Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 11, 2017

Червоний шабаш не пройшов!

Автор:

|

Травень 07, 2015

|

Рубрика:

Червоний шабаш не пройшов!
Петро Симоненко

Петро Симоненко

Скориставшись зі зволікання Петра Порошенка з підписанням рішення парламенту про заборону комуністичної та радянської символіки, її прихильники вийшли з нею на вулиці та площі країни.

Їх би просто там повбивали?
1 травня керівництво Комуністичної партії України (КПУ), яке своєю апеляційною скаргою заблокувало 30 березня розгляд в Київському окружному адміністративному суді карної справи про заборону КПУ, цілком можливо, востаннє вивело своїх прихильників на вулиці та площі міст країни. Щоправда, Петро Симоненко, лідер КПУ поскаржився, що цього разу йому та його соратникам вдалося далеко не все, що планувалося. За його словами, Київська міська державна адміністрація не дозволила комуністичної ходи Хрещатиком, мотивувавши заборону тим, що вулиця вже «заброньована» під дитяче свято, і запропонувала «червоним» зібратися на мітинґ біля музею Великої вітчизняної війни.
Насправді ж, як визнав один із працівників правоохоронних органів столиці, мотивація влади була іншою: якби комуністам дозволили ходу, наслідки могли би бути жахливими. «У нас би просто забракло ресурсів на безпеку, і їх би просто там повбивали», — пояснив він.
Та оскільки саме цього прагнуть у Москві, то «п’ята колона» Кремля таки мусіла вийти на вулиці та площі України. Навіть попри те (або саме тому), що націонал-радикали заздалегідь пообіцяли комуністам, що їхній «черговий» шабаш у столиці цього разу не пройде. Олександр Аронець, активіст політичної партії «Свобода», повідомив усім у Facebook, що, за його інформацією, активісти КПУ мають намір встановити на Хрещатику гіпсову копію пам’ятника Леніну, і закликав небайдужих «прийти з ними розібратися».
Швидше за все, саме тому вранці 1 травня біля монумента Батьківщини-Матері в столиці України зібралося лише кількасот людей, переважно літніх. Та хоч охорону громадського порядку того дня в Києві забезпечували 6,5 тис. правоохоронців, п. Симоненко прибув до точки збору в супроводі численної охорони. А міліція одразу ж узяла мітинґ комуністів у щільне кільце.

Затриманих відпускали
Та це не завадило групі радикально налаштованих молодиків з обличчями, прихованими за балаклавами, спробували прорватися крізь кордони. Правоохоронці дали їм жорстку відсіч: 19 хуліганів тут же схопили й відправили в автозак «за порушення громадського порядку». Щоправда, вже невдовзі їх відпустили, незважаючи на те, що під час невеликої сутички з радикалами було травмовано одного міліціонера, котрому приснули в обличчя з газового балончика.
Та все ж і очільнику КПУ буде що згадати про першотравень 2015-го: наприкінці двогодинного мітинґу, в «резолюції» якого містяться заклики до дочасних виборів парламенту та припинення війни на Донбасі, хтось пожбурив у Петра Симоненка пакетом із кефіром, і лідер «червоних» терміново ретируватися з «маївки» через кущі.
Стався 1 травня в столиці ще один інцидент — молодики, котрі назвалися «автономними націоналістами», напали на близько 150 анархістів, які поверталися зі свого мітинґу на Подолі. Міліція затримала трьох із них, однак їх відбили невідомі люди, котрі приїхали на місце інциденту в автомобілі з наклейкою на номері «Правий сектор».
Зате без ексцесів відбулися у Києві інші акції, найпомітніші з яких пройшли під прапорами Соціалістичної партії. Їх організатори та прихильники провели ходу і мітинґ справедливості, вимагаючи підвищення соціальних виплат і зменшення комунальних тарифів.
Менш масштабні акції комуністи провели також у Житомирі, Запоріжжі, Львові, Миколаєві, Одесі, Сумах, Харкові, Чернігові та Севєродонецьку на Лугащині, де 1 травня відсвяткувало лише десять комуністів, хоч на мітинґ КПУ заявляла 200 учасників.
Натомість, у Житомирі правоохоронцям довелося втрутитися в ситуацію. Завадити проведенню першотравневого мітингу, на який зібралося 50 представників КПУ, там намагалося кількадесят членів партії «Свобода» та громадські активісти, котрих обурила присутність в учасників мітинґу комуністичної символіки. Сталася невеличка сутичка, однак учасників заходу розборонили правоохоронці, що охороняли мітинґувальників.

Інцидент у Львові
У місті Лева покласти квіти до Монумента Слави на вулиці Стрийській також прийшло лише з десяток комуністів, хоч напередодні радник голови Служби безпеки України Маркіян Лубківський попередив, що представники КПУ ходять міськими спортивними клубами та збирають молодь для провокаційних дій.
Щоправда, Олександр Калинюк, представник обкому КПУ й «Антифашистського комітету України» у Львівській області, прийшов на акцію в куртці з написом «Комуністична партія України» й із «георгіївською стрічкою» на лацкані – такою, які чіпляють зараз на Донбасі на себе російсько-терористичні війська. І хоч це важко назвати якось інакше, аніж провокацією, сам він стверджував, що то – «не георгіївська стрічка, а затверджена радянським командуванням символіка для гвардійських частин 1941 року, не заборонена ніяким законодавством».
Цікаво, що інцидент у Львові таки стався, але без участі комуністів: активісти «Правого сектора» (ПС) перешкодили 1 травня проведенню «Соціального маршу», який намагалися провести активісти організації «Автономний опір». Міцні хлопці у військових камуфляжах вишикувалися у кілька шеренг навпроти учасників ходи та заблокували їх. Представників двох організацій одразу ж розділили кордоном із більш ніж 400 правоохоронців, аби не допустити сутички, відтак сторони змогли лише обмінятися словесними образами.
Активісти «Автономного опору» анонсували напередодні, що під час маршу закликатимуть українців відстоювати свої соціальні права та солідаризуватися. Тоді як командир 2-го запасного батальйону Добровольчого українського корпусу Тарас під псевдом «Хаммер» заявив, що «не допустить разом із побратимами необільшовицького реваншу у місті Лева». «Вони сповідують соціалістичні анархічні погляди, є фактаж, що це — п’ята колона, рука Москви. Вони хочуть вчинити дебош і показати, що вони можуть вільно марширувати», — запевнив він.
Відтак, представники «Автономного опору» підвезли до пам’ятника В’ячеславу Чорноволу звукову апаратуру та вимагали у влади соціальної справедливості й недопущення приватизації держпідприємств. Після того «автономи» зібрали свої прапори та банери й розійшлися.
Бійці ПС визнали це своєю перемогою і теж покинули площу біля пам’ятника Чорноволу. Наступного дня Тарас «Хаммер» заявив на сайті львівського осередку ПС: «У час, коли в державі триває війна, окупант захоплює наші землі й убиває захисників, в т. ч. і правосекторівців, проплачені Кремлем провокатори намагаються проводити в нас у Львові 1 травня різного роду соціальні марші, маніпулюючи бідою людей. Ми не допустимо тут необільшовицького свавілля… Представники «Правого сектора» Львівщини не мали наміру вчиняти силового тиску на «гнаних та голодних» (як ті про себе заявили), а лише, вишикувавшись у стіну, спробували не допустити, щоби провокативний «Соціальний марш» відбувся».

Ігор Голод

Того ж дня
У Росії
У Санкт-Петербузі противники війни в Україні спільно з опозицією провели першотравневу акцію. Вони стали учасниками ходи у складі колони коаліції «Демократичний Петербург». Жителі міста вийшли на вулиці з українськими прапорами. Біля виходу на Невський проспект автомашина звукового супроводу демократичної колони заграла гімн України, далі – гімн Росії 1990-х рр., а потім – гімн Європейського Союзу. Завадити ході безуспішно пробував депутат Віталий Мілонов, котрий привів на акцію дітей. Він із групою молодиків у спортивних костюмах пішов за колону з криками «Крим наш» і прапорами Новоросії.

У Франції
Активістки руху FEMEN атакували Марін Ле Пен, лідера ультраправої партії «Національний фронт». Щонайменше, двоє молодих жінок намагалося зупинити політика, коли та підносила квіти до кінної статуї Жанни Д’Арк у Парижі в рамках першотравневої демонстрації. Майже одразу активісток FEMEN нейтралізувала служба безпеки. Водночас, сам рух на своїй сторінці у Facebook зазначив, що активісток було троє й вони виступали проти «фашистських поглядів» п. Ле Пен. «У день величезної фашистської ходи, яка є традиційною для «Національного фронту», FEMEN завадив покладанню квітів до пам’ятника Жанні Д’Арк», — повідомили представники руху у Twitter.

У Туреччині
Поліція Стамбула затримала десятки людей, котрі вийшли на першотравневі демонстрації. Пікетників, котрі намагалися пройти на площу Таксим, розігнали кийками, гумовими кулями та сльозогінним газом. Кількість затриманих склала приблизно 80-150 осіб, але прес-служба поліції Стамбула повідомила лише про п’ятьох затриманих. Поліцейський департамент Стамбула опублікував заяву, що в межах рейду, проведеного в шести районах міста, було вилучено 101 «коктейль Молотова».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...