Новини для українців всього свту

Monday, Jan. 25, 2021

Хрещення з водометів

Автор:

|

Січень 23, 2014

|

Рубрика:

Хрещення з водометів

19 січня учасників понад стотисячного народного віча в Києві геть розчарувала нерішучість опозиції, от вони й пішли за радикалами.

Veni, vidi… віче
Прийшовши на восьму з традиційних уже недільних маніфестацій у заборонених 16 січня парламентськими соратниками Януковича шоломах і масках, «пересічні» українці засвідчили таким чином, що їх не злякали поліційні закони влади. Цього ж вони очікували й від тих, кого обрали до Верховної Ради (ВРУ), — керівників опозиційних фракцій: «Батьківщини» — Арсенія Яценюка, «Свободи» — Олега Тягнибока, й УДАР — Віталія Кличка.
І п. Яценюк запропонував громаді: «Перше: ми повинні створити Народну раду із числа опозиційних депутатів і місцевих рад. Друге: Народна рада має отримати легітимність від українського народу. Тому розпочинаємо народне голосування про відставку Януковича. Третє: формування нової Конституції. Ми оголошуємо створення Конституційних зборів».
Але, схоже, народ сприйняв усе це, швидше, як «ритуальні» заходи, бо у відповідь на них Арсеній Петрович почув: «Ганьба! Лі-де-ра! Лі-де-ра!» Так учасники віча вимагали від трійці лідерів визначитися нарешті щодо того, хто з них очолить протести проти режиму Януковича. А зокрема, протистоятиме йому на президентських виборах 2015 року як єдиний кандидат від опозиції. Утім, і напередодні опозиційним вождям висунули подібні претензії представники інтелігенції, котрі теж вимагали назвати «полководця» для народних «полків», єдиного лідера руху опору диктатурі.
А план, озвучений на вічі Арсенієм Яценюком, здався надто млявим не тільки майданівцям, які відреагував на нього невдоволеним гулом. Несхвальні відгуки на нього з’явилися від опонентів Януковича й у соціальних мережах.
Як черговий виверт сприйняли протестувальники й наступну тираду лідера фракції «Батьківщини»: «Тут є лідер. Це — український народ. І як тільки хтось перетворить наш мирний спротив на боротьбу за лідерство в країні, я оголошу його провокатором. Наша єдність — запорука справжнього лідерства. Той, хто закликає до штурму адмінбудівель, також є провокатором».
Однак і після цього п. Яценюку довелося вислухати скандування «Ганьба!» і свист. Не потішила мітинґувальників і пропозиція п. Тягнибока, який заявив: «Ці закони ухвалено нелегітимно і неконституційно. Це означає, що ми їх не визнаємо й не виконуватимемо. Будемо їх саботувати. Почнемо процес легітимізації народної влади зі збору підписів». Лідерові «Свободи» відповіли на це так: «Знову те саме! Самі порожні розмови. Скільки це може тривати?» Порівняно прихильніше віче сприймало заклики Віталія Кличка: «Ми оголошуємо дострокові президентські вибори. Склад ЦВК має бути оновлений, щоби вибори відбулися чесно та прозоро».

Готові йти в останній бій
Неабияк «підлив олії у вогонь» колишній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, котрий заявив зі сцени Майдану: «У дієвість проголошеного сьогодні плану не вірю». Утім, екс-голова МВС до подробиць не вдався, пояснивши: «Фактором розколу не буду. З’ясовувати стосунки на сцені вважаю неприпустимим».
Про план п. Луценка опоненти Януковича вже й так знали з його попередніх заяв. Наприклад, із такої: «Лідери опозиції припиняють виборчу президентську кампанію. Рейтинґи, комбінації й піар — до гепи. Інакше там будемо всі разом. Натомість політики просять — якщо треба, то й навколішках – людей перейти від маніфестацій вихідного дня до штурму правлячої банди… У призначений час мобілізації всі українці — на столицю! Зі своїми автомобілями, бусами, вантажівками, тракторами — битися за вільну Україну… Це — той час, коли перевіряються на практиці слова: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу…»
Розпочати всенародне повстання проти режиму Януковича екс-міністр пропонував 22 січня. Активісти Майдану (зокрема, його комендант – депутат від «Батьківщини» Андрій Парубій) також вимагали від трьох лідерів опозиції «переходу до мирного, але силового сценарію: узяття ВРУ всім мітинґовим натовпом, проникнення юрби в усі шпарини урядового кварталу, оголошення поза законом парламентської більшості, яка зневажила Конституцію, формування Народної ради та започаткування альтернативної влади — спершу в Києві, далі — в усій Україні».
Однак трійка опозиціонерів на те не погодилася. Відтак, Дмитро Булатов, один із лідерів Автомайдану, заявив їм у неділю зі сцени Майдану те, про що думала чи не більшість учасників віча: «Ми готові піти в останній бій. Нам не потрібен кандидат, нам негайно потрібен лідер опору. Це вже – не протести, не танці на площі, а громадський спротив. Шановні опозиціонери, у нас більше немає часу. Сьогодні – останній шанс зібратися тут, на Майдані, і захистити себе. Нам потрібен лідер, який візьме на себе відповідальність і сьогодні, зараз, поведе до перемоги». (Уже після віча п. Булатов заявив, що Автомайдан визнав очільником протестувальників Віталія Кличка).
Із ними погодився ще один учасник Автомайдану Сергій Коба: «Я відчуваю те саме, що й ви: у нас є три лідери, котрі себе так називають, але вони не можуть узяти на себе відповідальність за народний спротив і висунути свого єдиного представника». А під час виступу на вічі заступника голови фракції «Батьківщини» Олександра Турчинова п. Коба про щось нервово говорив у нього за спиною з п. Кличком. Після цього озвучив зі сцени Майдану свій план: негайно іти до ВРУ й пікетувати її доти, доки парламент не відмінить скандальних законів.

Після льоду та вогню
Цим закликом, як полум’ям від сірника, запалилася не одна тисяча людей, котра рушила в напрямку урядового кварталу. Але дорогу їм перепинили силовики. Протестувальникам удалося прорвати перший кордон, але далі майданівську лавину перепинили спецзасобами. Пробував спинити цю сутичку Віталій Кличко, що кричав у мегафон, аби люди відступили, бо це є така ж провокація, як і 1 грудня — на Банковій.
Однак у відповідь лідер партії УДАР почув у свій бік багатоголосе «Ганьба!» А хтось навіть бризнув у нього піною з вогнегасника. Ну а далі розпочалися набагато запекліші, аніж до цього, сутички між мітинґувальниками й силовиками.
Й оскільки ще порівняно помірковані вчора мітинґувальники підтримали радикалів не лише морально, Арсеній Яценюк утратив останні крихти довіри майданівців, заявивши, що «опозиція не має стосунку до сутичок на вулиці Грушевського», бо «насильства не сприймає». Лідер фракції «Батьківщини» твердив також, що запекле протистояння протестувальників силовикам — це «робота провокаторів, щоби легалізувати дії «Беркуту» зі зачистки Майдану».
Віталій Кличко спершу намагався розборонити протестувальників і силовиків, а після того, як зазнав у цьому невдачі, сам поїхав у неділю, увечері, до Януковича — переконувати президента, щоби зупинив кровопролиття. А після цієї розмови прозвітував журналістам на брифінгу: «Я повідомив Януковичу, що одна з вимог для вирішення проблем — позачергові президентські вибори. Такій пропозиції він не зрадів. Також я чітко окреслив, що ціна питання — відставка уряду та президента. Янукович зробив вигляд, що пропустив це повз вуха».
Та все ж приблизно о 22.00 19 січня Віктор Янукович зателефонував Арсенію Яценюку й запевнив, що «готовий розпочати перемовний процес». Але так і не підкріпив обіцянку ділом.
Бо силовики продовжували стріляти в протестувальників гумовими кулями та закидати їх гранатами, які тільки називаються «світлошумовими», позаяк після вибуху один із мітинґувальників утратив кисть руки. Попри це, тисячі українців уперше в незалежній державі продовжили боротися проти її паразитів уже не стоянням на майданах, а так, як це робили й роблять учасники антивладних протестів у Єгипті, Греції, Франції й Таїланді.
Щоправда, першими в лобову атаку на кордони внутрішніх військ і бійців загонів міліції спеціального призначення «Беркут», які охороняють підступи до урядового кварталу на вулиці Грушевського, 19 січня пішло зо дві сотні екіпірованих і обмальованих ультраправою символікою бойовиків «Правого сектору» — напівтаємної організації, сформованої на основі Соціал-національної асамблеї, «Тризубу» й інших. Але якщо це й була провокація, то далі сценарій розвивався зовсім не за схемою 1 грудня. Бо натиск мітинґового підкріплення був настільки сильним, що міліція не мала жодних шансів для переходу в контрнаступ. Чотири спалених міліцейських автобуси, ще дві вантажівки, один підпалений (і погашений) водомет — ось тло бойовиська, яке безперервно тривало від четвертої години неділі до самого ранку понеділка.
І доволі показовим тут є те, що вітрини навколишніх дорогих крамниць анітрохи не постраждали. Тому що палили «коктейлями Молотова», як багато хто називає пляшки зі запалювальною сумішшю, тільки міліцейські автобуси. Натомість «фольксвагенів» і «лексусів» — не чіпали. Утім, «коктейлі» летіли й у бік немилосердних міліціонерів, котрі не на жарт розлютили протестувальників своїми кулями та гранатами. Один із бійців внутрішніх військ загорівся від кинутої вибухової суміші, але вогонь на ньому погасили його товариші.
Таким чином, події 19-21 січня ц. р. вийшли з-під контролю політиків і перейшли в стихію вуличного протесту в його чистому вигляді.
Між тим, на бік рішуче налаштованих протестувальників став Віталій Кличко, котрий звернувся 20 січня до українців зі закликом: «Ви потрібні в Києві, на Майдані, щоби перемогла Україна, а не Янукович». Лідер партії УДАР констатував також цілком очевидне: «Влада оголосила війну народу України, і її дії довели ситуацію до того, що в центрі Києва відбуваються бої. В Україні сталося те, чого не було за весь час незалежності. І те, що, мабуть, не могло приверзтися людям і в поганому сні, — бойові дії в центрі столиці. І до цього ситуацію довела влада».
Отож опозиційний політик закликав «усіх громадян і патріотів захистити свою країну й своє майбутнє». «Сьогодні місце всіх небайдужих — у столиці. На Майдані», — резюмував п. Кличко, чи-то емоційно, чи-то свідомо, аби закріпити своє лідерство в рейтинґу електоральних симпатій.
І хоча він застеріг, що влада стягує до столиці бійців з усієї країни, однак водночас запевнив: «Але нас – більше. І ми будемо разом!»
Тим часом перманентне перекидання камінням і «койтейлями Молотова» у відповідь на стрілянину міліції гумовими кулями тривало. Спалені автобуси, облиті водою з водометів, примерзли до бруківки та наглухо перекрили вулицю.
І того, що буде далі в цій війні, не знає ніхто. «Але влада таки побачила, що Майдан може не лише співати й танцювати», — кажуть протестувальники.
А вранці 21 січня з будівлі Будинку профспілок вивели захоплених уночі протестувальниками так званих тітушок і провели їх частиною периметра майдану Незалежності. Молодиків затримали активісти Автомайдану в районі Контрактової площі, а потім доставили на Майдан. Активісти змусили їх пройти «ходою ганьби», що супроводжувалася вибаченнями «тітушок». Декого зі затриманих виводили на сцену – і тоді вимушені вибачення звучали з неї. Після ходи «тітушок», зовсім юних хлопців, відпустили. Із пресою вони спілкувалися теж неохоче.
Того ж 21 січня четверо священиків Української православної церкви Московського патріархату стало на «нейтральній» території між протестувальниками й органами правопорядку на вулиці Грушевського, призупинивши зіткнення. Вони читали молитви та закликали всіх до завершення конфлікту. Дії таки були припинені з обох сторін. Мітинґувальники відійшли за барикади за 20 м від кордону міліції. Представники правопорядку через гучномовці попереджали мітинґувальників про те, що їхні дії є незаконними. Ті у відповідь скандували: «Україна – понад усе», «Слава нації! Смерть ворогам!»

Захід допомагає… заявами
Зрозуміло, що демократичний світ відреагував на події в Україні схвильовано. Зокрема, Рада Європейського Союзу (ЄС) висловила глибоке занепокоєння подіями в Україні, закликавши сторони до широкого діалогу для вирішення політичної кризи.
Як повідомила у «Твіттері» Майя Косьянчич, представник єврокомісара з питань зовнішньої політики й політики безпеки Кетрін Ештон, таке рішення було ухвалене 20 січня у Брюсселі, під час засідання Ради ЄС зі закордонних справ.
Раніше міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт у своєму «Твіттері» написав кілька реплік, присвячених українській державі. «Відкрита демократія і примирення — єдиний шлях вперед для України. Репресії та насильство потоплять країну», — підкреслив голова шведського МЗС. Також він привітав заяви про готовність влади до перемовин з опозицією, водночас акцентувавши на тому, що «розв’язання можливе лише тоді, якщо режим не застосовуватиме репресій».
Посольство Сполучених Штатів Америки в Україні теж закликало припинити сутички між демонстрантами і правоохоронними органами в Києві й розпочати перемовини, бо «насильство служить тільки нагнітанню страху та сум’яття й відволікає від необхідності політичного рішення, що є найкращим способом виконати волю українського народу».
Тим часом Алек Росс, старший радник президента США, заявив, що «сутички в Києві є безпосереднім наслідком дій Партії реґіонів із криміналізації права на волевиявлення».
На тому, що наростання напруги в Україні є «прямим результатом неспроможності уряду визнати законне невдоволення народу», наголосила Кейтлін Гайден, речниця Ради національної безпеки США. «Влада ослабила основи української демократії, запровадивши кримінальну відповідальність за мирні протести та позбавивши громадянське суспільство й політичних опонентів демократичного захисту, наданого їм законом», — зазначається в заяві.

Ветерани польського профспілкового руху «Солідарність» підтримали учасників акцій протесту в Україні та закликали їх продовжити боротьбу за кращу Україну. Із приводу подій у Києві активісти руху, який призвів до повалення комуністичного режиму Польщі, зняли відеоролик. «Ми підтримуємо вас у боротьбі, бо розуміємо, що вона повинна тривати й що не буває свободи за «просто так», — сказав колишній сенатор Збігнєв Ромашевський.
Ініціатори звернення нагадали, що боротьба в Польщі була нелегкою, тому українцям слід готуватися до такого ж сценарію. «Ваші емоції, ваш опір також мають витримати якийсь час, щоби спричинити певну якісну зміну й аби ваша свобода визріла у боротьбі», — зазначив Чеслав Бєлєцький, екс-депутат польського Сейму. Радник президента Польщі Генрик Вуєць висловив переконання, що українці обов’язково переможуть, бо «народ завжди врешті-решт виграє».
Ветерани «Солідарності» завершили свій виступ кількома фразами на підтримку учасників акції протесту українською мовою, останньою з яких сбула: «Разом і до кінця». Вони також продемонстрували плакати з логотипом «Солідарності» в кольорах прапору України.
Андрій Санников, екс-кандидат у президенти Білорусі й лідер громадянської кампанії «Європейська Білорусь», упевнений, що весь світ зараз солідаризується з київським Майданом. Про це він заявив, виступаючи під час телемосту «Варшава-Київ».
«Злочинці при владі, диктатори, автократи налякані солідарністю. Ми знаємо, що Майдан — це колиска центральноєвропейської солідарності. Увесь світ сьогодні підтримує Майдан. Євромайдан став світовим явищем. Мільйони людей у Білорусі, Європі, Сполучених Штатах разом з українцями весь цей час, і сьогодні вони теж із ними», — стверджує опозиційний білоруський політик.
Пан Санников також зазначив, що ситуація — дуже складна та напружена. «Вона вимагає не лише нашої підтримки, а й дій. Участь у цьому русі солідарності повинні взяти не лише представники громадськості, а й європейські та світові політики, — наголосив він. – Те, що зробили українці на Майдані, вони роблять для всіх нас. Це — могутня сила. Вони – справжні герої, які б’ються сьогодні за свободу своєї країни, за свободу моєї країни Білорусі, за свободу народів Росії. Ми повинні їх підтримати. Слава Україні! Хай живе Білорусь!»
Адміністрація Обами закликає український уряд «до кроків, які дадуть Україні кращий шлях уперед». Зокрема, це «скасування антидемократичних законів, ухвалених останніми днями, виведення міліцейських спецпризначенців із центру Києва та початок діалогу з політичною опозицією». Утім, в Україні від Заходу очікують не заяв, а санкцій щодо київських можновладців.

Надзвичайний стан?
А телевізійний канал «Еспресо.TV» повідомив 21 січня, що, за його даними, 23-го парламентська фракція ПР має намір голосувати на засіданні позапланової позачергової сесії ВРУ за запровадження в Україні надзвичайного стану. Згідно з інформацією «компетентних джерел», «зараз телефонують до «регіоналів» і кажуть, що всі члени фракції в четвер мають обов’язково бути в Києві».
«Уряд або Рада національної безпеки й оборони має подати відповідне рішення президенту, а той звернеться у Верховну Раду. Після цього депутати мають його затвердити», — уточнив інформатор «Еспресо.TV».
Утім, Сергій Соболєв, депутат від «Батьківщини», вважає, що й без указу президента в Україні вже де-факто введено режим надзвичайного стану. На пропозицію прокоментувати новину, що в четвер депутати від ПР голосуватимуть за запровадження надзвичайного стану, опозиціонер відповів: «Я вже нічому не дивуюсь! Якщо Янукович чи комуністи думають, що в нас іще немає надзвичайного стану, то вони глибоко помиляються. Введення надзвичайного стану не додасть нічого до контролю над ситуацією, яка фактично вже вибухонебезпечна — і для Януковича є такою, що загрожує для існування його, як президента. Можливо, вони підуть і на такий варіант, але чи додасть це їм можливості контролювати ситуацію, я сумніваюся. Тому що в країні де-факто вже оголошено надзвичайний стан: урядовий квартал охоплений військами, завезено бандформування, які разом із військами все це контролюють.
Відтак, логіки у введенні надзвичайного стану в тих умовах, коли Янукович не контролює ситуації в Києві та в багатьох інших реґіонах України, немає. Надзвичайний стан — це не лише питання використання вогнепальної зброї, це й питання комендантської години, і заборони з’являтися на вулиці в певні години, які визначені як комендантські, це питання надзвичайних заходів стосовно виконання прав і свобод громадян, які обмежуються у зв’язку зі введенням надзвичайного стану, це питання, які стосуються обмеження медіа щодо висвітлення інформації. Це – такий комплексний захід, який реально використовують у ситуації, коли справді є потреба в надзвичайному стані. Зараз це може бути використано лише з однією метою — придушення й політичного, і фізичного. Хоча 60 днів протесту підтвердили, що такі протести силою придушити неможливо».
Тому п. Соболєв застеріг: «Якщо Янукович використає вогнепальну зброю для розгону мирних демонстрантів, це буде останній день його президентства». Що ж до перемовин між владою й опозицією, які пропонував у неділю ввечері Янукович, то в понеділок розпочалися лише попередні «технічні консультації».
Віце-спікер і депутат від «Свободи» Руслан Кошулинський повідомив про них: «Як таких, перемовин не було. Я би сказав, що це було технічне обговорення питань. Ми передали вимоги людям, які представляють Януковича, для подальшого їх відпрацювання».
Тож цілком імовірно, що влада затягує час — у надії, що заблоковані протестувальниками силовики таки прорвуться до Києва й розженуть Майдан. Тимбільше що кількість поранених унаслідок сутичок із бійцями внутрішніх військ і «Беркуту» сягнула 1,4 тис. осіб. А тих із них, кого шпиталізують до київських лікарень, міліціонери заарештовують навіть у лікарняних палатах.
22 січня вбили шістьох активістів-протестувальників. У середу вранці “Беркут” пішов у наступ, зачистив район від людей і розбірав барикади.

Ігор Голод

До слова
У Брюсселі, столиці Бельгії й однієї зі столиць Європейського Союзу (ЄС), сотні людей взяли участь у Євромайдані, до якого приєдналися депутати Європейського парламенту, а також українська співачка й активістка київського Майдану Руслана Лижичко. Мітинґувальники зібралися біля будівлі Європарламенту, тримаючи в руках плакати: «Україна — це Європа!», «Допоможіть Україні — санкції проти Януковича», «Європо, менше слів! Потрібно діяти!» і прапори України, а також пострадянських республік Кавказу. Мітинґ розпочався виконанням Гімну України. Водночас, Руслана, сидячи на плечах одного з демонстрантів, заявила на мітинґу: «Європа повинна зрозуміти, і весь світ має побачити грошові статки української влади й знати, що ці гроші були вкрадені в українського народу. А тримають їх у банках країн ЄС. Потрібно також зупинити нинішню аґресію влади проти народу, яку ми бачимо в Києві». ЗМІ повідомляють, що участь у акції взяли євродепутати Павло Коваль, Кшиштоф Лісек (Польща), Махаель Геллер, Ребекка Гармс (Німеччина) і Майрід Мак-Ґіннес (Ірландія). За словами однієї з організаторів акції Марини Гусякової, спеціально на захід до українців Брюсселя приїхали також активісти українських громад із Франції та Нідерландів. «Ми вимагаємо від ЄС запровадити санкції щодо Януковича за недемократичні закони, тому що громадянське суспільство в Україні має нормально функціонувати, а не сидіти в тюрмах. Україна не повинна копіювати російський досвід», — заявила п. Гусякова. Далі акція продовжилася ходою до будівлі Європейської комісії. Нагадаємо, що минулого тижня Руслана Лижичко була запрошена до Брюсселя на засідання Єврокомісії.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply