Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 28, 2020

Армія перейшла в наступ

Автор:

|

Травень 29, 2014

|

Рубрика:

Армія перейшла в наступ

Український воїн

Учасники антитерористичної операції встигли за тиждень зазнати як гіркоти невдач, так і радості від перемог.

Бійня під Волновахою

Чашу терпіння українських військових, змушених якомога обережніше протистояти російським диверсантам і місцевим карним злочинцям, бо ті прикриваються цивільним населенням, переповнила трагедія під містом Волновахою на Донеччині, де 23 травня загинули 17 бійців і офіцерів із Володимира-Волинського, 31 військовослужбовця довелося шпиталізувати. Цими втратами вони значною мірою «завдячують» попередній владі, яка настільки скоротила видатки держави на армію, що солдати й офіцери не мали змоги належно підтримувати бойову готовність.

Власне, цим і пояснюють військові експерти ту необачність, через яку гірко поплатилися військові під Волновахою, де їхній блокпост стояв на узбіччі дороги просто неба — без окопів і бліндажів. Тому терористи, наблизившись до них упритул, буквально розстрілювати їх із автоматів Калашникова й навіть ручних протитанкових гранатометів і мінометів російського виробництва. Один зі зарядів потрапив у бойову машину, припарковану поруч. За частку секунди пролунав потужний вибух — рвонув боєкомплект усередині автомобіля. Потім бандити добивали поранених.

«Хлопцям ламали руки, одному вибили щелепу зі словами: що ти робиш у нас на Донбасі?» — розповів згодом офіцер Максим, котрий не назвав свого прізвища. Місцеві жителі розказували кореспонденту інформагенції Associated Press, що нападники використали броньований банківський автомобіль, який українські солдати, нічого не запідозривши, пропустили через блокпост.

Відповідальність за цю бійню взяв на себе Ігор Безлер на прізвисько «Бєс», командир загону «ополченців» із Горлівки, котрого одні засоби масової інформації (ЗМІ) називають підполковником головного розвідувального управління генерального штабу російських збройних сил, а інші — місцевим кримінальним злочинцем. Однак український майор, що розмовляв із пораненими після нападу, на умовах анонімності повідомив, що нападниками, на його думку, були не донецькі сепаратисти, а найманці.

Павло Губарєв, один із лідерів донецьких сепаратистів, також написав у Facebook, що українських солдатів атакували не сепаратисти. Тож низка ЗМІ дійшла висновку, що бійня під Волновахою — це справа рук засланих Кремлем диверсантів, що мали на меті унеможливити порозуміння між українською владою та її опонентами на сході країни. Які, утім, подекуди вже розпочали розбігатися хто куди.

Водночас, частина сепаратистів поширювала інформацію, що буцiмто на військових напали активісти «Правого сектору» (ПС). Під цим приводом кілька бойовиків «Біса» навіть прийшло до лікарні з наміром забрати поранених українських бійців: мовляв, рятуємо їх від ПС. Однак, за словами Арсена Авакова, міністра внутрішніх справ, їм у цьому завадили медики: усіх поранених вони під’єднали до медичних приладів, крапельниць тощо, таким чином перевівши хлопців у «нетранспортабельний стан». Згодом їх транспортували до лікарень у інші реґіони країни.

Рубікон перейшли

А 23 травня в засідку зі сотні бойовиків, переважно кавказців, потрапили бійці добровольчого батальйону «Донбас». За словами його командира Семена Семенченка, терористи мали важке озброєння, три БТР і групу снайперів. Незважаючи на нерівні умови, у полон не потрапив жоден iз вояків, але героїчно загинуло п’ятеро з них, усі інші – зазнали поранень. Бійцям «Донбасу» усе ж удалося вийти з оточення.

«Під час бою до сепаратистів неодноразово підвозили підкріплення з Донецька. Кількість терористів було доведено до 300 осіб. Була реальна можливість знищення всього угруповання при завданні удару з повітря або присилання бронетехніки з боку сил АТО, — заявив п. Семенченко. — Однак, попри обіцянки керiвництва, за 4,5 години, поки тривав бій, цього не було зроблено».

І мабуть, відреагувавши не лише на скоєне під Волновахою, а й на слушні докори п. Семенченка, начальник Генерального штабу та головнокомандувач Збройних сил України (ЗСУ) генерал-лейтенант Михайло Куцин заявив: «Підступне, холоднокровне вбивство добре озброєними злочинцями воїнів-десантників, котрі виконували завдання зі захисту мирного населення під Краматорськом, сколихнуло Україну, стало останньою краплею в чаші терпіння. Рубікон перетнуто. Злочину діяльність буде припинено, у тому числі силовими методами. ЗСУ рішуче діятимуть проти всіх бандитських формувань, що не складуть зброї та не залишать нашої землі в спокої і мирі».

Переповнила ж чашу терпіння військових та обставина, що своєю обережністю в житлових кварталах вони не рятують цивільних, оскільки тих усе частіше вбивають російські диверсанти, аби дискредитувати українців і дати привід Путіну ввести в Донецьку та Луганську області «миротворчі» війська.

Однак український віце-прем’єр Віталій Ярема заявив, що активну фазу антитерористичної операції буде відновлено щойно 26 травня — наступного після президентських виборів дня. Він пояснив, що через вибори активні дії наших військових і правоохоронців було призупинено, щоби зменшити ризики для мирного населення під час голосування.

«Бойовики були знищені»

Але зниження активності українських силовиків терористи, вочевидь, сприйняли за слабкість і знахабніли вкрай. Зокрема, уранці 26 травня спробували захопити міжнародний аеропорт Донецька. А натомість отримали активну фазу АТО безпосередньо в обласному центрі. За словами Владислава Селезньова, речника АТО, пополудні терористам висунули ультиматум скласти зброю та здатися силам АТО, інакше буде застосовано силовий варіант звільнення летовища.

Володислав Селезньов розповів про цей бій так: «Аеропорт захопило приблизно 200 бойовиків. Більшість із них складали іноземці. Основне угруповання розмістилося в новому терміналі аеропорту. Захоплення терміналу створювало загрозу життю мирного населення. Нападникам висунули ультиматум і тим, хто був готовий скласти зброю, гарантували безпеку. Бойовики не прийняли наших умов. Відтак, у чітко зазначений час було розпочато дії щодо нейтралізації терористів. Було завдано удар зі застосуванням авіації. Спершу літак Су-25 зробив попереджувальні постріли з метою примусити терористів виконати умови учасників АТО. У лавах бойовиків почалася паніка. Після цього літак МіГ-29 завдав авіаудару по місцях скупчення терористів. Бойовиків, котрі перебували в приміщенні терміналу, було знищено».

Борислав Береза, координатор ПС, повідомив у Facebook, що 26 травня, під час протистоянь між терористами й українськими силовиками, загинуло понад 200 бойовиків. За його даними, «прямим влученням підірвано «КамАЗ» із кадировцями (тобто диверсантами, яких прислав із Чеченії її керівник Кадиров. — Ред.) біля вокзалу».

Що ж до ж поранених терористів, котрі потрапили до лікарень, то, як розповів Олександр Лук’янченко, міський голова Донецька, серед них виявилося восьмеро громадян Росії, у тому числі жителі Москви, а також чеченських міст Грозного та Гудермеса.

Про те, наскільки відчутно деморалізували терористів такі втрати, розповів 26 травня Олексій Дмітрашковський, прес-офіцер АТО. Він повідомив, що «особисто «Абвер» (псевдонім терориста Сергія Здрилюка, котрий назвався заступником «головнокомандувача армії» й «міністра оборони Донецької народної республіки» Гіркіна-«Стрєлкова». — Ред.) кілька разів пробував домовитися про свій порятунок».

Дмитро Тимчук, керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти військових експертів і журналістів «Інформаційний спротив», прокоментував події так: «Великомасштабна операція зі звільнення Донецького аеропорту від терористів — гарний почин. Сподіваємося, він буде успішно продовжений. Погано те, що бойові дії ведуться в містах, де живуть сотні тисяч мирних і ні в чому не винних громадян. Але добре, що терористи перестають почуватися господарями в столиці Донбасу. Бо це вже набридло. Дуже сподіваюся, що сьогоднішня активність сил АТО — не просто прагнення керівництва операції показати новообраному Президенту, що воно здатне діяти». У терористів ж залишилося два виходи: здатися або померти.

Ігор Голод

До слова

У Слов’янську Ігор Гіркін-Стрєлков 26 травня наказав розстріляти двох своїх командирів за мародерство та «залишення бойових позицій», спираючись на указ Президіуму Верховної Ради СРСР від 22 червня 1941 року. У Слов’янську поширювалися листівки з відповідним текстом, печаткою та підписом Гіркіна. У них ішлося про «здійснення смертного вироку через розстріл» командирам загонів бойовиків Дмитру Славову на прізвисько «Болгар» і Миколі Лук’янову на прізвисько «Лука» «за мародерство, озброєний грабіж, викрадення людини, залишення бойових позицій і приховування скоєних злочинів». «Вирок було виконано», — сказано в листівці.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply