Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Jul. 22, 2018

Московські мотиви у польському виконанні

Автор:

|

Липень 12, 2018

|

Рубрика:

Московські мотиви у польському виконанні

Петро Порошенко в селі Сагринь ушанував пам’ять українців — жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 рр.

Незважаючи на нібито дружні запевнення в підтримці України в її протистоянні з Російською Федерацією (РФ), та не втомлюючись називати себе «адвокатом» Києва в Європейському Союзі (ЄС), Варшава вкотре відверто продемонструвала повне небажання йти на будь-які компроміси в оцінках історичних подій понад 70-річної давнини, знову сипонувши жменю звинувачень у «націоналізмі» та «ґеноциді польського народу». Зручною нагодою стали 75-ті роковини трагічних подій на Волині, які у Республіці Польща (РП) уперто називають «різаниною».

Як розминулися два президенти
8 липня Президент України та Президент РП практично одночасно вшанували пам’ять жертв українсько-польського етнічного конфлікту. Однак кожен зробив це за власною програмою, тож у підсумку глави держав-сусідів так і не зустрілися.
Петро Порошенко у селі Сагринь на Холмщині (РП) відкрив Меморіал пам’яті українців, котрі року загинули 10 березня 1944 від рук польських «хлопських батальйонів» та підрозділів Армії крайової. За даними українських дослідників, тоді було вбито і закатовано від 800 до 1240 українців, у т. ч. понад 100 дітей. Після цього глава Української держави вирушив до українського села Гончий Брід, що у Ковельському районі Волинської області, де також вшанував пам’ять загиблих українців.
Того ж дня Анджей Дуда в селищі Олика на Волині відвідав цвинтар, де поховані загиблі поляки. Причому українська сторона пропонувала полякам провести спільні заходи. Київ пропонував озвучити спільну заяву двох президентів щодо цих подій зі закликом до примирення. «Але ми отримали відмову», — повідомило джерело в Адміністрації Президента України. Варшава пояснила це тим, що нібито поїздка Дуди на Волинь була неофіційною (хоча всюди пишуть про робочий візит). Мовляв, він без жодної програми приїхав на запрошення Віталія Скомаровського, римо-католицького єпископа Луцького. А на запитання журналіста «24 каналу», чому ж президенти не перетнулись, Петро Олексійович дипломатично відповів: «Ми домовилися, що робимо все синхронно і дзеркально. Я їду до Польщі, а він — на Волинь».

Порошенко закликав до примирення, Дуда звинуватив українців
Відповідно разюче відрізнялася й риторика виступів. Петро Порошенко закликав уникати «односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого» і переглянути зміни, які РП внесла до свого законодавства про Інститут національної пам’яті (ІНП). «Страшні сторінки минулого не повинні бути визначальними для сьогодення і точно не повинні бути визначальними для нашого спільного європейського майбутнього. Будь-який злочин проти мирного населення не має виправдання і ніколи не має бути виправданим. Ми всі схиляємо голови перед пам’яттю українських і польських жертв Волинської трагедії, рішуче засуджуємо скоєні проти українців і поляків злочини і засуджуємо тих, хто їх скоював», — наголосив він.
Натомість Анджей Дуда знову переклав усю відповідальність винятково на українців: «Це була ніяка не війна між Польщею й Україною — це була звичайна етнічна чистка, як ми б це назвали сьогодні. Ішлося просто про те, щоб усунути поляків із тих теренів. Наслідком того були акції у відповідь із польського боку. Вражає вже сама диспропорція: загинули майже 100 тис. поляків і лише близько 5 тис. українців».
Слід наголосити, що озвучена президентом РП кількість загиблих із обох боків заперечує навіть значна частина польських істориків. «Гадаю, достовірнішими є дані, що в цей період було вбито близько 16 тис. українців і близько 30-40 тис. поляків. Так, поляків справді загинуло більше, адже основним ареалом конфлікту були території, населені здебільшого українцями. Тобто це території, де українці виразно домінували, через те і втрати польського населення були значніші. А число 100 тис. загиблих, яку нав’язують польські політики, — абсолютно необґрунтована жодними історичними чи демографічними дослідженнями. Вона, на мою думку як історика, що займається цією тематикою, є суттєво перебільшеною. Ще дивніше число в 5 тис. убитих українців озвучив президент Дуда. Перевищення власних втрат, суттєве заниження українських — це політичні маніпуляції, які навряд чи сприяють порозумінню в сьогоденні», — заявив в інтерв’ю інформаційній агенції «Укрінформ» Володимир В’ятрович, голова Українського ІНП.

На догоду «кресов’якам»
«І Дуда, і Порошенко стали жертвами історичної політики. Україна, яка борониться від аґресії Російської Федерації (РФ), помістила в пантеон своїх героїв людей, відповідальних за злочини проти поляків. А політики правлячої в РП партії «Право і справедливість» (ПіС) стали заручниками політики «вставання з колін», «битви за правду» та просування так званих кресових кіл, що призводить до появи твердження, ніби біль минулого значно важливіший, ніж майбутнє наступних поколінь. Наслідок усього цього дуже простий. Історичний діалог між Україною та Польщею, який невтомно тривав роками, помер. Східна політика, в якій РП була лідером у ЄС, померла», — пише польське видання Gazeta Wyborcza.
Схожої думки дотримується й п. В’ятрович: «У Польщі ця тема містить ще й певний політичний потенціал. Є достатньо активні так звані кресові середовища — тобто середовища поляків, котрі чи то походять зі Західної України, чи їхні нащадки. Вони достатньо впливові в польській політиці. І очевидно, що окремі польські політики для того, аби завоювати їхню підтримку, постійно актуалізують цю тему».

Найбільше задоволені в Кремлі
Українсько-польський етнічний конфлікт 1943-1944 рр. завжди використовували антиукраїнські сили для блокування просування України до зближення з ЄС та НАТО. Нагадаємо, що відразу після інавгурації Януковича в Українському домі в Києві була розгорнута виставка «Волинська різанина». Цю виставку Вадим Колесниченко, тогочасний заступник голови фракції Партії реґіонів у Верховній Раді, потім повіз до Криму, в міста півдня і сходу України, а також до РП.
Недарма під час виступу 8 липня ц. р. Президент України наголосив, що минуле має не роз’єднувати, а слугувати пересторогою та допомагати об’єднуватися перед сучасною небезпекою. «РФ веде проти України, та не тільки проти неї, а й проти РП, проти усієї Європи, проти усього світу війну для того, щоб нав’язати свій «русскій мір». Вони спробували це зробити спочатку проектом «Новоросія» — «Харківська народна республіка», «Запорізька народна республіка», «Одеська народна республіка». Ми об’єдналися й зупинили їх. І проект «Новоросія» був знищений нашими спільними зусиллями», — сказав він.
Однак, у Варшаві воліють цього не помічати. «Російська пропаганда намагається скористатися будь-якою напругою в польсько-українських відносинах. Вона звинувачує РП у підтримці України в той час, коли нібито в Києві керують «фашисти». І самою лише пропагандою та тролями в Інтернеті справа не обмежується. У РП проросійські активісти нищать українські пам’ятники та цвинтарі. А на Заході України відбулася серія антипольських провокацій. Були і випадки, коли самозвані поляки брали участь у антипольських маніфестаціях в Україні. Але всі ці провокації підтримували й організовували російські спецслужби, мета яких — налаштувати поляків і українців один проти одного», — пише американське видання Newsweek.
Справжній шок у Києві викликало нещодавнє інтерв’ю російським журналістам Корнеля Моравецького, депутата Сейму РП і батька чинного прем’єр-міністра країни. «Бачу, що українці — народ дуже розділений. Схід України більше тяжіє до РФ, ніж до Києва чи Варшави. Це нормально», — сказав він і додав, що його «дуже розчарували» спроби української влади обмежити вивчення російської мови. «Ми повинні голосно це критикувати, але я щось не чув критики такої української поведінки з боку Польщі», — наголосив польський депутат, пише Gazeta Wyborcza. При цьому, він назвав Польщу «духовним і цивілізаційним мостом» між РФ і Заходом і попросив Путіна про якийсь «дружній жест» у бік Варшави. «Наші країни виросли з одного коріння, з християнської цивілізації. Повороти історії нас розділили, але я завжди з великою пошаною ставлюся до російського народу, до його героїзму в часи Другої світової війни», — сказав п. Мовавецький-старший.
За словами Єжи Таргальського, польського історика та публіциста, зміни до закону про ІНП РП у частині, яка стосується українців, «було ухвалено під диктовку РФ, тому що люди, які це зробили, політично пов’язані з РФ». За його словами, стосунки РП та України зараз опинилися в кризі, а попереду — катастрофа. «У Польщі, з моменту, коли почалася криза у відносинах між РП та Ізраїлем і єврейськими колами у США, почалася праця над створенням проросійської партії, яка буде націоналістичною, антисемітською, антиукраїнською, антиамериканською і буде закликати до спілки з РФ проти США та НАТО. Якщо уряд не зреагує, матимемо в РП потужну проросійську силу, яка забере доволі велику частину електорату ПіС», — цитує п. Таргальського «Польське радіо».

Ігор Берчак

About Author

Meest-Online

Loading...