Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Dec. 17, 2017

Як Україні не втратити транзит енергоносіїв?

Автор:

|

Лютий 23, 2017

|

Рубрика:

Як Україні не втратити транзит енергоносіїв?

Національна акціонерна компанія (НАК) «Нафтогаз України» зафіксував зниження обсягу транзиту через газотранспортну систему (ГТС) країни після прийняття Європейською комісією рішення про розширення доступу «Газпрому» до газогону OPAL (східне відведення від «Північного потоку»). «Ситуація, що склалася, дає підстави вважати, що «Газпром» вживає цілеспрямованих заходів щодо обмеження транзиту через українську ГТС», — йдеться в повідомленні прес-служби НАК.
За її даними, починаючи з кінця минулого року використання маршруту Nord Stream-OPAL зросло на 41 % — з 57,1 млн до 80,5 млн куб. м на добу. Водночас транспортування по ГТС України в напрямку Словаччини скоротилося на 19 % — із 148,9 млн до 120,8 млн куб. м.

неOPALимий варіант
У «Нафтогазі» зазначають, що добовий обсяг газу, який сумарно транспортується обома маршрутами до Європи майже не змінився (206 млн куб. м і 201,3 млн куб. м). Однак при цьому відбувся значний перерозподіл газового потоку на користь Nord Stream-OPAL. «Дані ENTSOG дозволяють припустити взаємозв’язок між збільшенням використання OPAL і зменшенням транзиту Україною та Словаччиною. Це ставить під сумнів твердження про те, що рішення Європейської комісії (ЄК) про розширення доступу «Газпрому» до OPAL і відступ від стандартного європейського законодавства не призведуть до зменшення обсягів транзиту російського газу через територію України», — підкреслюють у «Нафтогазі».
Нагадаємо, що ЄК торік схвалила рішення німецького регулятора від 7 липня 2009 року звільнити від виконання деяких вимог Третього енергетичного пакета газогону OPAL. Це фактично дозволяє «Газпрому» значно збільшити використання потужностей OPAL і, відповідно, обсяги прокачування газу через «Північний потік» в обхід України.
У НАК вважають, що угода про врегулювання щодо OPAL, узгоджене німецьким регулятором і ЄК, обмежує та спотворює конкуренцію в Україні й інших країнах Центральної та Східної Європи, веде до зловживань «Газпромом» домінуючою позицією на ринках Німеччини, Польщі, України, Словаччини й інших країн Центральної та Східної Європи. У зв’язку з цим «Нафтогаз» звернувся до німецького регулятора енергетики (Bundesnetzagentur) з вимогою застосувати загальний порядок прийняття адміністративних рішень до угоди про врегулювання, укладеної між цією установою, «Газпромом» і його афілійованими структурами щодо зміни рішення 2009 року стосовно газогону OPAL.
На думку Андрія Коболєва, голови «Нафтогазу», виключення при імплементації законодавства Європейського Союзу (ЄС) ділять ринок газу ЄС на частини і призводять до різних трактувань законодавства ЄС. У «Нафтогазі» не виключають, що й інші учасники європейського газового ринку спробують оскаржити рішення німецького регулятора й ЄК щодо OPAL. Польська компанія PGNiG і уряд Польщі вже подали позови до суду, в яких оскаржують це рішення.

Треба грати на випередження
Чи могли український уряд і «Нафтогаз» запобігти втраті транзиту через територію країни, початок якій поклало рішення ЄК, що пішла назустріч газпромівським «хотілкам» і повірила обіцянкам «Газпрому» про те, що розширення використання монополістом газопроводу OPAL не позначиться на завантаженні української ГТС?
Відповідаючи на це запитання, Олександр Гудима, колишній голова парламентського комітету з енергетики, зазначив, що остаточного розв’язання цього питання немає. На його думку, багато чого буде залежати від того, як складуться стосунки Дональда Трампа з Європою, Україною та Росією. У США, впевнений експерт, є можливість зробити і в Європі газову революцію, витіснивши звідти своїм LNG-газом Росію. У цьому випадку сама собою зникне і проблема російського газового транзиту через Україну.
Чи піде на це президент США, п. Гудима не знає. Якщо цього не станеться, то Росія буде і далі намагатися обмежити транзит через Україну, переконаний експерт. Але трагедії в цьому він не бачить, оскільки, на його думку, цей процес далеко не одномоментний. Він буде йти поступово, поки Росії не вдасться ввести в дію «Північний потік-2». Але й тоді втрати для України не будуть дуже чутливими, оскільки вона на той час суттєво просунеться в сфері енергоефективності. Крім цього, вважає п. Гудима, ми могли б їх (втрати) компенсувати за рахунок кращого використання підземних сховищ газу, закачування туди ресурсів таких країн, як Франція та Німеччина.

Диверсифікація як панацея
Розгорнуту відповідь дав Олександр Нарбут, президент Київського інституту енергетичних досліджень: «З моєї точки зору, в країні досі немає стратегічного транспортного плану, а отже і транзитного розвитку нашої країни, розвитку вітчизняної інфраструктури в напрямку її максимального завантаження. Відповідна дискусія на професійному рівні необхідна, але поки не відбулася. Це стосується і ГТС і нафтотранспортних можливостей».
«Нафтогаз» робить певні кроки в напрямку ЄК та її рішення щодо газогону OPAL, — продовжує фахівець. — Воно дуже різко і безпосередньо може позначитися на обсягах транзиту газу через територію України. Але на цій ситуації ще більшою мірою позначається неправильна тарифна політика на транзитних газогонах нашої держави. Ідея прискореної їх амортизації, яка перетворилася на систему загороджувальних, по суті, тарифів, не збільшила платежі «Газпрому» за транзит і не призвела до зростання прибутків «Укртрансгазу», не став більше платити «Укртрансгазу» і сам «Нафтогаз». Ця ідея не дала нічого, крім зростання фінансового навантаження на кінцевих споживачів, які, як відомо, платять за все».
«Причому конкурентоспроможність європейського газу виходить навіть нижча, ніж того, що поставляється з Росії, — обурюється п. Нарбут. — Якщо завтра він, припустимо, піде в Україну, то на нього не буде накладатися вхідні тарифна вартість 12,47 USD за 1 тис. куб. м, тоді як європейським постачальникам газу доводиться платити за вхід-вихід в середньому 35 USD за 1 тис. куб. м. Це лише частина проблеми, але вона добре відображає стан речей навколо транзиту».
«Уряд зводить все до дискусій рівня Маруша Шефшовича, віце-президента Єврокомісії та інших членів ЄК щодо рішення навколо газогону OPAL, — зазначає президент інституту. — Але ж є й інші проекти, інші інтереси. Є можливість поставляти газ із Європи європейським же споживачам на південному сході континенту, наприклад, тій же Болгарії і в інші країни Балканського півострова».

«Схеми» ніхто не скасовував
«У цьому напрямку також могла б працювати наша ГТС, — припускає експерт. — Якби існувала і працювала програма її розвитку, що базується на ефективній, конкурентоспроможній тарифній політиці, це дозволило б брати в ній участь і європейським компаніям, які, наголошую, в цьому дуже зацікавлені й уже намагалися проводити консультації з цього питання з «Нафтогазом» і «Укртрансгазом». Але останній як гравець на цьому ринку зараз позбавлений свого місця, бо його доля не визначена в зв’язку зі створенням нового підприємства «Магістральні газогони України». За задумом керівництва «Нафтогазу», воно мало стати газотранспортним оператором. Так що тепер нашим європейським партнерам навіть ні з ким вести системні перемовини. Майбутнього оператора ще немає, як немає навіть переліку активів, які передбачається йому передати. Керівництва нової компанії та стратегії її розвитку також немає».
«Зате є гарне пропагандистське гасло про те, що «Нафтогаз» є ключовим реформатором енергетичної сфери, — додає фахівець. — Але за ним немає глибокого аналізу інших можливих моделей реформування «Нафтогазу». До речі, у нього є ще й нафтовий сектор — «Укрнафта» й «Укртранснафта». А там, як то кажуть, і кінь не валявся. Там неплатежі до держбюджету, недоїмки за рентними платежами, спроба реструктуризувати заборгованість невмотивованими поставками газу за давальницькою, по суті, схемою. Під «дахом» «Нафтогазу» досі існують схеми з використання державних активів у приватних інтересах, які перейшли від попередніх урядів».
«Тому рішення проблеми з транзитом залежить від наявності відповідної компетенції в уряду, — підсумовує експерт. — Принаймні, в ньому має бути кваліфікована людина в статусі віце-прем’єра, яка відповідає за енергетичний напрямок. Має бути кадрове перезавантаження і в Міненерговугілля, де бракує компетентних людей».

Віталій Княжанський, «День»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...