Новини для українців всього свту

Thursday, Aug. 6, 2020

Конституційний суд узявся за мову: депутати хочуть її скасувати

Автор:

|

Липень 09, 2020

|

Рубрика:

Конституційний суд узявся за мову: депутати хочуть її скасувати
Протести за мову

Біля будівлі Конституційного суду України (КСУ) 7 липня провели акцію на підтримку закону про українську мову. Її учасниками, зокрема, стали й депутати Івано-Франківської міської ради. «Ми вважаємо, що українська мова повинна бути державною, і ні суд, ні президент, ніхто у владі не повинен маніпулювати державними символами та цінностями», — заявив депутат Володимир Олійник.
Цього дня КСУ розпочав розгляд закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який набув чинності 16 липня 2019 року. Він закріплює за українською статус єдиної державної мови, яка є обов’язковою для органів державної влади та публічних сфер на всій території держави. Навмисне спотворення української мови в офіційних документах, а також створення перешкод у її застосуванні карається. Окремо в документі наголосили, що дія закону не поширюється на приватне спілкування та мову релігійних обрядів. За дужки винесли мовні права нацменшин, які має регулювати закон про права нацменшин.
У червні 2019-го до КСУ звернулися проросійські народні депутати Вадим Новинський, Сергій Ківалов, Нестор Шуфрич, Євген Мураєв, Наталія Королевська, брати Михайло та Дмитро Добкіни. Вони вимагають визнати мовний закон неконституційним, бо він «дискримінує нацменшини, зокрема, російську, за мовною ознакою».
Деякі положення мовного закону працюють уже. Про це розповів Тарас Шамайда, експерт із мовного питання та співкоординатор громадського руху «Простір свободи». Державну мову використовують у державних органах влади та самоврядування, у роботі органів прикордонного та митного контролю. 16 липня ц. р. набере чинності положення закону про використання державної мови у сферах науки й охорони здоров’я. З 2021-го державна мова стане обов’язковою для використання у сфері послуг, крамницях і закладах громадського харчування. У сферах медичного обслуговування та побуту, послуги надаватимуть мовою, зручною для клієнта.
Ще за рік має запрацювати норма, згідно з якою під час влаштування на високі державні посади претендент буде змушений скласти іспит на володіння державною мовою. З 2024-го квоти на використання української мови на радіо та телебаченні мають зрости з 75 до 90 %. Норма щодо штрафів за повторне порушення мовного закону набере чинності з 2022 року.
Вимоги переглянути закон про мову лунають у Верховній Раді України (ВРУ) цього скликання ледь не з перших днів її роботи. У партії «Слуга народу» (СН) намагаються його або взагалі скасувати мовний закон, або хоча б переглянути його окремі норми. Це підтримує Дмитро Разумков, голова ВРУ. «Якщо ми говоримо про такі важливі питання, як мовне, потрібно враховувати позиції всіх», — вважає він.
Чи не найбільше невдоволення у пінівної більшості викликає норма мовного закону, яка дублює норму закону про освіту, щодо переходу всіх державних середніх шкіл на викладання українською, яке має відбутися у вересні ц. р. Це стосується передусім учнів російськомовних шкіл. Школи, у яких викладання вели мовами нацменшин, що належать до мов Європейського Союзу (ЄС), перейдуть на українську з вересня 2023-го.
У червні ц. р. профільний комітет ВРУ відхилив законопроєкт Максима Бужанського, народного депутата фракції СН, який вимагав змінити положення законів про мову та освіту та відтермінувати перехід російськомовних шкіл на українську.
Критичні зауваження на адресу мовного закону висловили й експерти Венеційської комісії. Вони порадили скасувати норми, які передбачають диференційоване ставлення до мов корінних народів, мов національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, і тих, які ними не є, і призупинити імплементацію тих положень закону, що вже набули чинності, доки до ВРУ не подадуть проєкт закону про нацменшини.
Ганна Гопко, співавторка мовного закону, впевнена, що у розгляді депутатського подання КСУ передусім визначатиме, чи відповідає закон про мову 10-й статті Конституції, в якій ідеться, що «держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». «Венеційська комісія — дорадчий орган, тому його оцінки мають рекомендаційний характер», — пояснила вона і наголосила, що нацменшини не є предметом закону про державну мову.
«Мені здається, що КСУ не ухвалить неґативного рішення щодо мовного закону, але наскільки швидко він може ухвалити позитивне рішення, сказати важко», — зазначив Тарас Шамайда. Він припускає, що навіть у випадку позитивного рішення КСУ нападки на мовний закон у парламенті не припинять. «Вони стали відчутно серйознішими у березні ц. р., після того, як Офіс президента очолив Андрій Єрмак, тому загроза мовного реваншу в Україні реальна», — вважає експерт.
Федір Веніславський, представник президента України у КСУ, запевнив, що закон про мову стосується тільки української і не регламентує статус російської чи інших мов нацменшин. Він наголосив на незмінності позиції глави держави щодо української мови як єдиної державної, тож подання до КСУ прив’язане до мовного питання штучно.
А Ольга Совгиря, постійна представниця ВРУ в КСУ, наголосила, що при винесенні рішення з питання конституційності положень мовного закону необхідно враховувати висновок Венеційської комісії щодо цього закону, в якому йдеться про неприпустимість диференційованого поводження з мовами нацменшин і надання привілею мовам ЄС. Вона вважає, що регулюючи мовне питання, не варто керуватися політичним контекстом, європейськими прагненнями України або конфліктом із Російською Федерацією.
КСУ продовжує розглядати арґументи сторін щодо закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Євген Клен

About Author

Meest-Online