Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 24, 2017

Запасний аеродром. Віктор Янукович дійсно хоче в МС чи тільки лякає ним Брюссель?

Автор:

|

Квітень 05, 2012

|

Рубрика:

Запасний аеродром. Віктор Янукович дійсно хоче в МС чи тільки лякає ним Брюссель?

2 квітня президент України вкотре насторожив співгромадян, знову заговоривши про «взаємоприйнятну модель співпраці з Митним союзом (МС) Російської Федерації (РФ), Білорусі та Казахстану».

«Не маємо права іґнорувати»

Стверджуючи в інтерв’ю польському виданню Dziennik Gazeta Prawna, що «пріоритет для України сьогодні — підписання Угоди про асоціацію й зону вільної торгівлі (ЗВТ) із Європейським Союзом (ЄС)», Віктор Янукович водночас, як подає його прес-служба, «особливо наголосив»: «Економічна взаємодія України з МС і Євразійським союзом буде розвиватися у формах, що жодним чином не суперечать європейському вибору».

«Україна, — запевнив також її глава, — прагне виробити взаємопри­йнятну модель співпраці з МС із урахуванням правил і вимог Світової організації торгівлі». А нагадавши, що «ці три держави є найбільшими партнерами України в рамках СНД, товарооборот із якими становить 40 % від усього обсягу національної зовнішньої торгівлі», по суті, виправдовувався: «Тому ми не маємо права іґнорувати ті інтеґраційні процеси, які зараз відбуваються між РФ, Білоруссю та Казахстаном». Відтак президент запевнив: «Розраховую, що спільними зусиллями ми знайдемо оптимальну модель взаємодії з Митним і Євразійським союзами, яка враховуватиме національні інтереси як нашої країни, так і країн — членів цих об’єднань. Сьогодні Україна уважно стежить за діяльністю й розвитком Митного союзу, а також створенням Єдиного економічного простору та ЄС».

Натомість, виступаючи 30 березня на конференції з нагоди 20-річчя київського Інституту стратеґічних досліджень, Віктор Янукович заявив: «Ми повинні посилювати співпрацю з країнами євразійськими, тихоокеанського басейну, країнами, які швидко розвиваються. Тихоокеанський басейн, безумовно, є для нас дуже цікавим, і такі об’єднання, як Шанхайська організація співпраці, Асоціація країн Південно-Східної Азії, зараз набувають усе більшої ваги».

Але як «посилювати спів­працю з країнами євразійськими», якщо керівництво РФ відхилило пропозицію України про співпрацю з МС за формулою «3+1»? Хіба ж за такої умови «посилити співпрацю» із цим союзом можливо якось інакше, аніж повністю вступити до нього? Однак у Москві це вважають прийнятним лише після відмови України від ЗВТ із ЄС, що Віктор Янукович проголошує пріоритетом для української держави. Та й Жозе Мануель Пінту Тейшейра, голова представництва ЄС в Україні, повсякчас нагадує, що бути водночас у двох ЗВТ — із СНД та ЄС — «річ неможлива». Адже в кожної з них — свої правила.

Україна має намір?..

А 29 березня, як повідомила київська газета «Коммерсантъ-Украина», у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) уже навіть відбулися консультації з питання… «усунення технічних бар’єрів у торгівлі з країнами — членами МС». Бо, як заявили в цьому відомстві, «Україна має намір адаптувати свої технічні стандарти до норм МС». Ба більше, ще й «подати заявку про включення українських сертифікаційних центрів до Єдиного реєстру органів із сертифікації та випробувальних лабораторій (центрів) МС». Як повідомило МЕРТ, «планується також, що українські експерти зможуть брати участь у розробці технічних реґламентів Митного союзу». Як бачимо, виглядає на те, що МЕРТ прислухалося до заклику президента «посилювати співпрацю з країнами євразійськими»… за день до того, як він пролунав.

Утім, ще 22 березня Віктор Янукович стверджував під час зустрічі з представниками Ради церков, що «Україна не може вступати в будь-які союзи без внесення змін до Конституції». Бо, як слушно він тоді нагадав, вона, «за Конституцією, не має права входити в союзи, які мають наддержавні органи, і якщо приймати рішення про входження в якийсь союз, то необхідно внести зміни до Конституції, або у парламенті, або на всенародному референдумі…» Причому український президент ще й уточнив, що це стосується як МС, так і ЄС.

Та й наступного після цих запевнень дня Валерій Хорошковський, перший віце-прем’єр-міністр України, зазначив у інтерв’ю газеті «Комсомольська правда в Україні»: «Якщо МС не підходить формула «3+1», то Україна зосередиться на євроінтеґрації». А у відповідь на запитання про те, чи є ще в України якісь варіанти, зауважив: «У нас завжди є варіанти, але в цьому випадку наша стратеґія — ЄС — виражена не тільки в наших бажаннях, а й у законодавстві».

Того ж дня п. Хорошковський заявив у ефірі телешоу «Шустер Live», що «ми, звісно, значно ближче до ЄС, ніж до МС». І наголосив, що, із точки зору оптимізації законодавства, Україна багато зробила для євроінтеґрації: «Перш за все, технічного, непомітного характеру — сертифікація, стандартизація, що адаптує наші умови до ЄС». Перший віце-прем’єр-міністр додав тоді також, що суспільство й влада бачать єдиний шлях — європейську інтеґрацію: «Ми йдемо в одному напрямку».

Та чи йде п. Хорошковський в одному напрямку із підпорядкованим йому МЕРТ, яке так поспішає втілити в життя месидж президента «посилювати співпрацю з країнами євразійськими»? Адже таким чином міністерство дає привід для щонайменше припущення, що воно виконує вказівку глави держави врахувати тиск Москви, яка відмовою продавати газ дешевше й обмеженням продажу українських товарів намагається примусити Україну вступити до Митного союзу.

Але як тоді розуміти запевнення президента про пріоритетність євроінтеґрації та нагадування, що «посилювати співпрацю з країнами євразійськими» заважає Конституція України? Як торг із Москвою? Чи навпаки — цим Віктор Янукович шантажує керівництво ЄС? Мовляв, якщо не підпишете Угоди про асоціацію й ЗВТ, то підемо до Євразії?

У Москві злукавили

Що ж, 4 квітня українська влада начебто дала привід для надії, що, швидше за все, президент саме лякав ЄС. Бо того дня з’ясувалося, що Віктор Янукович визнає умови інтеґрації зі Сходом менш прийнятними, аніж подальший рух України на Захід. Такого висновку можна дійти з публікації «Пішли на принцип» у київській газеті «Коммерсантъ-Украина», де стверджується: «Україна не ратифікує договору про ЗВТ зі Співдружністю Незалежних Держав (СНД) через значні розбіжності з його поперед­ньою редакцією».

Автори цієї публікації Сергій Сидоренко й Наталія Мельник, порівнявши тексти двох редакцій згаданого документа — попередньо парафованого сторонами, а також підписаного прем’єрами, — констатували: «Левова частка відмінностей сконцентрована в «Додатку 1» до договору, де перераховано виключення з режиму вільної торгівлі. У підписаній угоді виявилося близько 50 нових, відсутніх у парафованому документі товарних позицій, за якими РФ застосовує експортне мито».

А неназване журналістами джерело в Адміністрації президента розповіло їм: «Договір не збалансований, він надає перевагу РФ, тому ми ведемо консультації з Москвою, щоби внести до нього зміни. Доти, доки перемовини не приведуть до успіху, договір не буде передано на ратифікацію».

Переповідає «Коммер­сантъ-Украина» й коментар Олексія Плотнікова, голови підкомітету Верховної Ради України з питань міжнародної економічної політики й члена парламентської фракції Партії реґіонів: «Я сподіваюся, що ми зможемо пом’якшити протиріччя. Але договір у тій редакції, яка існує сьогодні та яку ми ніяк не можемо винести в сесійний зал парламенту, точно не буде затверджений. Якщо ми й погодимося на ратифікацію, то документ піде в дещо іншій редакції». Пан Плотніков ще й підтвердив інформацію про появу нових мит у підписаному Дмитром Медведєвим документі: «Я знаю про цю проблему, і вона якоюсь мірою теж гальмує ратифікацію».

СНД із ЄС — несумісний

Але основна проблема, за словами голови підкомітету Верховної Ради України з питань міжнародної економічної політики, пов’язана з неузгодженістю цього договору з майбутньою Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Пан Плотніков сказав із цього приводу: «Річ у тому, що ми просунулися в переговорах про створення ЗВТ із ЄС, і нам потрібно узгодити суперечності, що з’явилися в договорі з СНД». Проблема, про яку йдеться, також виникла за підсумками жовтневого раунду перемовин. Це — «Додаток 6» до договору, що був відсутній у парафованій версії й котрий передбачає санкції для тих учасників ЗВТ, які введуть режим вільної торгівлі з третіми країнами або об’єднаннями й тим самим змінять структуру свого імпорту. І це формулювання, безсумнівно, стосується майбутньої ЗВТ між Україною та ЄС.

Згідно із зазначеним доповненням, після підписання Угоди про асоціацію Києвом і Брюсселем інші країни-учасниці ЗВТ із СНД отримають право «ввести мита щодо імпорту товарів (з України) у розмірі ставки режиму найбільшого сприяння». Враховуючи те, що розмір цієї ставки договором не визначено, РФ і інші торгові партнери отримують право застосування щодо України яких завгодно великих штрафних загороджувальних мит. А ще один із також не вказаних авторами публікації Сергієм Сидоренком і Наталією Мельник співрозмовників, поінформований про позицію Віктора Януковича, заявив, що нові норми договору виявилися неприємною несподіванкою для України: «Азаров підписував договір під свою відповідальність, при цьому він вийшов за межі директив».

Як бачимо, президент Янукович завів себе в глухий кут як на західному «фронті», так і на східному. І все ж його партнери з ЄС не підкладають йому такої, даруйте, свині, як російські «друзі», котрі, по суті, грають крапленими картами, витягнутими з-під поли.

Ігор Голод

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...