Новини для українців всього свту

Saturday, Aug. 8, 2020

Кадиров знову вимагає вибачень від Зеленського

Автор:

|

Серпень 02, 2020

|

Рубрика:

Кадиров знову вимагає вибачень від Зеленського
Рамзан Кадиров

Рамзан Кадиров, президент Чеченської республіки Російської Федерації (РФ) несподівано звернувся через соціальні мережі до президента України. Зокрема, він закинув Володимиру Зеленському спроби «вигадати нові версії вибачень» і закликав його визначитися «зі своєю позицією та підтвердити вибачення» за сатиричний відеоролик, опублікований кілька років тому.

Питання не вичерпане?
Йдеться про ролик, який 2014 року транслювали в етері сатиричного шоу студії «Квартал 95», коли чинний президент України тоді ще керував цим проєктом. У гуморесці кадри президента Чечні зі сльозами на очах під час мусульманського намазу супроводжували жарти на тему ліквідації пам’ятника Леніну в Харкові.
Після перемоги Євромайдану й ухвалення закону про декомунізацію в Україні почався так званий ленінопад. За даними Інституту національної пам’яті України, на який посилалися національні медіа, 2014-го знесли не менше 504 постаментів вождеві пролетаріату. Ця тема знайшла відображення й у гумористичних передачах на українському телебаченні. Згодом п. Зеленський прокоментував ролик, який викликав невдоволення чеченського лідера. «Ми б ніколи не сміялися над якимись святими речами, незалежно від прізвищ. Тому я сказав «вибачте», прошу вибачень перед усіма, кого образив, усіх осіб, мусульманський народ весь», — заявив він.
2018-го шоумен Зеленський знову прокоментував конфліктну ситуацію, відповідаючи на запитання українського журналіста Дмитра Гордона. Блазень зазначив, що релігійна тема дуже хвороблива і знову вибачився від імені всього колективу студії. Саме на це інтерв’ю дворічної давнини тепер і послався чеченський президент. Чому ж саме зараз він вирішив повернутися до цієї теми, Кадиров не пояснив.

У Києві не коментують
Вибаченнями Володимира Зеленського президентові Чечні, котрого міжнародні організації критикують за брутальні та численні порушення прав людини, свого часу дорікали й політичні опоненти президента. Ця тема навіть випірнула у квітні 2019 року на передвиборчих дебатах між Володимиром Зеленським і Петром Порошенком, котрий розкритикував свого опонента за вибачення перед Кадировим.
Тепер же останній зажадав від Зеленського «підтвердження вибачень». «Якщо ж ні, то вам доведеться відповісти переді мною не як перед главою республіки, а як перед сином першого президента Чеченської республіки, героя Росії Ахмат-Хаджі Кадирова. Я син загиблого батька, піхотинець великого лідера Путіна, захисник свого народу», — написав чеченський лідер у Telegram-каналі.
Володимир Зеленський нові претензії з Грозного не коментує. Журналісти Deutsche Welle звернулися за офіційним коментарем до Офісу президента України (ОПУ), проте їх там проігнорували. Натомість неназване джерело в ОПУ повідомило журналістам аґенції «Інтерфакс-Україна», що заява Кадирова «не має тієї новизни, яка вимагає обов’язкової офіційної реакції».

Спонтанні емоції чи скоординована акція?
Роман Цимбалюк, кореспондент української інформаційної аґенції УНІАН у Москві, не береться сказати, претензії Кадирова — власна ініціатива чеченського лідера, чи крок, скоординований із Кремлем. Водночас репортер закликає сприймати ці слова серйозно. «Заява Кадирова повністю лягає в контекст російської зовнішньої політики. Я б сприймав її як фактор психологічного тиску на Зеленського. Фактично, ми почули погрозу на адресу верховного головнокомандувача України. А вимоги старі: капітуляція перед Путіним», — зазначив він.
Більшість оглядачів в Україні переконані, що у цій історії йдеться не про спонтанний вибух емоцій чеченського президента. «Гадаю, що сама ідея виступити з такого роду ультимативною заявою узгоджувалася з вищим політичним керівництвом РФ. І пов’язано це з прагненням поставити президента України в якесь «вибачливе» становище. Адже справа не у вибаченнях особисто перед Кадировим», — вважає Андрій Єрмолаєв, київський політичний аналітик.
А Петро Олещук, інший київський політолог, запевняє, що це не схоже на спонтанну акцію, адже минуло вже доволі багато часу. «Радше, тут спроба тиску на українського лідера та спроба делегітимації», — припустив він і додав, що вважає слушним рішення української влади залишити випади чеченського лідера без відповіді. Віктор Чумак, колишній заступник генерального прокурора України, також упевнений, що заяви Кадирова — інформаційно-психологічна атака, яка разом із іншою інформацією щодо можливого російського наступу має створити відчуття страху та постійного напруження особисто в президента», — повідомив він.

Санкції та кулемети
Вимоги президента Чечні до президента України пролунали на тлі пожвавлення неґативного висвітлення діяльності Зеленського й української тематики загалом на федеральних російських телеканалах: весь липень ц. р. українська тематика домінувала в ефірі політичних ток-шоу телеканалу «Росія», а 20 липня на московському телеканалі ТВЦ навіть вийшов спеціальний репортаж із новою порцією критики Зеленського й української влади.
На Заході ж Рамзан Кадиров останніми тижнями фігурував у заголовках західних медіа через вихід документального фільму Ейч-бі-о про переслідування і тортури геїв у Чечні Welcome to Chechnya та через загадкове вбивство у Відні (Австрія) Маміхана Умаєва, критичного до чеченської влади блогера. Керівник Чечні раніше будь-які переслідування меншин заперечує і відхрещується від убивства Умаєва.
А як писав «Міст», нещодавно Державний департамент США повідомив про запровадження санкцій проти Рамзана Кадирова та найближче оточення через його участь у «численних серйозних порушеннях прав людини», в т. ч. тортурах і позасудових убивствах. Сам Кадиров відреагував на повідомлення про санкції публікацією свого фото з двома кулеметами.

Руки вгору!
Андрій Смолій, оглядач львівської газети «Високий Замок», вважає, що українська влада виконує вимоги Кремля. «Простежмо за послідовністю подій», — пропонує він.
Перше. Путін оголошує мобілізацію та залучає на безстроковій основі громадян РФ до лав Збройних сил. Потім починаються раптові навчання на кордоні з Україною, а також перекидається важка техніка до окупованого Криму. Зеленський мовчить, Україна практично не реагує.
Друге. Раптово до Зеленського звертається Кадиров і вимагає вибачень, але головне не це. Кадиров вимагає у Зеленського: припинити «громадянську війну»; зателефонувати Путіну та домовитися; відверто каже «тримайте своє слово».
Третє. Що робить Зеленський? На засіданні тристоронньої контактної групи (ТКГ) із мирного врегулювання ситуації на сході України домовляються про «мир» на умовах Кремля та фактично обеззброюють українську армію. Зеленський виконує забаганку Кадирова, телефонує до Путіна та фактично звітує перед ним. Але що найгірше — Зеленський обговорює з президентом держави-аґресора Конституцію, адміністративну реформу (децентралізацію), особливий статус Окремих районів Донецької та Луганської областей і «мир», тобто «просто перестать стрєлять».
«І тут виникає не просто запитання, — пише п. Смолій. — Закрадаються дуже недобрі думки. Чому Зеленський не реагує на «брязкання зброї» під кордонами? Чому в один момент до Зеленського звертається Кадиров і за дивним збігом обставин практично одразу виконують його вимоги? Ми ж добре розуміємо, що Кадиров не діє без вказівки Путіна, отже, існує конкретний план дестабілізації України і в цей план, на жаль, почав грати й сам Зеленський. А якщо доплюсувати сюди дивні теракти в Луцьку та Полтаві, складається цілісна картина».
Про що ж хотів нагадати Зеленському Кадиров? Чи не про певні «таємні домовленості»? Чи не про той же Оман? Чи, можливо, про те, що РФ довго чекати не буде? У Кремля кепські справи. Вони в економічному та політичному занепаді. І виграшна битва з Україною їм дуже потрібна. І видно українська влада замість національної позиції вибрала іншу — позицію Кремля-аґресора.
Ростислав Дубовий, оглядач телевізійного каналу «112 Україна» іронізує, що Кадирову відмовити неможливо, тож і Зеленський не зміг. «Президент України до прохань дослухається, — зазначив він. — Наразі, щоправда, не свого народу, а Рамзана Кадирова. Варто було тому публічно закликати Зеленського зателефонувати Путіну і розв`язати питання конфлікту на Донбасі, як за кілька днів український президент телефонує російському й обговорює саме це питання».
Можна, звісно, жартувати на цю тему, як це зробив Анатолій Шарій, написавши свою версію розмови президентів («Володимире Володимировичу, попросіть Рамзана Ахматовича мене не чіпати. — Гаразд, побалакаю з ним, обіймаю, тримайся там»), але й серйозних запитань Зеленському не уникнути. Отже, український президент рік не чує голосу українського народу, який вимагає того самого — розв’язати з Путіним донбаський конфлікт, натомість дуже чуйно реагує на заклики Кадирова. Як це? Чеченці страшніші за українців? Але ж не Кадиров обирав Зеленського, його обрали 73 % українців, котрі проголосували на виборах.
Загалом у соціальних мережах бурхливо обговорюють не лише цей факт, але й текст повідомлень про бесіду на сайтах ОПУ та Кремля. Націоналісти вважають, що Зеленський вирішив здати Донбас. На сході ж пишуть, що заяви пресслужб президентів настільки різні, що ні про який мир мова йти не може.
Про що є розмовляли лідери двох країн насправді, не знає ніхто. Дипломатія з таких чуттєвих питань завжди є таємницею. Про те, чи був результат після розмови Путіна і Зеленського, дізнаємося лише за підсумками чергового засідання ТКГ. Якщо процес виконання «Мінська» зрушиться з мертвої точки, отже, результат є. Якщо ж і надалі сторони не зможуть домовитися про політичну частину виконання мінських угод, тож дзвінок Зеленського виявиться радше для галочки. Щоб і Кадирова підбадьорити, й українцям показати перед виборами, що мирні потуги відбуваються.

Євген Клен

About Author

Meest-Online