Новини для українців всього свту

Friday, Oct. 30, 2020

Наступну Книжкову толоку в Миколаєві присвятять 200-річчю Шевченка

Автор:

|

Квітень 04, 2013

|

Рубрика:

Наступну Книжкову толоку в Миколаєві присвятять 200-річчю Шевченка

Уже вкотре на березень Книжкова столиця України переноситься до Миколаєва Львівської області. Це невеличке містечко зуміло організувати єдиний літературний форум всеукраїнського значення, який проводиться на районному рівні. Не інакше, як дивом над Дністром, це не назвеш.

Традиційно Книжкова толока в Миколаєві розпочинається в п’ятницю. Цього дня всі орденоносці та прапороносці української літератури роз’їжджаються сільськими школами району та проводять свої зустрічі з дітьми. Потрібно бачити, із яким захопленням малеча сприймає цих дорослих, які своїми плечима підпирають небо. І як ці дорослі, мов крізь сон, повертаються у своє дитинство й так безпосередньо розповідають про цей світ.
Цього ж року, на жаль, через зиму посеред весни не всі школи Миколаївського району змогли прийняти гостей і не всім гостям удалося туди добратись. Одразу ж пригадуються запитання Станіслава Бондаренка, заступника головного редактора «Літературної України»: «А ви знаєте, скільки тепер кілометрів має корок до Києва?»
Однак серед тих кому, точно пощастило побувати на зустрічах із малечею, були Дара Корній і Ніка Нікалео. Письменниці відвідали школу в селі Черниці. Гостям настільки вдалось викликати зацікавлення серед своїх слухачів, що ті розкупили всі книжки, які до них привезли.
Учасниками «круглого столу» були: Володимир Шовкошитний, Володимир Лис, Станіслав Бондаренко, Дмитро Бондаренко, Надія Гуменюк, Василь Стефанів, Лариса Лебедівна та Катерина Немира. Особливу увагу привертав до себе Дмитро Бондаренко, адже сам він – із Дніпропетровська, а дискусія була про українську мову. Однак його риторика про важливість українського слова та боротьбу з русифікацією фактично нічим не відрізнялася від інших.
У цікаве русло пішла розмова про діалекти. Володимир Лис розповідав про західно-поліську говірку у своєму романі «Століття Якова». Зокрема, про те, як автора переконували в неперспективності такої мови, наголошуючи, що роман за географією своєї популярності буде суто реґіональним. Натомість, «Століття Якова» мало шалений успіх у царині літератури. У своєму виступі п. Лис відкрив присутнім таємницю, що нова книга також буде написана діалектом.
На підтримку різновидів української мови виступив і п. Шовкошитний. Як приклад успіху він навів закарпатські говори у творах Мирослава Дочинця. Володимир Шовкошитний порівняв говори із джерелами, які наповнюють велику ріку української мови й без котрих її би просто не було.
Велика увага була прикута до миколаївчанина, «галицького Фаберже» Олександра Мірошникова та вихідця з Миколаївщини, директора видавництва «Апріорі» Юрія Николишина. Перший представляв книгу-альбом «Самородок», у якій зібрано світлини творчих робіт із коштовного каменю та металу. Юрій Николишин репрезентував свій новий філософський роман «Бота-Фікс». У своїй книзі автор вмістив захопливі історії з культурного життя Галичини та Миколаївщини. Роман п. Николишина цікавий і тим, що в ньому описано історію Книжкової толоки та багатьох її учасників.
Також слід відзначити о. Ігоря Царя, який щороку збирає на свій виступ повну залу людей. Панотець познайомив зі своєю книгою «Нова Євангелізація»., де зібрано багато історій про навернення молоді, що страждає від наркоманії й алкоголізму, через молитву до здорового способу життя. Загалом, видавці відзначили на цій Книжковій толоці значне зростання попиту на релігійну літературу.
Недільний день відкривала Ірина Фаріон лекцією про Дмитра Донцова. Цьогоріч минає 130 років від дня народження ідеолога українського націоналізму. Мовознавець сказала, що все те, що говорив Донцов у ХХ ст., лягає на сьогочасні виклики та проблеми. І пояснення цього слід шукати в нашій історії. Для посилення цієї тези вона навела слова українського сатирика Євгена Дударя: «Хочете знати, що буде завтра, підсумуйте те, що зробили сьогодні». Пані Фаріон у своєму виступі аналізувала відповідальність української політичної еліти на різних сторінках історії, наголошуючи: «Провідники не мають права на втому, бо люди відчують це».
Ярослав Грицак на Книжковій толоці розповідав про «багату країну бідних людей». Цю тезу історик виводив із формули: «Ми живемо так, як заслуговуємо, а заслуговуємо на те тим, які в нас є цінності». Причиною наших поганих цінностей є те, що ми думаємо в першу чергу про виживання, про захист, про безпеку. Це, за словами Ярослава Грицака, породжує комплекси меншовартості. Історик закликав не боятися змінювати свої цінності. Адже в українців є багато сусідів, котрі це зробили й із яких можна брати приклад.
Насиченою була й дитяча програма. У Дзеркальному залі Палацу культури відбувалися різноманітні ігри, майстер-класи, для підлітків читались лекції. Таня Думан учила дітей малювати ікони, Катерина Немира — живопису.
Ярослав Сватко та Микола Посівнич прочитали пластунам і підліткам лекцію про українських героїв. Історики наголошували на важливості виховання в собі почуття відповідальності. Пан Сватко наголосив, що це почуття потрібно плекати в собі змалку, бо «прийде час коли ви не зможете ховатись від цього світу за спиною своїх батьків». Микола Посівнич звернув увагу на еволюцію методів боротьби. «Вашою зброєю повинні бути ваші знання. Тому не лінуйтесь, а вчіться, бо настане час і ви прийдете до влади в цій державі», — зазначив історик.
Про велику важливість цих зустрічей із дітьми говорив п. Шовкошитний. Письменник пригадував, як у його село, коли йому було п’ять років, приїжджав доти не відомий для нього письменник. І цей письменник подарував і підписав йому книгу. Володимир Шовкошитний вважає, що саме від цього моменту почався відлік його бажання стати письменником.
Відкриттям цієї Книжкової толоки став письменник Микола Меречко. Його вже встигли охрестити «миколаївським Бруно Ферреро». Він репрезентував свою збірку філософських есе «Дорога».
Організатор Книжкової толоки Люба Хомчак відзначила ту атмосферу радості та щирості, яка була присутня цього року. Вона розповідає, що вже кілька днів до неї дзвонять учасники форуму й не можуть наділитися враженнями. Було кілька дзвінків із проханням поділитися досвідом організації такого заходу. Зокрема, можливо, наступного року ми почуємо про Книжкову толоку й у Холодному Ярі. Підсумовуючи цьогорічну Книжкову толоку, п. Хомчак зазначила, що багато учасників не змогло приїхати через погодні умови. 2014-го планується ввести в програму екскурсії Миколаївщиною. А VІІІ Книжкова толока буде присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply