Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 19, 2017

Київ влаштував сепаратистам «темну»

Автор:

|

Травень 04, 2017

|

Рубрика:

Київ влаштував сепаратистам «темну»

ТЕС у м. Щастя розташована практично на передовій

Офіційна причина такого кроку — величезні борги споживачів на непідконтрольній Україні території. Як заявив Ігор Насалик, міністр енергетики України, з 2014 року (тобто, з початку бойових дій на сході України) в підприємств і побутових споживачів, котрі опинилися на території, підконтрольній бойовикам терористичної організації «Луганська народна республіка» (ЛНР) накопичилася заборгованість у приблизно 5 млрд грн. При цьому самі терористи справно збирають платежі з жителів окупованих територій. Виходила абсурдна ситуація — Україна сама ж спонсорувала сепаратистів. Проте в силу різних причин — як політичного, так і гуманітарного характеру (припинення поставок електроенергії безпосередньо зачіпає понад півмільйона жителів окупованих територій) — українська влада довго не наважувалася на якісь радикальні дії. Й ось нарешті рубильник вимкнули.

Ми — вам, ви — нам
Питання електропостачання, оплати за воду, і загалом система взаєморозрахунків між Україною, Російською Федерацією (РФ) та окупованими ними територіями — заплутані до неймовірності. Оскільки лінія фронту пройшла, як то мовиться, «по-живому», виникають найхимерніші комбінації.
У Донецькій області електрогенерація завжди була розвинута і генеруючі потужності виявилися відносно рівномірно розміщені по обидва боки лінії розмежування. Луганська ж область має лише одну велику теплоелектростанцію (ТЕС), що розташована практично на передовій — в місті-супутнику обласного центру Щастя, контрольованому українськими воїнами.
До недавнього часу станція працювала на антрациті з розташованих у ЛНР шахт, що належали олігарху Рінату Ахметову. Після початку вугільної блокади та введення російськими колаборантами «зовнішньої державної адміністрації» (фактично, націоналізації) потяги з антрацитом застрягли за лінією фронту, а наявні запаси на Луганській ТЕС швидко вичерпалися.
При цьому вироблена ТЕС у Щасті енергія насправді йшла майже виключно на постачання домогосподарств на території, захопленій російсько-терористичними військами. Натомість майже всі промислові об’єкти, в т. ч. й ті, де зберігалася українська юрисдикція, живилися з РФ.
При цьому російські поставки не враховувалися, а де-юре українські підприємства замість цього платили зі своїх українських рахунків не лише за електрику, а й за воду, що поставляється Попаснянським водним вузлом на неконтрольовані території. Після введення «зовнішньої адміністрації» на підприємствах сенс у подачі електрики в ЛНР з точки зору української сторони зник, оскільки там більше не залишилося українських контрагентів, які платили бодай якісь гроші.
Водночас, припинивши подачу електрики в ЛНР, Україна зберегла енергопостачання Попаснянського водного вузла, що забезпечує водою приблизно 1,5 млн осіб на захопленій сепаратистами території і ще понад 50 тис. людей у населених пунктах, які перебувають під контролем України. Інший несподіваний поворот — українські Маріуполь та Авдіївка отримують електрику з території, підконтрольній іншій терористичній організації — «Донецька народна республіка», і за це українська сторона, звісно ж, не платить ні копійки. Причому в разі перекриття поставок без світла залишиться більша частина самого Донецька, адже енергомережі колись створювалися як єдине ціле, ніхто ніколи навіть уявити не міг, що тут розпочнеться війна.
Із тих же причин Україна не наважується зупинити Донецьку фільтрувальну станцію, яка розміщена буквально на лінії шанців. Якщо «відрубати» Донецьк, автоматично залишаться без води Маріуполь та ще десятки українських населених пунктів, які розташовані па той бій водогону.

«Гуманітарна підтримка» за рахунок простих росіян
Тим часом у Кремлі передбачувано зчинили галас на тему того, як Київ продовжує робити чергові кроки в бік «відторгнення території Донбасу». При цьому в РФ не забули скористатися зручним моментом продемонструвати свою «турботу» про жителів Луганщини. Борис Гризлов, представник Росії в Тристоронній контактній групі заявив, що уряд РФ вирішив надати «гуманітарну підтримку» шляхом забезпечення окупованої частини Луганської області безперебійним постачанням електроенергії.
За дуже приблизними підрахунками, це коштуватиме приблизно 40 млн USD на місяць. Ніби й небагато. Але при цьому не варто забувати, що, по-перше, за рік набігає майже півмільярда, по-друге, рішення про «електричну гуманітарку» було прийняте на тлі мітинґів у РФ проти підвищення житлово-комунальних тарифів, у т. ч. й на електропостачання.
Швидше за все, поставки електроенергії з Росії терористам ЛНР будуть списуватися на технологічні втрати Федеральної мережевої компанії РФ, якій належать лінії електропередач. Через збільшення цих втрат підвищать тарифи для російських промислових виробників. Ті, своєю чергою, закладуть підвищення тарифу у вартість своєї продукції. Тож платити за луганське світло так чи інакше доведеться пересічним росіянам.

Підземна повінь
Зараз побутові споживачі на окупованій частині Луганщини електроенергію отримують стабільно. Натомість підприємства повністю знеструмлені. «Забезпечити промисловість енергією з Росії найближчим часом неможливо. Вся електрика йде населенню, щоб не допустити соціального вибуху», — пояснило в коментарі «Газеті.Ru» анонімне джерело в «керівництві» ЛНР.
Найпроблемнішим моментом є відновлення енергозабезпечення вугільних шахт. Хоча вони зупинили видобуток вугілля, але, згідно з технологічними вимогами, навіть у закинутих підземних горизонтах потрібна цілодобова робота помп. За її відсутності, шахти швидко заповнять підземні води.
Водночас багато шахт об’єднання «Ровенькиантрацит» розробляли пласти, що тягнуться під землею аж під державний кордон з РФ. Чимало копалень міст Гуково і Каменськ-Шахтинськ у Ростовській області РФ напряму пов’язані підземними виробітками з українськими копальнями, тож за катастрофічного сценарію вода неминуче почне їх заливати.

Ігор Берчак

До теми
Україна завершила будівництво нової дамби на Північно-Кримському каналі, яка повністю перекрила подачу води на територію анексованого Крим. Стаціонарну бетонну греблю спорудили на межі материкової України з окупованим півостровом, повідомляє ТСН.
Відтепер заощаджена вода з Каховського водосховища буде зрошувати землі півдня Херсонщини. Якби канал перекрили за кілька десятків кілометрів до адмінмежі, де донедавна була остання стаціонарна дамба, українські ферми південніше опинилися б під загрозою посухи. Тому воду туди пускали під меншим тиском, а фермери самотужки звели греблю з мішків із піском. Тепер же знайдено не тимчасове, а повноцінне вирішення проблеми, яке дозволить вирощувати в південних районах Херсонської області рис і пшеницю.
Дамбу звели за рік і витратили на неї 35 млн грн. Споруда надійно перекриває течію каналу, не пускаючи воду на окуповану територію. Фахівці кажуть, що роботи з облаштування нової греблі триватимуть. «Етап перший завершено. Продовження — це створення інфраструктури: лебідки, чергові приміщення, охорона», — пояснив Володимир Оберемок, головний інженер управління Північно-Кримського каналу. Нова дамба має заслінку, яку будь-коли можна відкрити. Тож коли Крим повернеться до складу України, водою можна буде без проблем наповнити ще 300 км каналу, що проходять територією півострова.
Північно-Кримський канал був побудований у 1961-1971 рр. для забезпечення водою посушливих територій Херсонської та Кримської областей Української РСР. Вода забирається зі створеного в 1950-х Каховського водосховища в нижній течії Дніпра. За рахунок цієї водної артерії раніше задовольнялося близько 80 % потреб Криму в прісній воді. Тепер ситуація з водопостачанням на анексованому півострові — критична. Артезіанські свердловини здатні забезпечити не більше 20 % потреб, тож усе залежить від природного стоку. Оскільки остання зима була малосніжною, місцеві водосховища заповнені заледве наполовину, фахівці кажуть, що запасів вистачить лише до кінця літа.
Тим часом не все гаразд і з широко розрекламованим Кремлем проектом спорудження моста через Керченську протоку. Декотрі експерти кажуть, що будівництво ведеться за хибним проектом, а сам міст, навіть якщо його вдасться побудувати, може завалитися. «За часів СРСР проект Керченського моста не пройшов узгодження у висококласних фахівців. Вони його відхили. Чому? Там дуже складна геологія: грязьовий вулканізм, шість водоносних горизонтів, і плюс до всього карст. Куди бити палі? Плюс там дві річки впадають: Дон і Кубань, і відбувається розсолення морської води, що, своєю чергою, сприяє замерзанню акваторії в зимові періоди», — пояснив Юрій Медовар, старший науковий співробітник Інституту водних проблем Російської академії наук у коментарі російському інтернет-виданню Sota Vision.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...