Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 11, 2017

Гучний день тиші

Автор:

|

Грудень 11, 2014

|

Рубрика:

Гучний день тиші

Після обстрілу

Упродовж проголошеного «днем тиші» 9 грудня ц. р. на сході України й далі не затихала артилерійська канонада.

Є бажання та прагнення
Про «досягнуту домовленість» припинити в грудні вогонь на сході України вперше було заявлено у звіті Місії спостерігачів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) в Україні ще 29 листопада. І йшлося в ньому про те, що того дня в Луганську відбулися перемовини між учасниками «Загального центру з контролю і координації питань припинення вогню і стабілізації лінії розмежування сторін» на Донбасі генерал-лейтенантами Володимиром Аскаровим (від України) й Олександром Лєнцовим (від Росії), представниками терористичного угруповання «Луганська народна республіка» (ЛНР) і спостерігачами ОБСЄ, котрі погодили припинення на Луганщині вогню з 5 грудня й відведення важких озброєнь зі 6-го.
А 3 грудня генерал Лєнцов повідомив журналістам, що «наступного дня в Донецьку та Луганську запрацюють спеціальні робочі групи з контролю за припиненням вогню та виконанням мінських домовленостей про розмежування сторін на Донбасі». За його словами, до складу цих груп увійдуть українські та російські військовослужбовці, представники терористичних угруповань «Донецька народна республіка» (ДНР) і «ЛНР» та ОБСЄ. У прес-центрі штабу Антитерористичної операції (АТО) додали, що наразі такий центр діє лише в місті Дебальцевому на Донеччині.
Російський генерал також стверджував, що з 18.00 3 грудня буде припинено вогонь у міжнародному аеропорту Донецька. При цьому він зазначив, що в терористів ДНР і ЛНР нібито «є бажання й прагнення до виконання вимог (Мінського. — Ред.) меморандуму».

Буде лише картинкою?
Та хоч 3 грудня, за інформацією речника штабу АТО Олексія Дмитрашківського, обстріл летовища Донецька вщух, уже невдовзі він відновився й не припинявся впродовж усіх наступних днів ані там, ані на інших ділянках фронту. Зорян Шкіряк, радник міністра внутрішніх справ України, прокоментував це так: «Російська Федерація (РФ) не зацікавлена у припиненні бойових дій на сході України, а анонсоване перемир’я буде лише картинкою, після якої бої почнуться знову».
Попри це наступного дня прес-служба Президента України заявила, що черговий «день тиші» на Донбасі таки має розпочатися, але не 5-го, а 9 грудня. І самопроголошені «голова ЛНР» Ігор Плотницький і «віце-прем’єр ДНР» Андрій Пургін запевнили, що його дотримуватимуться.
Своєю чергою, Мирослав Руденко, так званий депутат «верховної ради ДНР», повідомив, що учасниками вже згадуваного «Загального центру з контролю і координації питань припинення вогню і стабілізації лінії розмежування сторін» на Донбасі досягнуто домовленості припинити вогонь 9 грудня. «Всі умови і параметри справжнього перемир’я обговорюватимуться вже в Мінську, можливо, наприкінці наступного тижня чи пізніше — дати поки що не призначено. Наразі є усна, підкреслюю, домовленість, що перед перемовинами обидві сторони припиняють безглузді обстріли, від яких страждають, в основному, мирні жителі», — уточнив він.

«Можемо втратити»
Відтак, 5 грудня Валерій Чалий, заступник голови Адміністрації Президента України, висловив сподівання, що «наступного тижня вдасться домогтися виконання мінських угод». «Позиції, які там зазначені, — це припинення вогню. Ви вже чули, що 9 грудня може стати таким днем», — нагадав він. Валерій Чалий також пояснив, що «без припинення вогню ми можемо просто втратити наших співгромадян, бо найманці не дозволяють туди постачати гуманітарну допомогу, і в умовах зими люди дуже потерпають».
Того ж дня Андрій Лисенко, керівник інформаційно-аналітичного центру Ради національної безпеки і оборони (ІАЦ РНБО) заявив: «Цей день (9 грудня. — Ред.) буде лакмусовим папірцем у з’ясуванні того, хто і як готовий виконувати мінські домовленості, наскільки готові до припинення вогню бойовики і чи є координація дій. З українського боку було зроблено все, що потрібно. День тиші дасть змогу відвести важку техніку на 15 км і далі, а також відкриє можливість повернення додому заручників, зняття мінних загороджень, а також дозволить демілітаризувати зону конфлікту».

Відновлення простору
А 6 грудня вже Путін заявив після перемовин із Франсуа Олландом, президентом Франції, що після відведення на Донбасі військової техніки можна буде говорити навіть про відновлення «спільного політичного простору» України та її окупованих військами РФ районів!
«Дуже сподіваюся, що це (відведення військової техніки. — Ред.) буде зроблено найближчим часом, тому що після того, як це відбудеться, після того, як припиниться обстріл і загибель людей, тільки після цього можна буде говорити про справжній початок політичного процесу відновлення якогось спільного політичного простору. Але це потрібно зробити якомога швидше. Все-таки будемо сподіватися на те, що і Києву, і Донецьку, і Луганську вдасться вийти на такі взаємоприйнятні розв’язки, які задовольнили б усі сторони й, найголовніше, припинили би збройну частину конфлікту на цьому етапі», — сказав він.
Путін також повідомив, що українські та російські військові домовилися про кілька ліній відведення важкої техніки. «Одна лінія — це просто для цивільного роз’єднання, ще одна лінія — для відведення артилерії, і ще одна, більш далека, — для відводу систем залпового вогню. З приводу відводу ліній артилерії та систем залпового вогню — взагалі немає ніяких суперечностей, із цим усі згодні, але це треба зробити якнайшвидше», — наголосив він.

Заявляють про неготовність
Та вже 7 грудня колаборанти Путіна почали хитрувати: самопроголошений «спікер парламенту ДНР» Пургін заявив, що відведення української важкої артилерії «є необхідною умовою для того, щоби були зроблені наступні кроки з встановлення перемир’я на Донбасі». Однак 8 грудня речник ІАЦ РНБО поінформував, що «наразі рішень щодо маневрування чи відведення, принаймні, українських військ із тих позицій, які вони займають сьогодні, немає». «Вони там і залишаються. Українська армія прийме рішення щодо подальших маневрів після проведення перемовин у Мінську», — конкретизував він.
Того ж дня Владислав Селезньов, колишній речник штабу АТО, розповів в ефірі телеканалу «Еспресо.TV»: «Як мені відомо, представники так званих ДНР і ЛНР заявляють про свою неготовність 9 грудня забезпечити режим припинення вогню, тиші».
Попри це зранку 9 грудня прес-центр АТО повідомив, що, «з ініціативи Президента України на всіх позиціях сил АТО введено в дію режим припинення вогню», а станом на 12.30 того ж дня, він повідомив, що вже «зафіксовано шість випадків порушення домовленості про режим «тиші» з боку терористів». Своєю чергою, у прес-службі Міністерства оборони України оприлюднили інформацію, що по всій лінії фронту були зафіксовані «обстріли позицій сил АТО з артилерії, мінометів і реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град».

Лише з одного боку
Таким чином, підтвердився прогноз Олексія Мельника, співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова. «Це буде лише припинення вогню з українського боку, оскільки буде наказ. Адже очевидно, що бойовики ДНР і ЛНР і не збираються припиняти обстріл», — передбачив він.
«Для бойовиків, польових командирів, банд, які діють на Донбасі, ця війна має сенс і є надзвичайно вигідна. Поки точиться війна, вони мають владу, доступ до ресурсів і підтримку Росії. Тому перемир’я їм не вигідне», — пояснив аналітик.
А оскільки 9 грудня п. Лисенко пояснив, що «день тиші» оголошено на добу й за його результатами буде зроблено відповідні висновки», то, швидше за все, чергова згода російських окупантів Донбасу вкотре виявилася блефом. Схоже, вони продовжують неоголошену війну, щоби виснажити українську армію.
Що ж до чергового засідання учасників так званої контактної групи в Мінську, до складу якої входять представники України (екс-президент Леоніда Кучма), ОБСЄ (спеціальний посланник Хайді Тальявіні), Російської Федерації (посол РФ у Києві Михайло Зурабов), ДНР і ЛНР, то, як повідомив 9 грудня Леонід Слуцький, керівник комітету нижньої палати парламенту РФ у справах Співдружності Незалежних Держав, воно має відбутися 11 грудня. «Будемо сподіватися, що «Мінськ-2» принесе результати у вирішенні питань з обміну військовополоненими та встановленню режиму тиші. Це буде найважливішим рішенням», — констатував він.
І мабуть, у Мінську від Києва вимагатимуть взамін за режим тиші на Донбасі те, про що Путін заявив 6 грудня, після перемовин із президентом Франції, — повернення окупованих російськими військами районів Донбасу до «спільного політичного простору України». А інакше кажучи, легалізацію ДНР і ЛНР і продовження ними спроб поширити проголошену Путіним «Новоросію» на решту України.
Адже, як пояснив Анатолій Октисюк, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень, «Росія зацікавлена у збереженні на Донбасі «зони нестабільності», оскільки це дає їй змогу й далі тиснути на Україну з метою загальмувати її розвиток».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...