Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, May. 23, 2019

Другий етап плану Путіна

Автор:

|

Квітень 10, 2014

|

Рубрика:

Другий етап плану Путіна

Сепаратисти виступали під прапорами Росії

У ніч на 7 квітня Олександр Турчинов, виконувач обов’язків Президента України, створив антикризовий штаб і доручив СБУ провести антитерористичні заходи щодо озброєних сепаратистів. А пополудні того ж дня Верховна Рада зареєструвала постанову про необхідність запровадження надзвичайного стану в Луганській, Донецькій і Харківській областях. Проект документа зареєстрував позафракційний депутат Михайло Рудьковський.

Однак Андрій Сенченко, виконувач обов’язків заступника голови Адміністрації президента, заявив, що наразі немає підстав для введення надзвичайного стану на сході та південному сході України. «Ідея п. Рудьковського лягає в загальну канву зусиль зі зриву президентських виборів у нашій країні. Бо надзвичайний стан ставить під питання можливість проведення виборів, як і легітимність цих виборів», — наголосив п. Сенченко.

Донецьк
А напередодні, 6 квітня, у Донецьку відбувся черговий проросійський мітинг щодо захисту бійців «Беркута», затриманих українськими спецслужбами за підозрою в масових убивствах під час протистояння в Києві. Учасники цієї акції традиційно скандували проросійські гасла й тримали в руках прапори Російської Федерації (РФ). Після цього вони пішли на штурм Донецької обласної державної адміністрації (ДОДА).
Між тим, група молодиків у масках і балаклавах атакувала міліцію. Із правоохоронців зривали шоломи, у декого з них відібрали щити. Озброївшись цими щитами, протестувальники продовжили штурмувати ДОДА, у вікно адмінбудівлі хтось кинув гранату. Зрештою вони прорвали міліцейський кордон і ввірвалися в будівлю обласної держадміністрації.
Проросійськи налаштовані активісти заявили про намір сформувати «народну обласну раду». Загарбники зачитали резолюцію, у якій вимагали негайного скликання позачергової сесії Донецької обласної ради й ухвалення нею рішення про проведення референдуму щодо входження до складу РФ.
7 квітня активісти захопили будівлю управління Служби безпеки України (СБУ) у Донецьку. Того ж дня прихильники федералізації України в сесійній залі ДОДА зачитали акт про проголошення Донецької народної республіки. У документі сказано, що жителі Донецької області виступають проти «кабальних угод нової влади з міжнародними організаціями, проти вступу України в НАТО й жорсткої цензури в таборі». За таке рішення присутні в залі проголосували одноголосно. До протестувальників вийшов Рінат Ахметов, найбагатша людина України. Він заспокоював їх натовп, казав, що потрібно домовлятися й що Донбас — це Україна. У ніч на 8 квітня сепаратисти покинули будівлю СБУ. У вівторок пообіді активісти рішення про створення Донецької народної республіки відкликали.

Луганськ
У Луганську, біля пам’ятника Тарасові Шевченку, 6 квітня відбувся кількатисячний мітинґ. Люди вийшли на площу з прапорами РФ і георгіївськими стрічками. Там було оголошено про створення єдиного координаційного центру протестного руху.
Після цього мітинґувальники штурмували управління СБУ в Луганській області. Натовп вибив двері й увірвався всередину будівлі. Агресивно налаштовані люди прорвалися на другий поверх, почали трощити вікна цеглою та захопили зброю. На адмінспоруді встановили російський триколор.
Під час протистояння постраждало дві особи. Одного з поранених — правоохоронця — винесли з будівлі СБУ на ношах. Крім того, була травмована одна з протестувальниць: у жінки — розбита голова.
Увечері 8 квітня антитерористична група, яка здійснює заходи щодо звільнення захопленого членами радикальної організації адміністративної будівлі СБУ в Луганську, встановила, що зловмисники замінували приміщення. Погрожуючи зброєю та вибухівкою, сепаратисти насильно утримують близько 60 громадян, не дають людям покинути приміщення та повернутися додому. Тобто вдаються до засобів, які використовують терористи. У ніч на 9 квітня заручників вдалося звільнити.

Харків
На площі Свободи в Харкові в неділю пройшло два мітинґи, обидва зібрали прихильників федералізації України. Їх учасники тримали в руках прапори РФ і Комуністичної партії України. Загалом на площі перебувало близько тисячі осіб.
Риторика обох мітинґів була схожою. Промовці закликали до федералізації України й заявляли про невизнання чинної української влади. За їхніми словами, легітимним президентом є Янукович, хоч він і втратив підтримку народу. Після цього проросійські активісти захопили будівлю Харківської обласної державної адміністрації (ХОДА). На це їм знадобилося всього десять хвилин: міліція просто розступилася й пропустила протестувальників усередину приміщення.
Аби врегулювати ситуацію, у місто туди прибув Арсен Аваков, в. о. міністра внутрішніх справ України. Однак захопники, працюючи за таким же сценарієм, як і донеччани, оголосили про створення Харківської народної республіки. Крім того, ними було прийняте рішення звернутися до Януковича «з тим, щоби він легітимізував це зібрання та його документи, а також до уряду РФ – із проханням забезпечити мирне проведення в Харківській області референдуму як посередник». У ніч на 8 квітня приміщення ХОДА вже взяла під контроль міліція.

Запоріжжя
У неділю в Запоріжжі проходив Марш «ввічливих запорожців», понад 5 тис. мешканців пройшло головним проспектом від площі Леніна. Основними вимогами мітинґувальників були: усунення нової влади, проведення референдуму про статус Запорізької області, федералізація України, прямі вибори губернатора, а не призначення з Києва та російська мова як друга державна.

Миколаїв
Активісти «Народного ополчення» в ніч на 8 квітня знесли наметове містечко з території біля пам’ятника героям-ольшанцям у Миколаєві. Скандуючи: «Слава Україні!», активісти «Самооборони Майдану» та «Народного ополчення» відігнали учасників проросійського мітинґу від будівлі Миколаївської ОДА, розібрали їхнє наметове містечко, що стояло там від 25 лютого ц. р. Під час сутичок на місці, де розташовувався табір сепаратистів, було знайдено пістолет і кілька мисливських ножів.

Євген Клен

До слова
У Криму люди шикуються в черги на подачу заяв про збереження українського громадянства. У Сімферополі таких охочих уже налічується більш ніж 140 осіб. Жителі Криму, котрі записалися в чергу, вважають, що «Україна — демократичніша країна», і тому прагнуть залишитися її громадянами. Зазначимо, кримчани, котрі не бажають отримувати російське громадянство, повинні заплатити мито розміром 2 тис. RUR. Про це повідомив Олександр Аксьонов, керівник департаменту з організації реєстраційно-паспортної роботи Федеральної міграційної служби РФ.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...