Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 16, 2019

Який зв’язок між відставкою Крістін Лагард і виборами в Україні

Автор:

|

Липень 24, 2019

|

Рубрика:

Який зв’язок між відставкою Крістін Лагард і виборами в Україні
Крістін Лагард

Доки в Україні всі інтернетстрічки та випуски телевізійних новин присвячені майже винятково результатам дочасних парламентських виборів, що відбулися 21 липня, майже непоміченим пройшло повідомлення про те, що Крістін Лагард, директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду (МВФ), котра останні вісім років очолювала цю міжнародну організацію, офіційно подала у відставку. Хоча зміна керівництва МВФ, який є головним міжнародним фінансовим донором України, формально Києву нічим не загрожує, однак насправді взаємна співпраця вже давно викликає багато нарікань з обох сторін. Останні події в Україні лишень додали оливи до вогню.

В ЄС — одні проблеми, в України — інші
63-річна француженка готується очолити іншу впливову міжнародну фінансову структуру Європейський центральний банк (ЄЦБ). Остаточне рішення щодо керівника головного європейського банку буде прийнято на осінньому саміті країн Європейського Союзу (ЄС), але вже зараз жодних сумнівів у тому, що рішення щодо кандидатури п. Лагард буде позитивним, ні у кого не виникає.
Відповідно до вкрай складної бюрократичної процедури, її офіційна відставка з посади директорки-розпорядниці МВФ відбудеться лише 12 вересня (але Фондом вже де-факто керує її перший заступник Девід Ліптон). Замінити теперішнього директора ЄЦБ, італійця Маріо Драгі, п. Лагард зможе після 31 жовтня.
Зазначимо, що повноваження й обов’язки глави ЄЦБ набагато ширші, ніж у інших єврочиновників вищого рангу, які обмежені національними урядами. ЄЦБ, на відміну від них, може безпосередньо впливати на економіку ЄС за допомогою двох головних інструментів — грошової емісії та ключової ставки. Так він підтримує прийнятний рівень інфляції, ділову активність, зайнятість населення, економічне зростання та стабільність курсу євровалюти. Центробанки окремих країн зберегли за собою лише функції регулятора, стежачи за стійкістю підзвітних їм кредитних організацій. Крістін Лагард уже пообіцяла після вступу на посаду завалити економіку ЄС дешевими кредитами, чого намагався уникати її обережний попередник.
Але це справи європейців, чиї економіки цілком стабільні та конкурентноздатні. Нас більше цікавить, чи не вплине зміна керівництва МВФ — головного кредитора України — на подальше фінансування з боку Фонду. Крім цього, тут є ще й важливий внутрішньополітичний нюанс. Представники партії Віктора Медведчука «Опозиційна платформа — За життя», яка впевнено посідає друге місце за результатами позачергових виборів до Верховної Ради України (ВРУ), вже розпочали жорсткі «наїзди» на переможця — «Слугу народу» — пообіцявши «знищити» політичну кар’єру президента Зеленського в разі, якщо він за підтримки своєї фракції у ВРУ продовжить співпрацю з МВФ. І тут — несподіваний поворот: у Зе-команді прозоро натякнули, що новим главою Кабінету Міністрів України (КМУ) може стати… чинний високопосадовець Фонду.

Непрості стосунки
Хто стане новим директором-розпорядником МВФ — наразі невідомо. Єдине, що можна стверджувати напевне — це буде представник ЄС. За традицією, посаду голови Світового банку (СБ) посідає представник США, натомість Фондом керує європеєць. Тривожить, що кадрові зміни в МВФ відбуваються в складний період взаємин Фонду з Україною.
Нагадаємо, що у жовтні 2018 року, після понад півторарічної перерви, сторони досягли угоди про нову 14-місячну програму підтримки економічної політики stand-by обсягом 3,9 млрд USD, яка замінила програму розширеного фінансування (EFF) на 17,5 млрд USD, затверджену в березні 2015-го. Варто зазначити, що, на відміну від розширеного фінансування, яке надають країнам, що потребують термінової допомоги під час кризи, stand-by розрахована на країни, економіка яких стабільна і зростає, але потребує підтримки в певних царинах. Найбільша поточна проблема України — пік мільярдних виплат боргів попередніх років. Нагадаємо, що загалом 2019-го Україна має погасити зовнішніх боргів на 14,2 млрд USD. Обсяг державного та гарантованого державою боргу України за 2018 рік у доларовому еквіваленті зріс на 2,6 % (до 78,32 млрд USD), у гривневому еквіваленті — на 1,3 % (до 2,169 трлн грн).
Упоратися без грошей МВФ буде вкрай складно. Поки що за програмою stand-by надійшов лише один транш (1,4 млрд USD у грудні 2018-го). За домовленістю, долю чергових кредитів — а їх цього року очікувалося два (по 1,3 млрд USD в травні і листопаді), традиційно, вирішує місія МВФ. У травні вона прибула до Києва, а тут — повний рейвах: розпуск ВРУ та дочасні вибори. Представники Фонду, щоправда, максимально дотримувалися дипломатичних правил, нічого особливо не коментуючи. «МВФ продовжить співпрацю з Україною щодо перегляду програми stand-by після дочасних виборів ВРУ і призначення нового складу уряду», — обтічно заявив тоді Джері Райс, директор прес-офісу МВФ.
Технічно це означає, що до кінця цього року Україна грошей, швидше за все, не отримає. «Раніше вересня в Україну місія МВФ не приїде — лише після того, як новий парламент сформує склад уряду, який, своєю чергою, повинен визначитися з програмою своєї діяльності. Крім того, Фонд не дасть згоди на нову програму підтримки, поки не схвалять бюджет на 2020 рік. Тому раніше січня наступного року одержати транш МВФ — нереально», — пояснив аґенції УНІАН Борис Кушнірук, глава експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру. Тобто, можна констатувати, що підписаний торік меморандум щодо програми stand-by обсягом 3,9 млрд USD Україна, фактично, завалила. Це означає, що треба розпочинати перемовини з чистого аркуша. Чи готова до цього Зе-команда?

Кандидата в прем’єри вже визначили?
Сам Володимир Зеленський традиційно нічого конкретного не озвучує. Його заява під час візиту до Канади на початку липня після зустрічі в Торонто з першим заступником директора-розпорядника МВФ була, м’яко кажучи, ні про що. «Ми хочемо продовжувати наші стосунки з МВФ. Я наголошую на цьому», — процитувала главу держави його пресслужба.
Тим часом президент розповів про те, яким бачить нового прем’єр-міністра країни. «Ми хочемо, щоб це була незалежна сильна людина, з професійною освітою, людина, яку поважають в Україні, по-перше, і якого поважають на Заході, який є справді прикладом, гуру економіки», — заявив глава української держави після закриття виборчих дільниць 21 липня. За його словами, багато політиків, котрі брали участь у виборах до ВРУ, бачать себе на посаді керівника уряду, але керівник держави впевнений, що «навряд чи вони підійдуть для такої роботи».
Напередодні Мелінда Геринґ, журналістка американського видання Atlantic Council, розкрила прізвища п’яти кандидатів на посаду прем’єр-міністра України. У списку були: голова правління національної акціонерної компанії (НАК) «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, директор із розвитку бізнесу НАК Юрій Вітренко, колишній міністр економічного розвитку та торгівлі України Айварас Абромавичус, секретар Ради з національної безпеки й оборони й ексміністр фінансів Олександр Данилюк і колишній заступник глави Національного банку України (НБУ), тепер — заступник виконавчого директора від України в МВФ Владислав Рашкован.
Дуже хутко в українському інформаційному просторі заговорили про те, що найбільше шансів якраз у останнього в цьому списку. «На сьогодні кандидатурою № 1 на прем’єра є Владислав Рашкован. Його шанси наші інсайдери оцінюють як найвищі, особливо в разі формування коаліції на базі «Слуги народу» та «Голосу». Варіант з Рашкованом потрібен, зокрема, для гарантування повернення співпраці з МВФ», — повідомив відомий політолог Тарас Березовець, інформує сайт телеканалу «Прямий».
Те саме стверджує й політичний експерт Дмитро Раїм. «Я написав у Facebook-сторінці прізвище майбутнього прем’єр-міністр, того, на кого натякає президент Володимир Зеленський. І в принципі ця людина дуже впізнавана і шанована на Заході. Він хороший економіст. І якщо нічого за наступний тиждень не відбудеться, то Володимир Рашкован стане главою уряду України», — сказав експерт в ефірі політичного токшоу «Рада. Перезавантаження» на телеканалі NewsOne.
Опосередкованим доказом того, що саме п. Рашкована вважають найреальнішим претендентом на посаду прем’єра, можна вважати його статтю в авторитетному журналі «Новое время», опубліковану за три дні до позачергових парламентських виборів. У матеріалі під назвою «Унікальний шанс», фактично, подано розгорнуту програму майбутнього прем’єрства (див. «Пряму мову»).
Якщо ці прогнози справляться, це означатиме, що Зе-команда чітко усвідомлює необхідність продовження співпраці з МВФ. Навіть незважаючи на відверті погрози з боку кума Путіна Віктора Медведчука, в якого, судячи з усього, буде друга за чисельністю депутатська фракція в новообраній ВРУ. «Продовження співпраці України з МВФ може обернутися «могилою» для політичної сили та високих рейтинґів Володимира Зеленського. Це може статися і в тому випадку, якщо на пост прем’єр-міністра буде призначено людину, яка просуває «кабальні» інтереси МВФ. Я вас попереджаю: в такому разі ми, як опозиція, цими трьома буквами — МВФ — вас просто знищимо», — попередив в ефірі телеканалу «112 Україна» політолог-міжнародник Олег Волошин, котрий ішов на вибори в списку політичної партії «Опозиційна платформа — За життя» під № 30.

Ціна на газ + незаконне збагачення
Щоправда, не все так просто. Про нову програму співпраці з Фондом у ніч після парламентських виборів 21 липня під час одного з брифінгів у штабі «Слуги народу» розповів Андрій Герус, представник президента в КМУ. «Я цього тижня буду зустрічатися з представником МВФ… Зараз у нас попередня програма фактично завершена, трохи достроково. Будуть перемовини у вересні стосовно нової програми. Які пункти будуть прописані у меморандумі — це буде залежати від результатів переговорів. Однозначно, потрібно буде виходити на позицію, яка дозволить продовжити співпрацю з МВФ», — сказав він під час брифінгу в штабі партії «Слуга народу». Проте значно важливішою була наступна теза п. Геруса: «На мою думку, ціну газу не варто вписувати в меморандум як ключову умову». За його словами, ціна на газ для населення є політичним питанням, і часто на ньому спекулюють.
Водночас власне встановлення єдиної ціни для побутових споживачів та промисловості було одним із ключових «маяків» МВФ при укладенні всіх попередніх угод. На думку представників Фонду, це дає можливість уникнути субсидування комерційними споживачами неплатежів населення за житлово-комунальні послуги. Крім цього, це унеможливлює багатомільярдні шахрайські оборудки, коли куплений задешево газ «для населення» потім використовувався промисловими підприємствами (перш за все металургійними та хімічними, які виробляють мінеральні добрива), що давало можливість купці олігархів ставати дедалі багатшими.
Чи не вийде так, що спроба майбутнього уряду «сподобатися всім», знизивши ціну газу напередодні опалювального сезону, призведе до того, що не вдасться дійти згоди з МВФ і про якусь нову програму фінансування? Тим більше, що існує ще один тривожний «маяк» — уже традиційний із самого початку співпраці з Фондом: активізація боротьби з корупцією. І хоча створення багатостраждального Антикорупційного суду — вже на фінішній прямій, у МВФ наполягають на відновленні карної відповідальності за незаконне збагачення. Тож чи вдасться домовитися про відновлення співпраці — ще невідомо.

Співпраця з МВФ критично важлива
Низка експертів вважає, що зараз особливого ризику від неотримання чергових траншів від МВФ, немає. У короткотерміновій перспективі Україна зможе утримати макрофінансову стабільність — резерви витримають боргове навантаження. «Україні не загрожує дефолт у разі припинення співпраці з МВФ. Стосовно подальшої співпраці з цією міжнародною організацією, то вона є вкрай важливою для підтримки макрофінансової стабільності, і Україні саме час перейти до обговорення нової програми співпраці. Однак питання не стоїть так: «МВФ або дефолт» — розмови про дефолт узагалі не мають реального підґрунтя», — заявив минулого тижня Яків Смолій, голова НБУ на зустрічі в «Європейській бізнес-асоціації».
У НБУ похвалилися, що станом на 1 липня ц. р. золотовалютні резерви України становили близько 20,6 млрд USD. Однак усі, хто має заощадження, чудово знають, що будь-яка «заначка» має дивну здатність швидко закінчуватися. До кінця 2021 року Україні потрібно буде сплатити близько 20 млрд USD за валютними боргами. Відсутність фінансування з боку МВФ означатиме обвал гривні, скорочення виробництва (а це означає зростання безробіття), затримки зарплат і соціальних виплат, банкрутство низки дрібних банків і, відповідно, втрату довіри населення до фінансових установ загалом.
Також «заморожування» взаємин із МВФ може позбавити Україну підтримки інших міжнародних фінансовий інституцій. Так, виділення чергового траншу від МВФ напряму пов’язане з отриманням ще цього року 500 млн EUR макрофінансової допомоги від ЄС, 1 млрд USD у вигляді двох траншів від СБ і залученням щонайменше 2 млрд USD на ринку єврооблігацій.
Але справа не лише в макроекономічних показниках чи золотовалютних резервах. Співпраця з Фондом — своєрідний «лакмусовий папір» для інвесторів. Економіки, що розвиваються, зазвичай, набагато більш чутливі до впливу світової кон’юнктури, аніж розвинуті країни. І Україна — не виняток із цього правила. Адже увесь її експортний потенціал фактично базується на сировинних галузях із незначним ступенем переробки та невеликою доданою вартістю — зокрема, металургії та аграрно-промислового комплексу.
«У 2016-2017 рр. значний внесок у валовий внутрішній продукт (ВВП) було зроблено за рахунок хорошого врожаю, а це вкрай мінливий і складно прогнозований фактор, тому що кожен рік рекордних врожаїв може й не бути, — пояснила аґенції «Укрінформ» СБ Анастасія Головач, економіст українського представництва. — Інші ж галузі, що суттєво впливають на зростання нашого ВВП, — це сектори, орієнтовані на внутрішнє споживання, що теж не найкращий із варіантів. Адже внутрішнє споживання не підвищує експортного потенціалу, не допомагає нам інтегруватися у глобальні ланцюжки доданої вартості, збільшувати конкурентоспроможність, підвищувати продуктивність, тобто задіювати усі можливі механізми, які допомагають сталому розвитку».
«Доки Україна залишатиметься чітко орієнтованою на міжнародні сировинні ринки, доти буде бідною і максимально залежною від світових економічних процесів, — погоджується Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу. — Тобто, у будь-якому випадку ми програватимемо країнам, що виробляють кінцеву продукцію. Адже «сировинні» економіки не можуть розвиватися достатньо швидкими темпами».
Тож співпраця з МВФ означає в т. ч. й прихід серйозних міжнародних інвесторів, чиї гроші та досвід дадуть можливість модернізувати українську економіку. А це означатиме додаткові надходження до бюджету та скорочення безробіття. А в перспективі — повернення з-за кордону бодай частини українських заробітчан.

Ігор Берчак

Пряма мова
Владислав Рашкован, журнал «Новое время» (18 липня ц. р., подано із скороченнями):
— Наше завдання: забезпечувати зростання на рівні 4-7 %, як мінімум, наступні десять років, щоб показати скорочення відставання від основних країн-сусідів — Польщі, Словаччини, Угорщини. Як результат, практично всі дії мають бути спрямовані на підвищення ефективності економіки. Нещодавнє дослідження McKinsey на основі досвіду таких країн, які швидко розвиваються, як Азербайджан, Індія, Казахстан, В’єтнам, Індонезія, Малайзія, дає рекомендації щодо того, як прискорити економічне зростання. Рецепти непрості, але їх можна адаптувати до українських реалій.
По-перше, питання у демографії: головним пріоритетом має стати підвищення якості та кількості трудових ресурсів — нам потрібно більше рук і добре навчених голів. Отже, потрібні інвестиції в освіту та створення робочих місць, зокрема для трудових міґрантів. Інакше до 2035 року працювати буде практично нікому.
По-друге: фокус на підвищенні продуктивності праці, яка набагато вища у приватному секторі, ніж у державному. Важливі прискорене роздержавлення, дерегуляція — все, що може робити приватний бізнес, має робити приватний бізнес. Держава має максимально не заважати, як би не хотілося допомогти.
Третій рецепт — створення внутрішнього попиту. Іншими словами, те, що ми виробляємо — від товарів внутрішнього споживання і машинобудування до IТ-рішень, — має знаходити свого покупця, зокрема, всередині країни. Йдеться не про протекціонізм, а про те, що зростання економіки за рахунок імпорту не є успішним у довготерміновій перспективі.
Четверте: розвиток конкуренції й усунення внутрішніх монополій, зокрема олігархічних. І п’яте: залучення в Україну транснаціональних корпорацій із метою локалізації виробництва всередині країни і включення України до глобального ланцюжка створення вартості. Якщо у нас розташуються сотні філій міжнародних підприємств, які виробляють товари на експорт, то і робочі місця з’являться, та й про безпеку країни іноземні партнери піклуватимуться більше. Питання в одному: хто реалізовуватиме таку політику? Певен, що основна роль ляже на плечі нового уряду. Ми згаяли чотири можливості за 28 років. Давайте не згаємо ще один шанс. Унікальний шанс для ривка.

До теми
Фінансовий ринок України спокійно сприйняв результати дочасних парламентських виборів в Україні, оскільки їхні результати були очікуваними. Таку думку в коментарі аґенції УНІАН висловив Михайло Федоров, аналітик інвестиційної групи «Універ». «Реакція фінансових ринків України, в т. ч. курсу гривні, і динаміка вартості облігацій у найближчі дні буде стриманою з тієї простої причини, що перемога партії «Слуга народу» на парламентських виборах була передбачуваною. І за фактом ніяких сюрпризів вибори до ВРУ не принесли», — відзначив експерт. Не менш оптимістично налаштований і економіст Андрій Новак. «На валютному ринку відбуваються звичайні процеси — курс трохи зміцнюється, потім йде девальвація. Але амплітуда цих коливань у межах звичайних щоденних торгів на міжбанку, що потім відбивається на готівковому курсі. Після парламентських виборів не очікую особливих стрибків курсу гривні, для цього немає вагомих економічних і фінансових основ», — пояснив він у коментарі «Главреду». «Але, звісно, багато чого залежатиме від того, як буде поводитись новий уряд, сформований після парламентських виборів. А також якою буде політика НБУ і чи змінюватиметься там керівництво. Але думаю, що ніяких різких кроків не очікується», — додав п. Новак.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...