Новини для українців всього свту

Sunday, Aug. 25, 2019

«Нормандський формат» відклали

Автор:

|

Січень 15, 2015

|

Рубрика:

«Нормандський формат» відклали
Міністри закордонних справ Франції, РФ, ФРН та України

Міністри закордонних справ Франції, РФ, ФРН та України

Заплановану на 15 січня зустріч в Астані (Казахстан) лідерів України, Франції, Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) і Російської Федерації (РФ) у «нормандському форматі» була скасовано «через брак прогресу в домовленостях».

Компромісу не досягли
Понад три з половиною години — аж до пізнього вечора — тривали 12 січня ц. р. у Берліні перемовини між міністрами закордонних справ України, Німеччини, Франції й РФ щодо неоголошеної війни на Донбасі, однак компромісу там не досягли.
І хоч подробиць цих перемовин не було оприлюднено, напередодні головний дипломат України Павло Клімкін, анонсував на київському телеканалі таке: «Я сьогодні буду робити абсолютний наголос на лінії дотику, на сталому припиненні вогню. Але також — і це є критичний пункт — на встановленні реального, дієвого контролю над українсько-російським кордоном, через який усе пересувається до Донбасу. Доступ гуманітарної допомоги — люди страждають у Донецьку і Луганську. І ми маємо надати допомогу тим, хто цього конче потребує саме зараз. Питання заручників — оскільки те, що відбувається саме зараз, є порушенням усіх домовленостей у цій сфері. І, звісно, політичний процес. Я вже згадав про справжні вибори за українським законодавством, оскільки українські громадяни, а це — саме українські громадяни, котрі мешкають на українські території, мають голосувати саме за українським законодавством».

Схиляння до капітуляції
Натомість, Сергій Лавров, міністр закордонних справ РФ, заявив перед зустріччю в Берліні, що «на переконання Росії, за всієї важливості різних зовнішніх і міжнародних форматів, головним є початок справжнього прямого загальнонаціонального діалогу з конституційної реформи за участю всіх реґіонів і політичних сил України, щоби досягти національного примирення, а через національне примирення — національної згоди щодо того, в якій державі всі українці почуватимуться комфортно і безпечно».
Аналогічну річ п. Лавров сказав журналістам і після зустрічі з колегами з України, ФРН і Франції в Берліні: «Одним з інструментів вирішення конфлікту на Донбасі має стати надання особливого статусу «Донецькій народній республіці» і «Луганській народній республіці» через конституційну реформу. Політичний процес, процес конституційної реформи має створити ту рамку, яка дозволить поставити в правильний контекст усі завдання з виконання кожного пункту мінських домовленостей, у т. ч. припинення вогню, відведення важкої артилерії й іншої важкої техніки, більш ефективну доставку гуманітарної допомоги, звільнення заручників, забезпечення особливого статусу Донецькій і Луганській проголошеним «народним республікам» і вирішення питань економічного відродження Донбасу».
Як бачимо, керівництво РФ не приховує того, що мета війни проти України — легалізувати внаслідок конституційної реформи в Україні своїх диверсантів і колаборантів, аби ті стали законною владою на окупованій території, загрожуючи поширенням безладу на суміжні з нею області. Та навряд чи після цього всі українці будуть почуватимуться комфортно та безпечно.

Домовилися домовлятися
Але оскільки «через брак прогресу в домовленостях» у Берліні «зустріч у нормандському форматі» (президентів України, Франції й РФ, а також канцлера ФРН), заплановану на 15 січня ц. р. у столиці Казахстану Астані, вирішили перенести на невизначений термін, це означає, що співрозмовники російського міністра не погодилися з його «захцянками». Щоправда, за словами Євгена Перебийніса, речника Міністерства закордонних справ (МЗС) України, «міністри підтвердили свою тверду прихильність до швидкого та всеохопного мирного врегулювання поточної кризи, зокрема (встановлення) стійкого політичного процесу», а відтак, «закликали тристоронню контактну групу (за участю представників України, РФ і головуючої в Організації з безпеки та співробітництва в Європі Сербії. — Ред.) зустрітися ще з метою досягнення прогресу в повній імплементації мінських домовленостей, у т. ч. щодо створення умов для ефективного припинення вогню, для доставки гуманітарної допомоги та продовження процесу звільнення полонених». Як бачимо, у Берліні сторони домовилися… домовлятися.
Франк-Вальтер Штайнмаєр, головний дипломат ФРН, підбиваючи підсумки зустрічі в Берліні, констатував: «Це була дуже довга та відкрита розмова з контраверсійними запитаннями. Відмінності в поглядах між нами залишилися, а тому так важко досягти прогресу. Ми перебуваємо на шляху до політичного вирішення питання й на шляху до саміту в Астані, на який багато хто чекає, але його ще потрібно готувати».
За словами керівника німецького МЗС, найважче було домовитися про лінію дотику на Донбасі, від якої, згідно з Мінським протоколом, мають відвести важку артилерію та війська, тож це питання вже цього тижня має знову обговорити тристороння контактна група. Міністр Штайнмаєр також повідомив, що нова зустріч голів МЗС країн «нормандського формату» щодо врегулювання ситуації на сході України відбудеться наступного тижня, однак про її точну дату наразі не відомо.

Продовжать наступного тижня?
Тим часом, п. Клімкін уточнив: «Тристороння контактна група має зустрітися з представниками Донецька та Луганська, щоб обговорити ключові питання. Мова йде, в першу чергу, про лінію дотику — виконання того, що записано в мінських домовленостях. Але також і про інші ключові питання, у т. ч. гуманітарну допомогу, яка має доставлятися тим, хто страждає від терористів. Це стосується й «повного звільнення заручників, котрі потерпають від нелюдських умов».
Григорій Немиря, народний депутат від партії «Батьківщина» й колишній віце-прем’єр-міністр України, так прокоментував відкладення перемовин в Астані: «Перемовини перенесено, це, звісно, викликає певне розчарування, але вони можуть відбутися. Ми знаємо, що вчора пройшла зустріч голів МЗС України Німеччини, Франції та РФ і що міністри не дійшли згоди, а умовою проведення перемовин в Астані у вигляді саміту (за участю президента Казахстану Назарбаєва) було те, щоби лідери домовилися про конкретні речі, які дали б змогу вийти і сказати: є конкретний результат Це — не тільки припинення вогню, а й реальне виконання інших пунктів Мінського протоколу».
«Перемовини керівників МЗС у «нормандському форматі» продовжаться наступного тижня. І можливо, що перед цим відбудеться зустріч представників тристоронньої контактної групи Росія — Україна — ОБСЄ», — запевнив п. Немиря. І хоч політик зазначив, що нової точної дати не знає ніхто, однак він вважає, що перспектива зустрічі лідерів держав у «нормандському» форматі є. «У ній зацікавлена Німеччина. У ній зацікавлена Франція. Й оскільки міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров бере участь у перемовинах, я бачу, що в ній зацікавлена й Росія».

«Миру прагне тільки одна сторона»
Своєю чергою, Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньої політики, ставиться до перемовини щодо війни на Донбасі доволі скептично: «Ні мінський, ні нормандський, ні женевський формат перемовин нічого не дасть. Дипломатичний прогрес можливий, коли Україна матиме перевагу у військових діях. Зараз українська армія зайняла пасивну оборону. Ніякого перемир’я нема й не може бути. 80 % російського суспільства очікує, що Путін поверне Україну Росії та звільнить територію від «бендер». Російському президентові нікуди відступати».
«Якщо миру хоче тільки одна сторона — Україна, — то єдиний шлях досягти цього — капітулювати. Петро Порошенко відмовляється вирішувати військовий конфлікт природним способом — за допомогою воєнних засобів. Каже, що нам не потрібна перемога, нам потрібен мир. Він грає роль миротворця, хоч умов для миру на Донбасі не існує. Стратегічна ініціатива — на боці РФ, вона веде систематичні бойові дії. Ми уявляємо, що ніякої війни немає, а є Антитерористична операція (АТО). Пішли в пасивну оборону. Виставили бійців, як у тирі, на розстріл», — описав він ситуацію.
Пасивну оборону в конфліктології називають «стратегією страуса». І вона є слушною, коли важлива не перемога, а виживання у війні. У такому разі військовий конфлікт переводиться у площину боротьби на виснаження. Агресор витрачатиме сили та ресурси, а коли настане час вирішального наступу, йому забракне сил. Другий варіант успішного застосування «страусової стратегії» – накопичення сил, щоб завдати нищівного удару супротивнику.
Україна не готується ні до першого, ні до другого варіанту. Її основний розрахунок полягає в тому, щоби руками Заходу змусити Росію прибрати війська з Донбасу. Кремль же на таке не піде, бо для нього це означатиме капітуляцію. Аби втриматися при владі, Путін починає наступати на Європу. На території Латвії створює проросійські групи.
Але провокація затихає через грамотні дії тамтешніх спецслужб. НАТО реагує на цю ситуацію й посилює заходи безпеки, перекидає війська, зміцнює протиповітряну оборону та бойове патрулювання повітряного простору Балтії.
Але російські бомбардувальники інтенсивно порушують повітряний простір європейських країн. Підвищується інтенсивність навчань ракетних військ стратегічного призначення РФ. Крім того, активізувалися російські спецслужби, доволі тісно пов’язані з «Аль Каїдою» й талібами. Пасивне свідчення цього — теракти у Франції, які,як не крути, найбільш вигідні для Росії.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...