Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Aug. 14, 2018

Кремль маскує свою аґресію

Автор:

|

Жовтень 30, 2014

|

Рубрика:

Кремль маскує свою аґресію
Сергій Лавров

Сергій Лавров

Керівництво Російської Федерації (РФ) відреагувало на перші результати парламентських виборів в Україні традиційно лицемірно: демонструючи, аби домогтися скасування санкцій Заходу, свою нібито миролюбність, водночас скупчує війська на кордоні з країною-сусідкою.

«Визнає. Не турбуйтеся»
23 жовтня Сергій Іванов, керівник адміністрації президента РФ, ствердно відповів на запитання журналістів про те, чи Росія визнає вибори в Україні легітимними. «Визнає. Не турбуйтеся. Ми хочемо, щоб Україна ввійшла в нормальне цивілізоване русло й щоб це була держава, здатна сама себе утримувати насамперед», — запевнив він.
Але разом із тим п. Іванов наполіг, аби відбулися ще й вибори в проголошених російськими диверсантами Донецькій і Луганській «народних республіках». «Вони мають бути, тому що ці новоутворення повинні мати якихось обраних керівників, обраних тими людьми, які проживають на їх території, — заявив чиновник. — Можливо, після цього й розпочнеться процес склеювання та повернення ситуації в Україні в зрозуміле русло». Вочевидь, «зрозумілим руслом» у Кремлі вважають наявність на теренах України свого сателіта.
А 27 жовтня Сергій Лавров, міністр закордонних справ РФ, назвав «Блок Петра Порошенко» партнером… Путіна. Але водночас він продовжив диктувати керівництву України кремлівські захцянки: «Розраховую, що уряд, який буде сформовано, усе-таки включатиме в себе міністрів, прихильних до курсу президента на досягнення миру, відновлення національної згоди й примирення в Україні».

Не відкидають… співпраці
Леонід Слуцький, голова комітету Державної думи РФ у справах Співдружності Незалежних Держав, євразійської інтеграції та зв’язків зі співвітчизниками, своєю чергою, заявив, що «не відкидає можливості співпраці з тими депутатами Верховної Ради, котрі будуть налаштовані на конструктивну взаємодію з Росією у двосторонньому форматі або на міжнародних парламентських майданчиках».
Інакше кажучи, він навіть не приховував того, що Кремль і надалі має намір скеровувати свою «п’яту колону» в українському парламенті в деструктивне русло. Та це, принаймні наразі, не означає, що Путін знову перевів аґресію РФ проти України на довоєнні «рейки». Бо, приміром, за інформацією Ради національної безпеки й оборони, вранці 28 жовтня активність терористів в окремих районах зони Антитерористичної операції (АТО), порівняно з кінцем минулого тижня, дещо зросла. На підконтрольних бойовикам територіях продовжується фіксація нарощування сил незаконних збройних формувань і підрозділів збройних сил РФ.

А війська все прибувають
Дмитро Тимчук, координатор спільноти військових фахівців «Інформаційний спротив», повідомив того ж дня, що зросла кількість обстрілів на Донецькому, Маріупольському та Дебальцевському напрямках — там терористами було завдано, відповідно, 13, 10 і 11 вогневих ударів. Загалом російсько-терористичні війська здійснили близько 40 обстрілів позицій сил АТО.
Стрілянина по позиціях українських військ велася з усіх видів озброєнь, наданих терористам Російською Федерацією: стрілецької зброї, реактивних протитанкових гранатометів, мінометів, артилерії, танків і реактивний систем залпового вогню. Також сталося два бойових зіткнення сил АТО з російсько-терористичними військами в районі Талаківки й поблизу Красногорівки.
Активіст також поінформував, що російські війська продовжують концентруватися в прикордонних з Україною районах РФ, зокрема в Ростовській області: «Поблизу Державного кордону України присутні підрозділи 2-ї Таманської танкової дивізії і 2-ї окремої бригади спецпризначенців Головного розвідувального управління (ГРУ) генерального штабу збройних сил. Проходить ротація підрозділів 28-ї окремої мотострілецької бригади. У російських військовослужбовців, котрі перебувають у прикордонній зоні, командування вилучає документи».
Утім, концентрація військ РФ на її кордонах з Україною відбувалася й раніше. З огляду на це, київська газета «Сегодня», пославшись на анонімного інформатора, заявила 24 жовтня: «Є побоювання, що буде зроблено чергову спробу вторгнення регулярних російських військ». Це повідомлення видання вирішило підкріпити інформацією, яку «підтверджує й інше джерело, близьке до керівництва країни: «Це — один із можливих сценаріїв. На жаль, нічого не можна виключати».
28 жовтня терористи застосували артилерію, гранатомети та стрілецьку зброю щодо позицій сил АТО в залишках Донецького аеропорту ім. Сергія Прокоф’єва. Бойовики також обстріляли прилеглі до летовища Авдіївку та Піски. Однак і цього разу, як і протягом останніх півроку, нічого із цього не вийшло. Українські військові й далі утримують летовище під своїм контролем.

Надвоє баба ворожила
Але водночас київська газета навела такі коментарі: «Експерти згодні, що не варто виключати ймовірності нової силової ескалації конфлікту, але не варто й перебільшувати її небезпеку. «Ми вступаємо в зиму. Узимку воювати важко. І для Путіна, і для нас — бездоріжжя, труднощі з проходженням техніки, необхідність зимового обмундирування. По-друге, і в Росії, і в нас зараз настає час «дембелю». Путіну теж треба 150 тис. солдатів демобілізувати. Приходять нові, непідготовлені, їх слід іще підготувати до війни. Тому, у кожному разі, зараз буде на зиму пауза», — стверджує політолог Вадим Карасьов. Причому це, звісно, не означає настання остаточного миру. «Будуть сутички, як тепер, але вони матимуть радше партизанський характер», — вважає він.
Натомість, французький часопис La Croix 28 жовтня процитував російського політолога Олександра Коновалова, президента московського Інституту стратегічних оцінок. «Боюся, що військові дії на сході України можуть відновитися після перемоги проєвропейських партій на парламентських виборах», — зазначив той.
Експерт також сказав у коментарі французькому виданню, що «відновлення бойових дій між українськими військовими та проросійськими сепаратистами все ще залишається реальністю». «Сепаратисти готові продовжити конфлікт, але Кремль, якщо українські парламентські вибори принесуть політичну стабільність, може розіграти карту відновлення миру», — прогнозує п. Коновалов.
Він також радить «не забувати про ключовий чинник: клімат». «Зима ускладнить бойову діяльність. Українські військові погано підготовлені до таких умов. А в сепаратистів є перевага: вони воюють на місцевості, яку добре знають. Але все, урешті-решт, залежатиме від рішення Москви», — констатував фахівець.

Кремль готовий до компромісів?
Політолог також гадає, що «сепаратисти хочуть іти до кінця в реалізації своїх планів і не віддавати влади, смак якої вони відчули». «А Кремль готовий до компромісів. Він може тупцювати на місці, але в обмін бажає отримати гарантії того, що в найближчому майбутньому статус Криму не буде піддаватися сумніву. Це може бути частиною мовчазної угоди: Європа, безумовно, не визнає анексії півострова, але якщо вона не порушуватиме цього питання під час перемовин, Москва може піти на поступки щодо східних областей України. На думку Кремля, найкращим рішенням може виявитися модель Абхазії, що стала напівнезалежною державою під тотальним контролем Росії», — зауважив Олександр Коновалов.
Експерт також прогнозує, що «Москва пильно стежитиме за формуванням парламенту, зокрема пропрезидентського блоку». «Путін усе ще пізнає свого колегу, намагається його зрозуміти, оцінити його сили. Порошенко залишається особистим суперником у очах Путіна, оскільки зруйнував його початкові плани. Але той простий факт, що президенти регулярно зустрічаються й розмовляють, – уже гарна новина», — запевняє фахівець.
«Більше, ніж західні санкції, зараз Путіна непокоять ціни на нафту, оскільки їх зниження має прямі наслідки для російської економіки. Якщо із часом росіяни відчують, що рівень їхнього життя знижується, то підтримка Путіна може швидко впасти. Ліберали все ще мають вплив у коридорах влади, але вони вже не входять до першого кола Путіна, де посилюються позиції націоналістів», — зауважив п. Коновалов.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...