11 % їхньої території окуповано, і цей «баланс» активно підтримується росіянами понад 20 років».
«Путін у кращих традиціях гібридної війни намагається спотворити ідею українського керівництва щодо миротворців на Донбасі та перевернути все догори дриґом», — оцінила пропозицію Кремля Ірина Геращенко, представник України на перемовинах у Мінську та перший віце-спікер Верховної Ради.
Путінський варіант введення миротворчої місії не може влаштувати Київ. Про це каже Леонід Кучма, другий президент і незмінний представник України у Тристоронній контактній групі у Мінську. На його думку, таким чином Москва прагне легітимізувати сепаратистські «республіки», а російський кордон із Україною фактично буде перенесено на лінію зіткнення.

Мета Путіна
Судячи з усього, плани в президента РФ — далекосяжні. Найперше — він намагається змусити Україну почати виконання політичної частини мінських угод, тобто, надання особливого статусу Донбасу. Поки що це не вдається через постійні обстріли на лінії зіткнення. За розрахунками Путіна, поява миротворців ООН мала б змусити обидві сторони припинити стрілянину, після чого Кремль моментально почне волати: «Давай вибори! Донбасу — особливий статус!». Недарма Борис Гризлов, представник РФ у Мінську, недвозначно заявив, що для миротворчої місії ООН Україна має внести зміни в українське законодавство щодо статусу Донбасу.
Ще одну мету, сам того не бажаючи, розкрив Костянтин Косачов, голова комітету Ради Федерації РФ. «Росія цим кроком явно перехоплює ініціативу та пропонує вже Україні та Заходу шукати аргументи, чому саме не можна втілити те, що вони самі фактично пропонували раніше», — написав він у Facebook.
Також експерти звернули увагу, що «миротворча» ініціатива Путіна була озвучена після закритої зустрічі в Мінську його помічника Владислава Суркова та спецпредставника США по Україні Курта Волкера. «Путін хоче будь-яким способом зірвати поставки Києву летального озброєння, кажучи, що не треба поставляти зброю, в мене вже є мирний план, давайте краще врегулюємо кризу в Україні, й усі отримають бонуси: і США, і РФ», — заявив у коментарі телеканалу ICTV Тарас Березовець, політолог і співзасновник Українського інституту майбутнього.
Доказом того, що це питання надзвичайно турбує президента РФ, може слугувати його заява, про те, що можливі поставки Україні Вашинґтоном оборонного летального озброєння призведуть лише до збільшення кількості жертв. «Хочу наголосити, щоб всім було зрозуміло: нічого не зміниться. Кількість жертв може збільшитися, і це сумно», — погрожував він.
Микола Бєлєсков, експерт Інституту світової політики, у коментарі Бі-бі-сі-Україна спрогнозував, що ситуація з перемовинами щодо миротворчої місії зайде в глухий кут. «Ситуація приречена — дискусії показали зовсім різне розуміння Україною та Росією роботи місії». Фахівець прогнозує, що РФ блокуватиме у РБ ООН усе, що не подобатиметься їй у мандаті. Те ж саме робитиме Україна як непостійний член РБ, а також через своїх партнерів — постійних членів США, Францію чи Велику Британію (для вето достатньо одного голосу проти).

Ігор Берчак

P. S. 11 вересня, напередодні відкриття сесії ГА ООН, Путін у телефонній розмові з Анґелою Меркель. канцлером Німеччини, зробив ще одну несподівану заяву. Він погодився відмовитися від обмеження зони дії мандату місії ООН лише районами на лінії зіткнення. За словами володаря Кремля, «миротворці ООН мають захищати спостерігачів ОБСЄ на всій території діяльності Спеціальної моніторингової місії цієї організації в Україні». Маємо справу ще з одним хитрим маневром, адже власне кордон не входить у зону діяльності ОБСЄ, чия діяльність зосереджена, в основному, лінією розмежування. Тобто, для всього світу Путін знову виставив себе готовим на поступки «миротворцем», при цьому зберігши первісний план щодо збереження під своїм контролем кордону.

Довідка
На момент заснування ООН 1945 року, використання солдатів із метою забезпечення миру не було передбачено в статуті організації. Втім, гіркий досвід війн і криз швидко призвів до розуміння того, що без військової сили врегулювання далеко не завжди є можливим. 1948-го перша озброєна місія ООН почала діяти на Близькому Сході. 1988 року «блакитні шоломи» ООН отримали Нобелівську премію за забезпечення миру в світі. Оскільки військові, котрі беруть участь у миротворчих операціях ООН, продовжують носити однострої військ своєї країни, миротворці носять яскраві блакитні шоломи, аби їх впізнавали солдати ворогуючих сторін. Звідсіля й поширена назва.
Використовувати зброю миротворцям дозволено здебільшого для самозахисту. Лише за умови надання так званого жорсткого мандату вони можуть стріляти для захисту цивільного населення. Миротворців ООН часто критикують за незначну ефективність у врегулюванні конфліктів. Так, найперша місія, що розпочалася 1948-го на Близькому Сході, триває й досі. Серед найскандальніших випадків — масакра у Срєбрєніці на території колишньої Югославії 1995 року, коли батальйон з Нідерландів просто спостерігав за тим, як серби вирізали близько 8 тис. боснійських мусульман. Це було найбільше масове вбивство в Європі після закінчення Другої світової.
Загалом було проведено 71 миротворчу операцію під егідою ООН, зараз триває 16 місій, в яких беруть участь понад 95 тис. військових і поліціянтів. Географія переважно охоплює Африку та Близький Схід. Цього року на різні миротворчі операції в світі передбачалося витратити 7,9 млрд USD. Утім, вже влітку ц. р. стало відомо про скорочення видатків майже на 600 тис. USD. Причина — бажання президента Трампа скоротити витрати на ООН.
За період з 1992 року 42 тис. українських військовослужбовців брали участь у миротворчих операціях під егідою ООН, 54 українці загинули. Зараз 448 українських миротворців задіяні в дев’яти миротворчих операціях ООН — від Придністров’я до країн Африки.

About Author

Meest-Online

Loading...