Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 17, 2018

Мовна вакханалія триває

Автор:

|

Жовтень 02, 2012

|

Рубрика:

Мовна вакханалія триває

У Львові, біля па м’ятника Тарасові Шевченку, 11 вересня пройшов мітинґ на підтримку української мови за участю 3 тис. учителів. Зокрема, протестувальники принесли зі собою державні прапори й плакати з написами: «Раби — це нація, яка не має своєї мови й тому не здатна захистити себе», «Кожне слово, сказане не по-українськи, — це цвях у труну української мови», «Тільки рідна мова має обличчя рідної матері», «Захистимо українську мову», «Колесниченко й Ківалов, я розмовлятиму українською!».

На мітинґу виступали вчителі, чимало з яких було у вишиванках, зі закликом розмовляти українською мовою. При цьому вони заявляли, що Росія є ворогом України, а не стратеґічним партнером. До протесту також приєднався Андрій Садовий, мер міста, заявивши, що українська мова потребує захисту, хоча це само по собі має бути нонсенсом в Україні. «Слава українській мові, слава українським учителям, слава Україні!» — заявив міський голова.

Крім того, протестувальники скерували звернення до Віктора Януковича. «Пане президенте! Підписавши закон про мовну політику в Україні, ви поставили себе в один ряд з іншими знищувачами української мови: Петром І, Катериною ІІ, Валуєвим, Олександром ІІ, Миколою ІІ, Сталіним і комуністичними опричниками», — зазначається в заяві.

Ніби на підтримку львів’янам жителі чотирьох районів Луганської області, прикордонних із Росією, вирішили не надавати російській мові статусу реґіональної. Рішення «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про засади державної мовної політики» у цих районах не буде прийняте, оскільки тут російську мову вважає рідною менше за 10 % громадян.

Тим часом 12 вересня депутати Дніпропетровської міської ради на черговій сесії проголосували за реалізацію положень Закону України «Про засади державної мовної політики» в Дніпропетровську. За визнання російської мови реґіональною проголосували 77 депутатів, проти — 19 депутатів фракції ВО «Батьківщина», «Фронт змін» і «Україна майбутнього», четверо — утрималося.

Однак владі не досить мати російську як реґіональну: у Криму з’явилися білборди Партії реґіонів (ПР) з обіцянкою зробити російську мову другою державною! «Російська мова — від реґіональної до другої державної. Голосуй за майбутнє», — говорить напис на плакаті зі символікою ПР.

І це «реґіоналам» сходить із рук. Так, Печерський райсуд міста Києва залишив без задоволення позов на Вадима Колесниченка щодо його висловлювань про українську мову. Сам він до суду не прийшов і свого представника не прислав. Засідання відбулося 12 вересня за позовом Галини Пантюхін, мешканки Тернополя, про захист її честі й гідності у зв’язку з тим, що п. Колесниченко під час телеефіру образливо назвав галицький діалект «відрижкою».

Варто зауважити, що не тільки російську мову намагаються визнати реґіональною. Педагогічна нарада у Берегівському районі Закарпатської області ухвалила звернення до органів влади й до лінґвістичних інститутів визнати українську мову іноземною на теренах Закарпаття. Про це поінформував Олег Тягнибок, лідер Всеукраїнського об’єднання (ВО) «Свобода», коментуючи події, пов’язанні з «парадом реґіональних мов» в Україні.

«Я недавно був у Закарпатській області, уявіть собі: перед 1 вересня збираються педагогічні колективи, учителі на наради, для того щоби визначити план подальшої своєї роботи, і, наприклад, у Берегівському районі така нарада вже відбувалась угорською мовою, причому половина вчителів жалілася, що вони не розуміли цієї мови. Навіть вони ухвалили рішення, рекомендаційне звернення до органів влади чи до лінґвістичних інститутів, загалом, визнати українську мову на теренах Закарпаття за іноземну», — обурювався п. Тягнибок.

А от у Чернівецькій області, у Новоселицькому районі, сільрада Тарасівців визнала реґіональною румунську (молдавську) мову, повідомив сільський голова Сергій Тігу. «Задля збереження та розвитку рідної мови переважної більшості мешканців села сесія вирішила визнати її реґіональною. Румуни й молдавани складають у нас 95 % населення, тому й у побуті, й у зверненнях до сільради люди спілкуються рідною мовою. Але документація ведеться лише державною. Сесія вирішила узаконити румунську (молдавську) мову як робочу в сільській раді, зокрема на сесіях», — зазначив він.

Зауважимо, що при схваленні положень Закону «Про засади державної мовної політики» місцеві депутати не змогли визначити, яку ж мову зробити реґіональною — молдавську чи румунську. Адже одні тарасівці вважають себе молдаванами, інші — румунами. Тому записали до рішення сесії «румунська (молдавська) мова».

Натомість закарпатські русини вимагають статусу реґіональної для свого діалекту. Проте, як запевняють соціологи, кількість русинів є недостатньою, аби закон Колесниченка—Ківалова можна було застосувати й до них. Однак люди, котрі вважають себе русинами, не зважають на думку істориків і мовознавців. «На Закарпатті емблема вже русинська, русинський гімн визнаний гімном Закарпатської області, згодом, гадаю, — і гімном республіки Підкарпатська Русь у складі України», — зазначив о. Дмитрій Сидор, голова Сойму підкарпатських русинів.

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...