Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 19, 2017

Найбільший європейський лоукостер зі скандалом відмовився літати з України

Автор:

|

Липень 27, 2017

|

Рубрика:

Найбільший європейський лоукостер зі скандалом відмовився літати з України

Після довгоочікуваного запровадження безвізового режиму захід в Україну найбільшої в Європі авіакомпанії-лоукостера Ryanair сприймався мало не як ще одне «вікно в Європу». Згідно з попередніми домовленостями, авіаперевізник із Ірландії планував уже восени ц. р. розпочати дешеві польоти (в середньому 40 EUR за квиток) із Києва — до Лондона, Манчестера, Ейдховена та Стокгольма, зі Львова — в Берлін, Краків, Вроцлав, Будапешт, Лондон, Ейндговен і Меммінген. Загалом понад 30 рейсів щотижня з двох українських міст. Однак у середині липня ірландська сторона оголосила, що скасовує всі маршрути і розіслала електронні листи клієнтам, котрі вже придбали квитки, для повернення сплачених коштів.

Велика сварка
У Ryanair заявили, що таке рішення спричинене невиконанням аеропортом «Бориспіль» угоди, досягнутої в Міністерстві інфраструктури у березні 2017-го. «Київський аеропорт продемонстрував: Україна наразі не є надійним місцем для бізнесу, щоб інвестувати цінні авіаційні потужності Ryanair. Шкода, що Львівський аеропорт став жертвою рішення своїх колег із Києва», — заявив Девід О’Браян, комерційний директор Ryanair.
Натомість Павло Рябікін, генеральний директор «Борисполя», категорично заперечує будь-які темні схеми, запевняючи, що летовищу просто не вигідний такий контракт. З його слів, ультимативні вимоги ірландців суперечать чинному законодавству України і можуть завдати державі збитків на 2 млрд грн.
Ірландський авіаперевізник вимагає безкоштовні послуги аеронавігації, стійки реєстрації, стоянки таксі, площі під рекламу, офіси продажу квитків, монтаж системи приймання багажу, виділення землі під будівництво готелю, виплату аеропортом 35 % доходів від діяльності крамниць duty free. Також у «Борисполі» не згодні з пропозицією Ryanair закріпити пасажирський збір у розмірі 7,5 USD із людини (зараз він становить 13 USD), оскільки в такому разі, на їхню думку, інші авіалінії матимуть право звернутися до Антимонопольного комітету зі заявою про недобросовісну конкуренцію.
Володимир Омелян, міністр інфраструктури України, відреагував бурхливо. «Планується зростання за всіма показниками. Падіння в 2 млрд грн — це фікція! Ryanair — велика риба, яка живе тільки в чистій воді. Буде Ryanair — будуть й інші світові гіганти в Україні. В іншому випадку треба визнати, що наше середовище — це радше болото, в якому можна хлюпатися, але не можна жити, й яке всі намагатимуться оминати», — заявив він. Міністр навіть виніс на розгляд Кабінету Міністрів (КМУ) подання про звільнення з посади п. Рябікіна, однак уряд цю пропозицію відхилив.

Авіаційний калькулятор
Коли емоції вщухли, гендиректор «Борисполя» скликав круглий стіл, на якому експерти Українського інституту майбутнього (UIF) намагалися обґрунтувати економічну недоцільність договору з ірландцями на їхніх умовах.
Як відомо, Ryanair вимагає майже вдвічі зменшити аеропортові збори. Аналітики зазначають, що головна проблема «Борисполя» — в тому, що у нього низька частка неавіаційних доходів — 16 %. При цьому середній показник в Європі складає 36 %. «Неавіаційні види діяльності — оренда, роздрібна торгівля, в тому числі duty free, паркінг, упаковка багажу, кейтеринг, послуги бізнес-зал — відіграють важливу роль у взаємодії з лоукостами. Вони дозволяють летовищу продовжувати заробляти в разі, якщо у нього падають авіаційні доходи», — пояснив Володимир Шульмейстер, колишній заступник міністра інфраструктури.
«Бориспіль» у разі підписання контракту на умовах Ryanair втрачає основний вид доходу — авіаційний — і не має компенсаторів. При цьому середній авіаційний дохід «Борисполя» за 2016 рік становив 10,3 USD із пасажира, натомість в Європі він набагато вищий — 17 USD. При цьому неавіаційний дохід в Європі становить 11 USD, а в «Борисполі» — лише 2,4 USD із пасажира.

Місто — окремо, аеропорт — окремо
Натомість Галина Дурмуш, начальник відділу авіації Міністерства інфраструктури, зазначає, що з приходом лоукостів не обов’язково мають заробляти летовища. Насамперед, за її словами, акцент робиться на туристичну галузь. «Ви, мабуть, здивуєтесь, але аеропорти Європи заробляють не так багато, тому що вони виконують дещо іншу функцію. Аеропорти обслуговують пасажирів через авіакомпанії та прибутки у них не такі великі. Наголос робиться на те, що приїжджають туристи, тобто заробляє туристична галузь країни».
Такої ж думки дотримується Ігор Тишкевич, експерт UIF. «Дешеві авіалінії генерують пасажиропотоки. Люди приносять гроші. Так, влада Вільнюса компенсує аеропорту частину витрат із обслуговування лоукостів, — пояснив він. — Якщо місто з населенням 600 тис. осіб переказує аеропорту за рік 18 млн USD — це великі гроші. Натомість майбутній пасажир, ще не діставшись летовища, платить за їжу, транспорт, розваги. Загалом у місто приходить приблизно 140 млн USD. Проста арифметика прибутку при комплексному підході до проблеми. В Україні проблему з лоукостами поки намагаються вирішувати локально: місто — окремо, аеропорт — окремо. Тому не мають грошей ні перші, ні другі».
Схожої думки дотримується й Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»: «Толком не розібралися, стали галасувати, звинувачувати, вимагати відставок. Не потрібно ідеалізувати Ryanair. Те, що вони заявили, — це тактика шантажу. І не потрібно гнобити «Бориспіль», який до речі, навіть не розпоряджається орендою duty freе, кафе тощо в аеропорту — все вирішується через Фонд держмайна, де, боюся, діють усім зрозумілі схеми. Потрібно сформувати й узаконити умови нормальної економічної моделі київського аеропорту».
Уряд до зауважень, схоже, дослухався. КМУ провів засідання спеціальної комісії з питань розвитку авіасполучення, за підсумками якого прем’єр-міністр Гройсман повідомив про намір упродовж року зробити аеропорт «Гостомель» українським авіамайданчиком для лоукостів, де для всіх авіакомпаній будуть створені однакові умови. Розташоване за 25 км від Києва летовище використовує авіакомпанія«Авіалінії Антонова» як базу льотних випробувань. Аеродром має бетонну злітну смугу довжиною 3,5 тис. м і шириною 56 м, яка відповідає всім міжнародним стандартам.
Поза тим авіаційне «вікно в Європу» ніхто зачиняти не збирається. Доки ірландці «качають права», інший лоукостер — угорська Wizz Air заявила про розширення своєї діяльності в Україні. Починаючи з квітня наступного року з Києва можна буде полетіти до Лісабону та Таллінну. Ціна до Португалії становитиме від 44 USD, до Естонії — від 28 USD.

Ігор Берчак

Довідка
У світі існують три бізнес-моделі лоукостів.
1. Оригінальні дешеві оператори. Це компанії, які намагаються зменшити свої авіаційні витрати, що дозволяє їм пропонувати низьку ціну на квитки. Такі перевізники літають не в основні аеропорти, а в ті, які розташовані за 70-100 км від місця, куди прямує пасажир. Найвідомішими компаніями, що працюють за цією моделлю, є Ryanair і Wizzair. Ірландська Ryanair — найбільший лоукост-авіаперевізник в Європі — понад 300 літаків, 1,8 тис. маршрутів у 33 країнах, 85 баз по всій Європі, 116,8 млн пасажирів за підсумками 2016 року. Угорська Wizz Air здійснює рейси за більш ніж 500 маршрутами із 28 баз, з’єднуючи 142 напрямки в 43 країнах. Флот авіакомпанії складається із 84 літаків Airbus A320 і A321.
2. Оператори, які відхиляються від базової моделі. Такі авіакомпанії часто літають в основні аеропорти. У цьому випадку ціна дещо вища. До таких авіакомпаній можна віднести британську Easyjet.
3. Змішана модель. Це комбінована модель між дешевими авіалініями та чартерами. Таку бізнес-модель використовує німецька Air Berlin.

Мовою чисел
Середні ціни на квитки деяких європейський авіакомпаній (квітень 2017 року): Ryanair — 41 USD; Wizzair — 51 USD; Easyjet — 77 USD; Norwegian — 78 USD; AirBerlin — 115 USD; Air France — 215 USD.
Важливим показником, який впливає на кінцеву вартість квитка, є витрати на одного пасажира. В їхню структуру входять аеропортові та пасажирські збори, витрати на персонал, маркетинг, обслуговування, амортизація. В квітні ц. р. найменші витрати на одного пасажира (без витрат на пальне) були у Ryanair — 27 USD, Wizzair — 40 USD, Easyjet — 51 USD, Norwegian — 73 USD, Lufthansa — 94 USD, AirBerlin — 131 USD. Причому із 27 USD, які Ryanair витрачає на одного пасажира, 13 USD йдуть на аеропортові та пасажирські збори. Решта — витрати на персонал, маркетинг та амортизацію.
2016 року аеропорт «Бориспіль» досягнув максимальних показників за всю історію існування підприємства. Кількість пасажирів за рік зросла на 1,37 млн — до 8,65 млн осіб. «Найбільше зростання досягнуте завдяки залученню з іноземних ринків трансферних пасажирів. За рік кількість таких пасажирів збільшилась на 0,76 млн — до рівня 2,31 млн пасажирів», — йдеться у прес-релізі летовища. «Україна перетворюється на транзитну державу. Порівняно з дореформеним 2014 роком, відрахування до держбюджету зросли у сім разів і становили 2016-го 1,55 млрд грн», — заявив керівник аеропорту «Бориспіль».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...